Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

14.02.2021

64

0

ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ

НАУКОВИЙ ЛІЦЕЙ №3

ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

А. М. Голуб(вчитель математики),

 Т. Л. Конюшенко(вчитель інформатики).

ПРОЄКТНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ

(з досвіду роботи над проєктом «Такі незвичні звичайні дроби»)

 

Дедалі все більше серед учителів-практиків популярності набирає проєктне навчання. Створюючи умови для творчої самореалізації, проєктне навчання сприяє підвищенню мотивації у здобувачів освіти, залучає кожного учня до пізнавальної активності, формує навички пошуково-дослідної діяльності. Досвід педагогічного колективу Полтавського наукового ліцею № 3 Полтавської міської ради переконує, що завдяки роботі над проєктами можна досягти кращих освітніх результатів. Активна позиція учня, реалізація принципу «навчання через дію» створюють сприятливі умови для формування ключових компетентностей здобувачів освіти, їх самостійності в осягненні нового. На уроках математики та інформатики проєктне навчання виступає потужним засобом розвитку математичної та інформатичної компетентності, оскільки при його реалізації створюється творче середовище, в якому інтегруються набуті учнями математичні знання й уміння, інформатична грамотність.

Що таке проєктне навчання на уроках математики та інформатики? Проєктне навчання на уроках математики та інформатики – комплекс завдань, що використовується для аналітичної роботи з інформацією, самостійного пошуку, діє як інструмент мотивації учнів до навчання. Для вчителя це засіб урізноманітнення діяльності на уроці, можливість наблизити освітній процес до життя, а також спосіб оцінки сформованості умінь та навичок, спрямований на досягнення практичного освітнього результату (задача, модель, програма тощо).

В основі проєктного навчання лежить дидактичний принцип педагогіки «навчання через дію», сформульований у другій половині ХІХ століття у США. Процес здобуття знань, формування вмінь, навичок та компетенції відбуваються в процесі конструювання учнем освітнього процесу, планування і виконання ним практичних завдань. Таким чином створюється гнучка модель організації освітнього процесу, орієнтована на самореалізацію особистості учня шляхом розвитку його потенційних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей у процесі створення освітнього продукту (тексту, моделі, задачі, гри, програми тощо), що володіє новизною, має практичне значення. Робота над проєктом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, формулювання припущення, розробку та реалізацію плану, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту, моделі, малюнка тощо.

Обираючи проєктне навчання, педагог реалізує міжпредметні зв'язки; забезпечує взаємозв'язок теорії і практики; підвищує рівень усвідомлення учнями освітніх задач; сприяє активності учнів як суб'єктів освітнього процесу, посилює роль самоосвіти, самонавчання, саморозвитку; цілеспрямовано формує ключові компетенції.

Нові ролі вчителя в проєктному навчанні. Приймаючи рішення про залучення школярів до проєктної діяльності, учитель акцентує свою увагу на питаннях: чи посприяє робота над проєктом розв’язати сплановані освітні цілі; чи відповідає тема проєкту можливостям учнів, їх інтересам; чи достатньо часу для реалізації освітніх задач. Вчитель виступає менеджером освітнього процесу, плануючи освітній процес, забезпечуючи його ефективність та якість. У проєктній діяльності докорінно змінюються відносини «учитель – учень». Педагог створює ситуацію успіху, консультує здобувачів освіти (допомагає у пошуку джерел інформації; сам виступає джерелом інформації), підтримує, заохочує учнів. Учитель виступає фасилітатором – допомагає учням у пошуку інформації, координує та контролює роботу, підтримує зворотній зв'язок.

Реалізація проєкту перетворює вчителя з носія готових знань на організатора пізнавальної діяльності учнів. Змінюється й психологічний клімат у колективі, оскільки вчителю необхідно переорієнтувати свою роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Проєкт «Такі незвичайні звичні дроби» (з досвіду роботи вчителів-практиків). Для проведення наукової практики у шостих класах ми обрали груповий, міжпредметний проєкт «Такі незвичайні звичні дроби». Вибір теми проєкту здійснювався з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх освітніх потреб, вікових особливостей.

Учитель математики А. М. Голуб та вчитель інформатики Т. Л. Конюшенко разом з учнями зосередили свою увагу на реалізації проєкту, мета якого – дослідити історію виникнення звичайних дробів; показати важливість знань про дроби в житті людини та сфери застосування цих знань. Вчителі прагнули сформувати інтерес до вивчення математики та інформатики; розвивати компетентності учнів у роботі з інформацією, презентації результатів. Робота над реалізацією проєкта тривала тиждень та відбувалась поетапно (Таблиця 1.).

Таблиця 1.

Зміст

К-ть годин

Дата

1.

Розробка навчального проєкту «Такі незвичайні звичайні дроби».

Визначення освітньої проблеми. Постановка мети проєкту, формування проблеми, визначення основних тематичних питань, формування груп.

2

11.01.2021

2.

Підготовчий і пошуковий етап «Мандрівники в минуле». Завдання: підібрати матеріал про історію виникнення звичайних дробів.

Результат роботи: створення учнівських презентацій.

2

12.01.2021

3.

Підготовчий і пошуковий етап групи «Журналісти». Завдання: дослідити використання звичайних дробів у повсякденному житті і професійній діяльності.

Результат роботи: створення учнівських публікацій.

2

13.01.2021

4.

Підготовчий і пошуковий етап групи «Лірики». Завдання: зібрати цікавий матеріал про звичайні дроби.

Результат роботи: створення учнівських коміксів.

2

14.01.2021

5.

Презентація результатів. Оцінка і підбиття підсумків.

Девіз: «Найбільша насолода – це насолода від власної праці».

2

15.01.2021

 

Кожний етап роботи над проєктом відбувався за активного використання міжпредметних зв’язків та формування ключових компетентностей – математичної грамотності, інформаційно-цифрової, комунікативної та читацької, соціальної і громадянської компетентностей.

Враховуючи, що навчання – це соціальна активність, яка відбувається в межах учнівських груп та ґрунтується на досвіді учня, під час занять здобувачі освіти мали можливість не тільки вдосконалювати знання з навчальних дисциплін, а й вчилися домовлятися, дискутувати, ухвалювати спільні рішення, нести відповідальність відповідно до ролі в команді, разом інтерпретувати результати своєї діяльності.

Проєктне навчання дало можливість учням спробувати себе в різних ролях (історика, художника, кореспондента, оратора тощо), сприяло розвитку природних здібностей, інтересів. Робота над проєктом вийшла за межі програми математики та інформатики, що сприяло розвитку креативності учнів, формуванню практичних навичок, непередбачених у теоретичній частині навчального процесу. Навчання відбувалося природним шляхом, ненав’язливо, адже ціль була не вивчити, а виконати завдання, отримати результат.

Зібраний учнями теоретичний матеріал розглядався під кутом історії розвитку науки, важливості дробів у сучасному світі, практичному використанню знань у повсякденному житті. Групи «Ліриків», «Журналістів», «Істориків» мали представити матеріал у вигляді презентації, де історія дробів розгортається у часі; електронної публікації з висвітленням інформації про професії та життєві ситуації, де дроби відіграють важливу роль; комікси, що оживляють дроби, презентують їх за допомогою мови образотворчого мистецтва. Такий підхід дозволив кожній дитині реалізувати себе в улюблених видах діяльності, дав можливість продемонструвати лідерські якості, організаторські здібності.

Зупинимося на етапах роботи над проєктом «Такі незвичайні звичні дроби».

Перший етап – визначення проблеми, окреслення освітніх задач: планування «що» і «як» робити, як відбуватиметься презентація результатів проєкту. Робота над проєктом завжди спрямована на вирішення конкретної проблеми. Ми обрали тему пов'язану з матеріалом, що вивчався на уроках математики. Даний проєкт спрямований на поглиблення знань із зазначеної теми, а також на застосування набутих знань у практичній діяльності. У перший день учителі разом з учнями окреслили навчальну задачу, сформулювали освітні цілі, визначили кінцеві результати. Учні об’єдналися в групи, визначили ролі (генератор ідей, дизайнер, критик, оратор тощо), окреслили часові рамки, склали план роботи і приступили до збору фактичної інформації.

Другий етап – планування. В ході розгляду і обговорення проєкту було вироблено план спільних дій учня і вчителів, створено банк ідей. Протягом усієї роботи вчителі допомагали учням у формулюванні власних освітніх задач, коригували роботу, але ні в якому разі не нав'язували учням свого бачення вирішення завдання.

Третій етап – робота з інформацією. На даному етапі учні вчились шукати інформацію, критично оцінювати її, обирати надійні Інтернет-ресурси. Знайдена інформація оброблялася, осмислювалася, після спільного обговорення обирався базовий варіант. Вчителі на цьому етапі коригували послідовність технологічних операцій кожної групи.

На четвертому етапі відбувалось створення кожною групою певного освітнього продукту. Учні, вибравши необхідні технології для створення своєї роботи на комп'ютері, аналізували, обробляти зібрану інформацію, формулювали висновки. Вчителі виступали в ролі наукових консультантів. Результатами роботи над проєктами стали презентації, інфографіка, моделі На завершальному етапі відбулась презентація результатів – представлення готових продуктів. Під час захисту робіт учні продемонстрували набуті знання, вони коментували результати пошукової роботи, аналізували свої припущення та висновки, обґрунтовували актуальність роботи. Кожен проєкт оцінювався всіма учасниками роботи за заздалегідь визначеними критеріями оцінки.

Завдяки проєктному навчанню було створене середовище, в якому інтегрувалися і застосовувалися набуті учнями предметні знання й уміння, розвивалися компетентності, досвід дітей збагачувався новими способами діяльності.

Робота над проєктом «Такі незвичайні звичні дроби» сприяла не тільки поглибленню знань про дроби, учні практикувалися у визначенні мети своєї діяльності, експериментували, прогнозували, моделювали, робили власні припущення та висновки. Учителі забезпечували можливість кожному учневі взяти відповідальність за результати своєї діяльності, організувати процес роботи над проєктом, обрати оптимальні способи його реалізації.

Переваги проєктного навчання для учнів. Залучення учнів до проєктної створює можливості для досягнення конкретних цілей (розвиток аналітичного, критичного, творчого й проєктного мислення, стимулювання мотивації на оволодіння знаннями, включення учнів у режим самостійної роботи, опрацювання різних джерел інформації з метою оволодіння новими знаннями, формування вмінь використовувати знання для вирішення нових пізнавально-практичних завдань або життєвих ситуацій тощо). Працюючи в групі (команді) учні вчаться приймати рішення, планувати спільну роботу, регулювати конфліктні ситуації, тобто розвивають життєві компетентності. Структура проєкту вчить формулювати проблему, збирати необхідну інформацію, здійснювати різні види дослідницької роботи, аналізувати та узагальнювати результати роботи, що сприяє формуванню дослідницьких умінь, культурі наукового пізнання. Робота над проєктом може змінити ставлення дитини до предмета, надихнути на самостійні дослідження в даній освітній галузі.

У процесі спільної діяльності під час роботи над проєктом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за рішення, розділяти відповідальність, прислухатися до потреб інших людей. Досвід роботи над проєктом «Такі незвичайні звичні дроби» показав, що учні можуть виступати активними учасниками освітнього процесу, виробляти свій власний погляд на інформацію, визначати мету й задачі, шукати шляхи їхнього рішення, використовувати мову символів для презентації результатів свого дослідження.

Метод проєктів дозволяє учням учитися на власному досвіді у конкретних справах, що приносить задоволення учням, які бачать продукт власної праці. Щоб учні навчились розв’язувати задачі, треба дати їм можливість самостійно попрацювати з матеріалом на основі власних навчальних стилів. Користь проєктної технології криється можливості для учня вчитися самостійно, здобуваючи знання у власному темпі, використовуючи їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань. Працюючи над навчальним проєктом, здобувачі освіти набувають комунікативних навичок та вмінь; працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, оратор тощо), вчаться прислухатися до думок інших, відстоювати власну точку зору. Особливо цінним стимулом діяльності є те, що проєктне навчання не порушує принципу невимушеності, в міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

У роботі над проєктом виявляється максимальна самостійність учнів у формуванні мети і завдань, пошуку необхідної інформації, навичок дослідницької діяльності, розвивається творчість.

Висновки. Робота над проєктом – процес двосторонній; для отримання результату потрібні професіоналізм вчителя й активність учнів, їх бажання оволодіти знаннями, інтерес до зазначеної проблеми. Зважаючи на особливості шкільних курсів математики та інформатики, час, відведений на виконання програмових вимог, навчальний проєкт з цих предметів доцільно організовувати для урізноманітнення діяльності учнів.

 

 

Інші публікації цього автора

ПРОЕКТНЕ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ

14 лютого
64