• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Математика
  • З досвіду роботи по використанню сучасних освітніх технологій для формування мотивації та попередження і подолання неуспішності.

З досвіду роботи по використанню сучасних освітніх технологій для формування мотивації та попередження і подолання неуспішності.

Опис документу:
Узагальнити, систематизувати знання учнів про десяткові дроби, перевірити вміння та навички учнів виконувати дії з десятковими дробами та розвязувати задачі, рівняння, формувати практичну та соціальну компетентності через вміння застосовувати знання, співпрацювати та допомогати один одному. Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки знань Обладнання: 1). Різнорівневі різнокольорові картки ; 2) .2). Перелік теоретичних запитань;

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

З досвіду роботи по використанню

сучасних освітніх технологій для

формування мотивації та попередження

і подолання неуспішності.

(Методична добірка)

Однією з найбільш гострих проблем сучасної школи, від якої чи не найбільш потерпає наше суспільство, продовжує залишатися проблема розвитку пізнавальної активності і запобігання неуспішності школярів. Доволі часто доводиться спостерігати, як учні ще не закінчивши початкову школу,майже повністю втрачають справжній інтерес до навчання. Однією з головних причин цього, на наш погляд, є відсутність в теоретико – методичному арсеналі вчителів необхідних знань і умінь адекватного стимулювання учіння школярів.

Неуспішність учнів – це огріх школи. Школа, у якій є невстигаючі учні, - це школа, що випускає брак, що працює недостатньо ефективно. Школа несе моральну відповідальність перед невстигаючими учнями, тому що вона не змогла дати їм потрібне виховання і освіту, вона зробила їх невдахами і тим самим скалічила їх подальшу долю. Школа несе відповідальність перед батьками невстигаючих учнів, тому що батьки віддали своїх дітей у школу в надії, що вона виховає їх як моральних, культурних, творчо активних і соціально зрілих особистостей, а школа замість цього зробила цих дітей невдахами. Школа несе відповідальність за неуспішність учнів і перед суспільством і державою,тому що суспільство і держава доручили школі підготувати гідне нове покоління, що зможе здійснити подальший прогрес і розвиток країни, а школа замість цього випускає браковану продукцію – випускників, що погано підготовані для дорослого життя, для творчої , діяльності.

Як бачимо, неуспішність учнів – це велике зло з усіх точок зору. Але, на жаль, серед учителів дуже поширена думка, що це – неминуче зло, що неуспішність учнів завжди була і буде. При цьому вони бачать причини неуспішності окремих учнів у них самих, у їхній поганій підготовці, слабкому психічному розвитку, несприятливих сімейних умовах, у їхньому небажанні добре вчитися і т.д. і т.п. У більшості випадків вчитель сам себе не звинувачує у наявності невстигаючих з його предмету учнів, вважаючи, що учитель нічого не може зробити,якщо учень не хоче вчитися. Ці вчителі бачать у невстигаючих учнях тільки погане, тому що вони не захотіли і не змогли побачити в них щось гарне. А ще С.Л. Рубінштейн говорив: «Домогтися успіхів у боротьбі з дурними і слабкими сторонами людини можна швидше всього, намацавши його сильні сторони, - ті сили в ньому, що при належному їхньому спрямуванні можуть бути звернені на благу мету. За бешкетними витівками нерідко стоять надлишкові сили, яким не зуміли дати належне застосування».

Як же зробити так щоб бажання учнів вчитися не зникало. На це питання спробували дати відповідь укладачі добірки.

Використання уроків «Громадського огляду знань» для

формування мотивації та підвищення

активності та відповідальності учнів.

Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю,

пройматися й надихатися силами, що пробудилися в ній.

А.Дістервег

У сучасних умовах стрімкого науково-технічного прогресу та зростання обсягів інформації актуальним стає питання про ефективність засвоєння тем та перевірки знань учнів. «Кінець-всій справі вінець», - підказує народна мудрість. Ось чому особливу увагу необхідно приділяти не тільки вивченню програмного матеріалу на високому рівні, використовуючи інтерактивні форми і методи навчання, враховуючи вікові та індівідуальні особливості кожного з учнів і всього класу в цілому, а й проведення уроків узагальнення і систематизації знань, тематичного оцінювання навчальних досягнень таким чином, щоб дітям було цікаво переглянути вивчену тему, зробити необхідні висновки.

Одним із шляхів підвищення активності, відповідальності, наполегливості учнів в здобутті знань є проведення нестандартних форм уроків систематизації і контролю знань, таких як урок-залік, урок -аукціон, урок- громадський огляд знань, які сприяють формуванню глибоких, міцних знань, повній реалізації освітньої функції навчання, допомагають школярам набути вміння орієнтуватися в екстремальних ситуаціях, приймати швидкі рішення, напружувати увагу, вольові зусилля для розв'язання поставлених завдань, регулювати емоційний стан у період високої напруженості.

Соціологічне опитування серед учителів загальноосвітніх шкіл показало, що педагогам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків, однак, за визначенням самих педагогів, у своїй практичній діяльності вони використовують іх недостатньою мірою.

Робота може бути використана учителями математики та інших спеціальностей як методичний посібник.

Методика проведення уроку ГОЗ.

Громадський огляд знань вимагає від учителя багато часу і зусиль для чіткої організації роботи класу, але залучення батьків учнів до навчального процесу збільшують їх зацікавленість рівнем знань дітей, справами школи, класу, що спонукає до взаємодії, до співпраці з дітьми, до бажання допомогти не тільки своїй дитині, а й групі, в яку входить син або донька.

Перед початком вивчення теми, з якої буде проводитися огляд знань, необхідно учнів попередити про всі організаційні питання, умови і вимоги, термін проведення і очікувані результати. На стенді в кабінеті математики подаються зразки розв'язання типових завдань різного рівня складності, перелік теоретичних запитань, вичерпна інформація про додаткову літературу, оголошення про дату проведення огляду.

Учитель призначає 5-7 консультантів з числа сильніших учнів, всі інші записуються в групу до того чи іншого командира за бажанням (по 3-5 учнів). У ході підготовки до огляду знань командири-консультанти допомогають учням своєї групи опрацьовувати теоретичний матеріал, навчають застосовувати здобуті знання при розв'язанні задач і вправ, що суттєво підвищує рівень знань та компетентності всіх учнів класу.

На громадський огляд знань заздалегідь запрошуються батьки учнів, декілька учнів старших класів, вчителі та адміністрація школи, які і є членами жюрі. Кожен член жюрі отримує лист оцінювання теоретичних знань та практтичних навичок учнів, в якому вони проставляють кількість балів з урахуванням вимог до відповідей та розв'язків учнів.

Громадський огляд знань складається з трьох частин: І - теоретичний залік, II - практична частина, III - творчій аукціон.

І- теоретичний залік - проводиться в окремих групах або біля дошки.

II частина - письмово, на подвійних аркушах, за обраними учнями різнорівневими різнокольоровими картками, в яких міститься:

1 завдання по 1 балу - зеленого кольору,

2 завдання по 2 бала - синього кольору,

2 завдання по 3 бала - жовтого кольору,

2 завдання по 4 бали - червоного кольору.

Післі виконання роботи учні здають їх членам жюрі для перевірки, а в цей час кожна група пропонує свої творчі домашні завдання, які підготували зазделегіть (віршовані задачі, ребуси, задачі про професії батьків, інші цікавинки).

Досвід роботи показує, що громадський огляд знань має перевагу над іншими формами організації тематичного оцінювання знань, дає кращі результати саме завдяки зацікавленості батьків та бажанню дітей порадувати їх, а також сприяє підвищенню загальної обізнаності та освіченості дітей, поглибленню знань з теми; підвищенню кругозору учні, перевірці знань учнів у ігровій та захоплюючій формі, зняттю втомленості дітей, активному розвитку пізнавальних процесів учнів. Такі уроки мають великий виховний потенціал, сприяють формуванню відповідальності в навчанні, привчають школярів зосереджено працювати над виконанням поставлених завдань, економно витрачати час. Під час підготовки до огляду знань згуртовується дитячий колектив, підвищується зацікавленість учнів результатами перевірки та корекції знань не тільки власних, а й інших учнів.

Тож вважаю за доцільне проводити громадський огляд знань з математики (не більше 1-2 рази на рік) з таких тем та розділів:

в 5 класі: з теми «Десяткові дроби».

в 6 класі: з тем «Звичайні дроби» та «Раціональні числа» .

в 7 класі: з геометрії в кінці року.

в 8 класі: з тем «Квадратні рівняння», «Чотирикутники» або «ТеоремаПіфагора».

в 9 класі: з теми «Функції»

Урок

Громадський огляд знань з теми «Десяткові дроби» (5клас)

Узагальнити, систематизувати знання учнів про десяткові дроби, перевірити вміння та навички учнів виконувати дії з десятковими дробами та розвязувати задачі, рівняння, формувати практичну та соціальну компетентності через вміння застосовувати знання, співпрацювати та допомогати один одному.

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки знань Обладнання: 1). Різнорівневі різнокольорові картки ;

    1. .2). Перелік теоретичних запитань;

    2. . 3).Листи оцінювання знань учнів кожної групи;

    3. . 4).Картки для гри «Ланцюжок» в групах.

Очікувані результати:вміння формулювати правила додавання, віднімання, множення,ділення, порівняння і округлення десяткових дробів, вміння виконувати зазначені дії із десятковими дробами, виявити практичну компетентність використання цих вмінь при розв'язуванні задач, прикладів, рівнянь, толерантне ставлення один до одного, вміння співпрацювати, підтримувати, допомогати.

Хід уроку:

І. Актуалізація і мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і задач уроку.

Метод «Уявлений мікрофон»

1.прочитати числа записані на дошці: 328,139; 0,384; 1.05043;841205,31 і назвати розряди

2. які дії можна виконувати з десятковими дробами?

3. як відокремлюється в записі десяткового дробу ціла частина від дробової?

Під час вивчення теми «Десяткові дроби» ми з вами вивчили правила виконання дій додавання, множення, ділення, віднімання, порівняння і округлення десяткових дробів, знаходити дріб від числа,.середнє арфметичне дробів, розв'язувати задачі та рівняння. Рівень ваших знань виявить Громадський огляд знань, на який запрошені батьки учнів 5 класу, адміністрація і учителя школи та учні 8 класу, які допомогатимуть перевірці робот, тобто входять до складу жюрі.

Клас поділений на 5 груп по 4-5 учнів, в кожній групі обраний командир-консультант (із числа учнів високого та достатнього рівня знань).

У кожної групи на столі лежать листи з переліком теоретичних запитань.

II Теоретичний залік з теми «Десяткові дроби» (робота в групах)

        1. 1.Назвати розряди десяткового дробу. Що таке ціла і дробова частина дробу?

        2. 2..як порівнювати десяткові дроби?

        3. 3.як додавати десяткові дроби?

        4. 4.як віднімати десяткові дроби?

        5. 5.як множити десяткові дроби?

        6. 6.як ділити десяткові дроби?

        7. 7.як помноожити або поділити десяткову дріб на 10, 100, 1000?

        8. 8.як помножити або поділити на 0,1; 0,01; 0,001...?

        9. 9.сформулюй правила округлення чисел.

10.що таке середнє арифметичне кількох чисел?

11 .що таке відсоток? Як знайти відсоток від числа?

12.як знайти число за його відсотком?

Одне запитання 0,5 б Всього 6 б.

          1. Фізкульт пауза (5 хвилин).

          2. Перевірка практичної компетентності учнів

Кожен учень обирає кольорову картку : зелена - 2 завдання по 1 б. синя - 2 завдання по 2 б. жовта - 2 завдання по 36. червона - 2 завдання по 4 б.

Зразки карток:

Зелена.

1. Виконати дії:

а) 3,28+ 1,5 6)2,8 *4

2. Задача. Довжина прямокутника 4,27м, а ширина на 1,5м менша. Знайти ширину прямокутник

Синя

            1. Розв'язати рівняння:

5х + Зх- 1,3 = 1,1

            1. Знайти площу прямокутника, якщо довжина 12,5 см, а ширина на 4,3см менша.

Жовта.

Розвязати рівняння:

(39,8 -ш): 4,5=6,4.

              1. Задача. За перший день турист пройшов 7,4 км, що на 2,7 км менше того, що пройшов за другий день і на 3,8 км більше від шляху, який

              2. подолав третього дня. Скільки турист пройшов за три дні.

Після виконання письмової роботи жюрі оцінюють знання кожного учня і виставляє оцінку в лист обліку знань кожної групи.

                1. Творчій конкурс віршів, пісень, інсценувань про десяткові дроби, гра «Ланцюжок».

                2. Д/з. Скласти задачу і розв'язати про професію батьків з використанням десяткових дробів.

                3. Підсумок уроку. Рефлексія.

                4. Слово жюрі. Оцінка знань кожного учня і роботи групи. Нагородження учнів в номінаціях II - III місце «За волю до перемоги»,

І місце «Ерудит».

Предупреждение и преодоление неуспеваемости

на уроках математики

Проблема школьной неуспеваемости беспокоит не только взрослых, но и детей. Ведь совершенно очевидно, что на свете нет ни одного психически здорового ребенка, который бы хотел плохо учиться. Когда малыш переступает порог школы, он чаще всего преисполнен мечтами о светлом и увлекательном школьном мире, о встрече с добрыми учителями, т. е ребенок хочет учиться, узнавать новое и стать хорошим учеником (это ведущая мотивация детей 7-8 лет). Когда мечты об успешном обучении разбиваются, о первые двойки, у него сначала пропадает желание учиться, потом он просто отказывается посещать школу, прогуливает уроки, грубит, хамит учителю, не выполняет заданий, мешает работать одноклассникам.

Если у ребенка возникают проблемы, он может чувствовать, что он не такой, как все, а значит, хуже, никчемнее. Подобные мысли и чувства могут возникнуть у любого неуспевающего ученика, и даже если на словах он уверяет нас, что школа ему не нужна, в глубине души он может ощущать себя , ненужным. В итоге зачастую неуспевающие дети ищут круг людей, для которых они будут значимы, среди которых они не будут чувствовать себя ненужными, как это происходит в школе. Так они оказываются в дворовых тусовках, тем самым пополняя ряды неблагополучных детей района, города.

Итак, проблема школьной неуспеваемости напрямую связана с такими актуальными для нашего времени государственными проблемами, как наркомания и преступность среди молодежи.

И, несмотря на пристальное внимание педагогов, психологов, ученых и практиков к проблеме школьной неуспеваемости, число учащихся, испытывающих трудности в обучении растет. Но если вовремя провести необходимую, с точки зрения специалистов, коррекционную работу, то это будет лишь временные трудности, преодолев которые ребёнок почувствует уверенность в своих силах. Если же не установить причины отставания, то оно может приобрести хроническую форму и разрастись из неуспеваемости по одному предмету в стойкую общую неуспеваемость.

Анализ результатов ситуации показывает, что учителя сталкиваются в своей деятельности с проблемами:

  • низкий уровень усвоения учебного материала при изучении новой темы и проверочных работах на первичное закрепление.

  • нежелание выполнять домашнее задание.

  • отсутствие мотивации к обучению у неуспевающих учащихся.

Причины, повлекшие к появлению нежелательных проблем, были:

  • Возрастные особенности: многие школьники не могут абстрактно мыслить, анализировать, быстро обобщать учебный материал

  • Разноуровневый состав учащихся в классе, разная подготовка к обучению.

  • Низкая мотивация обучения.

На основе вышеуказанного, можно определить ключевую проблему.

Неуспеваемость связана с индивидуальными особенностями детей, с условиямипротекания их развития, с наследственными факторами.

Именно поэтому необходима систематизация различных подходов к проблеменеуспеваемости, к выявлению вызывающих ее причин.

Опыт решения подобных проблем.

В настоящее время наиболее признаны традиционная и развивающая системы образования. Каждая из них по-разному с точки зрения методики, выстраивает отношения педагога и ученика, позицию учащегося и его вид деятельности, что в свою очередь является решением проблемы неуспеваемости.

Традиционная система. Цель: овладение системой знаний, умений и навыков, которые необходимы каждому человеку в повседневной жизни и трудовой деятельности; содержание основывается на информационно-объяснительном подходе. Развивающая система. Цель: достижение оптимального общего развития каждого ученика, обеспечение условий для становления ребенка как субъекта учебной деятельности, усвоение прочных знаний и умений посредством продвижения ребенка в общем развитии, раскрыть индивидуальность ученика.

Опыт решения проблемы неуспеваемости накоплен и успешно применен в нашем образовательном учреждении.

Рассмотрим, какие акценты надо делать на каждом этапе урока, чтобы все учащиеся усвоили изученный материал:

    1. В процессе контроля за подготовленностью учащихся.

Специально контролировать усвоение вопросов, обычно вызывающих у учеников наибольшие затруднения.

Контролировать усвоение материала учениками, пропустившими предыдущие уроки. По окончании изучении темы или раздела обобщать итоги усвоения основных понятий, правил, умений, навыков школьниками, выявлять причины отставания.

    1. При изложении нового материала.

Обязательно проверять в ходе урока степень понимания учащимися основных элементов излагаемого материала

Стимулировать вопросы со стороны учеников при затруднениях в усвоении учебного материала. Применять средства поддержания интереса к усвоению знаний. Обеспечивать разнообразие методов обучения, позволяющих всем учащимся активно усваивать материал.

У) В ходе самостоятельной работы учащихся на уроке.

Включать в содержание работы упражнения по устранению ошибок, допущенных при ответах и в письменных работах.

Стимулировать постановку вопросов к учителю при затруднениях в работе. Умело оказывать помощь ученикам в работе, всемерно развивая их самостоятельность. Учить умениям планировать работу, выполнять ее в должном темпе и осуществлять контроль.

4) При организации самостоятельной работы вне класса.

Обеспечить в ходе работы повторение пройденного материала, концентрируя внимание на наиболее существенных элементах программы, вызывающих обычно наибольшие затруднения.

Систематически давать домашние задания по работе над типичными ошибками. Четко инструктировать учеников о порядке выполнения работ, проверять степень понимания этих инструкций слабоуспевающими школьниками. Согласовать объем заданий с другими учителями класса, исключая перегрузку, особенно слабоуспевающих учеников. При выборе дидактических мер группового подхода к неуспевающим школьникам можно использовать следующие приемы работы.

      1. В процессе контроля за подготовленностью учащихся можно применить такие меры группового подхода и помощи в учении - снижение темпа опроса, разрешение дольше готовиться у доски. Разрешать использовать наглядные пособия, схемы, плакаты. Стимулировать оценкой, подбадривание похвалой, положительной записью в дневнике.При устном опросе применять « щадящий опрос»

      2. При изложении нового материала

-применять меры поддержания интереса к усвоению темы (связь изучаемого с жизнью, актуальность), привлекать неуспевающих в качестве помощников при подготовке наглядных пособий, плакатов, схем.

      1. В ходе самостоятельной работы учащихся на уроке

- разбивать задания на дозы, этапы, выделение в сложных заданиях ряда простых. Можно сослаться на аналогичное задание, вьполненное ранее. Напомнить прием или способ выполнения задания. Указать на необходимость актуализировать то или иное правило, формулу или определение. Инструктировать о рациональных путях выполнения заданий, требованиях к их оформлению. Стимулировать самостоятельные действия слабоуспевающих учеников, указывать на сдвиги в деятельности.

Проблемное обучение

Проблемное обучение, а не преподнесение готовых, годных лишь для заучивания фактов и выводов всегда вызывает неослабевающий интерес учеников. Такое обучение заставляет искать истину и всем коллективом находить ее. В проблемном обучении на общее обсуждение ставится вопрос-проблема, содержащий в себе иногда элемент противоречий, иногда неожиданности. Проблемное обучение вызывает со стороны учащихся живые споры, обсуждения. Проблемное обучение вызывает к жизни эмоции учеников, создается обстановка увлеченности, раздумий, поиска. Это плодотворно сказывается на отношении школьника к учению. Для развития познавательных интересов важно усложнение познавательных задач.

Мотивационная функция задач в обучении математике

Роль задач в обучении математике чрезвычайно велика. Они могут служить многим конкретным целям обучения, выполнять разнообразные дидактические функции. Широкое использование в учебном процессе мотивационной функции задач является одним из средств его активизации. Такое применение задач способствует осознанному восприятию учащимися программного материала, овладению прочными знаниями, развитию мыслительной деятельности школьников.

Числовой диктант

При использовании этого приема дети вспоминают два понятия, пытаются сохранить их в памяти, а затем по заданию учителя совершают между ними какое-либо действие и ответ записывают в тетрадь. Чем он интересен? Во - первых, устный счет сам по себе полезен на уроках математики. Во-вторых, мы не просто даем возможность считать, а подсчитывать вещи (понятия, величины, единицы...), знание которых входит в базовый минимум школьной программы не только по данному предмету, т. е. мы пытаемся расширить кругозор детей. В- третьих, давая аналогичное задание для самостоятельного конструирования, мы ненавязчиво заставляем школьников еще раз прочитать текст учебника, поскольку без этого они не смогут выполнить предлагаемую работу, а она для них очень интересна.

Цифровой диктант

Этот прием, пришедший к нам из программированного обучения, где основой является идея о постоянной обратной связи, очень эффективно используется для быстрой фронтальной проверки усвоения и закрепления знаний. Учитель произносит некоторое утверждение и, если ученик согласен, то он ставит 4) Воспитательное воздействие. Поскольку неудачи в учебе связаны чаще всего с плохим воспитанием, то с неуспевающими учениками должна вестись индивидуальная планируемая воспитательная работа, которая включает и работу с семьей ученика. единицу (1), если нет - нуль (0). В результате получается числе. Все, кто получил правильное число, получают "плюс" за работу (балл за данный этап урока). Подобные диктанты с большим удовольствием составляют сами учащиеся и подбирают вопросы из многих учебных предметов. Аналогичные задания можно дать на дом или на уроке

Игровое обучение *

I

Большое значение в активизации познавательной деятельности школьника имеют игровые моменты, вносящие элемент занимательности в учебный процесс, помогающие снять усталость и напряжение на уроке. Игровое обучение может использоваться как метод, как методический прием, как форма обучения. Сущность обучению как игре в курсе математики могут обеспечить сюжет и/или соревнование. По времени игра может продолжаться от 10 до 15 минут . Сюжет более уместен для 1-7 классов, а для старших школьников - соревновательный момент. Игровая ситуация предполагает активизацию деятельности учащихся на уроках. Для формирования сюжета учителю необходимо знать любимых героев детей и наиболее популярные игры, фильмы, музыкальные произведения.

Кроссворд. Одним из известных нетрадиционных видов урока является грамматическая игра - кроссворд. На уроках кроссворды целесообразны не для проверки эрудиции учащихся, а для лучшего усвоения ими фактического материала. Логические задания кроссвордов подбираются с возрастными и психологическими особенностями учащихся. Можно предварительно начертить кроссворд и написать текстовое пояснение на доске. Можно наложить на кроссворд просвечивающий лист бумаги и таким образом вписать ответ без предварительного вычерчивания. Можно использовать кроссворды в виде кармашков, лицевая часть которых представляет собой трафарет с прорезями вместо букв, а на изнаночной стороне напечатаны задания для решения. Внутри кармашка вложен чистый листок с фамилией ученика. Такой кармашек позволяет многократно использовать одну и ту же сетку-решетку кроссворда для индивидуальной работы. Тематические кроссворды можно использовать как для фронтальной, так и для индивидуальной работы с учащимися

|Выводы.

Выдвинутая гипотеза о том, что применяя различные приемы и методы организации обучения можно более эффективно формировать положительные типические особенности учащихся (особенно мыслительной деятельности), которые будут способствовать повышению успеваемости, действительно помогла решить проблему неуспеваемости учащихся.

Для устранения дидактических причин неуспеваемости применялись такие средства:

        1. Педагогическая профилактика - поиски оптимальных педагогических систем, в том числе применение методов и форм обучения, новых педагогических технологий, проблемного и программированного обучения, компьютеризация.

        2. Педагогическая диагностика - систематический контроль и оценка результатов обучения, своевременное выявление пробелов. Для этого имеются беседы учителя с учениками, родителями, наблюдения за трудными учениками с фиксацией данных в дневнике учителя, проведение тестов, анализ результатов, обобщение их в виде таблиц по видам допущенных ошибок.

        3. Педагогическая терапия - меры по устранению отставаний в учебе - это дополнительные занятия, с подбором групповых и индивидуальных средств обучения.

ЛИТЕРАТУРА

          1. Г.Б Монина "Тренинг взаимодействия с неуспевающим учеником" Речь СПб,2005

          2. Н.П. Локалова "Как помочь слабоуспевающему ученику" М.,1997

          3. Н.П.Майорова "Неуспеваемость" СПб., 1998

          4. B.C. Цетлин "Неуспеваемость школьников и ее предупреждение" М.,1997

          5. А.М.Шевченко " Коррекция поведения детей с гиперактивностью" М.,1997

          6. Н.Ю.Скороходова "Психология ведения урока" СПб 2002

          7. Л.П.Фридман "Изучение личности учащегося" М.,1998

          8. Т.Г. Богданова "Диагностика познавательной сферы ребенка" М., 1998


Из опыта работы по формированию и развитию

учебной мотивации на уроках математики.

.

1.Информация об опыте

1.1. Наименование опыта

Тема: « Развитие и формирование учебной мотивации на уроках математики»

Основная идея: Повышение качества знаний учащихся, развитие учебной мотивации и творческих способностей на уроках математики

Цель: Показать значимость формирования и развития учебной мотивации и творческого мышления у школьников в современном обществе, воспитание высоконравственного образованного человека, обладающего навыками исследователя, способного максимально реализовать свой личностный потенциал.

Задачи:

- Показать осуществление формирования и развития творческого мышления через проблемное обучение, использование информационно- коммуникационных технологий, внеклассную работу, исследовательскую деятельность школьников

-Выявить виды развивающих заданий, способствующих формированию творческого мышления

-Показать результативность использования развивающих заданий в формировании и развитии творческого мышления у школьников.

1.2 Сведения об авторе опыта

Сведения об авторе: Мишурова Галина Леонидовна

Образование: высшее, Донецкий государственный университет, 2000 год.

Специальность по диплому: преподователь математики

Место работы: ТОШ№6

Должность: Учитель математики

Стаж работы в занимаемой должности: 17 лет

Квалификация первак квалификационная категория

.1.3. Условия возникновения и становления опыта

Главная задача, стоящая перед учителем математики - научить учиться, развить желание учиться, находить удовлетворение в учении. Сегодняшнее поколение называют цифровым и, действительно, оно первое, которое будет жить в цифровой среде. Это заставляет нас, учителей математики, задуматься о том, как учить и чему учить.

Мотивация - одна из сложнейших педагогических проблем. При подготовке к уроку постоянно спрашиваю себя: «Что можно сделать, чтобы ученики хотели учиться? Как наилучшим способом спланировать виды деятельности на уроке?»

Математику в школе изучают с первого по одиннадцатый класс. Уроков много, но во все времена математика считалась одной из самых сложных для освоения наук. Немало школьников считали и считают математику скучной, сухой наукой. А слабый интерес к предмету - одна из основных причин плохой успеваемости. Задача учителя математики - с первого урока, «не теряя ни минутки», пробуждать и под держивать интерес предмету. Ведь умение увлечь математикой школьников и есть педагогическое мастерство, к которому мы все стремимся.

Работая в школе, я принимаю во внимание падение интереса к получению знаний, снижению учебной мотивации, нежелание преодолевать трудности, неумение применять полученный объем знаний при решении практических заданий.

1.4. Актуальность опыта

«Школа должна дать учащимся не только

определенную сумму знаний, но и привить

умение самостоятельно пополнять свой запас знаний, чтобы ориентироваться в стремительном потоке современной научно - технической информации»

Академик А. Александров.

Уроки математики - это прежде всего теоремы, формулы, задачи, уравнения, графики,..., развитие логического мышления. Однако и эти уроки помогают придать «благородное направление» жизни так же, как уроки литературы, истории и других предметов гуманитарного цикла. Ученики увлеченно включаются в работу только тогда, когда испытывают эмоциональное воздействие. Я стараюсь спланировать свои уроки так, чтобы ребята не замечали времени на нем, и, может быть, кто-то из них скажет нам, как юный лицеист Александр Пушкин: « В геометрии нужно вдохновение, как в поэзии».

  • 1.5. Теоретическое обоснование опыта

    • «Не в количестве знаний заключается образование, а в полном понимании и искусном применении всего того, что знаешь». (Дистервег).

  • У каждого учителя своя система работы, «свой конек». Чтобы система

функционировала должным образом и выдавала хорошие результаты, надо отладить ее компоненты, их взаимодействие.

Основой творческого развития ученика является творческая педагогическая деятельность. Лучший способ для учителя воспитать творчество, развить творческий потенциал ученика - самому быть творческой личностью.

Важный аспект повседневной работы учителя - развитие способностей учащихся, приобщение их к творческой деятельности. Заронить в душу ученика «искру» творческого подхода ко всему тому, что он делает - такая цель характерна для любого занятия по математике. Учитель постоянно стимулирует творчество ребят, развивает их мышление, учит их творческому подходу к решению учебных и жизненных ситуаций.

    • Схема развития учебной мотивации и творческого мышления: V.

    • Проблемное обучение.

Проблемное обучение - это «начальная школа» творческой деятельности .Проблемное обучение основывается на теоретических положениях американского философа, психолога, педагога Дж.Дьюи (1859- 1952)

Сегодня под проблемным обучением понимается такая организация учебных занятий, которая предполагает создание под руководством учителя проблемных ситуаций и активную самостоятельную деятельность учащихся по их разрешению, в результате чего происходит творческое овладение профессиональными знаниями, навыками, умениями и развитие мыслительных способностей.

          • Условия успешности обучения:

  • Проблематизация учебного материала (знания - дети удивления и любопытства),

  • Активность ребёнка (знания должны усваиваться с интересом),

  • Связь обучения с жизнью ребёнка, игрой, трудом.

            • Особенности содержания:

Проблемное обучение основано на создании особого вида мотивации - проблемной, поэтому дидактический материал должен быть представлен как цепь проблемных ситуаций в сочетании традиционного метода изложения.

Проблемные ситуации могут быть различными по уровню проблемности, по виду рассогласования информации, по другим методическим особенностям.

  • Особенности методики

Проблемные методы - это методы, основанные на создании проблемных ситуаций, активной познавательной деятельности учащихся, состоящей в поиске и решении сложных вопросов, требующих актуализации знаний, анализа, умения видеть за отдельными фактами явление, закон.

Различают два вида проблемной ситуации: психологическую и педагогическую.

      • Методические приёмы создания проблемных ситуаций:

  • Учитель подводит учеников к противоречию и предлагает им самим найти способ его разрешения,

  • Сталкивает противоречия практической деятельности,

  • Излагает различные точки зрения на один и тот же вопрос,

  • Предлагает классу рассмотреть явление с различных позиций (командира, юриста, финансиста и др.),

  • Побуждает обучаемых делать сравнения, обобщения, выводы из ситуации, сопоставлять факты,

  • Ставит конкретные вопросы (на обобщение, обоснование, конкретизацию, логику рассуждения),

  • Определяет проблемные теоретические и практические задания (исследовательские),

• Ставит проблемные задачи (с недостаточными или избыточными исходными данными, с неопределённостью в постановке вопроса, с противоречивыми данными, с заведомо допущенными ошибками, с ограниченным временем решения, на преодоление

«психологической инерции» И др.).

Проблемное обучение требует:

1-Отбор самых актуальных, сущностных задач,

2-Определение особенностей проблемного обучения в различных видах учебной работы,

3-Построение оптимальной системы ПО, создание учебных и методических пособий и руководств,

4-Личностный подход и мастерство учителя, способные вызвать активную познавательную деятельность ребёнка.

Использование информационных технологий

Содержание обучения определяется в первую очередь государственными

образовательными стандартами. Я в своей преподавательской деятельности стараюсь дополнить его интересными фактами из истории наук, из современных исследований и достижений человечества. Это очень увлекает ребят, так как в большинстве случаев вызывает у них удивление и восхищение. Кроме того, такое содержание урока пробуждает в них исследовательский порыв, приводящий к интересным находкам и их реализациям в программе Power Point. Этот материал интересен всем, но особенно тем, кто увлекается не только математикой, информатикой, но и историей, им любопытно, что у них есть возможность решать те задачи и доказывать те теоремы, которыми занимались люди много лет назад, реализовывать их современными способами. Что касается передовых достижений человечества в области информатики, то задания по поиску информации такого рода, да еще посредством Интернета, поднимают мотивацию учения на уровень выше. Формируя, таким образом, содержание обучения, мне удалось заинтересовать обучающихся в изучении тем математики: «Теорема Пифагора», «Теорема Фалеса», «Архимед», «Число П», «Аксиома параллельных прямых», «Геометрия Евклида и Лобачевского» и т.д. Это говорит о том, что умело подобранный материал к уроку усиливает интерес учащихся к занятиям, то есть способствует формированию положительной мотивации учения.

Интерес к изучению математики во многом зависит от того, как проходят уроки. Даже на самых хороших уроках элемент обязательности сдерживает развитие увлеченности предметом. Поэтому на уроках я стараюсь, как можно шире применять нетрадиционные формы.

Интерес к предмету можно повышать, используя разные методы, но самым привлекательным для детей является занимательность. Даже у самых слабых учеников можно вызвать интерес к предмету, используя на уроках занимательный материал. А особенно интересны детям игровые уроки. Вот тут-то я и имею возможность в увлекательной, игровой форме дать детям тот материал, который в традиционной форме усваивается очень слабо и без интереса, провести неординарно обобщающий урок по теме.

Наличие компьютерной техники в классе позволило мне проводить уроки на основе проблемно-ориентированной технологии, уроки- практикумы. На этих уроках обучающиеся получают индивидуальные задания и пытаются сами выполнить его, используя полученные теоретические знания. С трудом полученная информация запоминается надолго. Очень нравится мне проводить уроки-семинары. На этих уроках ученики обмениваются информацией по заданной теме, доказывают свою правоту, спорят, и в этих спорах рождается истина.

Но чаще всего для формирования положительной мотивации учения я использую такую форму проведения урока, как деловая игра.

В своей педагогической деятельности для формирования у старших школьников положительной мотивации учения я широко внедряю информационные технологии (ИТ) в преподавание математики.. Это объясняется тем, что современные компьютерные технологии позволяют вызвать заинтересованность учащихся в познании той или иной темы, улучшает качество восприятия учащимися нового материала, способствует

лучшему пониманию и запоминанию пройденного материала, прививают интерес к предмету.

Использование ИТ на уроках позволило организовать активную познавательную деятельность обучаемых, оптимизировать учебный процесс, увеличить объем информации, сообщаемой на занятии, повысить интерес к обучению, а это один из основных мотивов современных школьников.

Специальные возможности компьютерных презентаций позволяют также с помощью изменения размера, цвета и способа появления текста обратить внимание учащихся на особо важную информацию, заложить программу проверки знаний с последующей самопроверкой, а коллекция анимационных картинок легко разрешает проблему игровых моментов и снятия напряжения у детей, а это способствует формированию положительной мотивации учения школьников.

Проверка знаний учащихся - один из важнейших этапов урока, который влияет на отношение обучающихся к изучаемому предмету. На этом шаге легко можно понизить с трудом сформированный уровень мотивации учения. Чтобы этого не произошло, чтобы поддержать интерес а предмету я развиваю в обучающихся творческий подход к любому предложенному заданию. В этом помогает компьютерное творчество. Оно помогает развивать:

  • творческие способности учащихся в ходе выполнения самостоятельных творческих заданий;

  • навыки использования информационных технологий и различных источников информации для решения познавательных задач;

-умение вести индивидуальную работу, умение самостоятельного поиска решения новой задачи;

-помогает формировать интерес к математике и информатике.

Создание презентаций процесс несложный, но он побуждает к

исследовательской и поисковой деятельности. В подобной работе с интересом участвуют старшеклассники. Так для подготовки проекта ученик сначала проводит огромную научно-исследовательскую работу, использует большое количество источников информации, что позволяет избежать шаблонов и превращает каждую работу в продукт индивидуального творчества. Ученик при создании каждого слайда презентации превращается

в компьютерного художника (слайд должен быть красочным и отражать внутреннее отношение автора к излагаемому вопросу). Данный вид учебной деятельности позволяет мне развивать у моих учеников логическое мышление, формирует общеучебные умения и навыки. Ранее бесцветные, порой не подкрепляемые даже иллюстрациями выступления превращаются в яркие и запоминающиеся. В процессе демонстрации своих наработок обучающиеся приобретают опыт публичных выступлений, который, безусловно, пригодится им в дальнейшем. К тому же, вовлекая учащегося в творческую работу, я развиваю у него умение самостоятельно собирать информационно- иллюстративный материал, творческую смекалку, способности дизайнерского оформления, а самое главное - радость от результатов своего труда и чувство самодостаточности, что является для старшеклассника первостепенным мотивом.

Таким образом, я выделяю несколько способов использования ИТ на уроке, приводящих к формированию положительной мотивации учения:

иллюстративный - для демонстрации опытов, схем, видеофрагментов;

контролирующий - для проведения тестирования с применением различных технологий, в том числе для самоконтроля;

как инструмент исследования, позволяющий обучающимся самостоятельно проводить исследования и эксперименты.

Все они являются действенным средством формирования положительной мотивации учения.

Очень важен такой фактор формирования положительной мотивации, о котором нельзя не сказать, это доброжелательный настрой урока. Для этого нужно уделять внимание каждому ученику, нужно хвалить детей за каждый новый, пусть даже незначительный, но полученный ими самими результат. Учитель должен вести себя корректно и всегда приходить на помощь к ребенку. Именно так я и стараюсь проводить свои уроки. И это еще один

шаг на пути формирования положительной мотивации учения.

Используя различные воздействия на мотивационную сферу старшеклассников, мне наиболее убедительно удается продвинуть школьников в совершенствовании и укреплении развития уровней мотивации от низких к более высоким, то есть сформировать положительную мотивацию учения школьников на своих уроках.

Внеклассная работа

В наше время, время эффективности и качества, профессия «математик» становится массовой. Эффективное управление народным хозяйством, успешное проведение научных исследований и конструкторских разработок невозможно без широкого привлечения математики.

Поэтому необходимо прививать интерес к её изучению через прикладные вопросы, организуя обучение через внеклассную и внеурочную деятельность.

Исследовательская деятельность

Основная цель при обучении заключается в том, чтобы вызвать к действию внутреннее побуждение у учащихся, потребность к поиску как необходимому условию в формировании нового отношения к действительности, подвести их к пониманию возникшей трудности и желанию искать пути, позволяющие преодолевать эту трудность.

Исследовательская деятельность направлена на удовлетворение любознательности ученика, вносит разнообразие в самостоятельную учебную деятельность, способствует открытию чего-то нового.

Учитель старается поставить ученика в такие условия, которые заставляют его активно думать и действовать, то есть осуществляет проблемное обучение, при котором организовывается творческая самостоятельная работа учащихся.

Сам процесс поиска формирует познавательный мотив, процесс учения своей внешней и внутренней стороной возбуждает у ученика стремление к раскрытию неизвестного и сулит ему радость открытия, порождает веру в свои силы, даёт выход энергии, развивает творческие способности.

В процессе исследовательской, познавательной деятельности у школьников развивается творческая активность и самостоятельность, формируются положительные мотивы учения, воспитывается ответственное отношение к труду.

1.6.Ведущая педагогическая идея опыта

«Если вы будете работать для настоящего, то ваша работа выйдет ничтожной; надо работать, имея в виду только будущее».

А.П. Чехов

Жизнь в условиях быстро меняющегося мира ставит перед школой задачу дать человеку не просто систему знаний и определенный запас информации, знания и информация сейчас быстро устаревают. Главное

школа должна воспитать личность, готовую к творческому поиску, самостоятельному добыванию и обновлению знаний, саморазвитию и самосовершенствованию, способную успешно адаптироваться в новых жизненных условиях. Я работаю в простой общеобразовательной школе, поэтому нужно, чтобы дети были заинтересованы в изучении определенных знаний. А для чего человеку нужна математика?

Математика дисциплинирует ум, приучает к логическому мышлению. Я не сомневаюсь, что голова ломится от мыслей, но эти мысли надо упорядочить, дисциплинировать, направить, если можно так выразиться, в русло полезной работы. Такой полезной работой оказалось для меня - обобщение педагогического опыта.

Работой по формированию и развитию учебной мотивации на уроках математики я занимаюсь в течении длительного времени. Никогда не пренебрегаю возможностью включить элемент занимательности в план урока, историческую справку, нестандартный прием, стихотворные формы заданий, задачи с использованием сведений из других предметов (например, биологии , географии, физики, статистики, практического применения в быту и пр.); проведение математических эстафет, соревнований; групповые методы работы при решении задач, математические игры, а также новое направление - исследовательские проекты и компьютерные презентации, что выводит учащихся и учителей на новые горизонты.

11.Технология опыта

«Математические сведения могут применяться умело и с пользой только в том случае, если они усвоены творчески, так, что учащийся видит сам, как можно было бы прийти к ним самостоятельно»

А.Н.Колмогоров.

При планировании учебного процесса, я ориентируюсь не на какого-то V , абстрактного среднего ученика, а опираюсь на знания особенностей мотивационной сферы каждого ученика; и класса в целом. Для меня это постоянный поиск оптимального сочетания методов и приемов работы, которые дали бы возможность одним ученикам двигаться дальше,

самосовершенствоваться и выходить на более высокий творческий уровень, а другим бы помогли в стабилизации учебного процесса.

Традиционный подход к организации учебного процесса может обеспечить достаточно высокий уровень усвоения знаний, умений и навыков, но он не способствует развитию личности, раскрытию ее потенциала. Поэтому один из перспективных путей развития и повышения мотивации учения я вижу в применении нетрадиционных методов и форм организации урока.

В своей практике использую групповую работу и работу в паре. В условиях групповой работы осуществляется позитивная зависимость группы учащихся друг от друга, т.к. члены группы рассматривают успех (неуспех) как результат их коллективной деятельности. При этом снижается уровень тревожности, усредняется положительное (отрицательное) влияние индивидуальных способностей и возможностей на результат деятельности, таким образом, происходит сдвиг в оценке своей деятельности со способностей на усилия, формируется чувство самоуважения. Групповая форма работы позволяет активизировать познавательную деятельность учащихся, продуктивное, творческое усвоение знаний и умений, создавая положительный эмоциональный фон через активный диалог, анализ проблемных ситуаций, деловые игры, мозговой штурм. При такой форме работы ученик учится сопоставлять, сравнивать, наконец, оспаривать другие точки зрения, доказывать свою правоту. Умение сопоставлять различные способы позволит ученику не только анализировать, но и прогнозировать свою деятельность, что в свою очередь влияет на формирование самостоятельности, овладения способами самообразования. Развитие умений планировать, ставить задачи находится в прямой зависимости от мотивации.

Работа в паре «ученик - ученик» особенно важна в сфере самоконтроля и самооценки.

Планируя способ включения всех учащихся в деятельность на уроке, думаю о создании мотивационной основы их работы.

Хорошо известно, что ничто так не привлекает внимания и не стимулирует работу ума, как удивительное. Поэтому мною используются такие приемы, которые стимулируют внутренние ресурсы - процессы, лежащие в основе интереса.

«Удивляй»

Суть этого приема состоит в том, чтобы привлечь интерес к предстоящей работе чем-то необычным, загадочным, проблемным, побуждая всех учащихся вовлечься в работу с первых минут урока.

«Интеллектуальная разминка»

I

Начиная урок, поднимаю молча карточку (на ней рисунок, фигура, символ и т.д., с исходными несколькими данными или вовсе без них).

Дети знают, что вопросов не последует, они сами должны придумать задачу или поставить вопрос.

Методическая ценность приема:

  • активное включение в работу каждого (дети любят сочинять);

  • развитие логического и критического мышления;

  • систематизация знаний и умений;

  • возможность выбора своей деятельности учащимися (составь «именную» задачу, из той области знаний, которая тебе понятна и знакома).

Каждый участвует и все решают. Каждый слушает другого ученика и запоминает его опыт, который ему пригодится в следующий раз. Оценивается оригинальность и продуктивность творческих усилий. Чем меньше сходство новой задачи с предыдущей, тем интереснее и продуктивнее процесс познания. А чем больше ученик придумал новых задач, тем результативнее была его деятельность.

Ценность этого приема еще и в том, что умение составлять задачу приводит к умению ее решать.

«Сними информацию»

«Раскодируй»

«Прочитай геометрический рисунок»

«Прочитай график функции»

Методическая ценность приема:

  • активное включение в работу всех учащихся;

  • свобода выбора деятельности (ученик не привязан к конкретной задаче, а выбирает факты, ему знакомые и понятные);

  • обеспечивается системность знаний и умений;

  • обнаруживается проблема, решение которой, возможно, связано с исследованием каких - либо фактов (вопрос для исследования ставят сами учащиеся);

  • развитие математической "зоркости", формирование произвольного внимания.

«Задай соседу вопрос»

Ученик при выполнении домашней работы встретился с каким-то затруднением, тогда он готовит конкретный вопрос соседу, который задает на следующем уроке. Если сосед по парте не может ответить на вопрос, затрудняется ему помочь, в таком случае этот вопрос адресуется классу или учителю.

Дальнейшая учебная деятельность является продолжением, развитием той мысли, которую я вкладываю в применяемые в начале урока приемы. Происходит осмысление значимости предстоящего изучения нового. Создается положительный настрой привлечением исторического материала, загадочного жизненного примера (почему пятиконечная звезда так часто встречается в символах; почему канализационные люки круглые, а не квадратные; почему гвозди изготавливают то круглые, то трехгранные и т.д.). Появился вопрос, значит, его надо разрешить, отсюда появляется необходимость детального изучения материала по данному вопросу. А если этот материал добыт учащимися самостоятельно, в ходе какого - либо исследования, то он вдвойне ценен. На уроках математики не обойтись без заданий, носящих поисково-исследовательский характер (учащиеся самостоятельно решают задачи, сформулированные ими самими или выбранные из предложенных учителем):

«Обединяй по об щему признаку»

«Найди ошибку»

«Найди лишнее и аргументируй»

«Найди недостающий факт для достоверности» и др.

Любая деятельность должна быть оценена. Поэтому еще одним из важных условий формирования и развития внутренних мотивов учения является оценка деятельности школьников, которая отражала бы не только уровень знаний, но и степень прилагаемых усилий.

В дополнение к оценке по результатам усвоения материала, совместно с учащимися был разработан мониторинг активности на уроке.

№ 1. Фамилия Имя Иванов Миша

Выполнить схему, рисунок

Другой способ решения

Варианты применения:

Учитель оценивает деятельность учащихся в конце урока.

При групповой работе спикер группы (после обсуждения) заполняет мониторинг активности на каждого члена команды.

Сам ученик оценивает свою деятельность.

  • Оценка "10" ставится в конце урока, если отмечены все критерии мониторинга, присутствующие на уроке:

  • Учащиеся, заполнившие строку "+" за несколько уроков, получают в журнал оценку "8".

Что дает использование мониторинга?

Для «сильных» учащихся мониторинг поднимает рейтинг пятерки, т.к. мало верно решить и получить результат, необходимо уметь обосновывать, видеть ошибки, искать новые подходы к решению задачи.

Для «слабых» учащихся мониторинг обеспечивает стабильность прилагаемых усилий, направляет на повышение качества процесса деятельности, для них мониторинг является "накопителем" их достижений.

Ценность мониторинга в том, что ни один даже небольшой успех учащегося не остается незамеченным. Оценка становится более значимой и более конкретной для учащихся, она теперь является регулятором активности учебно-познавательной деятельности учащегося.

А для учителя этот мониторинг является еще и диагностикой, на основании которой можно наблюдать развитие (по времени и характеру) мотивации учения у каждого ученика и класса в целом.

Часто устраиваю на уроках минутки поэзии «Математика в стихах».

Итак, на сегодня я определила три пути (условия) развития и повышения мотивации учения учащихся:

  • создание на уроке ситуации успеха для учащихся;

  • применение нетрадиционных методов и форм организации урока;

  • применение мониторинга активности учащихся на уроке.

Изучая проблемы мотивации, стремлюсь создать для ребят ситуацию успеха, вызвать ощущение продвижения вперед, переживание успеха в учебной деятельности. Для этого использую все возможности учебного материала, чтобы заинтересовать класс: создаю проблемные ситуации на уроке, активизирую самостоятельное мышление, организую сотрудничество учеников в классе, выстраиваю позитивные отношения с классом, проявляю искреннюю заинтересованность в успехах ребят.

Для развития мотивации стараюсь строить уроки так, чтобы каждый ученик работал активно и увлеченно, и использую это как отправную точку для развития любознательности, познавательного интереса. Немаловажную роль отвожу проведению нестандартных уроков, на которых у ребят вырабатывается привычка сосредотачиваться, самостоятельно мыслить, развивать внимание, стремление к знаниям, развитие личности каждого ребенка, а у учителя - отсутствие неуспевающих и стабильные показатели уровня и качества обученности учащихся.

обученности).Учитель объясняет задание, затем предлагает выполнить его в группах. Выполнение каждого задания объясняется каждым учеником и контролируется всей группой. После выполнения всеми группами учитель дает тест на проверку понимания нового материала; задания теста выполняются

индиввдуально, вне группы. Учитель дифференцирует задания по трудности для сильных и слабых учащихся. Оценки за индивидуальное выполнение теста суммируются, общая оценка объявляются группе.

Таким образом, каждый как бы соревнуется сам с собой, стараясь

выполнить все задания; и сильный, и слабый ученики могут принести группе одинаковые баллы. Применяю и другую разновидность организации работы. Класс разбивается на однородные (по обученности) группы по 3-5 человек. Каждая группа выполняет одно задание, которое является подзаданием одной большой темы,над которой работает весь класс. В результате совместной работы отдельных групп достигается усвоение всего материала.

Очень важен отбор содержания материала и подбор заданий, подготовленных учителем к уроку, именно они могут по-настоящему увлечь школьников решением и вести их по ступеням познания к открытию математических истин. Именно это обеспечивает возникновение атмосферы продуктивной поисковой деятельности, а удел учителя - одухотворять познавательный процесс, насыщать его человеческими ценностями, направлять замыслы и устремления детей в нужное русло, следить за правильностью их речи и математических записей .

Работа по развитию мотивации позволила достичь следующих результатов:

  • отсутствие неуспевающих;

  • позитивный психолого - эмоциональный климат в ученическом коллективе на уроках;

  • положительная мотивация изучения математики;

  • стабильные показатели уровня и качества обученности учащихся.

III .Внедрение результатов исследования

Если мы проанализируем структуры основных типов уроков, то можно выделить этап, присущий всем урокам: мотивация учебной деятельности. Цели этого этапа: раскрыть значимость изучения данного материала, привлечь внимание учащихся, пробудить их интерес, желание узнать, понять, применить. Каким же образом можно заинтересовать учащихся?

Можно использовать следующий материал;

1. Исторические задачи, легенды, сведения из истории по данной теме.

    1. Решение задач с практическим содержанием, с использованием межпредметных связей.

    2. Проведение исследовательских, лабораторных и практических работ с использованием моделей, чертежей, таблиц и т.п.

    3. Решение задач, требующих расширение знаний по теме.

    4. Математические фокусы, задачи занимательного характера.

Я попыталась выделить несколько групп обобщения материала для проведения мотивационного этапа. Например, по темам:

1.. Сумма углов треугольника.

Задача: Как измерить изображенный на доске угол, часть которого вместе с вершиной случайно стерли? (Обыграть, что учитель растерян, ему требуется помощь)

      1. Сумма п первых членов арифметической прогрессии.

Египетские Папирусы, 2 тысячелетие до н.э.:

  • Пусть тебе сказано: раздели 10 мер ячменя между 10 людьми, разность между каждым человеком и его соседом равна 1/8 .

    1. Срединный перпендикуляр.

  • На листе бумаги начертите отрезок и без карандаша, ручки отметьте на листе место, где лежат все точки, равноудаленные от концов отрезка.

Дети сгибают лист, соединяя концы отрезка.

5 Например, по теме "Теорема Пифагора" можно использовать следующий материал:

1. Задача: На охоте с 2 отвесных скал 2 охотника заметили козла и разом в него выстрелили, причем стрелы достигли цели одновременно. Охотники одновременно начали спуск к добыче с одинаковой скоростью. Кому достанется козел, если известно, что высота одной скалы 40 м., второй 20 м, а расстояние между скалами 100 м.?

2. Практическая работа.

Задание по рядам: построить прямоугольные треугольники с катетами 3 и 4; 12 и 5;6и8;8и15и заполнить таблицу.

А

В

С

А2

В2

А2 + В2

с2


Решение задачи: Дан прямоугольный треугольник. На сторонах треугольника построены квадраты. Из вершины прямого угла проведен перпендикуляр, продолжение которого делит квадрат, построенный на гипотенузе на 2 прямоугольника. Докажите, что площади прямоугольников равны площадям квадратов, построенный на катетах.

Можно провести практическую работу с разрезанием чертежа по линии перпендикуляра, чтобы практически показать, что "пифагоровы штаны во все стороны равны".

Тема: "Сумма п членов арифметической прогрессии".

1. Представь, что ты прораб на стройке. Привезли и выгрузили большое кол-во труб. Нужно быстро определить, чтобы закрыть наряд шоферу, сколько их (труб). Как ты это сделаешь? Какое рационализаторское предложение внесешь по транспортировки и выгрузке труб?

В данном случае нужно выбрать такую форму контейнера, или захвата для выгрузки, чтобы подсчет труб осуществлялся по простым формулам. Один из способов: использовать естественное расположение труб штабелем так, чтобы в каждом верхнем ряду количество оказывается на одну меньше, чем в предыдущем нижнем, т.е. число труб в последовательных рядах образуют арифметическую прогрессию, и общее кол-во легко подсчитывается по формуле суммы арифметической прогрессии с разностью равной 1.

А теперь я просто приведу примеры для проведения мотивации.

5 класс

1.Площадь поверхности прямоугольного параллелепипеда

Рулон обоев имеет ширину 60 см. и длину Юм. Необходимо оклеить стены в комнате, размер которой 3 • 4 • 2,5 м. Общая площадь окна и двери 4 м?. Сколько рулонов нужно купить?

    1. 2.Объем, единицы измерения объемов

Давно это было. Два могущественных царя заспорили, кто из них богаче. Оба имели обширные плодородные земли, засеянные золотистой пшеницей. Это и было их главное богатство. Осенью, когда урожай был собран, владыки думали разрешить свой спор. Но как сравнить между собой горы пшеницы, состоявшие из многих миллиардов зерен? Можно было бы, конечно, свезти пшеницу в одно место и сравнить кучи. Но на это ушло бы немало дней, да и тогда никто не смог бы точно сказать, какая из них больше. Оба царя позвали своих мудрецов, чтобы те сравнили их богатство. Мудрецы посовещались, и самый мудрый из них обратился к правителям: " О, государи! Мы нашли простой способ разрешить ваш спор. Для этого нужно..." Но перед тем как выслушать решение мудрых математиков, подумайте, что вы предложили бы на месте мудрецов. [1]

6 класс

1.НОД. Взаимно простые числа, числа, кратные данному

Продавец потерял гири. Будучи человеком изобретательным, он находит товары весом по 4 кг и 6 кг. Какой вес он может взвесить с их "помощью"? Сможет ли он взвесить любое число килограммов?

    1. 2.Длина окружности. Площадь круга

      1. Практическая работа. Измерить длину окружности (модель из картона) с помощью нитки.

      2. Необходимо купить папе в подарок рубашку. Что тебе нужно знать, чтобы рубашка была впору? (Размер: рост и обхват шеи)

Витя Верхоглядкин катался на карусели на лошадке. Сколько кругов ему нужно сделать, чтобы путь его лошадки был равен 100 метрам. [27]

4. Практическая работа. Площадь круга. [28]


7 класс

ГЕОМЕТРИЯ

1.Срединный перпендикуляр

Обсудите в четверках проблему: где жители 3 сельских домов должны выкопать новый колодец, чтобы он находился на одинаковом расстоянии от каждого дома.

2.Построение треугольников по стороне и двум прилежащим к ней углам

От оконного стекла треугольной формы откололся один из его углов. Можно ли по сохранившейся части, заказать стекольщику, вырезать такое же оконное стекло? Какие следует снять размеры? [27] -

3.Сумма углов треугольника

Практическая работа. Отрывание 2 углов модели треугольника и прикладывание к третьей вершине, образуя развернутый угол. [29]

Практическая работа. Измерить углы остроугольного, прямоугольного, тупоугольного треугольников (задание по рядам). Найти сумму углов каждого из треугольников, сравнить результаты.


8 класс. АЛГЕБРА

1. Арифметический квадратный корень

Существуют ли числа, квадраты которых: 9; - 9; 1/4; 0; 1/25; 25; 4; 2.

Начертите квадрат, площадь которого равна 2.

ГЕОМЕТРИЯ

1. Перпендикулярность плоскостей

Строители проверяют вертикальность стен с помощью отвеса. Является ли такая проверка достаточной?

IV. Результативность опыта

Работа по формированию и развитию учебной мотивации позволило мне:

  • повысить познавательный интерес учащихся к изучению математики;

  • повысить уровень и качество обученности моих учащихся,

  • Развитие учебной мотивации способствует выявлению и поддержке одаренных детей. Кроме того, воспитывается культура общения, формируется умение работать в группе.

  • У учащихся формируется логическое мышление, умение решать основные типы математических задач и применять знания в различных конкретных , ситуациях, владеть рациональными приемами решений, навыками самоконтроля

  • V. Заключение

  • Мы должны стремиться отходить от привычных концепций и смотреть на мир по- новому: только в этом случае возможен творческий рост личности и совершенствование самого процесса познания.

  • Р.Акофф «Искусство решения проблемы».

  • Итак, формирование и развитие учебной мотивации при построении учебно-воспитательного процесса в моей педагогической деятельности велико. Я считаю, что они:

 повышают и стимулируют познавательный интерес у школьников;

  • способствует развитию и становлению личности в условиях единой школы, повышению уровня обучения.

  • активизируют мыслительную деятельность и эффективность воспитания тех или иных качеств личности благодаря интерактивности;

  • предоставляют ученикам возможность самостоятельного поиска материалов для подготовки докладов, рефератов, составления сценариев; предоставляют помощь в поисках ответов на проблемные вопросы;

  • создают огромное поле для развития креативных способностей, формирования общей и информационной культуры.

Принципы:

  • выбор оптимальных методов, форм, средств

  • наглядность

  • последовательность

  • доступность

  • научность

учет возрастных и индивидуальных способностей

В своей работе пользуюсь принципами:

- если что-то не получилось - откажись;

-если хочется провести - найди новые формы проведения;

- не останавливайся на достигнутом.

Педагогическое кредо:

«Осознай то, что ты уже знаешь, и ты научишься летать».

Слагаемые успеха:

Знания;

Творчество;

Мудрость;

Задор;

Энергия;

Дружба.

О своей работе я хочу сказать: «Мы это делаем!»

Если слагаемые успеха учителя умножить на слагаемые успешности ученика, как субъекта образовательного процесса, мы получим: правильно поставленную организацию познавательной деятельности школьников через систему работы по формированию и развитию учебной мотивации на уроках математики.

к .

В заключении хотелось сказать: в последнее время очень часто говорят о том, что ученик не сосуд, который нужно наполнить, а факел, который нужно зажечь. Но часто на практике мы сталкиваемся с тем, что факелы только тлеют, а сосуды упорно наполняются. Чтобы научить детей думать, открывать, изобретать, учитель должен очень много придумывать, изобретать и открывать. Факелы зажигаются только при условии активной творческой деятельности самого учителя.

Мотивація та попередження і подолання неуспішності.

.

Неуспішність – невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, фіксована через певний період навчання( вивчення теми, розділу, в кінці семестру або року).

Відставання – невиконання вимог (або однієї з них) на одному з проміжних етапів того відрізка навчального процесу, який є тимчасовою межею для визначення успішності.

Як бачимо, неуспішність і відставання тісно пов’язані. Неуспішність – наслідок процесу відставання.

Причини відставання у навчанні.

1.Недоліки фізичного та психічного розвитку( слабке здоров’я, не розвинута пам’ять і мислення, відсутність навичок навчальної праці).

2.Недостатній рівень вихованості( відсутність інтересу до навчання, слабка сила волі, недисциплінованість, відсутність почуття відповідальності).

3.Недоліки в методиці викладання, недостатня організація індивідуальної та самостійної роботи, байдужість і слабка підготовка учителя.

4.Негативний вплив атмосфери в сімї (низький матеріальний рівень, негативне ставлення батьків до школи, відсутність умов для занять дітей вдома навчальною працею.

Види неуспішності.

1.Загальне та глибоке відставання з багатьох предметів і за тривалий час.

2.Часткове або постійне відставання з кількох складних предметів.

3.Епізодичне відставання з одного або кількох навчальних предметів, яке можна подолати.

Ознаки неуспішності учня.,

1.Не може пояснити, в чому складність завдання, намітити план його розв’язання, вказати, що нового отримано в результаті.

2.Не ставить запитань щодо суті виучуваного, не робить спроб знайти правильну відповідь якщо стикається з труднощами, не читає додаткової до підручника літератури.

3.Пасивний і відволікається в ті моменти уроку, коли триває пошук, потрібні напруження думки, подолання труднощів.

4.не реагує емоційно ( міміка, жести) на успіхи і невдачі, не може оцінити свою роботу, не контролює себе.

5.Не може пояснити мету виконуваної ним дії, визначити, на яке правило вона задана, не виконує вказівок до вправи, пропускає дії, плутає їх порядок, не може спів ставити отриманий результат і хід роботи.

6.Не може відтворити визначення понять, формул, доведень, відійти від готового тексту.

7.Не розуміє тексту,побудованого на вивченій системі понять.

Робота з учнями щодо подолання відставання.

Епізодичного відставання.

-.Консультації з питань раціоналізації навчальної праці.

-Посилення контролю за щоденною працею учнів.

-Своєчасне реагування на окремі факти відставання, виявлення їх причин та вжиття оперативних заходів щодо їх усунення.

-Індивідуальні завдання з вивчення пропущеного.

-Систематичний контроль за виконанням заданого.

Стійкого відставання з одного предмета чи предметів одного профілю.

-Вдосконалення методики викладання предмета.

-Доступне розкриття навчального матеріалу, розвиток мислення учнів.

-Диференціювання завдань з метою усунення прогалин у знаннях.

-Спеціальне повторення недостатньо засвоєних тем.

-Заходи, спрямовані на розвиток інтересу до навчального предмету.

Стійкого і широко профільного відставання учнів.

-Слід вживати заходи щодо усунення епізодичного і часткового відставання.

-Координувати дії усіх учителів з предметів, з яких учень не встигає.

Шляхи подолання неуспішності учнів.

Додаткові заняття з невстигаючими учнями. Для організації таких занять необхідно виявити причини неуспішності учнів, встановити, чого не знає кожен з них, детально продумати розклад занять, що повинен відповідати вимогам шкільної гігієни і не переобтяжувати учнів. Із самого початку занять з невстигаючим учнем украй важливо завоювати його довіру, переконати в тому, що єдиною метою занять є допомога у навчанні, і таким чином, пробудити в ньому віру у власні сили, бажання працювати якнайкраще.

Методи і прийоми занять.

З учнями, які повільно засвоюють суть матеріалу, працюю більш повільним темпом. Перевіряючи виконане завдання, вимагаю від учня пояснення, прошу розказати правило, навести відповідні приклади, проаналізувати кожен етап розв’язання.

Часто на уроці створюю проблемну ситуацію – це перший крок до самостійної роботи, яка примусить учня звернутися до аналізу, синтезу, узагальнення.

Намагаюсь звернутися до кожного учня на протязі уроку не по одному разу, тобто здійснюю «зворотний звязок», зясовую незрозуміле. Ставлю оцінку не за окрему відповідь, а за урок.

Напрямки надання допомоги невстигаючим учням.

1.Допомога в плануванні навчальної діяльності( планування повторення та виконання мінімуму вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності з аналізу та усунення типових помилок та ін.).

2.Додаткове інструктування в ході навчальної діяльності.

3.Стимулювання навчальної діяльності( заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної праці та ін..).

4.Постійний контроль за навчальною діяльністю(більш часте опитування учня, перевірка його домашніх завдань, активізація самоконтролю в навчанні).

Міри попередження неуспішності учня.

1.Всебічне підвищення ефективності кожного уроку.

2.Формування пізнавального інтересу до навчання та позитивних мотивів.

3.Індивідуальний підхід до учня.

4.Спеціальна система домашніх завдань.

5.Посилена робота з батьками.

6.Залучення учнівського активу до боротьби за підвищення відповідальності учня за навчання.

Важливим елементом формування пізнавального інтересу учнів є зацікавленість .З цією метою використовую нестандартні уроки та елементи гри. Пропоную розробку уроку математики у 6 класі за темою «Рівняння». Форма проведення : математичний футбол.

Тема уроку: . • РІВНЯННЯ.

(Математичний футбол)

Мета уроку: Вдосконалення навичок розв'язування рівнянь, що містять дужки.

Сприяти розвитку уваги, пам'яті, логічного та образного мислення, обчислювальних навичок.

Сприяти вихованню математичної культури запису та мови.

Тип уроку: Урок застосування знань та вмінь

ХІД УРОКУ

1.Організація класу. (Запис дати, теми уроку, повідомлення про форму проведення уроку та правила поведінки під час гри)

2.Актуалізація знань учнів («Розминка»)

а) Робота в парах - «Кольорові означення» на картках; фронтальна бесіда за результатами виконання завдання;

б) Виправити помилки («Інструктаж перед матчем для запобігання порушення правил гри») - усне розв'язування з теоретичним обґрунтуванням.

3.Усний рахунок. ...

4.Вправа на увагу («Тайм-аут»)

5. Розв'язування рівняну («Влучний пас») - -колективне розв'язування із записом на дошці і в зошитах; складання вислову за результатами розв'язання.

6.Фізкультхвилинка

7.Вправа на образне мислення («Тайм-аут»)

8.Самостійна робота («Щтрафний удар») - завдання на картках

    1. 9.Підведення підсумків гри. Рефлексія- Самооцінювання.

Домашнє завдання. (Фінал)

      1. 1) Сьогоднішній урок пройде у вигляді футбольного матчу між командою «Рівняння» та учнями вашого класу. Ваша мета - забити якомога більше голів у ворота суперника, тобто розв'язати всі рівняння й перемогти у товариській боротьбі. Саме цього я вам і бажаю.

    1. 2)Перед кожним матчем відбувається розминка гравців, щоб досягти максимальних результатів; ми з вами - не виняток^ тому перед початком гри повторимо деякі теоретичні відомості про рівняння за допомогою «кольорових означень» Кольорові означення" являють собою закодовані окремим кольором частини кількох означень або правил по певній темі, які за вказівкою ключових кольорів треба з'єднати усно в речення і записати поняття, означення якого утворилося при цьому. Розв'язування таких шифровок, крім повторення теоретичного матеріалу, допомагають розвивати глазомір, увагу)

Отже, підведемо підсумки: що називається рівнянням; як позначається невідоме число в рівнянні; що називається коренем рівняння; що означає розв'язати рівняння?

Доцільно буде провести і інструктаж для запобігання порушення правил гри, для цього повторимо правила знаходження невідомих компонентів рівняння, виправивши допущені помилки в наступних завданнях:

х+11=18; х-18+11; х=29.

    1. х-5=13; х=13-5; х=8.

    2. 18-х=10; х=18+10; х=28.

    3. 10+х=15; х=7 - корінь рівняння. .

3)Протягом уроку ви будете вести власний рахунок гри за допомогою карток самооцінювання, а щоб не було труднопцв з підведенням результатів та обчисленням невідомих компонентів рівняння, попрацюємо трішки над усним рахунком, щоправда, з логічним навантаженням: спочатку треба визначити правило, за яким здійснюється підрахунок, а потім застосувати це правило для визначення невідомих елементів логічного трикутника та знайти X.

4)Для того, щоб почати матч,треба зосередитись. Перевіримо, наскільки ви уважні. У таблиці знайти символи, які не мають пари.

5)Отже, ви готові до матчу. Ваше завдання влучно забити гол у ворота команди «Рівняння». Але передаючи пас один одному, треба враховувати відповідність кольору м’яча рівню знань гравця: зелений – найлегші завдання, жовті – достатнього рівня, червоні – високого рівня. Кому віддати пас вирішує гравець, коли розв’яже своє рівніння. Якщо потрібна допомога, доторкніться до м’яча синього кольору.

6)Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити:

Руки вгору, руки вниз

На сусіда подивись,

Руки вбоки, руки вгору,

Руки вище підніміть ,

А тепер їх відпустіть.

Плесніть в руки кілька раз,

До роботи, все гаразд.

7)Вправи на образне мислення: створіть із запропонованого символу малюнок.

8)»Штрафний удар» - самостійна робота, завдання на картках.

Домашнє завдання. Учням, які поставили собі оцінку високого рівня: скласти та розв'язати 4 рівняння; № 291(2), завдання випереджального характеру: №289(1) - завдання на складання рівняння; рещта учнів виконують завдання № 287 (с. 76).

«З досвіду роботи по використанню інноваційних

технологій навчання для формування мотивації

та попередження і подолання неуспішності».

.

Сучасному суспільству потрібна творча і активна особистість, здатна проектувати своє майбутнє життя,самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі , нестандартні рішення. Психологи констатують,що випускники шкіл, які приходять на виробництво, не здатні самостійно вирішувати проблеми,мислять стандартно, їм не вистачає творчої уяви, ініціативи, винахідливості. Вирішення зазначеної проблеми вимагає якісно нового підходу до виховання та навчання молоді – орієнтації навчально – виховного процесу на розвиток творчих здібностей особистості.

Здебільшого, діти дошкільного віку охоче йдуть до школи та прагнуть навчатися. Але проходить час, діти стикаються з певними труднощами і у значної частини з них бажання вчитися майже зникає. Що ж може змусити школяра замислитись над певним математичним завданням, питанням, задачею. Лише інтерес до цього завдання. Тому учителю потрібно шукати засоби зацікавлення школярів математичними завданнями і використовувати їх на уроці. Для цього учитель математики повинен не тільки досконало знати свій предмет, але й мати «ключ» до свідомості і серця своїх вихованців. Таким «ключем» є як зміст завдань, так і різноманітні цікаві прийоми організації роботи учнів на уроці. Адже вибір способу побудови уроку пов'язаний із формуванням умінь учнів спостерігати, аналізувати, узагальнювати, конкретизувати, формулювати гіпотези, ставити запитання, висловлювати та відстоювати свої думки, оперувати навчальним матеріалом. Отже формування позитивної мотивації до навчання неможливе без наявності зацікавленості учнів і, як результату, пізнавального інтересу школяра.

Формування пізнавального інтересу в учнів здійснюю, перш за все, через самостійну роботу, організовану відповідно до особливостей їхніх інтересів, використовуючи підготовчі вправи, картки з диференційованими завданнями та наочністю. Кожен учень отримує різнорівневі завдання з покроковим переходом від виконання найлегшого завдання до найскладнішого.

Проблемне навчання, а не заучування готових фактів та висновків, коли на загальне обговорення виноситься питання – проблема, що містить в собі елементи суперечності, інколи несподіванки, викликає особливий інтерес учнів. Таке навчання змушує шукати та знаходити істину.

Творчі роботи, які пов’язані з розвитком уяви, глибини думки, активним оперуванням знаннями та вміннями, також сприяють формуванню пізнавального інтересу учнів.

Одним із засобів формування такого інтересу є зацікавленість. Елементами зацікавленості є гра, щось незвичайне, несподіване, що викликає у дітей почуття здивування, жвавий інтерес та допомагає їм краще засвоїти будь – який навчальний матеріал. Ігрові моменти допомагають зняти втому і напруження на уроці. Під час гри учні непомітно для себе виконують різноманітні вправи та задачі. Гра ставить учня в умови пошуку, пробуджує прагнення до перемоги, а звідси – намагання бути швидким, зібраним, спритним, винахідливим, уміти чітко виконувати завдання, дотримуватись правил гри.

Відомості з історії математики, історичні задачі поєднують два шкільні предмети – історію і математику. Історія збагачує математику гуманітарним та естетичним змістом, розвиває образне мислення учнів, а математика, яка розвиває логічне і системне мислення, у свою чергу, займає почесне місце в історії, допомагаючи краще її зрозуміти. Відомості з історії розвитку математики як науки розширюють кругозір учнів, вказуючи на діалектику предмета.

У формуванні пізнавального інтересу та позитивної мотивації до навчання важливу роль відіграє використання комп’ютера на уроках математики.

Мета застосування комп’ютера на уроці:

-Розширити межі творчої діяльності вчителя і учня.

-Усвідомити можливості ефективного застосування комп’ютерних технологій.

-Привчити учнів до самостійної дослідницької діяльності під час розв’язування практичних завдань.

Комп’ютер також можна використовувати у навчальному процесі для підвищення його ефективності, розвитку в учнів загально – навчальних і спеціальних навичок, що більш дійове, ніж під час використання традиційних засобів. У своїй роботі використовую компютер під час пояснення нового матеріалу. Урок проводжу у формі бесіди, під час якої учні не тільки слухають, конспектують, переглядають інформацію на екрані, а й відповідають на запитання, виконують тестові завдання. Пропоную учням за бажанням у позаурочний час виконати презентації, дібрати історичні довідки про вчених математиків тощо. Це спонукає учнів до пошуку необхідної інформації, а також сприяє розвитку творчого мислення , вміння правильно та стисло формулювати свої думки.


На уроці необхідно створювати ситуації для роздумів, міркувань, досліджень, не заважати допитливості учнів, не перетворювати процес навчання на завантаження пам
’яті великою кількістю правил, формул, термінів. Адже учень має навчитися розуміти, міркувати, пізнавати, порівнювати, аналізувати і робити висновки. Тому використовую у своїй роботі активну модель навчання, яка передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність та самостійність учнів. Учень виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем, ставить запитання, що розвивають творче мислення, пробуджують у них інтерес та мотивацію, вчать самостійному мисленню і діям.

У своїй роботі використовую також інтерактивну модель навчання – спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень почуває себе успішним. Переваги інтерактивного методу вбачаю в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії усіх учнів..За визначенням О.І Пометун та Л.В. Пироженко інтерактивне навчання – це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання у співпраці), де вчитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

Застосовую такі інтерактивні технології кооперативного навчання:

1.Робота в парах. Сприяє розвитку навичок спілкування, Вміння висловлюватися, критично мислити, переконувати і вести дискусію.

2.Ротаційні трійки. Сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

3.»Карусель». Ефективний спосіб для одночасного включення у активну роботу.

4.Робота в малих групах. Цей вид роботи варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного обговорення.

5.»Акваріум». Одна з груп сідає в центр класу, а інші – слухачі, на певній відстані. Група обговорює проблему, а решта уважно слухають, не втручаючись, а потім відбувається колективне обговорення.

Застосовую також слідуючі технології колективно – групового навчання:

1.»Мікрофон». Учні по черзі мають змогу відповісти на запитання, висловлюючи свою думку швидко.

2.Незакінчені речення. Така форма роботи дає можливість учням ґрунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей, порівнювати їх з іншими,що дає змогу подолати стереотипи, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

3.»Мозковий штурм». Мета технології – зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

До розумової діяльності учнів заохочує розуміння мети вивчення теми, її зв’язок з життям та практичною діяльністю. Тому практикую розв’язування як запропонованих учням, так і складених ними самими прикладних задач. Нажаль шкільні підручники з математики таких задач майже не містять. Подібні завдання дозволяють учням як оперувати набутими знаннями, так і постійно переконуватись у їх корисності. Широке використання у навчальному процесі мотиваційної функції задач є одним із засобів, що сприяє усвідомленому сприйняттю учнями програмового матеріалу, оволодінню міцними знаннями, розвитку мисленневої діяльності школярів.

Пропоную вашій увазі розробку уроку геометрії у 9 класі з комплексним використанням системи прикладних задач.

Урок

Клас: 9-А

Предмет: Геометрія

Тема уроку: Площа трикутника. Правильні многокутники. Довжина дуги, площа круга і його частин. Розв’язування задач. Самостійна робота.

Мета уроку: Систематизувати знання учнями формул для обчислення площі трикутника, знаходження радіусів вписаного та описаного кіл правильних многокутників, довжини кола та площі круга і його частин. Формувати практичні уміння та навички по їх застосуванню. Перевірити ступінь засвоєння вивченого матеріалу.

Розвивати образне мислення і просторове уявлення, графічні та обчислювальні навички учнів, соціальну та самоосвітню компетентності.

Сприяти виховуванню ціннісних орієнтацій у навчально-пізнавальній діяльності через розвиток інтересу до вивчення геометрії та соціально-комунікативній діяльності шляхом залучення учнів до активної роботи у групі.

Тип уроку: Урок систематизації знань, умінь та навичок учнів.

Вид урока: Стандартний.

Обладнання: Мультимедійний проектор та екран, презентація, аркуші оцінювання кожного учня у групі, картки з дидактичним матеріалом, творчі доробки учнів.

Епіграф уроку: «Геометрія є прообразом краси світу» Йоган Кеплер.

Хід уроку

І. Організація роботи учнів

1.Вітання.

2.Перевірка явки учнів – доповідь чергового

3.Готовність учнів до уроку – доповідь консультантів про наявність домашнього завдання, необхідного обладнання до уроку, інструментів для креслення.

4.Повідомлення теми уроку .

5.Повідомлення плану проведення уроку.

6.Визначення задач уроку: 2-3 учням пропонується сформулювати свої задачі на урок, учні з різним рівнем навчальних досягнень.

7.Слайд із задачами уроку.

ІІ. Мотивація до навчання

1. Виступ із творчим завданням 1 учня «Геометрія в архітектурі».

2.Учитель. Тому епіграфом до уроку пропоную взяти слова видатного вченого Йогана Кеплера «Геометрія є прообразом краси світу». Запрошую всіх до співпраці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Усне фронтальне опитування.

2.Підсумок роботи: самооцінка, виставити в «Аркуші оцінювання роботи учнів у групах».

ІV. Формування умінь та навичок

1.Презентація складених учнями прикладних задач з розв’язанням (по 1 представнику від групи).

2.Обмін задачами практичного змісту між групами.

3.Розв’язання задач у групах (технологія «Акваріум»). Всі учні записують задачі у зошит.

4.Підсумок роботи – оцінювання керівником групи роботи учнів, виставлення оцінок у аркуш оцінювання.

V. Релаксація

1.Виступ із творчим завданням «Психометричний тест».

VІ. Самостійна робота

1.Кожен член групи обирає одну із карток, що лежать у конверті і розв’язує тестові завдання.

2.Самоперевірка і самооцінка виконаних робіт.

3.Керівник групи підраховує середній бал кожного учня, виставляє оцінку у аркуші оцінювання роботи учнів.

4.Обернений зв’язок: підняти руку, хто одержав

10-12 балів

7-9 балів

4-6 балів

менше 4 балів

VІІ. Підсумок уроку

1.Бесіда за планом уроку.

2.Чи сподобався урок, що саме.

3.Домашнє завдання.

Додаток 1

Аркуш оцінювання роботи учнів у групах

№ з/п

П.І. учня

Домашнє завдання

Усне опиту-вання

Задачі практик-ного змісту

Творчі завдання, повідом-лення

Самос-тійна робота

Сума балів

Серед-ній бал

Додаток 2

Повідомлення (етап мотивації)

Подивіться на величні будівлі Древньої Греції, Парфенон був продуманий у найменших деталях, зовсім не помітних сторонньому спостерігачеві и маючих за мету візуально полегшити навантаження на фундамент, а також виправити деякі вади людського зору.

Колізе́й — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності. Подібно до інших римських амфітеатрів, в плані являє собою еліпс, середина якого зайнята ареною (також еліптичної форми) і концентричними кільцями глядацьких місць, які її оточують. Від всіх споруд такого роду Колізей відрізняється своєю величиною.

Піраміда у Гізі — споруди у формі зазвичай правильної геометричної піраміди, у якої бічні сторони трикутні та сходяться в одній точці. Основа може бути трикутною, чотирикутною або у формі багатокутника з будь-яким числом вершин, хоча найпоширенішою версією є чотирикутна основа.

Висота Тадж Махалу з маківкою досягає 74 м. В його основі лежить квадратна платформа зі сторонами понад 95 м.

Миколаївський собор місто Ніжин. Могутній, спрямований вгору центричний об'єм споруди заввишки 55 метрів, із щільно стуленими п'ятьма банями, став в українській барокковій архітектурі прототипом мурованих хрещатих п'ятибанних храмів.

Додаток 3

Повідомлення (етап релаксації)

На перший погляд зовсім різні науки: геометрія і психологія, але вчені з’ясували, що геометричні фігури тісно пов’язані з рисами нашого характеру. Як саме? Дізнаємось провівши психо-геометричний тест.

Оберіть будь-яку геометричну фігуру, із запропонованих вам.

Люди-квадрати - працелюбні доводять розпочате до кінця, терплячі, люблять раз і назавжди заведений порядок

Трикутник символізує лідерство, здатність концентруватися на головному, енергійність, сильну особистість.

Прямокутник символізує живий інтерес до усього, допитливість, сміливість. Люди-прямокутники легко засвоюють усе нове

Круг характеризує чуйність, здатність співпереживати, поступливість, уміння розв’язувати конфлікти

Зігзаг символізує творчість, здатність повести за собою

Додаток 5.

Завдання для усного фронтального опитування

1.За малюнком назвати формулу для обчислення площі трикутника:

А) за основою і висотою;

Б) за двома сторонами і кутом між ними;

В) за трьома сторонами;

Г) правильного трикутника;

Д) вписаного трикутника;

Є) описаного трикутника.

2.Назвати формули для знаходження радіусів вписаного та описаного кіл для правильного трикутника, квадрата та правильного шестикутника.

3.Назвати формули для обчислення:

А) довжини кола;

Б) довжини дуги;

В) площі круга;

Г) площі сектора;

Д) площі сегмента.

Додаток 6.

Задачі практичного змісту складені і розв’язані учнями вдома.

І група.

Якщо на географічній карті з’єднати відрізками гору Кайлас у Тібеті, Північний полюс та Стоунхедж( споруда з великого каміння, встановленого одне на одне, це висяче каміння знаходиться у Великобританії), то одержимо рівнобедрений трикутник, бічні сторони якого 6666 км., а кут при вершині 36о. Знайти площу земної поверхні, яку цей трикутник займає.

ІІ група.

У заповіднику знаходиться озеро,яке має форму квадрата зі стороною 2 км. У його кутах ростуть дуби, що мають історичну цінність. У зв’язку із збільшенням кількості риби у озері треба збільшити його площу вдвічі так, щоб не зашкодити дубам. Як це зробити і чому дорівнюватиме сторона нового озера.

ІІІ група.

Скляреві доручили вирізати скло для вікна круглої форми. Що і як повинен скляр виміряти, користуючись лише рулеткою, щоб вирізати скло. Чому дорівнює площа вікна, якщо знайдені виміри 13, 14 і 15 дм.

Додаток 7.

Технологія «Акваріум».

Задача І групи для ІІ.

Ділянка трикутної форми має розміри 25, 29 і 6 м. Де на ній треба розмістити ліхтар, щоб усі кути були однаково освітлені.

Задача ІІ групи для ІІІ.

Із сталевого бруса треба випіляти циліндричну деталь з правильним трикутником у перерізі так, щоб відходи були мінімальними. Яким буде діаметр деталі, якщо сторона трикутника 30 см.

Задача ІІІ групи для І.

Внутрішня сторона бігової доріжки стадіону400 м. Довжина кожної з прямолінійних частин 100 м. Знайти ширину стадіону.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн