Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Несилові методи протидії булінгу
»
Взяти участь Всі події
30 січня 20:18

На Волині через реформу старшої школи мають закрити 10—11 класи у єдиному в селі ліцеї: батьки протестують

У селі Жидичин, що на Волині, через реформу старшої школи мають ліквідувати 10 та 11 клас у єдиному на декілька сіл ліцеї. Батьки учнів намагаються відстояти навчальний заклад, а міська влада зауважує, що для навчання у старших класах не вистачить учнів. Деталі скандалу — у нашому матеріалі.

У селі Жидичин, що в Луцькій міській громаді, з вересня 2024 року можуть ліквідувати старші класи, перетворивши єдиний ліцей на гімназію. Зараз у ЗЗСО №31 навчаються діти з шести навколишніх сіл, але ліквідація 10—11 класів входить до правил нової реформи старшої школи.

Батьки учнів, а також небайдужі жителі громади та й самі діти вже кілька днів ходять до навчального закладу, вимагаючи залишити в ліцеї старші класи. Активісти створили петицію до луцького міського голови, яка набрала вже понад 300 підписів за кілька днів, але поки змін у ситуації немає.

Девʼять класів замість повної школи: що розповідають батьки?

Після закриття 10 та 11 класів у єдиному на селі навчальному закладі, дітям пропонують продовжити навчання в обласному центрі — Луцьку, відстань до якого складає сім кілометрів. Головна претензія батьків — це відшкодування коштів за проїзд.

Якщо будуть їздити загальним транспортом, а в нас доїзд до Променя 25 гривень, пересісти ще 14 гривень. Порахуйте скільки буде туди й назад грошей, — зазначає мати школяра Лариса Антонюк.

Мама девʼятикласника Оксана Федчик зауважує, що хоча й міська рада має забезпечити дітям доїзд до навчальних закладів у місті, все ж причина закриття старшої школи для неї неясна.

Мама учня ліцею Оксана Федчик. Фото: Суспільне Луцьк

Постійні переживання, тривоги та ми турбуємося про долю наших дітей. Наше село є в стані розвитку і воно не занепадає. Ми не розуміємо чому влада зацікавлена забрати в нас загальноосвітню школу, — сказала багатодітна мама.

А що говорять діти?

Окрім недобору дітей до 1011 класів, є ще одна проблема: дітям потрібно буде обрати конкретний напрямок навчання, навіть якщо школа зможе готувати випускників одразу за декількома профілями. Остаточно напрямки ще не затверджені, але орієнтовний список від Міносвіти є таким:

  • мовно-літературний;

  • математичний;

  • природничий;

  • технологічний;

  • інформатичний;

  • соціальний і здоров’язбережувальний;

  • громадянський та історичний;

  • мистецький;

  • фізична культура.

14-річний Ярослав живе у селі Озерце, що за три кілометри від Жидичина, де він вчиться у девʼятому класі. Якщо старшу школу у ліцеї закриють, доведеться їздити на навчання до Луцька.

В сім годин прокидаюся, автобус о восьмій годині. Не знаю ще куди йти після дев'ятого класу. Нам краще тут вчитися, бо ще багато хто не знає куди йти вчитися далі. Мені звичніше тут ходити в школу, — розповідає хлопець.

Ярослав Губарик (праворуч). Фото: Суспільне Луцьк

Інша школярка Анна Куліш зазначає — якщо старших класів не буде, їй доведеться вступати до коледжу, адже їздити до обласного центру їй не зручно. При цьому, конкретну спеціальність дівчина поки не вибрала.

Анна Куліш. Фото: Суспільне Луцьк

Що кажуть у громаді?

Директор навчального закладу Богдан Мозолюк вийшов на зустріч з батьками та повідомив: для продовження існування старшої школи кожен клас має нараховувати щонайменше 25 осіб. У 202324 навчальному році в ліцеї вчиться 483 учні, 64 з них відвідують три девʼятих класи. Цієї кількості не вистачить на формування повноцінної паралелі 10-го класу.

Все спирається в демографічну ситуацію і норму закону про освіту, яка говорить, що старша школа, тобто ліцейна освіта формується за умови набрання двох повноцінних класів з кількістю 50 учнів. 2022 року люди були повідомлені та вони могли прийти на слухання, висловити свою позицію, — каже директор ліцею.

Директор ліцею Богдан Мозолюк під час зустрічі із батьками учнів. Фото: Суспільне Луцьк

Директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар підтвердив, що тип школи змінюється згідно з реформою освіти. Раніше Жидичинський ліцей мав І-III ступінь та навчав дітей до 11 класу, а за новими правилами зможе функціонувати в рамках 19 класу.

Основна вимога така, що заклади освіти в межах міста, громади мають бути переформатовані чи то в ліцей, чи в гімназію, чи в школу. Адже саме від цієї норми залежить освітня субвенція, яка фінансується на відповідні заклади, — сказав посадовець.

Також Бондар пообіцяв, що громада зможе довозити старшокласників з Жидичина та сіл навколо до Луцька, адже має 12 шкільних автобусів.

Шкільний автобус у Жидичині. Фото: Суспільне Луцьк

Що варто знати про старшу школу?

Реформа старшої школи повноцінно запрацює з 2027 року. До того часу Міносвіти разом з місцевою владою та партнерами мають створити усі умови для розділення періоду навчання на початковий, середній та вищий рівень (старшу школу). За задумом МОН, на кожному рівні діти навчатимуться у різних будівлях, а старша школа є етапом підготовки до вступу у профільні навчальні заклади. Вже до вересня 2024 року міські громади мають надати проєкти розділення шкіл.

Для цього у 10—11 класах вводять профілі, а от кількість предметів зменшать та розділять: частина з них (наприклад, українська мова, історія України) будуть обовʼязковими, а іншу частину учень зможе обрати самостійно.

Територіальну доступність шкіл з потрібним профілем реформа не враховує — сам підхід нової системи не передбачатиме можливість обрати найближчу школу. Однак у Міносвіти ще під час публічних обговорень реформи пообіцяли не залишати батьків з цією проблемою сам на сам. Питання логістики мають вирішити силами місцевих громад та спонсорів. Це може бути відшкодування коштів або пільговий проїзд у загальному транспорті, шкільні автобуси чи навіть гуртожитки для учнів.

Реалізація реформи старшої школи може зіштовхнутися з кількома гострими кутами освітніх реалій в Україні: це брак вчителів, зруйновані чи аварійні будівлі шкіл (що може вплинути на розділення класів по різних приміщеннях) та відсутність додаткових ресурсів. Про все це, а також головні виклики реформи старшої школи ми говорили у нашому матеріалі.