Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд

«А яка різниця, якою мовою?»: до чого зобов’язали педагогів з усіх навчальних закладів України

Відтепер викладання державною мовою стало базовою та обов’язковою вимогою до українських вчителів.

Країни пострадянського простору так чи інакше зіткнулись з проблемою власної мовної ідентичності. Адже вона, насамперед, є найголовнішим засобом самовизначення та самоідентифікації і грає суттєву роль у зміцненні національної свідомості. Крім загальновідомої комунікативної функції (необхідної для спілкування між членами суспільства), мова виконує також експресивну (як засіб вираження внутрішнього світу індивіда), гносеологічну (пізнання навколишнього світу), естетичну (образотворення), номінативну (називання), мислетворчу (як засіб формування думки), культурогенеративну (засвоєння людиною особливостей культурної та духовної спадщини свого народу) та ідентифікаційну (усвідомлення приналежності людини до свого народу). Останні дві функції є суттєвими у процесі формування єдиної, міцної нації.

У дитячому віці головним мовним середовищем стає коло сім’ї та школа. Засвоєння знань рідною мовою не лише допомагає дитині формувати власну мовну картину світу, але й сприяє усвідомленню її приналежності до свого народу. Не варто забувати, що мова виступає зв’язковою ланкою між поколіннями, це потужна генетична пам’ять. Тому фраза «Не є важливим, якою мовою викладаєш, головне – як» містить дуже сумнівне підґрунтя.

В багатьох українських школах досить тривалий час не зверталось належної уваги на мовне питання: наприклад, викладання зарубіжної літератури могло бути російською мовою, адже викладачу «так зручніше» або ж з причини «Однаково ми будемо багато говорити про Срібну добу». Ще один найпоширеніший і, на жаль, найнебезпечніший «аргумент» – «А яка різниця». Звичайно, йдеться про звичайні навчальні заклади, які не включають в себе мови національних меншин. Тим не менше, усі національні меншини, які проживають та навчаються на території України – відповідно до закону «Про освіту №2145-VIII» від 5 вересня 2017 року – мають володіти українською мовою.

На сьогодні ж питання «Чи зобов’язані педагоги викладати державною мовою?» вирішене цілком однозначно. Відповідь на нього у спецпроекті «Правила школи», в прямому ефірі «Сніданку з 1+1» надала Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич.

Українські педагоги повинні викладати державною мовою. Не припустимо, якщо в українських школах на уроках або на перервах, тобто під час навчально-виховного процесу, вчителі розмовляють не державною мовою, - зазначила очільниця МОНу.

Винятком є школи з мовами національних меншин, де поряд з державною мовою користуються рідною мовою національних меншин чи корінних народів.

Зрозуміло також, що на уроках іноземної мови, наприклад, англійської мови, навчальний процес відбувається іноземною мовою, тому що це допомагає дітям краще оволодіти іноземною мовою. Але основна мова в українських школах – державна мова, українська. І це базова вимога до вчителя, - додала Лілія Гриневич.

 

  Посилання на Під прицілом: http://p-p.com.ua      

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти