Критичне мислення в школі: навіщо та як

Де шукати правду, як вирізняти фейки та не вестися на них – це одна з головних навичок сьогодення. Тому ігнорувати це в школі доволі небезпечно для формування здорових громадян та суспільства.

Постправда, фейк, інформаційна бульбашка – ви точно чули ці слова останнім часом. Та якщо про ці явища так багато говорять, значить це дійсно важливо сьогодні. Зазвичай ми не вчимо дітей розбиратися в інформації, а інколи й самі не дуже прискіпливо перевіряємо те, що потім передаємо іншим. Саме тому так важливо опановувати критичне мислення. Це допомагає людям аналізувати всю інформацію, що нас оточує та не вестися на фейки, шахрайство та брехню

Дорослі, яких в дитинстві не вчили осмислювати те, що відбувається, часом роблять ті самі безглузді помилки, які викликають питання «Ну як так можна було?». Вони з легкістю вірять рекламі, приймають пропаганду за чисту монету і роблять багато когнітивних помилок — потрапляють у своєрідні пастки мислення, через які думати і діяти раціонально просто не виходить.

Критичне мислення безпосередньо пов'язане з творчими здібностями, успіхами в навчанні і роботі. Тобто чим раніше ви займетеся його розвитком у дитини, тим краще. У школі це можуть бути завдання по накопиченню та аналізу даних, розбору текстів, порівнянню альтернативних точок зору на одну й ту ж проблему, дискусії, дебати й групові проєкти.

Статистика та математика – основні шляхи наочної передачі важливої інформації, якою досить легко маніпулювати. Подивимося, як цифри можуть спотворити наше сприйняття: ВВП КНР росте на 7% в рік, а ВВП США — лише на 3%. Природно, нам здається, що китайська економіка розвивається куди швидше. Однак на ділі ВВП в Китаї збільшується на 450 доларів в рік, а в США — на 1600. І це така ж правда.

Психологи пропонують чотири простих способи для розвитку критичного мислення в дітей.

Не поспішайте відповідати на питання дитини. Замість цього задайте кілька зустрічних, які змушують задуматися. Коли дитина сама висуває гіпотези, міркує, шукає причини тих чи інших явищ, вона мобілізує свій запас знань і розширює його.

Робіть помилки. І дозволяйте учням помічати їх. Так їм доведеться шукати аргументи, підкріплювати і доводити свою точку зору. Якщо дитина запитує: «Чому небо блакитне?» - іноді можна навіть відповісти: «Чому блакитне? Адже воно червоне!»

Кращий час для дискусії — будь-який. Наприклад, коли миєте руки перед їжею, запитаєте: «Вважається, що перед їжею треба мити руки. Як думаєш, чи варто це робити?» При цьому буває весело і корисно виступати адвокатом диявола. Дитина говорить: «Щоб змити бруд», - а ви відповідаєте: «Так подивися, немає ж бруду».

Грайте в правильні гри. Alias, «Крокодил», «Капелюх», «Так/Ні» - класичні настільні ігри, які змусять як слід подумати.

Вчіться самі й вчіть дітей правильно шукати інформацію в інтернеті. По-перше, зараз, коли Україна перебуває у стані війни з Росією, одне з найважливіших правил – не користуватися російськими інтернет-ресурсами, що можуть зберігати вашу особисту інформацію. А це Яндекс, Mail.ru, Viber, Vkontakte тощо.

Найоптимальніший пошуковик – це Google. Він прославився завдяки своїм алгоритмам «розумної видачі». Персоналізація — це прекрасно, але у неї є і підводні камені, оскільки людина з високою ймовірністю буде бачити в першу чергу те, що відповідає її інтересам і переконанням.

Щоб правильно шукати в інтернеті інформацію і верифікувати її, є простий алгоритм:

  • Виписати ключові слова, що пов'язані з темою.
  • Сформулювати запит, який не був би занадто широким або вузьким.
  • Перерахувати всі можливі ресурси для пошуку інформації.
  • Провести поверхневий пошук, щоб переконатися, що на цих ресурсах дійсно є інформація на тему.
  • Якщо необхідно, переформулювати питання.
  • Почати поглиблений пошук. При цьому аналізувати вірогідність інформації, її обґрунтованість.
  • Зберігати знайдену інформацію із зазначенням джерел.

Вчіться бути виваженими в інтернеті та вчіть цьому ваших учнів. Та завжди перевіряйте інформацію, щоб не потрапити на фейки.


Джерело: mel.fm

 

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.