і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію

Яких змін насправді потребують вищі навчальні заклади України: сильні та слабкі місця закону «Про вищу освіту»

Специфіка української вищої освіти в короткому аналізі експерта.

В рейтингу країн світу за рівнем освіти (а конкретно за індексом рівня освіти Education Index), який складає Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Україна займає 40 місце зі 188 наявних. Наша країна багата на творчий потенціал, креативність та працелюбність – це ті риси, які допомагають українських школярам і студентам вигравати міжнародні конкурси з власними інноваційними проектами. Тим не менше, система вишів не містить під собою універсального підґрунтя, що вплинуло б на збільшення загального проценту дійсно досвідчених випускників. Частина з них не має можливості застосувати набуті знання на практиці, а інша частина змушена перевчатись та працювати не за фахом. Крім того, отримані у навчальному закладі навички часом виявляються поверхневими.

Міністр освіти і науки України Лілія Гріневич звернула увагу на невідповідність закону «Про вищу освіту» 2014 року сучасним українським реаліям. Україна у сфері нових реформувань орієнтується на позитивний європейський досвід, отже наявну систему освіти потрібно покращити.

Закон відкрив багато нових можливостей для системи. Але, як виявилося, не всі університети були готові до переходу від прямого контролю держави до практики незалежної експертної оцінки їхньої діяльності, до конкурентного розподілу держзамовлення, – підкреслила міністр. – Широка автономія університетів посилила розрив між провідними вишами й «іншими».

Важливу роль у недостатньо успішному впроваджені закону відіграла відчутна практична різниця між освітніми цілями вищих навчальних закладів та суспільними цінностями. Світ постійно розвивається, змінюється майже щодня, і нам потрібно чітко усвідомлювати, яке значення в ньому має освіта для всіх і кожного. Це повинно стати основною ідеєю нової програми.

За словами засновника Харківського ІТ-кластера та бізнесмена Едуарда Рубіна, Україні необхідна кардинальна зміна концепції вищої освіти.

Це означає, що нам в першу чергу варто обговорювати не те, якими мають бути наші університети. І не те, якими в них мають бути відносини з міністерством. Не розмір стипендій і не способи вибору ректорів. Говорити треба про те, якими ми хочемо бачити студентів та випускників, з якими навичками і знаннями вони повинні виходити з вузів, – розповідає в інтерв’ю інформаційному порталу УП. Життя Едуард Рубін (Пер.авт.).  

Виші у своєму розвитку не рухаються з місця, адже в їхніх програмах відсутні ефективні ідеї та цілі, спрямовані на перспективний розвиток. Нова версія закону «Про вищу освіту» не охоплює даних факторів, зосереджуючись лише на технічних проблемах.

Звичайно, не можна не зауважити, що Україна після розпаду Радянського союзу суттєво покращила власний освітній рівень: вона запровадила Зовнішнє незалежне оцінювання, приєдналась до Болонського процесу та зробила крок назустріч автономії вищих навчальних закладів.

Ми повинні визначити, яка з існуючих у світі освітніх систем найбільше відповідає нашим цінностям і може бути ефективною для України, – радить Рубін. – І тоді було б правильно залучити представників саме цієї освітньої системи, щоб вони допомогли нам адаптувати її до наших реалій та розробити новий реформаторський закон «Про вищу освіту» (Пер.авт.).

 

 

239
14.03.2018 14:23:42

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання