і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Усі – на природу

Велика Британія вирішила боротися з тотальною необізнаністю дітей щодо природи. Що саме вони планують робити? Як їм це вдасться? Читайте тут.

Більшість сучасних школярів, що виросли у великих містах, абсолютно відірвані від природи. Причин такого становища є декілька – від інтернет-залежності до дефіциту зелених насаджень у місті, від перевантажень домашніми завданнями до мізерної кількості часу, який батьки мають змогу приділяти дітям. Окрім того, наше суспільство усе більше тяжіє до концепції дитиноцентризму. Таке прагнення, беззаперечно, є показником прогресу українців, але як і кожна ідея, вона має свої недоліки. Основною проблемою дитиноцентрованого суспільства є надмірна опіка над дітьми. Особливо руйнівними у цьому контексті є переконання на кшталт «Краще сиди вдома та розважайся за допомогою гаджетів під моїм наглядом, бо на вулиці ще потрапиш у погану компанію». Подібні батьківські страхи не дозволяють дитині задовольнити свої пізнавальні потреби та здобути новий комунікативний досвід.

Не дивно, що сьогодні у мегаполісах технологія віртуальної реальності не здається дітям чимось екстраординарним, натомість, їх здатна здивувати жива корова. Вони справді не розуміють, чим відрізняється збір урожаю редьки та помідорів. Та і, зрештою, чому не можна посадити під під’їздом дерево, яке б плодоносило шоколадом? Подібні запитання лунають не лише від дошкільнят, ідентична цікавість присутня і у молодших школярів. І навіть коли вони отримають теоретично правильні відповіді, побачать проілюстровані приклади у підручнику, для них ця система буде надто заплутана та складна, аби до кінця зрозуміти як працює наш світ. Сучасній дитині простіше перерахувати усі супер-можливості героя іноземного мультфільму, ніж назвати коренеплоди, які вона щодня бачить у своїй тарілці вже приготованими.

У більшості малюків знання про тварин закінчуються виключно на розпізнаванні різних видів на ілюстраціях у дитячих книжках (у найкращому випадку), тому процес вилуплення курча із яйця викликає у них цілковите захоплення та щирий подив.

Та як же врятувати це покоління?

Проте, такий хід речей може змінити навчання просто неба. Аналогічну практику вже втілюють в життя у Великій Британії. Уряд звернув увагу на те, що діти погано пристосовані до взаємодії із природою. Саме тоді й було прийнято рішення збільшити в початкових школах кількість уроків на свіжому повітрі. І тут йдеться не про звичайний урок на вулиці, а про практичні заняття. З британського бюджету виділяється чимала сума – 10 млн фунтів стерлінгів на укріплення берегів річок учнями, розведення риб та птахів. Звісно, існує безліч скептиків, які вважають таке використання коштів недоцільним, та більшість все ж підтримує цю ініціативу, пояснюючи важливість такої практики.

Подібні уроки проводились і раніше як в Європі, так і в США, проте це було більше навчанням просто неба, що проводилось раз на місяць, а Велика Британія планує зробити для своїх учнів отримання знань на природі щоденним.

Навчання просто неба має покращити успішність учнів, оскільки рівень насичення киснем мозку під час таких занять більше, ніж при звичайних уроках. До того ж, вчені вважають, що розумова активність на свіжому повітрі допомагає краще концентруватися на отримуваній інформації (до 2-х годин). Тобто ефективність переданих викладачем знань буде більшою у декілька разів.

Американські вчені з Іллінойського університету досліджували зосередженість учнів на інформації, яку передає їм вчитель, залежно від місця отримання знань. У дослідженні приймали участь два треті класи – один з яких навчався у приміщеннях, а інший – щотижня відвідував уроки в парку. Після цього науковці порівняли наскільки зібраними та спокійними були діти (підраховано кількість промовлених вчителем фраз, типу, «тихше», «працюємо», «займіть свої місця» і т. ін.). Виявилося, що концентрація уваги дітей, які навчалися просто неба на 81% переважала їхніх «зачинених» колег.

На перевиховання – у ліс

Малоуспішні у навчанні та педагогічно запущені діти, найчастіше є вихованцями неблагополучних сімей. Тому, у британському коледжі такі діти мають можливість взяти участь у програмі «Плем’я» (дуже подібна на наші пластунські табори). Там дітей вчать розпалювати вогонь, готувати їжу, будувати хижі, займатися збиральництвом. Психологи стверджують, що усі ці вміння допомагають знизити рівень напруги у дітей та підвищити їхню самооцінку. Виживання у складних природних умовах дає змогу відчути себе більш вмілим, незалежно від оцінок, отриманих у школі.

Різноманітні екологічні проекти, спрямовані на піклування про природу вже об’єднали десятки тисяч школярів та школярок. Діти висаджують рослини, у власноруч створених садах та городах. Сьогодні у програмі «Спостереження за птахами» бере участь понад 73 тис. учнів з різних куточків Великої Британії. І діти неймовірно радіють від того, що вони здатні покращувати екологічну ситуацію або, навіть, бути причетними до контролю окремих популяцій. До прикладу, учні школи Y Pant збільшили кількість зникаючого виду болотного метелика. Відбулося це, шляхом висадки саду із рослин, насіння яких приваблює цих комах. А у Північному Уельсі діти допомагають розводити риб.

Українські діти та природа

Україна також не пасе задніх у цьому питанні. І, хоча, на противагу нашим британським колегам, у нас на це немає такого капіталу, проте наші амбіції нічим не гірші.

Серед українських шкіл, які на перше місце ставлять природу Одеська школа-ліцей «Просвіта». Цей навчальний заклад розміщений на території ландшафтного парку посеред 2 га власної зеленої зони. Щоденні уроки на свіжому повітрі чергуються із заняттями у міні-ботанічному саду, де школярі проводять досліди та спостереження.

У місті Київ учні школи №17 створили компостер для переробки харчових відходів з їдальні. А перероблений матеріал діти використовують для підживлення ґрунту в шкільному саду. Вигравши грант на стартап, тепер вони допомагають іншим школам вводити таку ж практику.

Дніпровська вальдорфська школа однією з головних цілей закладу обрала гармонійне співіснування дитини з природою. Тут рослини для вихованців є друзями, а одним із найважливіших способів отримання інформації є здобуття ремесла, що допоможе виживати в складних природних умовах.

Початкові класи Ужгородського економічного ліцею мають змогу отримувати знання на «лісових уроках». Викладає цю дисципліну фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Вікторія Биркович. Діти на свіжому повітрі дізнаються про лікарські рослини, місцевих тварин та птахів. Приймають участь у вікторинах та розігрують театральні вистави.

Сподіваємось, що у найближчому майбутньому Україна матиме змогу так само фінансово підтримувати подібні проекти, як і Велика Британія. І дуже радіємо, що не зважаючи на те, що ці часи ще не настали, у нас вже є заклади, в яких прагнуть підвищити екологічну свідомість маленьких українців.

Посилання на The Guardian: https://www.theguardian.com

ВВС: http://www.bbc.com

Освіторія: https://osvitoria.media

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти