Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

8 лютого 10:09

Історія незламності: мама-вчителька веде уроки з палати пораненого сина

Мама захисника, який втратив око та руку на війні, підтримує свою дитину та надихає своїм прикладом інших. Щемлива розповідь про людську силу духу.

Мама захисника працює  вчителькою та веде онлайн-уроки для своїх учнів прямо з палати сина. Жінка пов’язує догляд за сином та роботу: навчає дітей попри будь-які труднощі. Про це повідомляє у своїй публікації національний реабілітаційний «Центр НЕЗЛАМНІ» (UNBROKEN).

Воїну Володимиру Овсянікову 47 років. Він із маленького села Андріївка, що на Дніпропетровщині. З початком повномасштабної війни вирішив йти в ЗСУ, однак Володимира не взяли — відмовили за станом здоров'я. Та він не відступив і продовжив оббивати пороги військкоматів. У березні домігся свого та доєднався до війська. Оскільки чоловік в мирному житті був затятим мисливцем, то у лавах ЗСУ став розвідником. Воював на Херсонщині та Донеччині. Важкого поранення Володимир зазнав у липні 2023-го.

Фото зі сторінки Реабілітаційного Центру UNBROKEN Ukraine/Facebook

Тоді був сильний обстріл. Росіяни атакували нас з усіх сторін. Я коригував вогонь. Був приліт і один з моїх побратимів отримав поранення, я підбіг йому допомогти і в той же момент ворог поцілив прямо в нас — весь удар я взяв на себе, — ділиться спогадами того дня розвідник.

Розвідник Володимир Овсяніков на лікуванні, фото зі сторінки Реабілітаційного Центру UNBROKEN Ukraine/Facebook

Володимир опинився на межі життя та смерті. Уламки посікли майже все тіло захисника. Він втратив праву руку, частину пальців на лівій руці та око. Сильно постраждала і права нога воїна. Був високий ризик ампутації. Після низки лікарень боротьба за збереження нижньої кінцівки Володимира продовжилась у Центрі «НЕЗЛАМНІ» Першого медоб’єднання Львова. Сюди розвідника доправили п'ять місяців тому у важкому стані.

Мама Володимира Овсянікова, фото зі сторінки Реабілітаційного Центру UNBROKEN Ukraine/Facebook

З Володимиром приїхала і його мама. Вона працює вчителькою та постійно підтримує, мотивує сина. Віра Григорівна ні на день не залишає його. І прямо в його палаті продовжує дистанційно проводити уроки для своїх учнів. Це приклад незламності українського духу. Адже на захисника чекає ще близько десяти хірургічних втручань — серія пластичних операцій з відновлення обличчя. Згодом будуть місяці реабілітації та встановлення протеза руки.