Сьогодні - День народження українського вченого-винахідника у ракетній галузі Юрія Кондратюка

"Тільки за можливості у найближчому ж майбутньому почати по-справжньому господарювати на нашій планеті і потрібно бачити основне велике значення для неї у завоюванні просторів Сонячної системи" ©

Ім’я Юрія Кондратюка назавжди вписане в історію світової космонавтики. Завдяки любові до математики, фізики та астрономії юний вчений вивів формулу ракети для космічного польоту, запропонував використання сонячної енергії космічними апаратами, а також запропонував принципово новий спосіб польоту на Місяць з поверненням за допомогою багатоступеневої ракети. Головні ідеї Юрій виклав у праці «Завоювання міжпланетних просторів».  

Дитинство та юні роки

Юрій з батьками

Юрій Кондратюк (справжнє імя – Олександр Шаргей) народився 21 червня 1897 року у Полтаві. Його батько Гнат був студентом юридичного факультету Київського університету. Згодом він покинув родину заради навчання у Німеччині. Мати Людмила, була вчителькою географії Києво-подільської жіночої гімназії. До 13 років маленький Юрій жив з мамою. З дитинства хлопець був під пильним наглядом бабусі Катерини Кирилівни та не рідного дідуся Якима Микитовича Даценків. Тяжкі умови життя не здолали Юрія, тож закінчив Полтавську гімназію зі срібною медаллю. В атестаті вченого було зазначено, що ця медаль була видана за успіхи у науці, особливо в математиці та фізиці. Зважаючи на успішне закінчення гімназії Юрій отримав можливість без проблем вступити до Петроградського політехнічного інституту. Та на жаль, провчившись всього сорок днів студента-першокурсника призвали до армії і направили у школу прапорщиків при Петроградському юнкерському училищі.

Після служби в армії Юрія відправили на Завказький фронт, згодом він потрапив у Добровольчу армію генерала Корнілова. Лише 1918 року Юрію вдалося втікти і повернутися до Полтави. Він погодився працювати на різних роботах, щоб хоч якось підтримувати своє існування, паралельно, вчений працював над космічними проектами та записував усі ідеї в зошитах. В цей період армія Денікіна увійшла до Києва тож Юрію та його другу довелося втікати і шукати притулку в Смілі (Черкаська область). Небайдужими до становища Юрія виявилась родина лікаря Радзевича. Вчений погодився працювати в націоналізованій олійниці та в млині у Малій Висці.

15 серпня 1921 року Олександр Шаргей став Юрієм Кондратюком. В наступні роки свого життя Юрій продовжує працювати у напрямку наукових досліджень, а в січні 1929 року світ побачив його книгу «Завоювання міжпланетних просторів».

Ім’я Юрія Кондратюка відому усьому світу завдяки його неординарним ідеям (не лише для космосу), які реалізували його колеги у ракетно-космічній галузі. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі.

Джон Губолт, один із керівників космічної програми США "Аполло", написав в одному з місцевих журналів:

Коли я на світанку в березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель "Аполло" в напрямку Місяця, я думав тоді про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам. Боже мій!

Точної дати смертя українськеого винахідника невідомо. Під час Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і зник безвісти. Листи, які надходили від Кондратюка до Галини Плетньової (познайомилися незадовго до війни), свідчать про те, що ймовірно Юрій Кондратюк помер 1942 року.

Підвісний міст, збудований Юрієм

Цікаві факти про Юрія Кондратюка:

1. По­за ­тим, Юрій Кон­дра­тюк не тіль­ки ме­ха­нік і фі­зик, а й лі­рик. Пи­сав ці­ка­ві вір­ші і епіг­ра­ми.

"Жен­щин я не приз­наю,
С детс­тва я Лу­ну люб­лю,
О сви­да­нье с ней меч­таю,
Эки­паж изоб­ре­таю…
Ле­чу я к ней в ра­ке­те,
Как в собс­твен­ной ка­ре­те!".

2. 2014 року занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу у Нью-Мексико, його ім'ям названий відкритий 2001 року музей авіації та космонавтики у Полтаві, його іменем названо астероїд 3084 та кратер на зворотньому боці Місяця.

Встановлений пам'ятник біля Полтавського музею авіації та космонавтики ім. Ю. В. Кондратюка.

3. На теоретичному рівні Кондратюк-Шаргей вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, прорахував трасу для ракети на Місяць. Остання розробка була використана в США під час запуску «місії Аполлон». Факт цього визнано було керівниками програми та підтверджено у журналі Life.

4. 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

5. 1932–1933 роки в Новосибірську працював над проектом потужної Кримської вітроелектростанції.

Фотоматеріали взяті з громадського порталу Львова Форпоста

Інформація взята з сайту Blog.imena, Форпост:

https://www.imena.ua/blog/

http://forpost.lviv.ua/

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.