Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Робота над граматичною будовою мови на корекційних заняттях з розвитку мовлення для дітей з ООП
»
Взяти участь Всі події

Цибуля ведмежа (Allium ursinum) - багаторічна трав'яниста рослина, Родина Цибулеві. Рослиня має ряд народних назв: часник ведмежий, дикий часник, левурда, леверда, черемша. Росте на більшій частині Європи. Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Природоохоронний статус: неоцінений. Ціниться як харчова, лікарська, медоносна та декоративна рослина.

Цибуля ведмежа - трав'яниста рослина з довгастою цибулиною (2–5 см завдовжки), що складається з білуватих напівпрозорих лусок. Стебло висхідне, нерозгалужене, безлисте, тригранне або циліндричне, зверху кутасте, 15–40 см заввишки, за довжиною перевищує листя, рідше однакової з ним довжини, в підземній частині обгорнуте піхвами листків.

0300u2of-df02-940x705.jpg

Листків - 2, рідко 1 або 3, вони прикореневі, пласкі, цілокраї, довгасті, еліптично-ланцетні, на верхівці загострені, при основі раптово звужені в черешок. Довгасто-ланцетна пластинка листка, шириною в 3-5 сантиметрів, поступово звужується в черешок. Листки своєю верхньою блідішою стороною обернені до ґрунту і мають між поздовжніми жилками численні косо спрямовані сполучні жилки. Черешки листків завдовжки майже дорівнюють листковим пластинкам.

Суцвіття - небагатоквітковий, зверху плаский зонтик з опадним покривалом, що складається з двох-трьох листочків, які завдовжки дорівнюють зонтику. Квітки правильні, оцвітина проста, шестичленна, роздільнопелюсткова, листочки оцвітини білі, 9–12 мм завдовжки. Тичинок шість, маточка одна з верхньою зав'яззю. Плід - короочка з трьома глибокими рівчачками.

Усі частини рослини містять ефірну олію з часниковим запахом, вміст якої сягає до 0,07 %. Також у цибулі ведмежій міститься аскорбінова кислота та лізоцим. До складу ефірної олії входять алілсульфіди, алілполісульфіди, пінеколінова кислота та аліїн. Молоді листки містять вітамін С, їх вживають в їжу навесні як овоч чи приправу до різних страв, салатів.

Росте на більшій частині Європи, від Шотландії і Норвегії на півночі, до Греції і Сицилії на півдні. Від Іспанії на заході, до Кавказу на сході, зрідка зустрічається в Туреччині. В Україні поширена на Поліссі, в Лісостепу, північно-східній частині Степу та в Карпатах. Холодостійка, тіньолюбна рослина, зростає в листяних і мішаних лісах. Причини зміни чисельності: збирання рослин як лікарської та харчової сировини, осушувальна меліорація, вирубування лісів.


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%B9