Ключові проблеми ЗНО та як з ними боротися: Юлія Гришина радить

Народна депутатка виділила сім головних проблем ЗНО, які необхідно розв'язати.

Зовнішнє незалежне оцінювання лишається єдиним інструментом для вступу до університету. У чому його переваги у порівнянні з вступними іспитами до закладів вищої освіти? Перш за все, єдність завдань і процедури складання іспиту робить можливим об'єктивне порівняння результатів вступників і позбавляє заклади вищої освіти необхідності організовувати власні вступні випробування, зазначила народна депутатка Юлія Гришина в інтерв'ю для сайту партії "Слуги народу".

ЗНО дає змогу встановити загальні мінімальні вимоги до здобувачів вищої освіти. Це є недостатньою, але необхідною умовою забезпечення якості вищої освіти. Без гарантованої якості наші університети і вища освіта в цілому втрачають конкурентоздатність не лише на глобальному ринку. Вони стають все менш привабливими для наших громадян, які все частіше їдуть продовжувати навчання в інших країнах. Які проблеми існують із ЗНО? Нарікань багато – виділимо сім, про які говорять найчастіше.

За словами народної депутатки, перша проблема – складність завдань. Хтось вважає їх дуже складними, хтось – дуже простими. Але розподіл результатів щороку засвідчує, що є і складні для більшості вступників, і легкі, і середні за складністю завдання.

Так і має бути. Одним із завдань ЗНО є ранжирування абітурієнтів за рівнем їхньої підготовки. Виокремити найбільш підготовлених можна лише за допомогою складних завдань. Водночас, кожний тест містить прості завдання, що дають змогу виявити тих вступників, які поки не готові здобувати вищу освіту. При цьому ЗНО надає змогу перевірити знання і навички, які охоплюють значно більшу частину вимог стандарту освіти, ніж це можливо під час вступного іспиту. А відтак – отримати більш правильну оцінку, – зауважила Юлія Гришина.

Друга проблема, пов'язана із ЗНО – якість завдань. На думку нардепки, щороку у випускників з'являються зауваження щодо якості окремих завдань. Завдання з помилками розглядають експерти УЦОЯО, й потім ухвалюють окремі рішення задля уникнення впливу помилок на справедливість підсумкових балів вступників.

Але такі випадки спричиняють резонанс і зменшують довіру до ЗНО. Для розв'язання цієї проблеми необхідно підвищувати якість шкільних підручників, бо багато проблем із завданнями походять звідти. Треба наповнювати базу тестових завдань та ширше залучати до їхнього рецензування представників наукових установ, – запропонувала пані Гришина.

Третя проблема, яку озвучила експертка – випускники вчать ті предмети, які потрібні на ЗНО. За її словами, така проблема дійсно існує. І на сьогодні її розв'язали в такий спосіб – враховують середній бал шкільного атестата.

Є прихильники того, щоб збільшити вагу атестату для стимулювання більшої уваги школярів до всіх предметів. Є інша позиція – взагалі не враховувати середній бал через непорівнянність однакових оцінок, отриманих в різних школах чи у різних вчителів. Сьогодні закон надає закладам вищої освіти право самостійно визначати його вагу в межах від 0 до 10% конкурсного бала. І мабуть, зараз це оптимальний варіант, – зазначила нардепка.

Вона також додала, що у майбутньому ця проблема може розв'язатися завдяки переходу до профільної школи, де загальна кількість предметів буде істотно меншою, ніж сьогодні. А предмети – ближчими до обраного профілю чи інтересів учня.

Четверта проблема ЗНО – вимивання держзамовлення з регіонів. Пані Гришина розповіла, що ЗНО дає змогу об'єктивніше розподіляти державне замовлення за кожною спеціальністю між закладами вищої освіти, й надавати абітурієнтів, що краще підготувались. Але є ті випускники, які змінюють свою спеціальність та відмовляються від державних місць:

Є проблема «вимивання» державного замовлення з багатьох регіонів, оскільки кращі абітурієнти обирають провідні університети Києва і ще декількох міст. Є різні пропозиції щодо її вирішення. Їх треба вивчати. Але практика останніх років свідчить, що головним фактором тут є проблеми регіонального розвитку. Значна частка потенційних здобувачів освіти готова відмовитися від державного замовлення вдома для того, щоб поїхати вчитися власним коштом до більш привабливих для них регіонів за більш перспективними (на їхню думку) спеціальностями.

Один зі способів розв'язання цієї проблеми – перехід до формульного фінансування закладів вищої освіти. За словами експертки, це дозволить зменшити залежність фінансування університетів від кількості студентів, що навчаються в них за державним замовленням. Також цей спосіб забезпечує врахування інших об'єктивних показників результатів освітньої та наукової діяльності та об'єктивних умов, в яких працюють ці заклади. 

П'ята, не менш вагома проблема ЗНО, це – рівний доступ до освіти. Як зазначила пані Гришина, іноді виникає конфлікт між принципами рівного і справедливого доступу до вищої освіти. Наприклад, абітурієнт, який отримав трохи менші бали за ЗНО, але мав значно гірші умови для навчання у школі, часто буде успішнішим студентом і спеціалістом у порівнянні з тими, хто отримав дещо вищі бали, але мав набагато кращі умови для підготовки до ЗНО:

Є вступники, які мають корисні для успішного навчання результати, але не можуть бути оцінені за допомогою ЗНО – переможці міжнародних предметних олімпіад та спортивних змагань тощо. За допомогою ЗНО важко оцінити здатність успішного навчання і професійної кар’єри у багатьох напрямах мистецтва.

Експертка додала, що для більш справедливого доступу є система коефіцієнтів та додаткових балів, що дають змогу враховувати подібні фактори у конкурсному балі. А в деяких випадках доводиться залишати й вступні випробування. Але основою залишаються результати ЗНО. Хтось вважає, що коефіцієнти та додаткові показники порушують рівність доступу до вищої освіти, зазначила пані Гришина, але вони можуть збільшувати його справедливість. 

Передостання проблема, про яку розповіла нардепка – обов’язковість ЗНО. За словами Юлії Гришиної, останнім часом відновилися дискусії з питання – чи всі мають складати ЗНО під час вступу. Наприклад, чи можна звільнити від ЗНО осіб, які давно закінчили школу? Але відповіді однозначної немає:

Це залежить від того, чим займалася людина після закінчення школи. Одна ситуація, якщо вона ніде не вчилася і працювала у сфері дуже далекій від майбутньої спеціальності. Зовсім інша, якщо людина працювала саме у цій сфері, навчалася, має відповідні сертифікати.

Нині готуються законопроєкти "Про освіту дорослих" та "Про Національну систему кваліфікацій". Вони допоможуть вирішувати, як діяти у тій чи іншій ситуації, які вступні випробування застосовувати для таких осіб, як визнавати отримані знання через неформальну освіту, самоосвіту, професійну діяльність тощо.

І остання важлива проблема – некомфортні умови складання ЗНО. На думку пані Гришиної, ніхто спеціально не створює складнощі для абітурієнтів. Це ті самі умови, в яких постійно навчаються школярі та студенти, в яких працюють викладачі.

Ці умови мають бути комфортними та для навчання, і для зовнішнього оцінювання. Є проблеми фінансування освіти. Але є і проблеми недоопрацювання тих, хто відповідає за умови навчання. І тут необхідно об’єднувати зусилля всім – від законодавчої влади до керівника закладу освіти – задля створення гідних умов навчання та роботи на всіх рівнях освіти!

Читайте також:

Хто не склав ЗНО з мови — самі винні, а не вчителі: Сергій Шкарлет про результати іспитів

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!