Порвати не можна читати!

Важливість впливу читання на формування дитячого бачення світу переоцінити неможливо. Книги - це одні з небагатьох речей, яких не буває забагато.

Часто батьки стикаються з проблемою, як пояснити дітям, що саме у книжках сила. То що ж робити тим, хто потрапив у “лабіринт своїх сумнівів” та заблукав у “лісі невпевненості”? Не варто опускати руки, дорослі. Журналісти “Всеосвіти” побували на лекції “Як виховати читача” в приватній бібліотеці “BOtaN” та із задоволенням поділяться отриманими знаннями й досвідом.

Більшість свідомих батьків хвилюється про те, чи достатньо ідеальними вони є для своїх чад. На їхні плечі лягає неймовірна відповідальність за долі та подальше життя власних дітей (принаймні, батькам так здається). Проте Ольга Школенко вважає, що набагато корисніше акцентувати свою увагу на тому, які вчинки можуть зробити кращим майбутнє дитини і частіше виконувати саме ці дії.

Прийнято вважати, що є деякі вікові межі, спираючись на які у певний період необхідно почати читати книжки дитині. Але це помилкове судження, тому що немає конкретного часового кордону, до якого читання є забороненим.

“Діти раціональні і вони розуміють мовлення від народження”

Француаза Дальто

Єдине, що важливо розуміти – це те, що у різні періоди ми усі маємо абсолютно інше сприйняття книги. У перший рік життя дитина більше уловлює книжки винятково, як мовлення чи спілкування із мамою. Потім, приблизно десь після першого року, сприйняття дитини формує в неї розуміння того, що книга – це річ. І з цим предметом малюк має обов’язково вибудовувати взаємодію (торкнутися, пожувати, порвати). Діти, що дуже важливо, обов’язково мають цю книгу відчути в руках. Це для них поки що те ж саме, що і будь-який інший предмет, який краще покуштувати на смак. У цей час в нагоді стають сучасні видання, які створюються з урахуванням особливостей сприйняття інформації дітей у певній віковій категорії. Для найменших, частіше за все, можна побачити гумові книжки, книги на тканій основі, книжки-картонки та ін.

Знищити – значить осягнути

Задача перших книжок, у певному сенсі, бути порваними. Що це за реакція дитини? Рідні, частіше за все, обирають привабливі, з їхньої точки зору, книжки. Тобто вони спеціально створюють цінність цього видання. Це як дорогі, красиві іграшки, які батьки купують дуже дорого, але забувають, що це придбання, скоріш за все, вони роблять для себе. Так відбувається тому, що діти насправді потребують таких іграшок, які можна спокійно розібрати, поламати. Пізнавальний інтерес і мислення малюка передбачає, у тому числі, і розглянути те, що знаходиться там всередині. І книга також не є виключенням. Дитина не знає, що книгу необхідно обережно ставити, ще й корінцем у визначений бік. Але вона на 100% впевнена, що потягати книжку за собою – точно чудова ідея. Вона вчиться нею оперувати.

Також важливо звернути увагу й на те, що діти рвуть книгу, ще з однієї причини. Вони таким чином вгамовують свою агресивність. Інакше вони б давали вихід своїй агресії за допомогою одне одного.

Окрім того, рвання книг, коли взагалі цього робити не можна – це порушення заборони, від якої ми всі отримуємо задоволення. І чим жорсткіша заборона, тим більше задоволення від порваної книги. Тому, щоб вберегти книги, дитині потрібно запропонувати якусь альтернативу, щоб дитина могла щось пошматувати: «Якщо цю книгу ти рвати не повинен, то ось цю – бери (або газети, непотрібні журнали, можливо, подарунковий папір)». Це допоможе дитині мінімізувати тяжку внутрішню напругу. Коли малюк усе трощить та руйнує, у такий спосіб він також отримує й задоволення. Яким би не здавався дивним цей процес.

Найкраща «їжа» для уяви – нестворені образи

Для дитини 2-4 років межа між його особистими переживаннями та реальністю абсолютно прозора. Вони фантазують про те, що десь там бродить чудовисько, а в шафі живе ще хтось і під ліжком теж… Для дитини ця межа лише вибудовується і відбувається це шляхом «запуску» уяви. Тому, коли батьки читають текст, у дитини з’являється можливість уявляти образи. Так, в книжці можуть бути малюнки, але там не зображені усі дії, які вже кимось організовані.

Натомість, що відбувається з мультфільмами? Корисним в мультиках є те, що вони також проживаються, але шляхом ідентифікації дитини з певними героями, яких ми бачимо. Французькі психоаналітики рекомендують показувати мультиплікаційні фільми не раніше 3-х років. Але чи хтось дотримувався цього?

То чому ж мультики по-іншому впливають на образне мислення, порівняно із книжками? Це історії, які хтось вже прочитав, побачив у своїй уяві та намалював для нас. Це продукти, які можуть нести певну долю фантазії, та все ж, мультфільм реалізував хтось. І цей хтось пропонує нам готові образи героїв, місцевості та події, а для дитини важливо навчитися фантазувати власноруч. Від того, чи «запуститься» уява, залежить подальший інтелектуальний, ба навіть, фізіологічний розвиток дитини.

Повага і книжки, мислення і успіх

З дитиною 5-6 років вже потрібно говорити, абсолютно по-дорослому, на рівних – ось що важливо. Що ми вкладаємо у поняття «на рівних»? Звісно, у дитини немає такого досвіду, як у дорослого, але вона – суб’єкт, який потребує до себе поваги. Шанобливе ставлення батьків до потреб дитини – одна зі складових хороших взаємовідносин. Вибір книжок дуже часто роблять самі батьки. Їм здається, що це корисно, це – шкідливо, а ось це страшно чи тривожно. Таким чином вони вибудовують для дитини те, з чим вона повинна ознайомитися. Якщо Вам не подобається обрана дитиною книга, то це не означає, що Ви, з батьківською владою, маєте наполягти на тому, щоб вибір пав не на цю книгу.

Якщо ми з Вами є прибічниками становлення та структурування психіки дитини, тоді повинні запитати себе «Яким чином формується людське «Я»?». І ось «Я» кожного з нас вибудовувалося із взаємостосунків з іншими людьми.

Наше “Я” - це перехрестя взаємовідносин з іншими

Тому що ось цей «інший» - це і мама, і тато, і бабусі, і старші брати-сестри, і молодші – це ті люди, які дають нам наш досвід. Ми – це те, як ми мислимо. А мислимо ми, залежно від досвіду, який у нас був.

Інтелект і майбутній успіх дитини напряму залежить від того, як рідним вдасться вписати її в символічне життя. Що я маєю на увазі, коли говорю про символічне? Для того, аби ми з вами один одного розуміли, хтось колись домовився про те, що ці слова значитимуть. Тобто виходить, що ми говоримо не просто про книги і любов, а говоримо про можливість бути успішним в житті. Тому що людина є тим, як вона мислить.

Коли ми говоримо про книжки, маємо на увазі розвиток мислення. Коли говоримо про розвиток мислення, маємо на увазі певний арсенал поглядів, який потім стане успішною базою, інвестицією у дорослому житті, що і приведе Вашу дитину до успіху.

Повторення – мати спокою

Часто також буває, що діти чомусь знову і знову просять перечитувати якусь історію. Вам може не подобатись її зміст, Ви можете не розуміти чому це так важливо, що такого цінного в ньому знайшла дитина і, навіть, трішки всередині глузувати з того, на чому малюк зупинився, АЛЕ!.. У дітей є щось що їх чіпляє в історіях, які вони хочуть чути повторно вдесяте і всоте. Нехай, Ви цього й не помітили. Взагалі, дитина знає всю історія напам’ять, а якщо Ви, засинаючи, десь переплутали слово, то вона вам підкаже, яке саме слово тут має бути. Цей приклад показує те, наскільки важливо для дитини, повторення того, що їй сподобалось.

Ви можете не усвідомлювати цього, для Вас це може бути взагалі не важливо, та для Вашого чада – це психічне пропрацювання страхів, життєвих подій і т. ін. Так дитина намагається впоратися зі своєю тривогою, відчути, що світ передбачуваний, стабільний. І коли Ви безліч разів повторюєте улюблений віршик або казочку, це її заспокоює та умиротворяє.

Підлітки – ПРОТИ!

Якщо підліток протестує проти Ваших рекомендацій, з приводу читання книг – Ви хороші батьки і правильно виховали дитину. Тому що якраз у цьому віці йде переорієнтація дитини. У цей час дуже важливо піддати сумнівам та оскаржити усе те, що піддавалось цінності у батьківській сім’ї. Але, повірте, це не означає, що за декілька років цей підліток не повернеться до читання. Скоріш за все, це заняття  обов’язково повернеться в його повсякденне життя, якщо ця традиція була сформована в дитинстві. Тому, якщо Ви бачите протест підлітка проти читання, у тому числі, і дозволяєте йому це відверте заперечення, то усе відбувається правильно.

Коли книга асоціюється із присутністю батьків, з тим, що вони поруч, не дають інструкції або настанови, не регламентують, а просто на рівних з дитиною проводять такий ритуал як читання книги, то саме читання буде прив’язане до приємних спогадів та асоціюватиметься із чудово проведеним часом, від яких, у визначений період, дитина відвернеться. Та, згодом, обов’язково повернеться.

Посилання на сторінку у мережі Facebook: https://www.facebook.com/olga.shkolenko.3

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.