Новини
4882
17 серпня 2019 о 09:09

В Україні може з’явитись новий Трудовий Кодекс

Планується масштабне реформування трудового законодавства – нова редакція Кодексу вже підготовлена. Які зміни чекають на українців?

Нині в Україні чинним є Трудовий Кодекс 1971 року, в який з того часу було внесено чимало змін. І хоча, документ набув дещо іншого вигляду, у порівнянні з першою редакцією, але стверджувати, що в цих законах є безліч реформаторських тенденцій, здається, не варто.

З часу здобуття Україною незалежності, було чотири невдалі спроби ухвалити три версії нового Трудового кодексу. У 2001 році Федерація роботодавців України, за підтримки Міжнародної організації праці розпочала тотальну роботу над опрацюванням трудового законодавства. Відтоді немало змінилося – 9 міністрів соціальної політики, 4 очільники комітету соціальної політики, але тільки не стара редакція Трудового Кодексу (не враховуючи внесені зміни).

І ось цьогоріч у Мінсоцполітики презентували новий законопроєкт №1658, який передбачає повне оновлення Кодексу законів про працю. Проєкт закону вже декілька років чекає на розгляд Парламенту у другому читанні. Чого чекати звичайним українцям, з ухваленням нового трудового законодавства? Чим модерна редакція стане для працівників усіх сфер – ковтком свіжого повітря чи вердиктом? Розглянемо пропоновані нововведення.

 Введення нових термінів 

Автори законопроєкту пропонують включити до офіційної документації низку понять, які виникли з поширенням мережі Інтернет. Нові форми праці виникли внаслідок технічного прогресу. Тому й виникла необхідність внести до законодавства термінологію та норми, що задекларують трудові відносини між працівником та роботодавцем, робочі контакти яких налагоджені у сучасних форматах. Це допоможе легалізувати чималий відсоток бізнесу, що з причин неможливості реєстрації подібного типу зайнятості, мусив «піти у тінь».

На думку авторів законопроєкту, додати до цих документів, зокрема, варто поняття «гнучкий робочий графік», «дистанційна робота», «самостійна організація праці» тощо.

 Наскільки «гнучким» може бути режим? 

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, де допускається встановлення окремого режиму функціонування працівника. Обов’язковою умовою «гнучкого графіка» є встановлення норми (денної, тижневої або на певний період зайнятості) тривалості робочого часу, яку неухильно має виконувати робітник. Такі правила встановлюються на договірних засадах між співробітником та роботодавцем.

Важливо! За гнучким графіком роботи (так само як і за дистанційною роботою) рід українців отримають певні пільги.

До категорій працівників, які можуть розраховувати на преференції, належать:

  • з інвалідністю (І група);
  • з дитиною з інвалідністю;
  • з дитиною молодше 14 років.

Важливо! Гнучкий робочий графік не може торкнутися багатозмінних підприємств або окремих видів роботи. Наприклад, якщо співробітнику для виконання обов’язків необхідно бути присутнім на робочому місці, то гнучкий робочий графік організувати буде складно. Тому, перш за все, він підійде тим, хто працює в офісах.

Інгредієнти гнучкого режиму:

  • Фіксований час – період впродовж якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
  • Змінний час – години, впродовж яких працівник на свій розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
  • Час перерви для відпочинку і харчування.

 Хочеш працювати? Чимчикуй додому! 

Ще одним цікавим нововведенням законопроєкту є поняття «дистанційна робота», яка поділятиметься на віддалену та самостійну. Кожна з цих ланок матиме свої атрибути та нюанси.

  • Віддалена (дистанційна) робота – це форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання або в іншому місці за вибором.
    Важливо! Згідно з законопроєктом, такий співробітник зберігає за собою всі трудові права.
  • Окрема (самостійна) організація праці – це форма трудового режиму, що дозволить самостійно планувати свій робочий час. Цю форму, за словами авторів законодавчого документа, було сформовано, насамперед, для керівників підприємств.
    Важливо! Так, ви правильно зрозуміли! Не обов’язково бути на роботі з 9:00 до 18:00.

Щоправда, у проєкті Кодеку також роботодавцеві дозволяється контролювати дії працівника за допомогою технічних засобів (стаття 30). Перевірка діяльності працівника може відбуватися за допомогою відеонагляду чи перегляду електронної пошти. Не виключено, що це спричинятиме дискомфорт працівника, до того ж, такий пункт зумовить порушення прав на приватне життя громадянина (ст. 32 Конституції України).

 Чого ще чекати? 

Ми хочемо позбавитись ознак радянського кодексу 70-х років, коли було встановлено презумпцію винуватості роботодавця, урівняти роботодавця та працівника у трудових відносинах. Мінімізувати патерналізм трудового законодавства. У Трудовому Кодексі є доволі суперечливі з погляду корисності соціальні гарантії та пільги досить широким категоріям працівників, — прокоментували важливість оновленого проєкту Кодексу законів про працю представники Федерації роботодавців України.

З базових замислів авторів законопроєкту можна підкреслити ще декілька концепцій, на які зроблено акценти – це збільшення відпусток на 4 дні кожному офіційно влаштованому українцю, узаконення віддаленої роботи, конкретизація умов випробувального терміну та посилення захисту прав вагітних.

Фотоматеріал узято з сайту “ШоТам”
Посилання на Федерацію роботодавців України

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Читайте також: