Виховайте майбутніх переможців – в олімпіадах і по життю!

Перемоги на шкільних олімпіадах – передумова майбутнього професіоналізму.

Участь у предметних шкільних олімпіадах – це певна планка, до якої повинні тягнутися найбільш успішні учні і учениці. У боротьбі за перемогу активуються усі знання та навички школярів та школярок, вони загартовуються  морально та набувають досвіду конкуренції. Що й казати: вміння, набуті під час участі в олімпіадах і конкурсах, - неоціненні і для майбутнього фахівця. А перемога у таких змаганнях дуже почесна і для самого (-ї) учня (-ці) і для закладу, де вони навчаються. «Розумником (-цею)» дуже пишаються батьки і вчителі, для яких досягнутий результат є оцінкою якості і їх роботи, як педагогів (-нь). Напевне, практично кожен вчитель і вчителька мріє виховати принаймні одного (-у) переможця (-ницю) олімпіад.

Яким чином треба виховувати та навчати дитину, щоби він або вона прагнули брати участь у предметних змаганнях та успішно долали «олімпіадні» вершини? 35-річна Олександра у шкільні роки неодноразово перемагала в олімпіадах різних рівнів та відповідає на ці непрості питання.

 Історія з життя 

Я навчалася в російськомовній школі, в російськомовному класі, а вдома мене оточували російськомовні батьки. Свій 5 клас я закінчувала в 1994 році, коли старша сестра поступила до університету. З перших днів навчання вона розповідала, як у ВНЗ починають масово викладати українською мовою, як їй важко засвоювати матеріал. Вона заявила: «Тобі буде дуже важко у майбутньому, тож мову ти повинна розпочати вчити якнайшвидше, розповіла Олександра.

Отже, 6-й клас, у якому навчалася дівчина, був україномовним, а говорила вона на «бездоганному» суржику. Мову Олександрі викладала вчителька її рідної сестри, у якої стосунки із українською не складалися. Не дивно, що попервах знання Олександри педагогиня оцінювала не найкращим чином: «Твоя сестра не знала мову – не знаєш і ти!».

Наступні три роки Олександра самостійно і посилено штудіювала основи правопису.  

Була мета: довести, як сильно вчителька помиляється стосовно мене та нашої родини в цілому, - зізнається Олександра.

 Порада 1. Знайдіть стимул до навчання  
Якщо у дитини є ефективна мотивація до навчання, то буде й велике бажання досягти успіху.  

Якось у 9 класі на уроці літератури вчителька прочитала вголос мій твір-роздум “Intermezzo” за новелою Коцюбинського. Закінчила вона фразою: «Це найкращий твір за всі роки моєї праці в школі». Починаючи з 9 класу, я почала брати участь у олімпіадах. Це було неминуче, бо з усієї паралелі мову найкраще знала саме я. Перший рік відразу був успішним: перемоги в шкільній, міський та районній олімпіадах. На обласну не поїхала за власним бажанням. Була впевнена, що рівень знань не дотягує. Проте у 10-му та 11-му вже перемагала на всеукраїнській, брала участь у творчих конкурсах, згадує Олександра.

Висновок для батьків та вчителів і вчительок: всіляко стимулюйте, заохочуйте дитину до вивчення предмету. Намагайтеся зрозуміти, чим цікавиться дитина, що її найбільше зачіпає, знаходьте «ниточки», за які можна «потягнути» та змусити учня або ученицю рухатися вперед. 

 Порада 2. Розрізняйте поняття: відмінник (-ця) і олімпіадник (-ця) 

ВІдмінників (-ць) заохочують у школах, але такі діти не завжди успішні у житті. Вони знають про все потроху, старанно виконують домашні завдання та доручення вчителів (-льок). Вони прекрасно орієнтуються у шкільній програмі, засвоюють все у межах «обов'язкових» знань. А коли мова йде про щось більше, іноді знань не вистачає.

Натомість дитина, яка прагне брати участь у олімпіадах та конкурсах, не вдовольняється шкільною програмою. Шукає додаткову поглиблену інформацію. А значить, набуває спеціалізованих знань, які потрібні у будь-якій вузькій спеціальності. Це ознака майбутнього професіонала, фахівця у своїй галузі. Рання та вузька спеціалізація вже давно стала тенденцією в сучасній освіти, про неї не можна забувати, адже наші діти будуть жити і працювати у більш спеціалізованому світі, ніж є зараз.  

Висновок для батьків: не вимагайте від дитини максимальних оцінок по всіх предметах. Знати все однаково глибоко неможливо. Часи «універсалів» і «всезнайок» позаду. Наразі потрібна спеціалізація. Чим раніше дитина визначиться із своїм інтересом і майбутньою фаховою направленістю, тим краще.

 Порада 3. Будьте лояльними  
Робити зауваження лінивим дітям, які не хочуть вчитися взагалі, – одна справа. А от критикувати дитину, яка має погану успішність з більшості предметів, але показує неабияке знання з однієї-двох дисциплін – це інше. Вчителю (-ці) варто цікавитися успішністю учнів (-ць) в цілому, але не лише зі свого предмету. А батькам варто не гнобити дитину і не ставити в приклад сусіда-відмінника (-цю). Якщо ви помітили здібності та зацікавлення дитини до конкретних наук – допоможіть їх освоїти поглиблено.

Висновок для батьків: уважно ставтеся до здібностей та інтересів дитини, адже ви завжди поруч і знаєте свого сина або доньку якнайкраще. Всіляко допомагайте розвивати всі їхні здібності і таланти, завжди підтримуйте дитину морально.

 Порада 4. Не змушуйте, а підказуйте  
Змушувати та вимагати від дитини цілеспрямовано участі у будь-якій олімпіаді – невірне рішення. Так можна тільки відштовхнути її від здобуття знань. Краще ненав'язливо порадьте їй спробувати свої сили у змаганні.

Свою дочку я почала заохочувати брати участь у конкурсах і олімпіадах з перших класів. Казала, щоб вона просто спробувала. Пояснювала, що в майбутньому їй потрібно буде складати ЗНО. Я хотіла, аби дитина не стресувала і звикла до самої атмосфери, формату тестувань. У мене не було на думці робити з неї олміпіадницю. Хотіла, аби вона отримала корисний досвід. Та несподівано у моєї дитини з’явилися перші досягнення. Виявилося, що в неї гарні здібності до математики. Перші місця ще не займала, але друге й третє вже здобувала, - ділиться 28-річна Марина.

Висновок для батьків: не можна вимагати від дитини брати участь у олімпіаді. Краще радити їй спробувати. Стимулюйте бажання позмагатися. Це гарний життєвий досвід, який допоможе виховати у дитини якості справжнього бійця.

 Порада 5. Дійте у співдружності: дитина-батьки-вчитель (-лі)  
Досягти успіху на олімпіадах неможливо без злагоджених дій учня (-ці), вчителів (-льок) та батьків. Повинна скластися дружня та ефективна команда.

Наприклад: у школяра чи школярки виявилися прекрасні здібності з якогось предмету. Але батьки записали його (її) до кількох позашкільних гуртків. Вчитель (-лька) має поспілкуватися з батьками та порадити акцентувати увагу на навчанні, яке може дати гарні результати, а гуртки скоротити по максимуму.

Висновок для батьків: підтримуйте постійний контакт з вчителем (-лькою) та радьтеся з ним щодо успішності вашої дитини. Особливу увагу звертайте на те, чого не вистачає для кращого результату.

 Порада 6. Долайте своє вчительське его  
Вивчити учня (-цю)-переможця (-ницю) олімпіад – велика честь для кожного педагога (-гині) та визнання його (її) професійних знань і таланту. Але не можна вважати навіть найкращого учня (-цю) своє «власністю». Ви навчили його (її) і випустили у світ. Ймовірно, він (вона) досягне більшого, ніж вмієте та знаєте ви. Не заважайте йому (їй) розвиватися і йти далі у своїх знаннях.  

Буває, що шкільний вчитель (-ка) дуже ревно ставиться до занять свого учня (-ці) з іншими педагогами (-гинями), з репетиторами (-ками). У такій ситуації батькам треба відверто поговорити з учителем (-лькою), правдиво сказати про репетиторство та попросити не сприймати це як особисту образу чи зневагу.

Учителька з мови, яка була мені свого часу такою ненависною, в 11-му класі зробила шляхетний вчинок. Вона сказала: «Мені більше немає, чого тебе навчити. Ти перевершила мій рівень. Я розмовляла з колегою з іншої школи – вона може дати тобі більше й готова займатися з тобою додатково». Учителька щиро переймалася моїм майбутнім. І це мене зворушило. До речі, я за освітою видавець, редактор, журналіст. І робота з контентом – мій хліб, - згадує 35-річна Олександра.

Висновок для вчителів і вчительок: вмійте «відпускати» своїх кращих учнів (-ць), не забороняйте їм набувати знань від інших педагогів (-гинь) та розвиватися. Тільки ця свобода може зробити їх вільними, високопрофесійними та щасливими людьми. І тільки в такому випадку вони на все життя збережуть вдячність своїм першим вчителям та наставникам, завжди повертатимуться до вас та щиро дякуватимуть.

Посилання на МАМАBOOK

 Вас може також зацікавити:

795
15.08.2019 22:45:00

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.