і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Ефективність методу асоціативних символів на початковому етапі вивчення англійської мови
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд

«Приїду – стоятимеш у кутку», або чого не варто робити з маленькими бешкетниками

Поради для мудрого дорослого, як покарати дитину і не нашкодити їй.

Нещодавно промайнув Новий рік і опівночі під бій курантів кожен дорослий загадав бажання. Єдине на всіх – аби діти стали слухняними. Бо хто ж був проти дитини, яка поважає і не лише слухає, але й чує старших. Однак, кожен дорослий також знає одну просту істину – для того, щоб дитина була вихованою необхідно інвестувати в неї свій час, увагу та любов.

Отож, до вашої уваги, ТОП-5 правил справедливого покарання.

 Правило №1 

Фізичне чи емоційне насильство над дитиною – провальна стратегія пояснення її помилки. Покарання обов’язково має бути справедливим і пропорційно відповідати провині.

Лаючи дитину, ми хочемо зробити з неї маленьку бездушну і керовану річ.

Лууле Віїлма «Залишатися або йти»


 Правило №2 

Карати до того як доведено вину – хибний метод виховання. Просто уявіть, себе на місці дитини , яка абсолютно не причетна до заподіяної шкоди і раптом ви отримуєте несправедливе покарання. Особистість, що ще формується сприйме такий вчинок наче незаконну розправу. Після такого випадку, цілком очікувано, що відновити довірчі стосунки з дитиною буде вкрай складно. Запам’ятайте: підозри не можуть бути ґрунтовною підставою для накладання «штрафних санкцій».


 Правило №3 

Перш ніж покарати дитину за провину, з’ясуйте, що саме підштовхнуло її до скоєного вчинку. Те, що ви запитаєте про мотив дій дитини, дасть їй зрозуміти, що не в ваших інтересах просто призначити їй покарання, а радше, спробувати розібратись у ситуації.


 Правило №4 

Як часто ви шкодуєте про вчинки, здійснені у стані роздратування? Чи усі рішення, прийняті у момент «емоційного шторму», вирізняються раціональністю? Найпростіший вихід з такої ситуації – заспокоїтись і вже тоді розв’язувати усі проблемні питання. То чому ж не усі користуються цим правилом, коли йдеться про покарання дітей. Коли ви сердиті чи злі припуститися помилки дуже легко. Тож охолоньте, проаналізуйте усі деталі в голові і тільки потім починайте розмову з винуватцем. Або ж, якщо маєте вкрай експресивний характер, краще надайте право покарання дитини іншому членові вашої сім’ї, який має стриманіший та спокійніший темперамент.


 Правило №5 

Хочете, аби дитина відповідальніше ставилась до власних вчинків та аналізувала свої наміри, запропонуйте їй призначити покарання для себе. Подумайте разом як можна виправити наслідки проступку. Так винуватець усвідомить, що після кожного «злочину» наступає «кара».


Зрештою, просто згадайте себе у часи, коли ви також були дитиною. Пустощі та капризи – це саме те, що робить дитину дитиною.

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь