Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Інтерактивне навчання для розвитку творчого потенціалу: створюємо цікаві вправи на платформі "Всеосвіта"
»
Взяти участь Всі події
11 лютого 10:06

Свято, що долає гендерні стереотипи — Міжнародний день жінок і дівчат у науці

В Україні частка жінок у науці майже вдвічі більша, ніж в середньому у світі. Знайомимо вас з історією свята та українками, які прославляють нашу державу своїми здобутками.

Сьогодні, 11 лютого, у світі відзначають Міжнародний день жінок і дівчат в науці. Це свято було встановлене Генеральною Асамблеєю ООН у 2015 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчат. 

Сучасникам зараз складно собі уявити, але ще 100 років тому жінка в науці була постаттю доволі екзотичною. Нагадаємо, наприклад, що за всю історію існування Нобелівської премії (від 1900 року) її отримали 890 чоловіків і лише 57 жінок. В наш час наукова жіноча спільнота зростає, але в усьому світі жінки становлять лише 30% науковців. Україна в рейтингу серед 41 країни світу посідає 12 позицію за кількістю жінок-науковиць. Українки успішно представлені в різних галузях наук: суспільних — 65,8 %, медичних — 65,2 %, гуманітарних — 60,3 % та технічних — 34,1 %.   

Українські науковиці гідно представляють нашу державу на міжнародній арені

Наука набуває жіночого обличчя. Зараз до жінки в науці почали ставитися ліберальніше. Позитивні зрушення вже відчутно, — каже українська науковиця-фізик, доктор технічних наук Галина Клим

Львівська науковиця досліджує сенсорні елементи на основі халькогенідних скел та оксидної кераміки. Їх застосовують у багатьох сферах людської діяльності, зокрема у харчовій та легкій промисловості, сільському господарстві, нафтовій та газовій галузі, медицині, метеорології. У науці амбітним чоловікам часто важко бачити перед собою успішну молоду дівчину чи жінку. Та, на щастя, за словами Галини Клим, толерантний західний світ мислить інакше, що дає змогу жінкам у науці почуватися комфортніше. 

Галина Клим, фото з сайту povaha.org.ua

Наймолодшим доктором фізико-математичних наук України стала Ольга Броварець, яка у співавторстві зі своїм науковим керівником відкрила глибинні структурні механізми нестабільності геному. Ця наукова знахідка дозволяє не лише краще зрозуміти молекулярну еволюцію живого, а й відкриває нові перспективи у фармації для створення новітніх антиракових препаратів. Ольга Броварець – докторка фізико-математичних наук в Україні, провідна наукова співробітниця відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Ольга Броварець, фото з сайту povaha.org.ua

Українка Марина В'язовська розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі, над якою науковці думали століттями. Вона отримала «Премію Салема 2016», яка є надзвичайно престижною серед математиків. Вона друга в історії жінка, яка отримала медаль Філдса, найпрестижнішу відзнаку у математиці для молодих науковців. Марину В'язовська була нагороджена за розв'язання геометричної задачі про пакування сфер, над якою вона працювала впродовж кількох років.

Марина В'язовська, фото з сайту інтернет-видання Суспільне Новини

В нашій державі жінок-науковиць з 2018 року нагороджують премією «Для жінок у науці», яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL ЮНЕСКО. Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями в галузі STEM та заохочення їх до розвитку української науки. За останні три роки число учасниць у відділеннях фізики, математики і астрономії Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт МАН (Малої академії наук) зросло на 10% у кожному відділенні, а у сфері технічних і комп’ютерних наук – на 15%. Сподіваємось, що така тенденція після нашої Перемоги виведе Україну в десятку світового рейтингу. 

Українським жінкам-науковицям не завжди випадала легка доля. Вони боролися зі стереотипами, зазнавали репресій щодо свого місця у чоловічому світі науки, але ніколи не покладали рук та невпинно генерували нові ідеї.