Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд

Сьогодні – День народження Ольги Кобилянської

27 листопада 155 років тому народилася українська письменниця Ольга Кобилянська. "Всеосвіта" розповідає про життєвий шлях письменниці.

27 листопада 1863 року в містечку Гура-Мора в Південній Буковині народилась видатна українська письменниця Ольга Кобилянська. У дитинстві вона мріяла бути акторкою, але обрала професію за покликом серця – бути письменницею.

Як складалось життя Ольги, про що вона мріяла і що писала – “Всеосвіта” ознайомить вас із основними віхами життя письменниці.

 Коротка біографія 

Мати Ольги Кобилянської – Марія Йосипівна Вернер – походила з німецької родини. Закохавшись в юнака Юліана, який походив із шляхетного роду, вона без вагань вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру. і виховувала дітей в глибокій пошані та любові. У 1868 році сім’я переїхала до Кимпулунгу (Румунія), яке вразило письменницю розкішшю природи. У цьому місті Ольга Кобилянська провела дитинство та юність. Маленька Оля тут відвідувала початкову народну школу, де навчання здійснювалося німецькою мовою. Проте її батько – Юліан Кобилянський, подбав про те, щоб Ольга вивчила українську мову, а польська – постійно звучала у їхньому домі.

Після навчання у народній школі, Ольга вступила до школи для дівчаток. Проте, продовжувати здобувати освіту Ольга не змогла, оскільки батько вирішив, що ґрунтовну освіту варто здобувати синам. Та майбутня письменниця не здалась і продовжувала навчатися самостійно. До речі, впродовж довгого часу Ольга вела щоденник. Ось що вона пише:

Межи моїми ровесницями і знакомими, котрих в мене було небагато, не було жодної, котрій я б була могла відкрити свою душу з її тайнами. Їх ідеал був мужчина і заміжжя, тут вже все кінчалося. Мені хотілося більше. (27.11.1986 р)  

Вже у віці 13-14 років Ольга пише перші вірші німецькою мовою. Також пише оповідання: “Гортенза, або картина з життя однієї дівчини”, “Людина з народу” і повість “Людина”. Через хворобу матері Ольга займалась хатніми справами і наглядами за молодшими братами.

Я не маю ніякого бажання до хатньої роботи, бо вона мені не дає задоволення, – пише вона в щоденнику. –В моєму серці нема жодного сонячного промінчика, душа вкрита хмарами. Я хвора на тяжку хворобу, мене може вилікувати жваве духовне життя, а де його тут взяти?

Саме переїзд до Чернівців справив на Ольгу сильне враження, адже саме тут вона занурюється в українське літературне життя. Упродовж наступних років вона активно пише повісті та оповідання: “Він і вона” (1895), “Що я любив” (1896), “Ніоба”, “Некультурна”, “Природа” (1898), “Земля” (1902), “У неділю рано зілля копала” (1909), “Через кладку”, “За ситуаціями”, “Апостол черні” тощо. 

З 1903 року Ольга постійно хворіла, але продовжувала невтомно працювати. Впродовж 1915–1923 рр. вона пише низку оповідань, які пронизані біллю, стражданням через Першу світову війну: “Лист засудженого вояка до своєї жінки”, “Назустріч долі”, “Юда” (усі – 1917р.), “Сниться” (1922), “Зійшов з розуму” (1923), які увійшли до збірки “Але Господь мовчить...” (1927).

Видатна українська письменниця померла 21 березня 1942 р. Окупаційна влада заборонила публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою письменниці. У Чернівцях, у будинку, де жила Ольга Кобилянська, було відкрито меморіальний музей (1944 рік). До 100-річного ювілею письменниці її ім'я було надано Чернівецькому театрові, вулицям у містах Буковини. У1973 році відкрито музей письменниці в селі Димка, де вона влітку відпочивала. 

Фотографії узяті з сайту Wikipedia і ARCHIVES.GOV

Посилання на портал “День”: https://day.kyiv.ua/uk

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти