Фейк vs Правда: як розпізнати та боротися з неправдивою інформацією. Практичні поради

Інформаційне фільтрування є дуже важливою навичкою для сучасного педагога.

Епоха технологічного прогресу принесла за собою безмежні можливості інформування. День значної кількості людей розпочинається з перегляду соціальних мереж, сайтів, різноманітних новинних платформ. Не потрібно бігти за газетою, йти у бібліотеку та навіть зайве вмикати телевізор – усе під рукою, у зручних смартфонах, планшетах, ноутбуках тощо. Але не забуваймо, що будь-яке досягнення завжди має зворотну сторону, якою не варто нехтувати.

Через величезний обсяг інформації, що фактично затоплює Інтернет-простір, серед якісних, правдивих новин масово проростають фейки. На жаль, це закономірне явище, яке неможливо викоренити, але з яким можна боротися.

Як не загубитися у стрімкому вихорі інформації? Як не попастися на фейки й не повестися на маніпуляцію? Про це розповідає Діана Колодяжна, відеографка і журналістка проєкту «Всеосвіта».


Інформаційне фільтрування є дуже важливою навичкою для будь-якої людини. Сьогодні ми споживаємо у п’ять разів більше інформації ніж 20 років тому, а продукуємо – у 200 разів більше.

Фейк – це складний і агресивний тренд сьогодення. Сучасна людина повинна вміти розпізнавати фейки, перевіряти інформацію та правильно доносити її до інших. Фейкові новини створюються навмисно: щоб заплутати нас, змінити громадську думку, розділити суспільство на ворожі групи тощо.

Що робити, щоб не попастися на фейк?

Будьте скептиками. Не довіряйте інформації, навіть якщо її опублікувало ваше улюблене видання. Краще усе детально перевірити, адже, цілком можливо, це видання саме помилилося та опублікувало фейк.

Звертайте увагу на дати. Це стосується дати публікації й тих дат, про які йдеться у новині. Багато фейкових новин не мають жодної дати публікації та пишуть про події, які ніколи не відбувалися.

Перевіряйте, де саме ви читаєте інформацію. Одне з головних правил інформаційної гігієни – зменшити обсяги інформації, що ми споживаємо. Оберіть лише кілька ресурсів, яким ви довіряєте, та намагайтеся отримувати новини виключно з них.

Сьогодні будь-хто з нас може створити сайт та навіть власне медіа. Ми з вами можемо наповнювати їх цікавими новинами, історіями, ділитися досвідом, а можемо публікувати вигадані історії, видаючи їх за правду. Тому найперше, що варто зробити у боротьбі з фейками – відфільтрувати ті джерела, які ми читаємо.

Пошукайте таку ж новину в інших виданнях. Якщо такої новини немає більше ніде, то, ймовірно, ця інформація фейкова. Якщо про подію повідомили декілька видань, яким ви довіряєте, то така новина, вірогідно, справжня.

Читайте іноземні ЗМІ – для порівняння.

Звертайтеся до факт-чекінгових ресурсів/проєктів. Такі ресурси допоможуть вам перевірити інформацію на правдивість.

Texty: https://texty.org.ua/

По той бік новин: https://www.facebook.com/behindtheukrainenews/

StopFake: https://www.stopfake.org/uk/golovna/

Snopes: https://www.snopes.com/

VoxUkraine: https://voxukraine.org/uk/

MED GOblin: https://www.facebook.com/medgoblin/

Подати скаргу на матеріал: https://vse.ee/eey

Увага! Заголовок!

Статистика свідчить, що 95% людей оцінюють матеріал лише за заголовком – тобто, обмежуються лише назвою новини, не цікавлячись текстом. І це дає дуже негативні результати.

Фейкові новини часто мають яскраві назви, написані великими літерами зі знаками оклику. Вони сформульовані так, що хочеться клікнути по них – це називається клікбейт. Клікбейтні заголовки створюють для того, щоб люди більше переходили за посиланнями, й, відповідно, споживали фейкову інформацію.

Всюди, де ви бачите забагато емоційної лексики, інтриги або зради, знайте, що це клікбейт. Наприклад: «Оля Полякова була шокована цією дієтою!», «ШОК! Чупакабра переселилася на Черкащину», «Україна доїдає останній резерв», «Українські фермери вмирають від голоду!» тощо. У кращому разі ви просто витратите свій час та принесете дохід авторам новини.

Інформаційний карантин

Відправляйте сенсаційні новини у «карантин» на деякий час. Цілком ймовірно, що сенсація – це всього-на-всього хайп, і вже за пів годинки всі напишуть спростування, або пояснять ситуацію. Коли ми реагуємо на сенсації тут і зараз, постимо «зраду», то провокуємо паніку серед своєї ж аудиторії.

Перевіряйте джерела. Не довіряйте новинам з першої ліпшої стрічки чи репосту. Пам’ятайте, що фейки поширюються швидше ніж правда. Вашим основним джерелом має бути офіційна інформація. Якщо хочете дізнатися, наприклад, про COVID, йдіть на сайт МОЗу або ВОЗу, якщо тема стосується освіти – не полініться зазирнути на сайт МОНу, якщо грошей – йдіть на Мінфін тощо.

Не довіряйте інформації, якщо:

  • джерела анонімні (за деякими винятками);

  • інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані;

  • в тексті стоїть лінк на підозрілі або маловідомі джерела;

  • якщо є інформація від організацій, які були помічені в поширені неправдивих даних;

  • є дані соціологічних компаній, які мають погану репутацію;

  • присутні неправдиві цитати.

Завжди відстежуйте, на кого посилаються журналісти, та одразу залишайте сайт, де джерело не вказане. Перевірте, кого цитують автори повідомлення. В новині згадують організації, політиків, публічних особистостей? Тоді варто зайти на їхні сайти або профілі у соцмережах. Нерідко офіційні рішення або коментарі публікуються й там.

Не довіряйте будь-яким експертам. Завжди звертайте увагу на коментарі експертів в новині: хто коментує, якими словами, кого представляє. Деякі журналісти можуть вигадувати інституції, щоб надати ваги експертному коментарю.

Будьте обережні з новинами, де експерти анонімні. Порівняйте: «Астрономи відкрили нову нейтронну зірку, якій всього 240 років» або «Астрономи НАСА за допомогою обсерваторії Neil Gehrels Swift відкрили нейтронну зірку, якій 240».

Відрізняйте думку експертів від думок звичайних людей, любителів теорій змови, емоційних та маніпуляційних висловлювань.

Стережіться емоцій

Журналістика має бути відстороненою від емоцій. Якщо ви читаєте новини, то маєте отримувати факти, а не оцінки. Просте правило: чим більше у тексті прикметників, тим більше він заангажований. Відчуйте різницю: «Компанія SpaceX доставила астронавтів на МКС» або «Неймовірний Ілон Маск вкотре довів свою геніальність: астронавти дісталися МКС цілими та неушкодженими».

З текстом щось не так, якщо:

  • думка чи оцінка подається як факт;

  • заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним;

  • присутнє емоційне накручування в матеріалі;

  • є апеляція до забобонів, конспірологічних теорій;

  • журналіст вживає в матеріалі слова, що викликають позитивні або негативні емоції або навішує ярлики, поширює стереотипи.

Соціальні мережі

Правила для соцмереж дуже схожі з медійними – принцип той самий.

Ви бачите якийсь допис або повідомлення у вайбері та дуже хочете поділитися, щоб його побачили друзі, колеги, рідні. І коли ви відчуваєте таке бажання, час зупинитися. Дуже часто фейки ховаються під дуже емоційною обгорткою.

Не варто читати нічого, що позиціюється як: секретні поради, шалені інсайди від очевидців, скріншоти чатів тощо. Усе це – вигадки та маніпуляції.

Найперше, що ми можемо зробити, щоб вберегти навколишніх від фейків – подумати перед поширенням: а який шанс, що це не є правдою? Значна частина фейкових дописів ніколи б не набрала такої популярності, якби всі заздалегідь ставили собі це питання.

Подивіться, хто зробив допис чи репост або надіслав повідомлення: це той, з ким ви знайомі особисто чи людина, яку ви знаєте лише за аватаркою? Перевірте сторінку поширювача інформації. Якщо акаунт не виглядає «живим» (немає фотографій, власних думок на сторінці – лише перепости та картинки з інтернету), краще не довіряйте цьому джерелу.

Особливо зверніть увагу на дописи чи навіть скріншоти, де йдеться про «знайомого мого чоловіка», «давнього друга родини», «сусіда моєї бабці». Є велика ймовірність, що такий пост виявиться фейком.

Коли ви бачите відверто фейкову чи маніпулятивну інформацію, ігноруйте її. Залишаючи коментарі чи роблячи репости фейкових та маніпулятивних дописів (навіть якщо мета благородна – довести всім, що це фейк), ви самі ж просуваєте такі пости.

Вподобайки, коментарі, репости – завдяки цим діям алгоритми соціальних мереж просувають контент та показують його більшій кількості людей. Краще поскаржитися на пост, який викликає у вас обурення, або ж зробити скріншот і викласти у себе на сторінці. Сьогодні соціальні медіа намагаються боротися з фейками, й ми маємо їм у цьому допомагати.


Щоб дізнатися більше корисної інформації про те, як розпізнавати та боротися з фейковою інформацією, долучайтеся до перегляду вебінара від спікерки «Всеосвіти» Діани Колодяжної.

Нагадуємо, що кожний вебінар має програму підвищення кваліфікації, а також є можливість завантаження сертифіката з підвищення кваліфікації! 

Вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/informacijna-gigiena-ak-skladova-uspisnosti-sucasnogo-pedagoga-219.html

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.