Шкільний булінг: звичайний конфлікт чи проблема?

З року в рік Україна зіштовхується з явищем міжособистісної учнівської агресії.

Насильство, яке діти проявляють один до одного, набуває загрозливих форм – від словесного приниження та колективного ігнорування до фізичних ушкоджень і навіть доведення до самогубства. На сьогоднішній день це питання належним чином не досліджене, хоча світ майже протягом ста років має з ним справу, а в Україні ситуація суттєво загострилася вже у 2005.

Термін «булінг» (bullying, від англ. bully – грубіян, насильник, задирака) трактують як процес агресивного залякування особистості (фізично та психічно), що має на меті підпорядкувати чужу волю власним інтересам. Іншими словами, це дискримінація, цькування.  Майже 67% дітей в Україні щодня стають об’єктами для булінгу. Серед причин найпоширенішими вважають соціальний статус, авторитетність в шкільному колективі, сирітство (відсутність батька/матері, або обох батьків), індивідуальні особливості характеру, зовнішність (національність, вигляд тощо).             

Куртова Світлана, заступник директора з НВР, виокремлює три елементи в соціальній структурі цькування: 

- переслідувач (булі); 

- жертва;

- спостерігач.  

Якщо Переслідувач проявляє активну агресію, самостверджуючись за рахунок приниження іншого, то Спостерігач є носієм пасивної агресії. Він дозволяє відбуватися насильницьким діям, не заперечуючи їх та не намагаючись вплинути на ситуацію, захистити жертву.

Прояви булінгу часто залежать від фіксованого місця окремої особистості в групі. Діти, які знаходяться поза активним навчальним процесом, віддають перевагу самотності, а тому менш товариські (і дуже часто наділені яскравим талантом), зазвичай неофіційно протистоять всьому колективу. Серед більшості знаходиться один, який відіграє роль Представника, і таким чином виникає булінг. Норвезький психолог Дан Ольвеус, досліджуючи явище шкільного цькування, визначає типові риси Переслідувача та Жертви:

Переслідувач

Жертва

Часто зухвалий та агресивний в ставленні до дорослих (батьків і вчителів)

Схильний до депресії та частіше за своїх однолітків думає про самогубство

Не виявляє співчуття до своїх жертв

Полохливий, замкнутий, вразливий та сором’язливий

Відчуває сильну потребу влади та підпорядкування собі інших учнів з власною, конкретно визначеною метою; імпульсивний та легко шаленіє

Часто стривожений, невпевнений у собі, має низьку самооцінку

Хлопчики зазвичай сильніші за інших, дівчатка – гарніші.

Часто не має жодного близького друга та знаходить спільну мову з дорослими швидше, ніж з однолітками

 

Хлопчики зазвичай фізично слабкіші за інших, дівчата – менш гарніші.

Шкільний булінг – це комплексне та системне явище. З ним потрібно боротися на самому початку, не давати розвинутися до критичної стадії, адже від цього залежить не лише атмосфера всередині окремого класу, але й сила загальної мотивації. До вирішення проблем обов’язково мають підключатися як психологи, так і педагоги.

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.