Чи може маленька дитина бути жадібною? Роз'яснює дитячий психолог

Щоб не допустити, аби дитина виросла жадібною, батькам треба дотримуватися кількох порад від психолога. Про них ми розкажемо у нашій статті.

Якщо ви помітили, що ваш малюк не дає нікому погратися своїми іграшками, це ще не значить, що він росте жадібним. Не поспішайте думати так про нього і взагалі намагайтеся уникати самого слова «жадібний»! Чому, пояснює дитячий практичний психолог Ольга Крамаревич.

 Порада №1 
Ніколи не називайте дитину жадібною, інакше вона незабаром такою і стане! 

Не треба придумувати ярличок для дитини. Просто забудьте це слово! Дитина не хоче ділитися, хоче погратися своєю іграшкою, боїться, що іграшку заберуть, але це ще не жадібність!

 Порада №2 
Визнайте право малюка на власність! 

Як не дивно звучить, але малюк, як і доросла людина, має таке право! Іграшки, одяг дитини — це її власність. Не даючи іграшку іншій дитині, ваш син чи дочка просто захищає своє майно. Зрозуміло, батькам дуже складно визнати право своєї маленької дитини на особисту власність і на можливість нею розпоряджатися на власний розсуд. Погодьтеся, буває, що купивши іграшку, особливо дорогу, батьки вважають, що повинні споглядати за тим, щоб зберегти її, аби дитина її не зламала та не подряпала, фактично розпоряджаються нею самі. Але це неправильно, запевняє психолог. Уявіть, що чоловік (дружина) подарував (ла) вам красиву футболку і не дозволяє її одягати. Як ви будете себе почувати? Те саме відчувають діти, коли їм не дозволяють робити із своєю іграшкою те, що їм хочеться. Якщо ви не готові віддати іграшку і прийняти те, що вона тепер стає власністю малюка, не купуйте її. Боїтеся, що малюк зламає, забруднить подарунок? Одразу поясніть, що іграшку не можна виносити з дому, попросіть дитину поводитися з нею обережно та акуратно.

 Порада №3 
Ніколи н
е змушуйте малюка ділитися. 

Дитина має право розпоряджатися іграшкою так, як вона сама захоче. Можна лише м’яко підвести її до того, щоб дати іграшку комусь погратися. Поясніть малюку, що він має право ділитися і точно таке ж право не ділитися, якщо йому не хочеться. Так само й інші діти – можуть ділитися з ним, а можуть і не захотіти. Важливо дати дитині зрозуміти: ділитися – це добре, щоб вона сама захотіла так робити та отримувала від цього задоволення. Тоді у дорослому житті вона робитиме це щиро.

 Порада №4 
Пам’ятайте, що справжня щедрість з'являється після трьох років, коли у дитини починається розвиток соціальних мотивацій. 

Якщо у ранньому віці не було визнано право дитини на власність, у майбутньому вона не визнаватиме і не поважатиме право на власність інших людей. Тоді для неї взяти чужий велік, щоб покататися, або забрати мобільний телефон сусіда по парті буде звичайним вчинком, він не бачитиме у цьому нічого забороненого.  

 Порада №5 
Зупиняйте дітей, які намагаються відібрати щось у вашого малюка.
 

Поясніть так, щоб це чули обоє: ця іграшка належить моїй дитині, і у неї варто попросити дозвіл.

 Порада №6 
Нагадуйте своєму малюкові, що необхідно просити дозволу у інших, аби погратися їхніми іграшками.
 

Якщо вашій дитині хтось не дає погратися своєю іграшкою, скажіть їй: «Цей хлопчик не хоче зараз дати тобі м’ячик. Почекай трохи, він пограє і дозволить. А ми поки покатаємося на гойдалці». Коли він сам не хоче ділитися, скажіть тому, хто просить іграшку, бажано називаючи на ім'я: «Знаєш, мій Сашко хоче зараз погратися сам. Почекай трішки, він згодом дасть тобі цю іграшку!».

 Порада №7 
Завжди просіть дозволу у власного сина або дочки
, перш ніж скористатися річчю, яка належить йому або їй.

Ніколи не вихоплюйте з рук у малюка іграшку без його дозволу. Спочатку попросіть: «Дай мені, будь ласка!». Побачивши приклад, дитина привчиться питати, перш ніж взяти чиюсь річ.

Посилання на «Дитячий психолог»:: https://dytpsyholog.com

1271
25.04.2019 14:00:00

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.