Статті
356
5 лютого 16:27

Формування основних категорій та видів проєктування викладачем дидактичної системи закладу фахової передвищої освіти в контексті трансформації освітнього законодавства

Доктор економічних наук Олег Клокар зазначає, що дидактика — це провідний і наскрізний елемент, який стосується насамперед безпосередньої самої педагогіки навчання, яку задіює викладач.

Дидактика закладу фахової передвищої освіти та визначає можливість успішного складання такого тесту або іспиту, яким є акредитація.

Дидактична система

  1. Викладач.

  2. Здобувач фахової передвищої освіти.

  3. Зміст навчання.

  4. Технології навчання.

  5. Засоби навчання (умови).

  6. Мета.

  7. Середовище.

  8. F - якість (функція) системи.

  9. G - системотворчий чинник, який означає діяльність, її різновиди та взаємодію елементів.

Основні аспекти трактування категорії “педагогічна технологія”

Науковий.

Педагогічна технологія — складова педагогічної науки, що проєктує педагогічні процеси у педагогічних системах.

Процесуально-описовий.

Опис, алгоритм процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення гарантованих результатів, запланованої мети.

Процесуально-дійовий.

Здійснення технологічного процесу, функціонування всіх особистісних інструментальних та методологічних педагогічних засобів.

Спікер акцентує увагу на тому, що будь-яка робота і дидактична система — це творчий підхід самого викладача, який має організувати творчий підхід молодого здобувача освіти. Єдиного стандартизованого методу навчання немає. Тільки комплексне застосування різних технологій та елементів дасть можливість всебічно розвивати особистість і допоможе їй досягти того прогресу, який би зробив його конкурентноспроможним на ринку праці. Дуже важливим є також те, що викладач має бути для здобувача освіти другом, який матиме авторитет в очах учня.

Складові теорії поетапного формування розумових дій

Орієнтовна.

Базується на використанні здобувачами фахової передвищої освіти об’єктивних умов, необхідних для цієї діяльності.

Виконавча.

Забезпечує послідовне подолання основних етапів навчання.

Спікер пояснює, що хоч почати вчитись буває інколи навіть легко, проте рухатись систематично до досягнення мети може бути дуже складно. Тож виконавча складова повинна формувати відповідальність до тієї справи, якою займається молода людина і стати основною для поступового досягнення своєї цілі.

Контрольна.

Вимагає від здобувача фахової передвищої освіти спостереження за перебігом освітньої діяльності та порівняння її результатів із відповідними зразками, а в разі виявлення розходжень — відповідного коригування орієнтовної та виконавчої її складових.

Спікер радить не перехвалювати публічно когось, хто дійсно не заслуговує цієї уваги. Робити це потрібно на такому достатньому рівні, щоб це не забезпечувало надмірність і пихатість такого учня, а навпаки, спонукало його працювати далі над собою.

Етапи формування розумових дій здобувачів освіти

  1. Попереднє ознайомлення з метою навчання та його умовами.

  2. Складання схеми орієнтовної основи дій.

  3. Формування матеріальної діяльності.

  4. Етап зовнішньої мови (дії вербалізуються усно або письмово).

  5. Етап внутрішньої мови (реалізація теорії на практиці).

  6. Етап інтеріоризації дії (дії виконуються подумки, стають внутрішнім розумовим процесом).

Етапи діяльності суб’єкту дидактичного процесу

Суб’єкт дидактичного процесу:

  1. Організовує проблемну ситуацію.

  2. Формулює проблеми.

  3. Індивідуально або групою вирішує проблеми суб’єктів освітнього процесу.

  4. Перевіряє, тлумачить та систематизує отриману інформацію.

  5. Використовує засвоєні знання в теоретичній та практичній діяльності.

Правила створення проблемної ситуації

На думку Олега Клокара перед суб’єктами освітнього процесу слід поставити таке практичне або теоретичне завдання, виконання якого вимагає засвоєння нових знань і опанування нових навичок та умінь. Завдання обов’язково має відповідати розумовим здібностям суб’єктів освітнього процесу, а одна й та сама проблема може бути створена різними типами завдань.

Проблемними завданнями можуть бути:

  • засвоєння навчального матеріалу;

  • формулювання запитання, гіпотези;

  • практичне завдання.

Особистісно орієнтоване навчання

При такому виді навчання зміст освіти, її засоби й методи організовуються так, щоб учень міг вибирати предметний матеріал, його вид та форму.

Спікер зазначає, що освіченість як сукупність знань, умінь, індивідуальних здібностей є найважливішим засобом становлення духовних та інтелектуальних якостей здобувача фахової передвищої освіти та має бути основною метою сучасної освіти.

Для того, щоб дізнатись про формування основних категорій та видів проєктування викладачем дидактичної системи закладу освіти переходьте за посиланням та дивіться весь вебінар Олега Клокара — https://vseosvita.ua/webinar/formuvanna-osnovnih-kategorij-ta-vidiv-proektuvanna-vikladacem-didakticnoi-sistemi-zakladu-fahovoi-peredvisoi-osviti-v-konteksti-transformacii-osvitno-313.html

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.