і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Кого МОН забороняє ображати? Міфи та аргументи щодо антидискримінаційної експертизи

Експертиза шкільних підручників, що розпочалась ще у 2017 році, спрямована на усунення дискримінації у виданнях, виявила цілий ряд проблем, пов’язаних із утисками.

Частина громадян сприйняла таку перевірку з долею іронії. Чи справді немає необхідності в подібних експертизах? У цьому запитанні спробували розібратись журналісти «Всеосвіти».

Найочевиднішими ознаками дискримінації є зображення хлопчиків та дівчаток у стереотипних соціальних ролях та завдання із описом застарілих форм поведінки (наприклад, тільки дівчата можуть піклуватися про дітей, лише хлопці можуть займатися технічними професіями).

Однак, антидискримінаційна експертиза шкільних підручників не обмежилась виключно «гендерною» перевіркою. Експерти також виявляють усі ознаки для усунення, за якими відбувається дискримінація, відповідно до статті 1  Закону України  «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Після опитування українських школярів, експерти виявили, що більшість із них не бачить відображення себе, своїх рідних та тих особливих обставин, в яких вони живуть. І це постає справжньою проблемою, адже дітям здається, що освітня система не має нічого спільного з реальним життям. Окрім того, наявні у підручниках герої викривлюють образ осіб літнього віку, зображуючи їх кволими та безпорадними, тим самим загострюючи страх дорослішання і, як наслідок, старості. Це частково має скоригувати зміна образу літніх людей у підручниках.

У той час, як 6% населення України (близько 2,5 млн осіб) складають громадяни з особливими потребами, в освітніх виданнях немає жодної згадки про таких людей. Міністерство освіти і науки наголошує на тому, що прийшов час, нарешті, перестати ігнорувати людей, які потребують особливих умов. Для того, щоб підвищити лояльність суспільства до таких громадян, було прийнято рішення включити в підручники образи людей з інвалідністю і, таким чином, зробити їх частиною картини світу. Діти будуть більш підготовленими до взаємодії з людьми, що мають особливі потреби та позбудуться певних архаїчних упереджень. Окрім того, такі міри впливатимуть кращій адаптації учням з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах.

Антидискримінаційну рекомендацію, стосовно заміни слова «батьки» на слово «рідні» у завданнях, типу: «Разом із батьками обговори, де можна гратися», частина суспільства розкритикувала та висловила свої сумніви, з приводу доцільності таких змін. Але доволі вагомим аргументом у цій ситуації є те, що в Україні 3 мільйони дітей зараз проживають у неповних сім’ях (а це –  майже 40%!). Ця проблема набуває особливо трагічного відтінку, оскільки окрім дітей, які проживають виключно з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками, є ще й ті діти, які втратили своїх батьків внаслідок агресії на сході України.

Ось чому завдання в підручнику на кшталт «Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини» або  «Разом із батьками обговори, де можна гратися» змушують відчувати дітей, що виховуються у неповних сім’ях, власну неповноцінність та згадувати трагічні обставини, травмуючи їхню психіку. За тим же принципом запропоноване обмеження, щодо зображень у макетах підручників, де проілюстровані повні сім’ї.

Також, однією з пропозицій, що зазнали громадської критики стало зауваження щодо зняття у підручнику для 1 класів, запитання «Як і де познайомились твої батьки?». Антидискримінаційна експертиза аргументувала цей факт тим, що у цьому запитання присутні утиски за сімейним станом. Адже це запитання буде некоректним, якщо:

 – мама самотужки виховує дитину, зачату в результаті зґвалтування;

 – мама або тато уже перебувають в іншому шлюбі і не бажають говорити про біологічного батька/матір дитини;

 – дитина, у якої померли батьки, виховується іншими родичами, які не знають, не пам’ятають або їм важко розповідати про знайомство батьків дитини тощо.

Також було знайдено та заборонено використання ряду образливих висловлювань, що дискримінують за національною та релігійною ознаками (слова, типу, «негри», «жиди», «цигани»).

Детальніше про саму експертну групу та експертизу:

Принципи за якими здійснювалась експертиза спиралась на міжнародний досвід UNIСEF щодо випадків дискримінації у підручниках різних країн світу та на сучасні українські дослідження у цій галузі.

Учасники антидискримінаційної експертизи підручників отримали профільні знання по сертифікаційній програмі та склали контроль знань, якимй включав в себе сертифікаційну контрольну роботу та виконання експертизи проектів підручників. До робочої групи, що створена відповідно до наказу МОН № 713 від 03.07.2015, входить 25 провідних фахівців (кандидати й доктори наук), які представляють різні заклади вищої освіти, є представниками громадських організацій України або співробітниками МОН.

Посилання на сайт МОНу: https://mon.gov.ua/ua

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти