"Мамо, я хочу до школи!", або чому данські діти так мчать за знаннями?

Освітня система маленького Королівства: коли школа – це цікаво, смачно та корисно для здоров’я.

 Данія - країна, яка щороку займає найвищі щаблі рейтингів щастя серед держав усього світу. І це, попри те, що більшу частину року тут дмуть сильні вітри, часто буває туман і майже 180 днів на рік ллє дощ. Тому ми не могли лишитись осторонь цього факту і поцікавились, як данська система освіти впливає на юних мешканців "щасливої країни" та що з цього списку можна було б реалізувати в нашій державі.

Зайшовши у будь-яку данську школу, вихідці з України одразу ж помічають щось вкрай дивне. Попри те, що викладачі майже не контролюють учнів, ніхто не бігає коридорами та не влаштовує бійки. Усі, напрочуд, чимось дуже захоплені, замріяні майбутніми проектами та натхненні своїми звершеннями. Повітря сповнене атмосферою винахідництва та інновацій, ніби знаходишся у Кремнієвій долині, але в мініатюрі. І, навіть, траєкторія пересування дітей більше походить на сплановану схему, з чіткою динамікою усіх учасників цього виваженого руху.

Мимоволі ловиш себе на думці, що твій ніс вже «веде» кудись, вслід за неймовірними ароматами, які тісно заселили кухню та їдальню. Що вже казати про смак їжі, якщо лише запах страв змушує рецептори буквально вибухати. Проте, зовсім не це тут дивує, а поведінка самих учнів, які напрочуд інтелігентно вправляються з приборами (навіть найменші, яким від 4 до 5 років). Згодна, що звучить доволі абсурдно, але чомусь для українців вихованість та базовий етикет стали речами неординарними і такими, що викликають щирий подив чи щось, більше подібне на культурний шок.

Спілкування з викладачами шкіл викликає безліч додаткових запитань. Вчителі у цих закладах жодного уявлення не мають, що таке «зірвані» уроки. Під час занять діти ніколи не спілкуються на сторонні теми, користування мобільними телефонами заборонено і учні чітко дотримуються цього правила. Відбувається щось істинно фантастичне, чи не так? То як же дорослим вдалося приборкати юних бешкетників?

Очевидно, частково справа в різниці менталітетів, проте відповідь на це запитання криється ще й в доволі простому тезисі: головне в освітній системі Данії – гармонійний баланс. Батьки та викладачі дають свободу вибору для того, аби діти були самостійними, але у той самий час, вони не чекають від учнів поведінки дорослої людини. Такий підхід допомагає не формувати занадто завищені очікування до дитини, тому значно зменшує напругу під час спілкування викладачів та учнів. Зрештою, аби зрозуміти у чому принципова різниця освітньої системи цієї країни, потрібно прожити принаймні один навчальний день у тілі данського учня. Отож, уявіть, що Ви – той самий учень середньої школи у Данії. Спробуємо як воно?

Добрий ранок. Звісно, він міг би бути набагато кращим, аби знову не затягнули хмари. Проте, це мало що змінить у моєму житті, бо до такої погоди я вже звик. Данський клімат навчив мене одягатися, неначе я – капуста, оскільки за день може разів зо 20 виглянути сонце, пару разів затягнути туманом усе місто, а потім знову небо вкриється грізними хмарами і кілька разів поллє дощ. Коли вже тобі пощастило народитися в Данії, то маєш навчитися бавитись із природою у незворушного метеоролога, готового до усіх її примх.

Одягнувшись, збираюсь до школи та сідаю на свій велосипед. Запізнення? Ти що? На початку навчального дня відбуваються збори, де кожен складає собі план на день. У цьому є особливе задоволення, коли відчуваєш, що контроль над часом у твоїх руках. Звісно, спочатку піду на 3 обов’язкових уроки підряд, без перерв. Але, насправді, вони і не потрібні. Ми, навіть, не встигаємо стомитися, бо викладачі постійно змінюють формат викладу інформації. Наприклад, спочатку розглядаємо будову шкіри теоретично, а потім, для наочності, розрізаємо бекон, аби проглянути усі нюанси вивченого.

Далі – легкий перекус, що плавно перетікає у велику перерву. А це, на секунду, цілих півтори години на вулиці, не залежно від того, яка погода (а клімат у Данії, як усі вже зрозуміли, далеко не «пиріжок з маком»). У цей час у нашому розпорядженні усе шкільне подвір’я: від футбольних полів та скейт-парків до тенісних кортів та баскетбольних майданчиків.

Після активних фізичних навантажень, знову їжа, щоб ми випадково не схудли (як Ви вже помітили, з культом їжі у нас усе гаразд). Нарешті, по обіді можна займатися своїми проектами. Варіантів провести час безліч: танці, малювання, наукові досліди чи робототехніка, бібліотека або театральна трупа – усе чого захоче твоя душа.

Раз на тиждень проходять уроки орієнтування на місцевості. Усі на велосипедах, лише за допомогою навігаторів та карт, прислухаючись до порад наставника-путівника, вирушаємо у захопливу подорож з друзями. Так ми пізнаємо наше місто абсолютно під новим кутом. Ті вулички чи закапелки, куди б мене і східним вітром не занесло, вкрай привітно приймають мене у свої обійми.

 

Також щотижня проходить проект «кухня» (складається враження, що розклад прийомів їжі для данських учнів складала бабуся.). Командою з 3-4 дівчат і хлопців ми, немов детективи, у пошуках ідеального рецепту, порпаємося у сторінках куховарських книг. Не усе завжди виходить смачно чи ідеально, але на цих заняттях я навчився отримувати задоволення від самого процесу приготування.

Вже о 15 годині я, зі своїм двоколісним «конем» вирушаю додому повз книжкові лавки та лакричну цукерню, аби завтра знову цим маршрутом мчати туди, де наповнюєшся знаннями по самі вінця.

Звучить, ніби відривок із наукової фантастики? Так, але це теперішні реалії данських учнів. І це дійсно вражає, що подібна система працює дуже ефективно.

Мене справді вразили декілька принципово відмінних від української освітньої системи речей:

  • Ставлення до оцінювання рівня знань учнів

Незвичне воно тим, що оцінок в молодшій та середній школах тут просто… немає (вже чую як усі школярі України хором вигукують «Слава Данії! Нехай живе королева»). Альтернативою оцінкам тут є похвала, а учні дійсно вражають старанністю та бажанням стати кращими.

  • Сприйняття інформації

Якщо хтось не зрозумів тему, йому призначають додаткове індивідуальне заняття.

  • Домашні завдання

До старшої школи діти не знають що це таке взагалі. Данці вважають, що діти мають залишатися дітьми і коли їм даруєш час для спілкування з близькими та на розваги, вони мають змогу довше зберігати безпосередність.

Проте, попри очевидні переваги системи освіти Данії, є і досить специфічні відмінності. Наприклад, доволі розповсюдженою практикою в Данії є публічне розчленування різних тварин. Це освітні програми, які відбуваються в музеях. Що вже казати, інколи турботливі батьки дарують дітям на день народження похід на такий захід. Це має досить дивний вигляд: діти, навколо секційного столу, розглядають, що робить зоолог. А той, у свою чергу, пояснює усі свої дії, називає інструменти, якими користується та описує внутрішні органи «пацієнта». Це може шокувати, але данці вважають, ці програми корисними. На їхню думку, вони допомагають дітям зрозуміти, що таке життя та смерть.

Сподіваємося, що найближчим часом подібні заходи не увійдуть в моду серед українських дітлахів. Ми можемо по-різному розглядати особливості данської освіти, шукати переваги та вади нашого навчання, проте вже давно всім зрозуміло, що прийшов час змін. Погодьтеся, нам є чому повчитися у цього скандинавського королівства. Мінімум – вмінню поважати вибір дітей, аби вони могли стати повноцінними самостійними особистостями, які зможуть побудувати перспективне майбутнє.

Фотоматеріали взяті з офіційних сторінок Econet та Укроп.

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.