Статті
8440
21 липня 18:19

Новопризначені директори шкіл про свій перший робочий день

Новопризначені молоді директори шкіл розповіли, яким був їхній перший день на посаді та з якими труднощами довелося стикнутися в роботі.

Нещодавно у багатьох регіонах України пройшли конкурси на заміщення вакантних посад директорів закладів загальної середньої освіти. У більшості в конкурсах, за рішенням комісій, перемогли досвідчені керівники, але є й такі школи, де обійняли посаду «нові обличчя» – молоді фахівці, які вперше зайшли до свого кабінету у статусі директора школи.

Новопризначені керівники закладу розповіли журналістам «Всеосвіти» про свій перший робочий день, враження, про перші кроки й перші ухвалені рішення на посаді.

Отже, знайомимося: директор Кам’янскої середньої загальноосвітньої школи №5 ім. Г. Романової Андрій Вікторович Олійник та директор Гнідинцівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Варвинської селищної ради Чернігівської області Володимир Євгенійович Алєксєєв.

Всеосвіта: Андрію, почнемо з Вас. Розкажіть про сам конкурс на посаду директора школи.

Андрій Олійник: Чесно кажучи, я дуже чекав цього конкурсу. Не було жодних вагань.

Сам конкурс складався з кількох етапів. На посаду, окрім мене, претендували ще два кандидати, тому хвилювався, щоб все було добре. Коли зайшов у школу й побачив колектив, то відчув: я саме там, де й повинен бути.

Запитань мені ставили найбільше, однак я впорався. Чому найбільше? Тому що я – наймолодший з кандидатів і мав лише чотири роки досвіду роботи у школі.

Коли оголосили результати, я навіть не зрозумів, що відчуваю, бо всі емоції віддав під час презентації стратегії.

Першим випробовуванням стало тестування на знання законодавства у сфері освіти. Впорався за 5 хвилин, бо добре підготувався, та набрав 20 балів з 20. Наступний крок – розв’язання ситуаційного завдання, і його я теж виконав  першим, але написав неправильну назву документа, тому набрав 1,8 з 2 можливих балів. І останні випробуванням була презентація стратегії розвитку закладу. За цей етап я переживав найбільше, бо презентація складалася з 39 слайдів, а на розповідь виділялося лише 15 хвилин. Зрештою я отримав 2 бали з 2 можливих.

У такий спосіб мені вдалося набрати 23,8 бали з 24 можливих. Зізнаюсь, що сам конкурс емоційно дуже виснажує. Найскладніше для мене – це очікування.

Всеосвіта: Володимире, а які Ваші враження від участі у конкурсі?

Володимир Алєксєєв: Конкурс для мене став справжнім випробуванням, адже крім самої підготовки й участі була ще одна причина для хвилювання: я щойно зі столиці переїхав у сільську місцевість. Я ніколи не жив у селі, до того ж мене ніхто тут не знав. Уявіть ситуацію: зі столиці приїхав колишній журналіст і подає документи на конкурс. Тут би й у місті насторожилися, а що вже казати про село.

Сам конкурс не відрізнявся нічим від інших, технічно все так само, як описав Андрій Вікторович. Щодо відчуттів і переживань, скажу так: коли ти подаєш документи на конкурс, то відчуваєш повну стабільність і контроль над ситуацією.

У певний момент ти починаєш не просто розуміти, а кожною клітиною свого тіла усвідомлювати той рівень відповідальності, який ляже на твої плечі у разі перемоги.

Проте у перші ж робочі дні я ухвалив декілька рішень і зрозумів, що це буде дуже цікавий етап у моєму житті, і я до нього готовий.

Всеосвіта: Розкажіть детальніше про свій перший робочий день.

Володимир Алєксєєв: Знаєте, це один з тих днів, коли емоції й переживання залишаються у пам’яті на все життя. По-перше, прогулянка територією школи до конкурсу й після – це зовсім різні «прогулянки».

У свій перший робочий день я зробив, мабуть, одну з найважливіших речей для новопризначеного директора – обійшов усю територію школи, а це 1,5 гектари. Одразу ж оцінив можливості для створення креативного освітнього простору, адже місця безліч, є свій сад, гараж та багато додаткових будівель. Найперше, про що подумав: треба терміново викосити траву на всій території. Занотував усі ідеї, які одразу прийшли в голову: «Тут можна зробити зону для відпочинку дітей, тут не вистачає спортивного майданчика, а ось тут можна облаштувати ігрову зону» тощо.

Відчуваю себе немовлям, яке починає вчитися ходити.

Потім зайшов до школи, заглянув у кожен клас. Я приємно здивувався, адже попри окремі дрібниці усі аудиторії вже були готові до початку навчального року: пофарбовані, поклеєні, відремонтовані, парти розставлені… Також оглянув шкільний музей й відзначив можливості для створення окремих осередків у коридорі школи: осередок релаксу, осередок любителів книжок, осередок для усамітнення тощо.

Я швидко знайшов спільну мову із завучем: моя заступниця розповіла про найгостріші проблеми, з якими стикнувся заклад, ввела у курс справ щодо класів, де не вистачає кількості дітей. Не дивно, що надвечір у голові роїлося щось дуже незрозуміле й хаотичне. До слова, я ще й досі намагаюсь розкласти усе по полицях.

Андрій Олійник: Мій перший робочий день теж минув дуже насичено. Він розпочався з судового засідання, тому я був трішки шокований, бо взагалі не розумів, що робити і як не припуститися помилки під час слухання. Проте все вийшло.

Потім я приїхав у школу й одразу отримав «комплект директора»: багато дзвінків, розмов з вчителями та заступниками.

Я відчув себе маленьким кошеням, яке тільки-но відкрило очі і побачило світ.

Я дуже хотів пройтися школою, заглянути у кабінети, але питань накопичилося так багато, що я зміг зробити це тільки на третій день своєї роботи. Дуже ускладнювало ситуацію те, що мої заступники йшли у відпустку і необхідно було розв’язати усі важливі питання вкрай швидко.

Коли повернувся додому, сказав родині, щоб півтори години вони мене не чіпали, бо мені треба відновити сили.

Всеосвіта: Розкажіть, чи ухвалили ви вже якісь рішення, чи підписали накази, прийняли когось у своєму кабінеті?

Андрій Олійник: Прийом я почав у перший же день. До мене приходили і вчителі, і батьки, і діти, і випускники, і депутати… Я здивувався, скільки було охочих прийти познайомитись, поспілкуватись, порадитись чи розв’язати болючі питання.

Багато уваги я приділяю вивченню саме бухгалтерської справи, господарським питанням – бо їх найбільше.

Також вже підписав багато наказів про відпустки, про зарахування учнів тощо. Завжди кажу, що двері мого кабінету відкриті для всіх. Тому бажаючих багато.

Володимир Алєксєєв: А от у мене все трішки інакше. Знову-таки, справи у сільській школі суттєво відрізняються від справ міської. Перше завдання, яке я поставив перед собою – викосити територію. Саме з цим пов’язане моє найперше ухвалене рішення, і стосувалося воно фінансів. Кумедно прозвучить, але мені потрібно було вирішити, скільки літрів бензину можу собі дозволити для косіння території.

Процес іде і йому, тому «процесу», байдуже, що ти тут нова людина

До того ж на той час, коли я приступив до своїх обов’язків, майже усі вчителі були у відпустці, тому знайомитимуся й спілкуватимуся з командою вже у серпні. Щодо наказів чи підписів, звісно, їх вже навіть не декілька, адже справи не чекають.

Всеосвіта: А що плануєте змінити, переробити, удосконалити чи взагалі прибрати у школі?

Андрій Олійник: Зробити хочу дуже багато чого, проте все зводиться до фінансів. Наша школа має певні проблеми, які необхідно розв’язувати якомога швидше, тому насамперед почну з підготовки проєкту капітального ремонту одного з корпусів закладу. З перших днів у школі я відчув щире бажання колективу допомогти і підтримати, й за це їм щиро вдячний.

Зазначу, що якщо в родині хтось стає директором школи, то сама школа стає невід’ємною частиною життя кожного з членів родини (посміхається).

Щодо змін, то плануємо модернізувати шкільний музей. Хочемо зробити його віртуальним, а за потреби організувати виставку з експонатів, бо катастрофічно не вистачає приміщень. На місті колишнього музею було б добре зробити осередок для створення нової історії школи, з бомбезними колажами та селфі.

Плануємо впроваджувати багато проєктів зі співпраці з зовнішніми стейкхолдерами, модернізувати шкільний парламент, впроваджувати нові традиції.

Ми прагнемо бути максимально відкритими та прозорими, тож вирішили створити групу у вайбері для всіх батьків школи, в якій інформуватимемо про все, що відбувається.

Володимир Алєксєєв: Звісно, є безліч ідей, однак погоджусь, що головне питання – у фінансуванні.

У нашій школі, наприклад, немає актової зали, тож усі свята чи заходи проходять у сільському клубі. Але мені дуже хочеться, щоб існував невеличкий власний осередок для різноманітних активностей, відпочинку, творчості тощо. Вирішив зробити весняно-осінній варіант – на подвір’ї школи.

Також у планах – «реконструювати» коридор школи. Наразі стіни нашого шкільного коридору – це музей. А моя позиція така, що освітній простір має бути освітнім, особливо коли у школі й так катастрофічно не вистачає місця. Значну увагу приділятиму й мотивації як дітей, так і вчителів та батьків, тому деякі осередки будуть просто для відпочинку, дружніх бесід чи ігор.

Ще одна з ідей, які хочеться реалізувати у другому півріччі – об’єднання директорів шкіл району, області та й всієї країни.

Маю наміри створити не просто методичне об’єднання директорів шкіл, а Громадську організацію, де директори могли б співпрацювати, допомагати одне одному у створенні креативних та натхненних освітніх просторів.

Зізнаюсь, що робитиму усе можливе, аби на всій території школи був доступ до безкоштовного інтернету. Я переконаний: для дітей це реальна необхідність. Ну й найважливіше – пошук спонсорів або меценатів.

Всеосвіта: Чи допомагають вам робити перші кроки на посту директора? Хто саме допомагає?

Володимир Алєксєєв: Звісно, хіба ж може бути по-іншому? Насамперед я вдячний відділу освіти Варвинської селищної ради, зокрема очільнику – Володимиру Євгенійовичу Кутовому. Щойно стали відомі результати конкурсу, він запросив у свій кабінет, поділився власним досвідом, коли він уперше став директором школи, пообіцяв підтримувати й допомагати у всьому.

Дуже вдячний за те, що немає надмірного втручання у мою роботу, це важливо. Директори інших шкіл Варвинщини завжди підказують і допомагають, цікавляться, чи все зрозуміло – так само й у відділі освіти. Ніхто не залишається осторонь. До того ж у мене дуже багато друзів з усієї Україні, до яких я також можу звертатися з тією чи тією проблемою. А ще не варто забувати про «Всеосвіту», адже тут можна знайти більшість відповідей на свої запитання.

А підтримку родини й взагалі не описати словами. Дружина навіть хоче приїхати й побілити всю школу, готова зекономити й придбати матеріали коштом сімейного бюджету. Рідні дружини, коли дізналися про косіння території, мало не привезли усі свої косарки у школу.

Андрій Олійник: Я щасливий, бо мене підтримують дуже багато людей. Щодня виникає безліч питань, які потрібно негайно розв’язати, тож я телефоную всім, хто може допомогти: це і друзі, і директори інших закладів, Департамент з гуманітарних питань, ДСЯО тощо.

У моїй роботі активно допомагають й всі працівники школи. Я не очікував, що вони матимуть таке щире бажання бути поряд, радити, коли я найбільше цього потребую.

Звісно ж, я б не впорався без підтримки мами й тата. Тато допомагає з ремонтними роботами, мама – з швидкою організацією різноманітних послуг та придбанням необхідних матеріалів. Немає людини, яка б залишилася байдужою. Тому я від щирого серця вдячний кожному, хто сьогодні підтримує мене. Це робота цілої команди!


«Всеосвіта» щиро бажає новопризначеним директорам натхнення й сил зробити свій заклад сильним та успішним.

Дорогі освітяни! Колись кожен з вас вперше прийшов працювати у школу, тож поділіться своїми враженнями та першими кроками на новій посаді.  

Обов'язково долучайтеся до 5-денного освітнього інтенсиву «Організаційно-правові засади діяльності закладів освіти в умовах законодавчих змін». Учасники навчаться фахово, відповідально та з дотриманням останніх законодавчих змін складати для закладу освіти найважливіші документи.

Коли: 6 вересня 2021 року, о 18:00

Запрошуються засновники та керівники закладів дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, керівники місцевих органів управління освітою та Центрів професійного розвитку педагогічних працівників, Голови профспілок працівників освіти України.

Кожен учасник має можливість отримати сертифікат підвищення кваліфікації на 15 академічних годин.

Взяти участь: https://vseosvita.ua/marathon/onlain-intensyv-manilenko-6.html

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.