Новини
12950
14 вересня 2018 о 13:52

Лілія Гриневич про освіту: школи існують не для вчителів, а для учнів.

Лілія Гриневич відповіла на запитання журналістів.

У нещодавньому інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» Лілія Гриневич відповіла на ряд запитань, що стосуються освітньої реформи та про запровадження електронних черг до шкіл у 2019 році. Очільниця Міносвіти дала відповідь стосовно кількості шкіл в Україні у цьому та в наступному році.

Якщо ви подивитеся просто на статистику, то йде зменшення кількості, але за нею, насправді, є більша кількість шкіл. Конкретна статистика буде пізніше – зараз якраз збираються ці дані. Так виходить тому, що ми в межах освітніх округів створюємо опорні школи, і маленькі школи, з яких підвозяться діти і молоді люди, виступають як філії і входять в одну юридичну особу з опорним закладом. У нас таких філій майже тисяча, їх немає у статистиці, бо вони рахуються як одна школа разом із опорною та усіма іншими її філіями. Це дуже важливий момент. Ми зробили цю зміну, бо якщо така маленька школа, в якій тільки декілька вчителів і кілька десятків учнів, залишається ізольована наодинці, то вона далека від процесів реформування, немає спілкування для підвищення кваліфікації тощо. Будучи однією юрособою з опорним закладом, вони мають спільні педради, беруть участь у колективному прийнятті рішень, що дуже важливо для розвитку. Цей спосіб застосовує багато країн з хорошими освітніми системами.

Якщо говорити в принципі, то основний масив, який пішов по цьому скороченню, це власне за рахунок пониження ступеню шкіл. У нас було кілька десятків шкіл, роботу яких ми були змушені призупинити через те, що там просто вже немає дітей і ми не можемо відкрити клас. Ми ніколи одразу школу не закриваємо, ми її призупиняємо, а тоді дивимося на прогноз народжуваності, і якщо потім з'являються діти, хоча б для початкових класів, то школа знову починає роботу.

Дуже часто в таких школах відкривають дошкільні навчальні заклади, оскільки охоплення дошкільною освітою дітей в селі вкрай низьке. Зараз ми націлюємо місцеві органи на те, щоб приміщення таких шкіл відкривали дошкільні заклади. Тому ясно, що кількість навчальних закладів, беручи до уваги ці фактори, зменшилася.

Особливо зменшується кількість сільських шкіл. Хто може вплинути на рішення про закриття сільської школи та від кого це залежить? На це питання відповіла Лілія Гриневич.

Рішення приймає місцева рада. Вона, як правило, виражає інтереси громади. Але, звичайно, буває інша ситуація, якщо, наприклад, кілька шкіл починають конкурувати, і треба закрити одну, бо і в тій, і в іншій дуже мало дітей, величезні приміщення, які потрібно опалювати. Одні вважають, що вони мають кращі умови, інші вважають, що вони, і тут починаються конфлікти. Я думаю, що найкращий спосіб запобігти цим конфліктам це попередня робота з покращення бази й освітнього середовища тієї школи, куди ви хочете перевести людей. Тому що, коли ви саджаєте батьків у нормальний шкільний автобус, везете в школу, і вони бачать, що тут діти матимуть кращі умови, порозмовляють з учителями, то вони починають розуміти, що це в інтересах їх дитини, і немає такого опору.

Слід додати, що такий опір в першу чергу організовують не батьки, а керівники і вчителі тієї школи, що закривається. Я розумію цих людей, бо вони потенційно мусять іти на роботу в інший навчальний заклад, далі від свого дому, можливо, втратять посаду або матимуть менше годин, і це їм не підходить. Але школи, при всій моїй величезній повазі до педагогів, існують не для вчителів, а для учнів. І тому в інтересах якості освіти, якщо дітей необхідно довозити до іншої школи, значить, треба це робити.

Цього року правила прийому до школи змінилися: перевага надавалась тим першокласникам, які закріплені за «своєю» школою за місцем проживання. У випадку, якщо в школі залишилися вільні місця, адміністрація за участі батьків та дітей проводила жеребкування. Лілія Гриневич відповіла, що на зміну жеребкуванню, в школах запровадять електронні черги.

У 2019 році планується почати автоматизацію процесу жеребкування для зарахування дітей у 1 клас на вільні місця через запуск і пілотування електронних реєстрів. Запровадження реєстрів передбачає, що принцип територіальної доступності зберігатиметься, тобто право гарантованого місця у школі матимуть діти, що проживають на території обслуговування закладу. В такій системі буде зашитий механізм автоматизованого жеребкування.

Електронний реєстр створюється на рівні управління освіти, так, як і електронна черга у дошкільні навчальні заклади. Ми не робимо його в межах країни, це абсолютно недоцільно і непотрібно. А ситуація з чергами в школах, по-перше, актуальна для великих міст, де багато спеціалізованих закладів з поглибленим вивченням, і де є перевантажені мікрорайони з недостатньою кількістю соціальної інфраструктури. Відповідно до цієї проблеми ми просимо органи місцевого самоврядування і рекомендуємо їм відійти від фізичного жеребкування і перейти до створення електронних реєстрів.

Наразі це лише рекомендації. Доцільність створення електронних черг у маленьких містечках викликає сумніви.

Більше того, в якомусь районному містечку може бути тільки одна єдина школа, в яку є черга, і заради неї робити програмний продукт ніхто не буде, там відбудеться традиційне жеребкування. Але таким містам, як Київ, Харків, Дніпро, Львів, де велика концентрація спеціалізованих шкіл, де є багато районів забудови з недостатньою соціальною інфраструктурою, потрібно буде робити відповідний реєстр.

Нагадуємо, що раніше пані Гриневич розповіла про оцінювання «нових українських першачків». 

Головну фотографію узяту з веб-порталу органів виконавчої влади України

Посилання на сайт МОН: https://mon.gov.ua/ua

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.