«Життя присвячене дітям» – скільки тепла, гуманізму та щирої доброти в цих словах! В історії педагогіки є безліч сторінок, коли одна людина своєю турботою, небайдужістю та вихованням змінювала життя сотень дітей. Проте, чомусь, ці слова якнайбільше асоціюються саме з постаттю Януша Корчака – польського педагога, психолога, лікаря та дитячого письменника. Його приклад та літературна спадщина до сьогодні надихає безліч вихователів, вчителів та батьків, а книги «Як любити дитину» та «Пригоди короля Мацюся» викликають зворушення у дорослих та захоплення у дітей.
Пропонуємо Вам ще раз згадати його мудрі вислови, перейнятися зарядом колосального натхнення та долучитися до найважливіших істин великого мистецтва – виховання людини.
1. Реформувати світ — це означає реформувати виховання.
2. Якщо ви вмієте визначати радість дитини та її силу, ви повинні знати, що найвища радість – це переборення труднощів, досягнення мети, розкриття таємниці, радість тріумфу та щастя самостійності, оволодіння та володіння.
3. Дорослий часто буває дитиною, а дитина – цілком зрілою людиною. Інші розбіжності пояснюються тим, що дитина не заробляє і, знаходячись на утриманні, змушена підкорятися.
4. Не звиклі до болю, образ, несправедливості, діти сильно страждають і тому частіше плачуть, але навіть сльози дитини викликають жартівливі зауваження.
5. Неприємно вставати навшпиньки і не дотягнутися, важко дрібними кроками встигати за дорослим, з крихітних рученят вислизає склянка. Не може дістати до дверної ручки, подивитися у вікно, щось зняти або повісити, бо це надто високо. У натовпі всі його заступають, не помічають і штовхають. Незручно, неприємно бути маленьким.
6. Одна з найгрубіших помилок – вважати, що педагогіка є наукою про дитину, а не про людину.
7. Самотність дитини наділяє ляльку душею.
8. Дітей немає – є люди, але з іншим масштабом понять, іншим запасом досвіду, іншими потягами, іншою грою почуттів.
9. Якби людина могла підрахувати всі приниження, несправедливості й образи, які їй довелося випробувати за своє життя, виявилося б, що левова їх частка припадає саме на «щасливе» дитинство.
10. Все, що досягнуто дресуванням, натиском, насильством, - недовговічно, невірно та ненадійно.
11. У теорії виховання ми часто забуваємо про те, що повинні вчити дитину не лише цінувати правду – але й розпізнавати брехню, не тільки любити – але й ненавидіти, не тільки поважати – але й зневажати, не лише погоджуватися – але й заперечувати, не тільки слухатися – але й бунтувати.
