Новини
976
4 жовтня 2018 о 22:39

Лілія Гриневич у Конституційному Суді: різні моделі для різних мов – об’єктивна необхідність

Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич роз’яснила позицію відомства щодо подання про визнання закону України «Про освіту» неконституційним.

4 жовтня Конституційний Суд України розпочав розгляд подання щодо невідповідності Конституції України закону України «Про освіту» та його скасування. Клопотання було направлено до Суду ще рік тому, 6 жовтня 2017 року, 48 народними депутатами, переважна більшість з яких належать до фракції «Опозиційного блоку» та групи «Відродження».

Найбільше авторів конституційного подання непокоїть стаття 7 закону, яка регулює питання мови освіти. У клопотанні депутати дорікають, що норми цієї статті встановлюють дискримінаційні переваги за мовними та етнічними ознаками, а також порушують права нацменшин на вивчення та вільне використання рідних мов.

З роз’ясненням позиції Міністерства освіти і науки України щодо суперечливих положень на засіданні Суду виступила очільниця МОН пані Лілія Гриневич.

У вступному слові Міністерка високо оцінила закон «Про освіту», зазначивши, що він є нормативним фундаментом реформи української школи, метою якої є побудова системи освіти, яка б відповідала потребам сучасного суспільства. Відтак детальніше зупинилася на закидах опонентів.

В законі, зокрема, закріплено різні підходи щодо навчання рідною мовою представників нацменшин та корінних народів України. Останні мають право навчатися рідною мовою в усіх класах й з усіх предметів, водночас діти з національних меншин вивчатимуть усі предмети рідною мовою лише у початковій школі.

Принцип, з якого ми виходимо, надаючи корінним народам можливість впродовж навчання в школі навчатися рідною мовою поряд з державною впродовж усього навчання полягає у тому, що вони не мають іншої, окрім України, країни, яка б була здатна підтримувати і розвивати їхню мову, розвивати термінологічний апарат в усіх галузях знань і захищала б їхню культуру і традиції, – пояснила пані Гриневич.

Міністерка зазначила, що на сьогодні в Україні на законодавчому рівні корінним народом, крім українців, визнано лише кримськотатарський народ. Причому на підконтрольній Україні території є лише одна школа – в Новоолексіївці, – де взагалі вивчається кримськотатарська мова як предмет. Тому окрема модель, яка б допомогла розвитку цієї мови й її термінологічного апарату, в цьому випадку цілком виправдана.

Посилаючись на Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, Лілія Гриневич наголосила, що

Кожна країна може обирати різні підходи щодо обсягу надання освіти мовами національних меншин в межах території, на якій такі мови використовуються, відповідно до стану кожної з таких мов і без шкоди для викладання і навчання офіційною мовою держави. Охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам.

Далі пані Гриневич перейшла до пояснень щодо різних моделей навчання мовами різних нацменшин.

Пропонуючи різні моделі, ми заповнюємо освітні потреби дітей і можливості дітей з різних національних громад. Беруться до уваги такі об’єктивні критерії як вразливість мови, мовне середовище, в якому проживає спільнота, спорідненість і приналежність до певної мовної групи, тому що від цього залежить, наскільки дітям складно чи легко опанувати державну мову.

За словами пані Міністерки, діти з російськомовних нацменшин, через належність їхньої рідної мови до однієї групи з українською, можуть ще у початковій школі легко опанувати державну мову на достатньому для вивчення інших предметів рівні. І вже з середньої школи ці предмети викладатимуться для них українською. Водночас окремим предметом буде збережено і вивчення російської.

Іншу модель в законі запропоновано для дітей з румунських та угорських меншин, адже їхні мови належать до інших груп, і таким дітям, природно, важче вчити українську. Тому вони у початковій школі навчатимуться рідною мовою, з вивченням української мови окремим предметом. А, починаючи вже з 5 класу, поступово збільшуватиметься кількість предметів українською мовою – відповідно до покращення володінням дітьми державною мовою.

Лілія Гриневич розтлумачила ситуацію і щодо обов’язковості вивчення англійської мови, закріпленої законом, – опоненти вважають, що цей пункт надає англійській мові дискримінаційні переваги.

Такий захід не може бути дискримінаційним, оскільки стосується створення державою умов для вивчення цієї мови всіма дітьми, а не лише якоюсь обраною частиною. Знання випускниками шкіл англійської мови на достатньому для спілкування рівні насправді буде їхньою перевагою.

Щодо закидів у звуженні законом вивчення рідної мови представниками нацменшин і збільшенні предметів з українською мовою викладання, очільниця Міністерства відповіла:

Вивчення української мови лише як навчального предмета обмежує можливості дітей щодо побудови їхньої освітньої й професійної траєкторії, не забезпечує володіння державною мовою на рівні, достатньому для реалізації їхніх конституційних прав і обов’язків на всій території України.

На підтвердження своїх слів пані Міністерка навела статистику щодо складання ЗНО у 2018 році. Зокрема, 67,5% дітей, що навчалися в місцях компактного проживання угорської громади, не склали тест ЗНО з української мови. З румунської нацменшини не склала тест майже така сама кількість дітей – 63%. Ці діти, відповідно, не мають змоги вступити до українських вишів, що призводить або до їхньої ізоляції в межах компактних проживань нацменшин, або до виїзду за межі України.

Міністерство освіти і науки стверджує, що запропоновані у статті 7 закону «Про освіту» моделі, розширюють можливості учнів шкіл, які зможуть добре володіти як рідною, так і державною мовою. І, навпаки, розширюють обсяг конституційних прав, якими вони можуть скористатися, – підсумувала Лілія Гриневич.

Відео виступу повністю

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.