"Покинуте гніздо" Іван Складанний
Конструктор тестів
"Покинуте гніздо" Іван Складанний
1
Прочитай текст. Засічи час, за скільки ти його прочитаєш. Запиши після тексту час, за який ти його прочитав.
"ПОКИНУТЕ ГНІЗДО"
У Матросовому яру поросли густі, колючі кущі терну. Усі чомусь їх обходять. А мені захотілося дізнатись, що між ними, адже дзвінко співає там якась голосиста пташка. Той спів не раз я слухав, а тепер не чути.
Розгорнув кущ, другий. Нічого, тільки кропива внизу жалка — попекла ноги. Розгорнув третій кущ, а перед моїм обличчям якась пташка як пурхне, аж душа заніміла. Дивлюсь: гніздечко маленьке, а в нім— п'ятірко голубих, як намистинки,
яєчок. Про свою знахідку я розповів Миколці.
— Не вигадуй,— зблиснули Миколчині очі. — Злови пташку, тоді повірю.
— Як зловити? Адже вона пташенят висиджує.
— Отож і зловити її в цей час найлегше, яєчок своїх вона не покине.
Послухався я Миколки. Став стежити за пташиним гніздечком. Одного разу підкрався до куща, у якому звила пташина гніздечко, а вона сидить, ніби й не помічає мене. Простягнув руку й накрив долонею пташину. Аж тільки тоді вона затріпотіла з переляку. Але я, радий, що тепер доведу Миколці, пташку не випускав. Вона пручалася, щипала дзьобиком за пальці, а я забрав її та й поніс додому. А тут сусідський хлопець:
— Так ти — справжній живодер! — каже. — Покажи пташку батькові.
Як на лихо, тут і батько підходить. Я до нього:
— А в мене ось пташка!
— Звідки вона в тебе? — не повірив батько.
Я й признався, де її зловив. Дісталося ж мені тоді на горіхи!
— Зараз же віднеси її до гнізда! Це ж мати, вона виведе маленьких пташенят, і її сім'я буде більша. Розумієш?
З великою досадою ішов я в Матросів яр. Ось і кущі терну. Садовлю пташину в гніздо, а вона — кулею в небо, більше я й не бачив її. Відбилася вона від свого гнізда. А блакитні яєчка так і пропали.
Тепер я не ходжу тією стежкою, що біля тернових кущів, але мені й досі щемлять пальці, які щипала пташка, вириваючись на волю. Так легковажно я її скривдив! Отож недарма кажуть: «Не слухай чужого розуму...» Я вже нікого й не слухаю. Хоч би там що! З тих пір я ніколи не заглядаю в пташині гнізда, бо збагнув: то велика таємниця.
(Іван Складанний) (331 слово)
2
До якого жанру належить прочитаний текст?
3
Кого побачив хлопчик у кущах терну?
4
Як вчинив хлопчик з пташкою?
5
Хто наказав повернути пташку у гніздо?
6
Встанови послідовність подій у тексті. Починай згори вниз.
Простягнув руку і накрив долонею пташку.
Дивлюсь: гніздечко маленьке, а в нім - п'ятірко голубих, як намистинки, яєчок.
З великою досадою ішов я у матросів яр.
З тих пір я ніколи не заглядаю в пташині гнізда, бо збагнув: то велика таємниця.
Той спів не раз я слухав, а тепер не чути.
7
З'єднай відповідні частини речень.
Став стежити
а вона - кулею в небо.
Злови пташку,
за пташиним гніздечком.
Садовлю пташину в гніздо,
тоді повірю.
8
Встав пропущене слово.
Не слухай розуму.
Рефлексія від 12 учнів
Сподобався:
Так: 12
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 12
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 12
Так: 0