Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Розвиток навичок майбутнього у дітей дошкільного віку: творча гра і творчість
»
Взяти участь Всі події

Розподілений історичний форум РІФ

Редакція від 30.08.22. Попередня, над якою ще працюємо. Але про все по порядку.

Прочитав одну дуже змістовну статтю про шкільну історію і хотів дещо там автору написати чи дописати, але не вдалось. З технічних причин, бо не зміг зареєструватись на сайті.

Прикро мені стало, але коли подививсь на інші матеріали цього сайту, то і при інших текстах – змістовних, розлогих - теж нема жодного коментаря. І що в результаті? Кожен автор веде свою тему, висловлює пропозиції, зауваження, які, так би мовити, зависають у повітрі. Бо інші автори цього сайту, може, і читають, але їх інтерес, їхні пропозиції і зауваження лежать в іншій площині. Технічно вони могли б відповісти, бо вони ж зареєстровані на сайті, це точно, але... Можна сказати, що їхня тема, яку вони знають і розглядають глибоко, фундаментально, їхня тема існує у паралельному світі. Ну або це інша галузь, напрямок, дискурс.

А в масових форумах вчительства, зазвичай, матеріали трохи іншого ґатунку. Більш практичні, об’яви різні, пропоновані послуги чи методичні матеріали. Ну і привітання колег з тими чи іншими урочистими подіями. А от такого, знаєте, фундаментального фахового підходу, як мені здається, там не вистачає.

То мимоволі замислишся, а чи не можна було б поєднати? Оці саме «народні» форуми і експертів, схильних до глибокого аналізу, напрацювання аргументованих пропозицій щодо розвитку нашої школи? І одержання в тих форумах як більш широкої аудиторії для експертів, так і більш конкретного відгуку для них від практиків. І, нарешті, доведення тих обговорень до якогось логічного чи й не дуже, але результату.

Спробуємо? За експериментальну галузь можна взяти історію, а формат визначений сучасним рівнем розвитку інфосфери: розподілений форум. Це все просто і зрозуміло, а от практичне оформлення того форуму… Тут треба подумати.

А що тут думати, і це теж не надто складно. Два рівні, на першому – тематичні чи авторські блоги, на другому масові форуми викладачів історії, методоб’єднань істориків, вчителів-новаторів, що ведуть власний форум.

Автор, можна назвати його спікером або ініціатором дискусії, подає свій есей у власному блозі і визначає тему для розподіленого форуму. Тема може повторити назву тексту першої публікації або бути іншою, більш загальною чи, навпаки, конкретною у порівнянні з текстом есею. Відповідна позначка робиться в протоколі розподіленого блогу. Або, як хочете, на табло поточних дискусій. Придумати назву цьому інформаційному об’єкту не проблема. Як побачити його наживо.

Модератори, побачивши цю новину на табло, ставлять у своїх форумах посилання на есей. Варіант: автор чи адмін РІФу самостійно ставить запрошення по окремих форумах. А за тиждень автор проводить ревізію цих форумів, відповідає на запитання, які там, можливо, з’явились. Ну і може подати другий текст, в розвиток першого. А може зробити аналіз запитань та пропозицій, що були по форумах. Вже якось рух ідей намітився. І ця друга публікація теж з’являється в протоколі чи на табло відповідним посиланням.

Як хтось з тих, хто прочитав текст ініціатора дискусії, готовий не просто коротко щось зауважити, а по-справжньому опонувати, то і він подає власний есей. На власному блозі. А в протоколі з’являється нова позначка. І автор за тиждень… Так, чинить за стандартним алгоритмом автора.

І що в результаті? Залежить від того, що написали автори, цілком можливо, що і нічого. Але є гарантія, що текст бачили по різних форумах і як хтось щось хотів сказати з цього приводу, то така можливість була цілком реальна. Можна в рідному форумі – коротко. А можна розлогим есеєм, співставним з першою, ініціативною публікацією. І відображеним в протоколі чи на табло.

Це така ідея, а от далі вже і приклад експериментального протоколу. Він дуже простий – номер, тема і посилання на публікації. Як вони є, а як їх поки що нема, то номер є, а посилання на ньому нема. Таке собі запрошення приєднатись до розмови з визначеної теми.

1. Навчальний предмет - Історія. 1, 2, 3…

2. Учнівське самоврядування. 1, 2, 3…

3. Дистанційна платформа викладання історії. 1, 2, 3…

А форуми? Ось ті, що мені відомі: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8. Якщо модератори згодні брати участь в експерименті, то посилання залишаться, а якщо вони проти, то я посилання на їх форум приберу. А додам ті форуми, поки що для мене невідомі, які схочуть бути в цій компанії. Зрозуміло, це ж діло добровільне.

Тепер повернімося до формулювання першої теми, від якої все і почалось. Вона поки що умовна, бо автор публікації вже цей текст бачив, але про назву теми ще думає. Як переформулює, то і чудово. Ну і тоді вже одержимо першу більш-менш сталу редакцію концепції розподіленого форуму. Бо існує варіант, що будемо з часом щось змінювати, уточнювати, відтак напрацюється в нас і наступна редакція. А ви як хотіли, це ж робота. Над серйозним документом, сучасної інформаційної системою.

А, картинка? Ну це так, робоча версія, потім змінимо, як хто запропонує щось більш солідне. Назва, лого - це вже коли буде ясно, що щось є. Поки що тільки ідея. Хоча і до певної міри окреслена. На рівні першої редакції.

Читайте також: