і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о

Здобутки та пріоритети МОНу: підсумки 2018 року і плани на 2019

Лілія Гриневич разом із заступниками підбила найважливіші підсумки року, що минає та оголосила список пріоритетів на майбутнє.

У Києві відбулась прес-конференція МОНу, присвячена підбиттю підсумків роботи Міністерства за 2018 рік та визначенню пріоритетів на 2019 рік. Захід проходив за участі Міністерки Лілії Гриневич та її заступників – Павла Хобзея, Юрія Рашкевича, Романа Греби та Максима Стріхи.

2018-й був для нашого Міністерства досить складним та інтенсивним – роком імплементації  трьох законів: закону «Про освіту», закону «Про вищу освіт», закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», – зазначила Лілія Гриневич.  

Міністерка представила ТОП-10 основних здобутків 2018-го року та коротко прокоментувала кожний пункт. Пані Гриневич також підкреслила, що ця десятка була сформована в залежності від віку споживачів.


 ТОП-10 здобутків Міністерства освіти і науки у 2018 році 


 1. Створено 22 тис місць у дитсадках впродовж року

Доступність дошкільної освіти залишається безумовним пріоритетом співпраці МОНу та органів місцевого самоврядування. Лілія Гриневич підкреслила, що вони послідовно виконують план, розроблений з ініціативи прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.  

 2. Усі першокласники прийшли в Нову українську школу

У 2018-му році стартувала реформа НУШ, і вже 40 з половиною тисяч вчителів, які викладають, є вчителями початкових класів чи іноземної мови, успішно пройшли передпідготовку. В обладнання початкових шкіл за рік зроблено вагому інвестицію.   

 3. Доступна шкільна освіта – створено 286 додаткових опорних шкіл, у 1-й клас діти йшли за місцем проживання, а не за сумнівними конкурсами, створено  561 інклюзивно-ресурсний центр

В цьому році почав діяти Державний стандарт початкової освіти. Щоб покращити рівень доступності шкільної освіти, в Україні додатково створили 286 опорних шкіл. Крім того, запроваджений принцип набору до першого класу за місцем проживання. Ще одним пріоритетом для нас є інклюзивна освіта. Кількість інклюзивних класів збільшилась на 5 тисяч. Спільними силами ми почали створювати мережу інклюзивно-ресурсних центрів, – акцентувала увагу Міністерка.

 4. Модернізація профосвіти – створено 50 навчально-практичних центрів з сучасним обладнанням для навчання за найбільш гостродефіцитними професіями

Відбувається активна модернізація професійно-технічної освіти, а також розвиток мережі навчально-практичних центрів за найбільш дефіцитними професіями. Цьогоріч створено 50 НПЦ, а разом по Україні –100.

 5. Створено Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти 

Нарешті ми створили Національне агентство забезпечення якості вищої освіти, а це той основний орган, який повинен забезпечити якість вищої освіти в Україні. Адже вона відчутно різна між тими чи іншими навчальними закладами, – додала Лілія Гриневич.

 6. Вступ на магістратуру на правничі спеціальності здійснюється тільки за зовнішніми екзаменами

Вступ на магістратуру правничих спеціальностей відбувався за зовнішніми іспитами. Розподіл держзамовлення так само, як і на бакалаврат, проходив за принципом «місце за тим, хто має найбільшу кількість балів».

 7. Відродження учнівського та студентського спорту: Україна вперше за багато років узяла участь у Всесвітній гімназіаді та перемогла

Міністерка підкреслила, що учнівський та студентський спорт – це надзвичайно важливий елемент, який необхідно інтенсифікувати в Україні якомога швидше та якісніше.

 8. Розвиток антарктичних досліджень

Цей рік ознаменувався розвитком антарктичних досліджень. Вперше за 22 роки ми вклали гроші в покращенні інфраструктури нашої антарктичної станції імені Вернадського, безпосередньо на її оновлення. Збільшується палітра самих антарктичних досліджень, і взагалі – діяльність навколо антарктичного центру сильно інтенсифікувалася, – зазначила пані Гриневич.

 9. Успішна участь у міжнародних програмах: Горизонт 2020 та нове вікно Еразмус+

Ці програми дадуть можливість більшій кількості талановитих студентів, викладачів та науковців інтегруватися в міжнародну діяльність, в європейський освітній і науковий простір.

 10. Удвічі більше наукових установ та вишів отримали доступ до баз даних Scopus та Web of science

Процес діджиталізації допомагає українській освіті вийти на якісно новий рівень: це доступність до оригінальних баз даних, завдяки яким реально провести будь-яке ґрунтовне дослідження.

На прес-конференції, крім здобутків, представили ТОП-10 пріоритетів 2019 року, які МОН в обов’язковому порядку має реалізувати.


 ТОП-10 пріоритетів 2019-го року 


 1. Розвиток реформи НУШ – знову в перший клас, новий Державний стандарт базової освіти

Розвиток реформи НУШ – це одне з пріоритетних завдань, і ця реформа запроваджується на десятиліття. Ми знову стоїмо перед викликом: нове обладнання, перепідготовка вчителів. Маємо надію у 2019 році, що ми разом з органами місцевого самоврядування врахуємо ті виклики, які ми зустріли під час імплементації реформи, – поділилася Міністерка. – Також розраховуємо представити Державний стандарт базової освіти.

 2. Гідність кожної дитини: доступна вбиральня, анти-булінг та інклюзія

В Україні існують серйозні проблеми з булінгом, тому цього року ухвалили відповідний закон та провели  антибулінгову кампанію, яка продовжить діяти й у 2019-му. Крім того, ще не в усіх школах, особливо на сільських територіях, є теплі вбиральні для дітей. Щоб вирішити це питання, МОН працюватиме над тим, щоб надати можливість кожній дитині у будь-якій школі піти до теплої комфортної вбиральні.

 3. Нові механізми професійного зростання вчителів: добровільна сертифікація та механізм «гроші за вчителем»

1 тисяча вчителів матимуть змогу пройти сертифікацію та підвищити свою заробітну плату на 20%. Також діяти механізм «гроші за вчителем на підвищення кваліфікації».

 4. Початок роботи освітнього омбудсмена

Ще один пріоритет у 2019 році – початок роботи освітнього омбудсмена. Інституція введена  законом «Про освіту» після прийняття необхідних документів Кабміну. Ця посадова особа відповідатиме за виконання завдань із захисту прав у сфері освіти.   

 5. Діджиталізація освіти: Інтернет та комп’ютери в сільські школи

Світ сьогодні є цифровим, і для того, щоб наші діти могли отримати необхідні компетентності ХХІ століття, вони мають пізнавати їх через систему освіти. Ми зробимо акцент на сільській освіті, тому що сьогодні вона має значно менші можливості ніж міська. Зокрема, у сфері підключення до швидкого Інтернету та роботи з цифровими ресурсами, – пояснила Лілія Гриневич.  

 6. Старт масштабної реформи професійної освіти: нові стандарти та інфраструктурний проект на 58 млн євро

Ми розпочинаємо спільний проект з Європейським союзом, і саме в цьому році вже підписали угоду з ЄС. 58 мільйонів євро буде вкладено в інфраструктуру професійної освіти, а також в покращення стандартів, – наголосила Міністерка. – Для нас дуже важливо розвивати й надалі нові підходи у професійно-технічній освіті, зокрема, методом запровадження дуальної освіти.

 7. Становлення Національної системи кваліфікацій: зв’язок між ринком праці та освітою

Робота НАК дозволить гармонізувати українську та європейську системи рівнів кваліфікацій, орієнтувати систему освіти на потреби ринку праці, визнавати результати неформального та інформального навчання тощо.

 8. Старт Національного фонду досліджень

Основним завданням Фонду є грантова підтримка фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок.

 9. Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти

Наукове обладнання дуже дороге, і ми обрали саме ту систему, яку нам рекомендували і європейські колеги. Вже створено 8 центрів колективного користування обладнанням, а планується створити ще 4 – і ця мережа запрацює у 2019 році, – зазначила пані Гриневич.

10. Базове фінансування науки в університетах

Базове фінансування науки в університетах допоможе коректно виділити кошти на проведення пріоритетних досліджень, оновлення обладнання та на зарплату технічного персоналу.


Журналісти «Всеосвіти» взяли ексклюзивне інтерв’ю у Лілії Гриневич та поцікавились її думкою щодо найбільш гострого питання, яке турбує вчителів останнім часом – питання сертифікації.

Всеосвіта: Ліліє Михайлівно, Ви наголошуєте на тому, що сертифікація є абсолютно добровільною. Але більшість вчителів все ж бояться, що, незважаючи на відсутність бажання проходити сертифікацію, на місцях ця процедура стане для них примусово-добровільною. Чи дійсно може виникнути така ситуація?  

Лілія Гриневич: Сертифікація є цілком добровільною і це зафіксовано у нормативно-правовій базі. Якщо когось примушуватимуть, то це означає, що вони порушують і закон «Про освіту», де зазначено, що вона є добровільною, і постанову Кабінету Міністрів України.

Сертифікація – це складний процес і зараз ми входимо тільки в пілотний її етап. На 2019 рік пілот торкнеться лише 1 тисячу вчителів. Кількість людей, які зможуть зареєструватися на пілотний етап сертифікації, буде обмежена. Це лише тисяча вчителів початкових класів. Навіть всі бажаючі не зможуть пройти сертифікацію, тому що це лише пілотна стадія. Зараз, доки ми не відпрацюємо сертифікацію абсолютно досконало, ми не можемо її масштабувати на всіх вчителів усієї України. Тому нікому не треба боятися, що його хтось може примусити до сертифікації.

Міністерка виокремила три основні складові, на яких базуватиметься сертифікація:

 1. Реєстрація вчителя;

 2. Вчитель має підготувати своє електронне портфоліо про власний доробок за відповідними правилами, які будуть встановлені;

 3. Потім вчитель має пройти зовнішній тест, який проводитиме УЦОЯО.

Лілія Гриневич: Служба якості освіти оцінюватиме безпосередню роботу вчителя в класі, стосунки з дітьми, опитування тих людей, з якими він перебуває у професійних контактах. Це складний процес, тому що ми маємо виробити такий інструментарій і побачити, як він працює. Це схоже на ситуацію, коли запроваджувалось ЗНО. Ми почали розробку ЗНО у 2003 році, а повномасштабно воно було запроваджене у 2008. ЗНО стало успішним саме тому, що ця пілотна стадія була дуже добре відпрацьована. Очевидно, що зараз ми лише на початку шляху, для нас ця сертифікація є виявленням найбільш вмотивованих вчителів, які готові до реформи. Намагаємось, щоб інструменти, які будуть застосовані в сертифікації, перевіряли знання нових методик навчання, розуміння компетентнісного навчання і стандартів освіти – тобто те, на що орієнтована реформа НУШ. Ті вчителі, які успішно пройдуть сертифікацію, відповідно до закону отримають 20% надбавки. Таким чином, ми хочемо заохотити кращих, і, крім того, вони мають потім ділитись своїм досвідом зі своїми колегами і поширювати ці методики навчання.     

Посилання на МОН: https://mon.gov.ua

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти