Новини
1007
27 травня 2019 о 14:00

Сусідство з Книжковим королівством: відбувся ІХ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»

З 22 до 26 травня у Києві тривав ІХ фестиваль «Книжковий Арсенал», на якому представляли свою продукцію українські та іноземні видавництва.

Книгомани з усіх куточків України чудово знають: щойно розпочинається Книжковий Арсенал, потрібно терміново хапати якнайбільші торбинки, наплічники і сумки та відправлятись на шопінг без міри і часу. Дехто заздалегідь готує список бажаних книг, хтось безтурботно махає рукою: «На місці розберусь», а хтось суворо говорить собі: «Лише одну, максимум дві книги», – і виходить з масивних дверей Арсеналу, обвішаний пакетами з голови до ніг.

Які ж сюрпризи підготував нам цьогорічний фестиваль райської книжкової насолоди? У Києві він стартував вже вдев’яте, у просторому приміщенні Мистецького Арсеналу, і тривав з 22 до 26 травня включно. Програму заходу визначала тема «Сусідство: відкрите питання», пов’язана із співжиттям на підставі домовленостей і цінностей.

У фокусі КА (Книжкового Арсеналу), насамперед – взаємини між культурами, політиками та історією сусідніх країн. Учасники фестивалю мали змогу дізнатись про взаємовпливи у літературах, право на пам'ять і результат трансформації країн після падіння Берлінського муру. Як формується образ української культури в очах сусідніх країн, яких змін він зазнає і що впливає на його безпосереднє створення – саме на ці питання відповідали спікери і спікерки фестивалю впродовж п’яти днів.

Відповідальність, співпричетність, діалог – ці поняття активно обговорюються в українському суспільстві як ключові для подальшого розвитку країни. Всі вони передбачають іншу сторону, інший голос. Хто ці відомі й невідомі «інші», з якими взаємодіємо в географічних обширах країни, в найближчому прикордонні та в межах новочасних політичних союзів? Де закінчується приватна територія й де починається спільна? – підштовхує до роздумів Віра Балдинюк, кураторка фокус-теми і головна редакторка онлайн-видання «Korydor».

Щоб влучно доповнити фокус-тему, на КА продемонстрували виставковий проект «РОЛІТ/СУСІДИ», присвячений кооперативному будинку «робітників літератури» (відомого як київський «Роліт»). Його будівництво і заселення відбувалось одночасно з репресіями, ліквідацією різноманітних творчих об’єднань і виникненням Спілки радянських письменників України. На виставці презентували історії окремих мешканців будинку і творчість видатних митців – Олеся Гончара, Максима Рильського, Остапа Вишні та інших.

Цьогоріч фестиваль вразив гостей ще й спеціальним проектом Мистецького арсеналу і письменників-ветеранів спільно з Міністерством у справах ветеранів України. «Ветеранський намет» представляв літературу про російсько-українську війну, написану волонтерами і учасниками бойових дій у надзвичайно щирій, натуралістичній манері, яка нікого не могла залишити байдужим.

Дитяча програма КА з фокус-темою «Ось, власне!» акцентувала увагу відвідувачів на продукції українських авторів: в дитячій літературі суттєво переважає кількість перекладної літератури, тоді як необхідно, насамперед, підтримувати вітчизняних поетів і прозаїків.

 До ТОП-10 українських новинок для дітей і підлітків за версією видання «Читомо» увійшли такі книги: 

 ♦ «Раз, два, спи… Перша сонна лічилка» Світлана Дідух-Романенко;

 ♦  Серія «Цікава Україна»;

 ♦ «Боброго ранку!» Ольга Купріян;

 ♦ «Комашка писала нікому» Григорій Фалькович;

 ♦ «Фонтан казок»: Сучасні українські казки;

 ♦ «Книжка про сміття» Галина Ткачук;

 ♦ «Я і Конституція» Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма;

 ♦ «Скелет без шафи» Оксана Лущевська;

 ♦ «Лепрекони» Валентина Захабура;

 ♦ «Мишоловка» Олена Рижко.

Почесними іноземними гостями КА стали відомі письменники, діячі і професори з понад дев’яти країн світу, серед яких особливий статус мала Канада: вона представила спеціальну програму зустрічей з авторами та презентацію нових перекладів. Зокрема, до України завітав канадський дослідник Майкл Кауфман, який проводить активну політику залучення чоловіків і хлопчиків до подолання ґендерної нерівності та насильства щодо жінок. Він є співзасновником відповідного руху «Білі стрічки». На КА представили книгу пана Кауфмана і Майкла Кіммела «Чоловіки про фемінізм» у видавництві #Книголав спільно з проектом HeForShe в Україні.

Захід традиційно відвідали колишній президент України Петро Порошенко разом із дружиною пані Мариною: вони поповнили свою колекцію книгами «В оточенні ідіотів», «Жінка війни», «Шевченко на кожен день», «Промови що змінили світ» та «Олланд, Уроки влади». На фестиваль завітав також і чинний президент України Володимир Зеленський – він придбав чотири книжки для дітей.  

 Рутенія. Анімована абетка Василя Чебаника 

Серед неймовірно насиченої програми заходу команда «Всеосвіти» відвідала презентацію відомого каліграфа та художника-графіка, лауреата Шевченківської премії Василя Чебаника, який представив глядачам анімовану абетку, створену унікальним шрифтом «Рутенія». Все почалося з абетки на основі українського бароко, що існувала до 1700 року – пан Василь відшукав її в архівах і відтворив графічно.

Ми часто не замислюємося над шрифтовим середовищем, яке нас оточує. Хіба коли опиняємося в іншій країні з хоч трохи відмінною культурою, звертаємо увагу на написи, манеру накреслення літер, знаходимо щось незвичайне в написанні. Оригінальна українська абетка до 1710 року, тобто до введення «гражданського шрифту» внаслідок реформи Петра І, мала іншу форму літер – елегантнішу та виразнішу. «Гражданський шрифт», що ми ним послуговуємося й зараз, створений на основі голландської антикви і є таким собі спрощенимя «гібридом» латинки та кирилиці. Його запровадили або інтегрувати наше письмо в єдину систему Російської імперії, – розповів Василь Чебаник.

Ідеолог проекту, продюсер і режисер анімаційного кіно – Дмитро Лісенбарт – змусив усі 33 літери-роботи українських митців (Івана Семесюка, Кирила Чічкана, Ігоря Баранько, Надії Антонець, Олесі Драшкаби тощо) рухатись та інтерактивно спілкуватись з відвідувачами КА.  

 

Тут кожна буква має свою історію. Наприклад, буква О з крапочкою. Без цієї крапочки це – нуль, а крапочка – символ плодючості, символ жовтка. Буква Ч – чоловік, який молиться. Буква Ж – росте жито. Буква Л – Люди. Насправді, я нічого не придумую, а просто надаю цим буквам іншу пластику. Нам треба показати, що ми сучасна країна, і що пластика цього шрифту не уступала латині. Буква Щ – це синтез глаголиці. І зараз вона нагадує малий герб України. Це єдина в світі абетка, яка у складі має малий герб держави. І кожний звук має свій знак. Це ідеальний варіант: що пишемо, те й читаємо, – зазначив пан Василь.

 Конкурс «Найкращий книжковий дизайн 2019» 

Традиційно під час ІХ Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» оголосили переможців IV конкурсу «Найкращий книжковий дизайн 2019» спільно з Goethe-Institut в Україні та за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку, фонду «Buchkunst» та культурно-видавничого проекту Читомо.

Гран-прі: отримало видання «MARIA» by Lesia Maruschak. Видавництво RED ZET, художнє втілення: Ілля Жекалов, Lesia Maruschak.

Переможець у категорії «Візуальна книга»: From Dusk Till Dawn. Видавництво Родовід, дизайнер та редактор видання Саша Биченко.
Переможець у категорії «Утилітарна книга»: Кримськотатарська кухня. Видавництво їzhak, художнє втілення Олена Старанчук. 
Переможець у категорії «Дитяча книга»: Абобаль→ябобаль. Видавництво Талант, художнє втілення: Лія Достлєва, Кузько Кузякін, Закентій Горобйов. 
Переможець у категорії «Текстова книга»: Серія «Антологія української кінокритики». Видавництво Національний Центр Олександра Довженка, дизайн, верстка – Надя Кельм; концепція обкладинки, верстки, архітектоніки – Надя Кельм спільно з креативною директоркою Ольгою Жук; наукове упорядкування – Станіслав Мензелевський, Олександр Телюк.
Переможець у категорії «Експеримент»: «MARIA» by Lesia Maruschak. Видавництво RED ZET, художнє втілення: Ілля Жекалов, Lesia Maruschak.

Спеціальна відзнака журі серед книг із культурологічними дослідженнями: Видання «ВУФКУ. Lost&Found». Видавництво «Національний Центр Олександра Довженка». Дизайн, верстка – Альона Соломадіна;  концепція видання, дослідження і підбір візуального матеріалу – колективна робота дизайнерки разом з креативною директоркою Ольга Жук та кураторами/упорядниками Анною Онуфрієнко, Станіславом Мензелевським та Олександром Телюком.

На переможців конкурсу чекає презентація в межах колекції «Найкрасивіші книги світу» на Лейпцизькому та Франкфуртському книжкових ярмарках, а також участь у конкурсі Фонду «Buchkunst» серед книг із найкращим дизайном з усього світу. 


Якщо ви не встигли цьогоріч відвідати Книжковий Арсенал – не засмучуйтесь! Усі найсмачніші новинки причаїлись на полицях книжкових магазинів, тож ви точно зможете забрати їх додому. А от наступного року кидайте усі справи – і гайда на книгошопінг!

 ! Нагадаємо, що Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» отримав почесну нагороду Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2019 у номінації «Літературний фестиваль». Пишаймося нашим!  

Посилання на Мистецький арсенал: https://artarsenal.in.ua

Посилання на Читомо: http://www.chytomo.com

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.