і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о

Хвилювання під час тестування: зрозумійте причину та … заспокойтесь!

Зовнішнє незалежне тестування – нелегке випробування і для учнів, і для вчителів. Як підготуватися до будь-яких іспитів та правильно себе поводити?

Кожен навчальний рік для старшокласників завершується перевіркою набутих знань. Школярі складають іспити у середніх класах, але найбільш важливими є зовнішнє незалежне оцінювання після 11-го класу. Воно засвідчує, наскільки хлопці та дівчата готові до дорослого життя, чи достатньо у них теоретичних знань та практичних навичок. Як підготуватися до них вчителю, і як правильно налаштуватися учням? Ці питання ми поставили психологу Сергію Глушко.

Будь-якому іспиту передує наполеглива праця і учнів, і вчителів.  Педагоги віддають багато знань, душевних сил та часу для викладання своїх предметів. Передавання знань стає можливим, у тому числі, завдяки формуванню  теплих людських, дружніх, партнерських стосунків між учителем та учнями, як кажуть психологи, у діаді «учень та його вчитель». Така ситуація однаково важлива та значуща як для учнів, так і для вчителів.

Дуже ймовірно, що напередодні тестування вчитель намагатиметься  передати учням додаткові знання, особливо ті, які, на його думку, з різних причин засвоєні учнем недостатньо якісно і глибоко.

Учитель завжди відчуває відповідальність за те, щоб учень добре склав усі іспити. Емоційно він може також переживати за рівень своєї кваліфікації, вважати її недостатньою, перейматися тим, що чогось недодав своїм вихованцям. Вчитель може непокоїтись з цього приводу, переживати, метушитися, або навіть виправдовуватися. Це  породжує у нього тривогу і занепокоєння, які передаються оточуючим та обов'язково – учням.  

Як практичний психолог, вважаю, що надзвичайно важливо напередодні тестування зберігати відносини турботи, дружбу, взаємодовіру і взаєморозуміння у стосунках між учителем та учнем. Учитель, як більш мудрий та досвідчений у цій парі, повинен виключити підміну таких понять як «оцінка людських якостей учня» на «оцінка знань учня», і ще більш сумний варіант – «оцінка професіоналізму вчителя». Тобто, не можна сприймати результат учня у тестуванні як ефективність своєї роботи, як вчителя, та давати зрозуміти учню, що він відповідає або не відповідає очікуванням педагога. Важливо зберігати у цей момент дружне та шанобливе  ставлення до учня як до особистості, хорошої, цікавої людини, друга, однодумця. Якщо учень відчуває, що цінують лише його успіхи у навчанні, зокрема, у тестуванні, це викликає у нього тривогу, занепокоєння. Спокій та впевненість у собі з'являється тоді, коли він знає: незалежно від отриманої оцінки, його поважатимуть, цінуватимуть, любитимуть та спілкуватимуться з ним.

Дійсно мудрий вчитель повинен вміти передати учневі відчуття захищеності, спокою та впевненості. Підліток має знати, що у будь-який час він знайде заспокоєння та захист поруч зі своїм учителем.

Лінія поведінки вчителя повинна забезпечувати впевненість учня у тому, що його люблять як цікаву та хорошу людину, а не тому, що у нього висококваліфікований вчитель. Це можливо, якщо учитель буде впевненим у собі та відкритим для спілкування з учнем, незалежно від його рейтингу на тестуванні. Добре, коли учень відчуває в учителеві не тільки наставника, а й друга, якому можна довіряти.

Дана модель взаємодії актуальна також і в діаді «батьки – діти», що означає зберігати дружні, довірчі відносини. І не тільки перед проходженням зовнішнього незалежного тестування, а й у будь-якій життєвій ситуації.

Результати тестування, як і будь-якого іспиту, важливі для учня, бо це спосіб отримати визнання людей, які багато для нього значать: вчителів, батьків, однокласників, друзів. Це пріоритет. Менш значущим для цього віку є усвідомлення необхідності отримати документальне підтвердження своїх інтелектуальних здібностей. Учень включається в боротьбу за бали в тестуванні для того, щоб вчителі та батьки більше його любили та поважали. Одночасно  підліток проектує на себе стурбованість оточуючих. У групі однолітків, зокрема, спрацьовує так званий ефект індукції, при якому тривога і занепокоєння передається від одного учня до іншого.

Хвилювання є зовнішнім проявом страху або тривоги. Дослідження об'єкта страху і тривоги під час пробного незалежного тестування дозволить знизити і контролювати занепокоєння. Треба проаналізувати та  визначити, що саме змушує людину хвилюватися у тій чи іншій ситуації, зокрема, під час іспитів.

Щодо зовнішнього незалежного тестування страх – це побоювання отримати небажані результати. Виникає питання: небажані для кого? У цьому випадку джерело страху відоме. Наприклад, це недостатні знання в тій чи іншій області оцінювання. Учень щось недовчив. Його лякає не стільки рейтинг тестування, скільки реакція вчителів, батьків на недостатню якість «продукту» їх наставницької діяльності, як вважає учень. З однолітками лякає оцінка в групі, де між підлітками завжди є конкуренція.  

Якщо учень вважає, що «довчив», то ймовірно він буде перебувати в стані, коли джерело страху не знає навіть він сам. Це тривога: вивчив, і все одно хвилюється. Джерело побоювань не відоме.

Інтенсивність реагування на страх і тривогу залежить від інтенсивності джерела страху і чутливості учня. Кожному треба знайти свої засоби боротьби з хвилюванням. Це може бути і підвищене моторне навантаження (біг, віджимання, інші фізичні вправи) перед очікуваним хвилюванням, або в момент його виникнення.

Під час тестування не завжди можна зробити фізичні вправи. Хтось схильний використовувати седативні препарати, але вони можуть вплинути на інтенсивність розумової діяльності і нашкодити замість того, щоб заспокоїти.

Зменшення відчуття страху і тривоги дозволить знизити і занепокоєння перед і під час тестування. Щоб припинити хвилюватися, треба визначити джерело страху, зрозуміти, що викликає такий стан. Спробуйте дізнатися додаткову інформацію про місце та особливості проведення іспиту, про порядок, за яким проводитиметься оцінювання. Треба пам'ятати, що результати тестування не можуть змінити відносини учня з учителем, батьками та однолітками.

До моменту іспитів тема тестування не повинна бути єдиною під час комунікації учня із однолітками та батьками.

Підліток повинен бути впевненим, що теплі, душевні відносини з батьками та вчителями виникають та тривають, незалежно від самого факту іспитів. У житті учня тестування є подією окремою від формування близьких стосунків з учителем і батьками, які його любили, люблять і будуть любити, незалежно від рейтингу тестування та успіхів старшокласкника у інших сферах життя – у навчанні, спорті, пошуку професії.

Тривожність батьків, а можливо, і вчителя, – це їхня реакція на сприйняття подій реальності. Можливо, надмірне занепокоєння є специфічним способом реагування для їхнього покоління. Учень - самостійна особистість зі власними способами рефлексії, тому він може віднайти свої способи подолання хвилювання та страху напередодні іспитів або інших важливих подій у житті.

454
05.04.2019 12:00:00

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти