Увага, фейк: як навчити дітей виявляти неправду та орієнтуватися в медіапросторі - практичні рекомендації

Редакторка розповідає, як навчити дітей критично мислити та викривати фейки.

Сучасна людина знаходиться під постійним впливом великого потоку інформації. Для дитини вміти вміння критично сприймати інформацію – одна із найважливіших життєвих компетенцій, яка дозволяє адекватно сприймати навколишній світ та ухвалювати для себе корисні рішення.

Без таких вмінь людина стає беззахисною перед маніпуляціями, які змушують її чинити не в своїх власних інтересах, а в інтересах того, хто подає інформацію.

Як відрізнити правдиві новини від фейкових? За яким принципом працюють алгоритми пошукових систем та соцмереж? Як навчити дітей аналізувати та критично оцінювати інформацію?

На ці питання відповість викладачка курсу “Спілкування та мислення” у ThinkGlobal Kyiv, філологиня, редакторка освітніх видань, Скочко Ніна Олександрівна.

Медійна грамотність - це сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві та їхній вплив.

Перш ніж розповідати про медійну грамотність учням, варто для себе відповісти на такі запитання, як:

що таке фотофейки?

які використовуються заголовки?

як розпізнати бота чи троля?

що таке джинса?

що таке правило перевернутої піраміди в новинах та як виявити дезінформацію

 Слово “медіа” походить із латини і означає “передавати”.

Яка різниця між помилковою інформацією і дезінформацією. Помилкова інформація – це коли журналіст ненавмисне зробив помилку. А редактор не вичитав або не перевірив факт, дату, окреме речення чи заголовок статті. А от дезінформація – це навмисно створений контент, завдання якого маніпулювати думкою суспільства і вносити дисгармонію. Дезінофрмація - це те, що ми маємо викривати і з чим маємо боротися, - наголошує Ніна Скочко.

Як розвинути критичне мислення, в першу чергу для себе?

"Ви не навчитеся критично мислити за одну ніч, - говорить редакторка. - Для цього не достатньо засвоїти лише правила. Навички критично мислити необхідно практикувати та відшліфовувати постійно, але спочатку треба позбутися навичок некритичного міркування. Як наголошував Альберт Ейнштейн, ми не повинні припиняти ставити собі запитання, наприклад:

  • яка мета цієї інформації?

  • чому я або вони так думають?

  • які слова використані в цій інформації?

  • яке джерело цієї інформації?

  • які використані аргументи?

  • чи створювалися якісь маніпулятивні способи при створенні цієї інформації?

  • чи не містить вона в собі упереджень чи стереотипів?

  • до яких наслідків може призвести ця інформація?

  • хто цільова група цієї інформації?

  • яка думка тих, хто причетний до цієї інформації?

Якщо ви ставитимете собі запитання на будь-яку новину, яку ви прочитали чи побачили, ви помітите, що можете викривати дезінформацію, фейки та неправду, - стверджує фахівчиня.

Що таке фейк?

Фейк - це брехня. Недостовірна інформація, яка буває двох видів. Це або спеціально створена інформація про явища чи події, яких ніколи не існувало. Або ж неповна інформація, яка надає не всі відомомсті про подію. Обидва варіанти спотворюють об'єктивне відображення реальності та сприйняття подій. Дезінформація та фейки також можуть поширюватися не навмисно, а через непрофесійність журналістів чи блогерів, які не перевіряють інформацію, розповсюджуючи її.

Як розпізнати фейк?

Емоції - найбільший ворог об'єктивної інформації. Чим більше людських "душевних струн" зачіпає брехня, тим більше в неї вірять. Тому часто поширюють дезінформацію про дітей, згвалтування, небезпеку для здоров'я тощо. А, отже, звірнуть увагу на свої відчуття, коли отримуєте інформацію з Інтернету, з телевізору або з газети. Якщо ви відчуваєте злість, роздратування або розчулення - це знак того, що вами намагаються маніпулуювати та хочуть, щоб реагували емоційно.

Учнів треба вчити мислити критично, а не якимись упередженнями, стереотипами чи штампами.

Курс медіаграмотності у школах.

В українських школах курс медіаграмотності почали впроваджувати після ухвалення концепціїї медіаосвіти в Україні. Це 2010 рік. Потім був експериментальний етап, який тривав з 2011 по 2016 рік. Учасники експерименту – 10 шкіл, які почали впроваджувати факультатив медіакультура, оскільки як такого предмету в школі немає. Було охоплено понад 40 тисяч учнів у 250 освітніх навчальних закладах. Після експерименту провели відповідні дослідження і з 2017 року розпочався наступний етап, який триватиме до 2022 року. На цьому етапі працюють над підвищенням рівня медіакомпетентності самих педагогів педагогічного і психологічного профілю.

За новим державним стандартом початкової освіти, який діє з вересня 2018 року, школяр НУШ має засвоїти навички зі сприйняття, орієнтації та критичної оцінки інформації в різних видах медіа. Програми для викладання медіагрмаотності в початковій школі частково розроблені і  частково є на сайті МОН, але в середній школі цього предмету немає, тоді, як знання їм потрібні вже зараз. Тож вся відповідальність лягає на плечі вчителі, розповідає редакторка.

Якщо у викладача є час, він може створити факультатив, якщо ж його немає, це можна інтегрувати у ваш навчальний процес. Наприклад, як пояснити дітям в 4-му класі, що таке медіа? Відповідно, ми не даємо їм якісь лекції. Ми можемо розповісти, які є медіа взагалі – показати їм журнал, газету та розповісти, що таке журналістика. Ми можемо розповісти дітям, що таке «факт» і «судження», щоб вони могли відрізняти ці поняття. Бо коли ми говоримо, що: «Сьогодні йде дощ» - це є факт. А коли ми кажемо, що «Сьогодні погана погода, бо йде дощ» - це вже судження, - пояснює фахівчиня.

Також в цьому віці дітям можна розповісти, що існують різні форми подачі інформації  - це новина, репортаж, а також розповісти про інтернет, як джерело інформації, «Вікіпедію» і навіть запропонувати їм створити свою статтю.

А от вже у 5-му класі, на думку Ніни Скічко, можна виділити такі теми, як

  • вплив медіа на суспільство

  • соціальні мережі та блог

 Про соціальні мережі дітям можна вже розповідати у 5-му класі, бо в цьому віці вони активно долучаються до соцмереж, знімають відео чи роблять фото. Не зайвим буде розповісти про авторське право та плагіат, що обов’язково треба вказувати джерело, якщо беремо чужий контент. Можна розповісти і про рекламу, бо вона також займає значне місце в медіапросторі. А також про аргументацію своїх поглядів і суджень, аби діти вміли висловлювати свою думку, - зазначила фахівчиня.

Експертка каже – після проходження цих тем, учні 5-го класу зможуть привести приклади позитивного впливу медіатекстів і негативного, назвати жанри, співвідносити зміст та заголовок статті, визначати терміни понять, розуміти, що таке авторське право, пояснити функцію новин та користуватися новинним сайтом на ментальному рівні. А також пояснити значення соціальної реклами.

А от, наприклад, у  8-му класі ми вже можемо знайомити учнів з тим, що є така професія копірайтер. Більш детально розповісти, що є рекламні тексти, різні логотипи, і навіть можна запропонувати дітям написати коротенькі рерайтерські та копірайтерські тексти. Можна більш глибоко познайомити їх з дезінформацією і фейками, поговорити про жанри тексту,  а також про кібербулінг.  

Корисні посилання на статті та медіаресурси, які допоможуть краще виявляти фейкові новини та орієнтуватися в інформаційному просторі:

Серія подкастів на Українському радіо про маніпуляції, політтехнології і перевірку фактів

Стаття Оксани Мороз  “4 правила користування Фейсбук”

Сайт, де розвінчують міфи про коронавірус По той бік пандемії

 Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві

Газета “День”

Медіадрайвер – новігатор у світі медіа. Інтернет-ресурс можна використовувати у роботі з дітьми. Інформація дуже добре візуалізується, доступно викладена і є чітка інфографіка.

А щоб дізнатися ще більше змістовної та корисної інформації про медіаграмотність, а також про те, як розповісти дітям 4-8 класів про інформаційну гігієну, пропонуємо прослухати вебінар Ніни Олександрівни Скочко.

Нагадуємо, що кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації! 

926
19.06.2020 18:40:00

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.