Контракт для вчителя, який не продовжать при поганих результатах учнів, робить чудеса

17 жовтня – Міжнародний день боротьби з бідністю. За тиждень до цього дня Нобелівською премією з економіки увінчані дослідники фінансування освіти в бідних країнах Е.Дюфло, А.Банерджі, М.Кремер.

Низька якість шкільного навчання – одна з найгостріших проблем в бідних країнах. Саме з її досліджень починали сьогоднішні лавреати пані Дюфло, п.Банерджі й п.Кремер.

Низька якість шкільної освіти може бути викликана величезною кількістю чинників: занадто великим розміром класів, недостатньою кількістю підручників, неправильною організацією процесу навчання, низькою мотивацією вчителів.

Яку з цих проблем потрібно вирішувати першою – питання дискусійне. Можна, наприклад, зіставити результати іспитів в різних школах з кількістю підручників, які в них є – і зробити висновок, що покупка додаткових підручників для шкіл – це хороше вкладення в освіту дітей в бідних країнах .

Однак у результаті серії експериментів, проведених Кремером у Кенії, Банерджі й Дюфло в Індії, з'ясувалося, що додаткові підручники на шкільну успішність майже не впливають, а в реальності ситуація набагато складніша.

Щоб отримати дійсно надійні дані про те, яке втручання все-таки ефективне, а яке ні, названі економісти вирішили провести дослідження іншого типу. Вони взяли всі школи в регіоні, розділили їх випадковим чином на кілька груп – і надавали цим групам різну матеріальну допомогу. При цьому існувала ще й контрольна група шкіл, де все було як і раніше: за нею стежили, ніяк не втручаючись.

Саме такі дослідження називаються рандомізованими. Наразі вони застосовуються у фармакології та медицині – наприклад, при розробці нових ліків. Однак в економічних дослідженнях до цьогорічних лавреатів премії Нобеля експерименти такого типу не проводилися.

Есперимент в Африці й Азії виявив, що роздача додаткових підручників ніяк не впливала на середню успішність в школі – підручники лише трохи покращували оцінки найздібніших учнів. Безкоштовні обіди й роздача ліків від кишкових паразитів дуже помітно знижували прогули у школярів – але, як не дивно, успішність при цьому теж майже не росла. Купівля ж додаткових матеріалів для класу на зразок шкільних дошок і зовсім не впливала на ефективність навчання.

Істотно збільшувалися знання учнів лише в одному випадку: якщо додаткові гроші використовувалися для такого збільшення зарплатні вчителів, яке було жорстко прив'язане до результатів успішності учнів (результати перевірялися незалежними від цих учителів та їх закладів суворими комісіями). Тільки тоді у школярів спостерігався значний прогрес.

Але і в цьому випадку не з'явилося жодного універсального рецепту: успішність дітей поліпшувалася тільки з того предмету, вчитель якого брав участь в експерименті з доплатою за успішність учнів. Тобто вчителі, скоріше, натаскували школярів на здачу тестів, аніж давали їм загальні навички навчання.

Далі дослідження виявили ще один додатковий факт: найбільше успішність учнів залежала навіть не від фінансових вливань в освіту, а від самої організації процесу навчання.

У бідних країнах вчителі часто просто не приходять на уроки; за наявною статистикою, вони не відвідують до 44% занять. Дослідники провели кілька експериментів, в яких перебирали різні способи боротися з прогулами вчителів (аж до відеофіксації приходу й відходу), але найефективнішим показав себе інший механізм.

Дослідження проводилося в кенійських школах, куди для зменшення розмірів класів дослідники своїм коштом найняли додаткових викладачів з місцевого населення. Такі вчителі працювали не на ставці – а отримували тимчасовий контракт, який міг бути продовжений у разі успіхів учнів при незалежному оцінюванні.

В одній з недавніх статей, опублікованих Кремером і Дюфло, йдеться, що діти, випадковим чином розподілені в класи до «контрактників», істотно покращували свої показники з різних предметів. У той же час їх приятелі з класів, де викладали вчителі на ставці, ніякої переваги від зменшення розмірів класів не отримали.

Як пишуть цьогорічні нобеліати, з приходом контрактників звичайні вчителі починали пропускати заняття навіть частіше, ніж раніше – при цьому заважали найму нових контрактників, намагаючись віддати ці посади своїм родичам.

Одне слово, польові експерименти показали: рівень освіти в бідних країнах можна підвищувати не за допомогою збільшення фінансування, а простими реформами організації навчання – насамперед, переводячи вчителів на контракт, який просто не подовжується при поганих результатах незалежного зовнішнього оцінювання знань учнів з предмету такого вчителя.

Читайте також: Лавреат Нобелівської премії з медицини 2019 року Ґреґ Семенца – викладач і син учительки

Джерело: Meduza.io

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
3
міс.
1
0
дн.
1
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!