Дітям потрібна не критика і рівний почерк, а здоров'я і шалена підтримка – думка вчительки

Вчителька Надія Азарова висловила свою думку щодо ситуації з навчанням під час карантину.

Вчителька Надія Азарова написала на своїй сторінці у фейсбуці, що ніхто не заперечує, що навіть у такий складний час дітям треба вчитися. Дистанційно виконувати домашні завдання, постійно бути на зв’язку із вчителем. І частина школярів чудово з цим справляється. Але, більшості дітей може знадобитись час і шалена підтримка, а останнє, що їй треба в такій ситуації це критика і рівний почерк.


Як вчителька, я розумію, що ситуація з навчанням зараз критична. Це у великих містах легко все організувати онлайн, знайти крутих викладачів, які пояснять, розважать, навчать. Але є маленькі містечка, є села, де дітям гуртом збирають на звичайнісінькі зошити. Є вчителі, які не мають потрібної техніки і досвіду викладання в Zoom. Потрібен час, аби все запрацювало. Мені личило б говорити батькам: контролюйте дітей, стимулюйте вчитись, не спускайте очей. Але, якщо на хвилинку забути про те, що я вчителька і згадати про те, що я мама, то ось вам картина, яку я бачу.

Є діти. Ці діти живуть добре, краще за нас. Більшість ніколи не голодувала і поняття не має про те, як виглядає справжня скрута. І раптом все змінюється. За тиждень, на очах. І то не вкладається у дитячий розум. Воно й у дорослий не дуже-то поміщається. Навколо налякані дорослі, виснажені невідомістю та ізоляцією батьки. Більше не можна гуляти (хоча це корисно), не можна до друзів (хоч раніше це завжди віталось), треба мити руки(чомусь часто) і вчитись, вчитись без кінця(хоча схоже на канікули і мама не завжди може доступно пояснити). І світ, здається, починає хитатись, а зверху ще кричать, лютують та щодня повчають через лінь і кривий почерк... І нічого не ясно, і ніхто не знає, коли це скінчиться...

Мій викладач колись казав: "неважливо в якій саме білизні ти вискочиш з дому під час землетрусу." Тоді я сміялась, а лиш тепер дійшло. Бо Землю саме трусить, а в мені тим часом борються вчителька з мамою. І мама чомусь забула, що головне - лишитись цілим, а все інше зашиєм, підтягнемо, виправим, наздоженем...
Чи потрібно вчитись? Звісно! І частина дітей з тим чудово справляється навіть в таких умовах. Але діти всі різні. І деякі з них зараз переживають свою особисту трагедію, яку навіть сформулювати не зможуть до ладу. Вони починають злитись, стають агресивними, плачуть, або замикаються у собі. В тому є і наша вина. Знав би де впадеш... Але факт лишається фактом: дитині може знадобитись час і шалена підтримка, а останнє, що їй треба в такій ситуації це критика і рівний почерк. І тут вже доведеться обирати, що важливіше: вчасно вибігти з будинку, який руйнується чи довго збиратись, аби виглядати при тому пристойно.

І от я обираю бути більше мамою, ніж вчителькою. Обираю створити сину місце затишку серед всього цього хаосу. І якщо йому потрібен буде тайм-аут, то мені не шкода. Бо я обираю любити його в кожній ситуації, обираю молитись за нього, молитись разом з ним, малювати, читати, сміятись і готувати разом на кухні доки Бог дасть сил. Чи виходить у мене? Періодично. Чи важко мені відповідати на його питання? Так! Але я думаю про те, що зараз формується його досвід і Бог саме мені довірив бути з ним поруч в цей момент. І сильнішої мотивації, по-моєму, не вигадати.

Вас також може зацікавити: Освіта не пройшла тест коронавірусом

7063
23.03.2020 12:30:00

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті.

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
0
міс.
1
4
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!