Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Ой, на Івана, та й на Купала...

У ніч з 6-го на 7-ме липня українці святкують одне з найдавніших дохристиянських свят - Івана Купала. Як не дивно, але навіть у добу високорозвинутих інформаційно - комунікаційних технологій ми свято віримо в магію Купальської ночі, в чудодійну силу ще не знайденого ніким цвіту папороті, в цілющі властивості купальських трав, води, вогню, трепетно бережемо, пристосовуємо до сучасності народні вірування, обряди, звичаї.

А 7-го липня з такою ж щирою вірою йдемо до церкви на святу літургію в День Різдва Івана Хрестителя. Унікальність світогляду та менталітету українців - в толерантному вмінні зберегти генетичний код нації попри найсуворіші заборони та обмеження. І хай пощастить нинішньої ночі не одному чарівному легіневі та прекрасній юнці знайти свою квітку папороті, щоб бути щасливими впродовж всього життя. А інакше й бути не може, бо в магічну силу Купальської ночі вірили наші молоді батьки, і їхні батьки, і батьки їхніх батьків, і та юна праматір нашого роду, чия кров крізь віки тече в наших жилах та продовжить генетичний зв'язок поколінь в наших праправнуках. Ми сильний прадавній історичний народ, у якого велике і світле майбутнє. Не даймо бузувірам знищити себе, забути українську мову, спаплюжити культуру.

Яскравих купальських вогнів, затишних нічних купань і щирих найсокровенніших признань вам сьогодні, українці.