Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
»
Взяти участь Всі події

Виступ. Впровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій на уроках математики

Математика

22.10.2018

376

3

0

Опис документу:
Наприкінці XX століття у сфері освіти стали очевидними дві тенденції, що зростають і посилюються до сьогоднішнього часу. Перша — стрімке зростання кількості дітей, які з дуже раннього віку охоплені обов'язковою освітою на фоні збільшення різних типів освітніх закладів, інноваційних технологій і методик, програм і підруч¬ників. Друга — поширення кількості соматичних і психофізичних захворювань у дітей, проблем морального плану і, як наслідок, - зниження якості освіти.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Впровадження здоровязбережувальних освітніх технологій на уроках математики

Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров'я — це найважливіша справа вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світосприймання, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.

В. О. Сухомлинський

Наприкінці XX століття у сфері освіти стали очевидними дві тенденції, що зростають і посилюються до сьогоднішнього часу.

Перша — стрімке зростання кількості дітей, які з дуже раннього віку охоплені обов'язковою освітою на фоні збільшення різних типів освітніх закладів, інноваційних технологій і методик, програм і підручників. Друга — поширення кількості соматичних і психофізичних захворювань у дітей, проблем морального плану і, як наслідок, - зниження якості освіти.

Ми, вчителі, вдосконалюємо методи та форми роботи на уроці, використовуємо сучасні навчальні технології, а чи часто замислюємось над тим, як даючи знання дитині, зберегти при цьому її здоров’я? Традиційна система навчання негативно впливає на всі компоненти здоров’я учнів - викликає втому, деформує мотиваційну сферу, уповільнює розвиток, виснажує адаптаційні резерви організму, провокує серед школярів зростання хронічних і, так званих, «шкільних» хвороб. Аналіз стану здоров'я дітей у нашій країні підтверджує, що пошуки інноваційних методів освіти та виховання, форм організації щодо збереження та зміцнення здоров'я молодого покоління держави набувають особливого значення. Успішне досягнення цієї мети можливе тільки при методичній, комплексній і узгодженій роботі батьків, педагогів, лікарів.

Поставити кожен урок на службу своєму і дитячому здоровю – це моя стратегія і тактика. Саме тому у своїй роботі використовую такі здоров’язберігаючі освітні технології.

1.Організаційно-педагогічні технології (визначають структуру навчального процесу, яка сприяє подоланню перевтомлення, гіподинамії та інших дезадаптаційних станів).

2. Психолого-педагогічні технології (пов'язані з безпосередньою працею вчителя на уроці,взаємодією його з учнями протягом 45-ти хвилин, тобто психолого-педагогічний супровід усіх елементів освітнього процесу).

3. Навчально-виховні технології (спрямовані на формування ціннісного ставлення до здоров’я).

Наукове обґрунтування цих технологій відображене у працях О.Сухомлинського, В.Базарного, О.Дубогай, у вальдорфській педагогіці.

Працюючи над методичною проблемою, головними напрямками в своїй роботі я обрала чотири стратегії викладання математики з використанням здоровязберігаючих технологій.

Чотири стратегії викладання математики

Лінія базових умінь Взаємозв’язок предметних вмінь

з універсальними вміннями школярів

Засвоєння універсальних умінь,

Життєві компетентності

які безпосередньо не повязані з

предметом

Впроваджуючи першу стратегію, тобто лінію базових умінь (умінь, які розвиваються завдяки заняттям математикою), я навчаю учнів логічно мислити, доводити, обґрунтовувати, аргументувати свої твердження, критично ставитись до них, розвивати математичне мовлення, як засіб комунікації та організації діяльності. Для цього я у своїй роботі використовую різні прийоми на етапах уроку (інтелектуальна розминка, дивуй, «ажурна пилка», сніжна грудка, пошта, есе).

Друга стратегія передбачає взаємозв’язок предметних умінь з універсальними вміннями школярів. Досвід показує, що одні й ті ж самі предметні уміння взаємодіють з різними універсальними. Своє завдання як вчителя, вбачаю в тому щоб допомогти учням перевести предметні вміння та навички в міжпредметні, навчивши їх працювати з алгоритмами, моделями, формулами. Ситуація успіху наступає тоді, коли вміння, отримані на уроці математики, учень використовує під час уроку хімії, фізики, природознавства, біології тощо.

При застосуванні третьої стратегічної лінії змінюється позиція вчителя (вчитель стає не транслятором інформації, а провідником, який пояснює суть проблеми, формулює завдання, пропонує форму представлення результатів, способів досягнення мети). Учні при цьому набувають не тільки діяльнісних умінь, а й рефлексивних, комунікаційних). Найбільш вдало цього досягаю, використовуючи технологію моделювання і організації навчальних ситуацій, в яких учень ставить і розв’язує власні проблеми.

Четверта лінія забезпечується формуванням життєвих компетентностей, що сприяють:

  • фізичному здоров'ю (через навички рухової активності, санітарно-гігієнічні навички, дотримання режиму праці та відпочинку);

  • соціальному здоров'ю (розвиток навичок ефективного спілкування, розв'язання конфліктів, спільної діяльності і співробітництва, співпереживання) ;

  • духовному та психічному здоров'ю (через навички самоусвідомлення, самооцінки та самоконтролю, вміння аналізувати проблему і приймати рішення щодо її розв’язання, вміння визначати життєві цілі і програми, вміння мотивувати успіх і тренувати волю).

В комплексі всі ці стратегічні лінії дали мені можливість змінити традиційні підходи до викладання математики. Наприклад, на початку вивчення теми (як правило - перший урок) я підводжу учнів до спільного визначення мети розділу, параграфа тощо; організовую роботу щодо вивчення учнями основних математичних понять, означень, правил, орієнтую їх на основні вміння, яких вони мають набути.

На етапі застосування набутих учнем нових знань, формування умінь та навичок, використовую елементи інтерактивної вправи "Займи позицію" (за результатами виконання домашнього завдання, написання перевірочної рівневої самостійної роботи), учні діляться на групи: одні працюють на самоконтролі (вправи достатнього і високого рівнів, творчі завдання), інші розв'язують завдання середнього і достатнього рівнів, використовуючи інструктивні картки, картки-консультанти. Решта під керівництвом вчителя коментують завдання початкового рівня і, використовуючи певний алгоритм, переходять до розв'язування вправ середнього рівня.

У здійсненні навчально-виховного процесу на уроках керуюся гнучкою і різноманітною динамічною і емоційною тактикою, прийоми і форми якої різні, але завжди доцільні. Це і можливість вільного вибору, і орієнтування на мету, і навчання без принципу, і створення тимчасових груп. Застосовуючи в своїй педагогічній діяльності психологічну формулу «інтерес - стимул - реакція на стимул - мотив дії - сама дія», переконана, що позбавивши дитину стимулу, не варто чекати від неї успішного вирішення навчальних завдань.

Що може бути стимулом до певного виду діяльності? На мою думку - це всі фактори, що обумовлюють виявлення навчальної активності: мотиви, мета, настанови, почуття обов'язку, інтереси, ідеали, потреби. Тобто все те, що спонукає людину до дії, те, заради чого вона її здійснює.

Плануючи діяльність з розвитку мотиваційної сфери учнів, відштовхуюсь від потреб, які має кожна людина від народження:

  • потреба в пізнанні, яка проявляється в бажанні людини ставити запитання та шукати на них відповіді;

  • потреба в самовираженні, реалізація якої спирається на знання, уміння та навички;

  • потреба в оцінюванні себе, яке проявляється в порівнюванні себе з іншими та прагненні до самовдосконалення;

  • потреба в соціальних зв'язках, яка виражається у прагненні спілкуватися з іншими;

  • потреба в безпеці, задоволення якої пов'язане із прагненням до стабільності й самозахистом. При цьому застосовую такі прийоми стимулювання як основного методу впливу на мотиваційну сферу тих, хто навчається;

  • урахування інтересів і нахилів;

  • підтримка успіхів( хвалю за конкретну діяльність конкретну людину , вживаю теплі та вдячні слова, охоче зізнаюся, що здивована діями учня і в захопленні від його вчинків);

  • прагнення зробити діяльність цікавою, підтримка суперництва , застосування різноманітних методів організації пізнавальної діяльності;

  • опора на бажання, створення умов для вибору форм діяльності на занятті, змісту та форми домашнього завдання, видів та форм контролю тощо;

  • надання учню шансу проявити себе;

  • співпереживаюча критика (підбадьорювальна позитивна критика, критика-аналогія, критика-надія, критика-схвалення, критика-стурбованість, критика-співчуття, критика-подив, критика-зауваження, критика-вимога, критика-побоювання, критика-пом'якшення та ін. ).

Постійно дбаю про те, щоб розвивати кмітливість, допитливість, залюбленість і жадобу до пізнання предмета.

Велику увагу приділяю розвитку здібностей обдарованих дітей. Результатом цієї роботи є ІІІ місце (Цибах Ірина - 2007/2008н.р. та Жукова Катерина - 2006/2007 н.р), у другому етапі Всеукраїнських олімпіад з математики. Разом з тим, з метою запобігання перевантаження учнів, використовую динамічні паузи (додаток 1), напрями арт-терапії (додаток 2).

Життя доводить, що освіта та здоровя тісно повязані. І, недарма, проведена аналогія між школою та організмом людини, в якому серцево-судинною системою є діти, що наповнюються життєвими силами і здоров’ям кровоносною системою, тобто педагогічними кадрами з їх кваліфікацією. Кістково-м’язовою системою цього організму є навчально – виховний процес на уроці і в позаурочній діяльності, системою дихання – стосунки між учасниками педагогічного процесу, нервовою системою – управління закладом і учнівське самоврядування. І тільки завдяки злагодженій роботі всіх систем та органів можна говорити про здоровя організму в цілому. Намагаючись зробити навчально-виховний процес цілісним, я впроваджую здоровязберігаючі технології і в позакласній роботі. Працюючи заступником директора зі спортивно-масової роботи, я очолюю творчу групу «Гармонія», яка працює над темою «Формування здорового способу життя засобами освіти». У 2008/2009 н.р. ми вибудували «кардіограму» освітнього середовища, а на її основі розробили рекомендації для вчителів і батьків, що є орієнтиром на шляху до поглиблення знань про здоровя та здоровий спосіб життя.

Людина наділена свідомістю, здатністю до творчості і свободи вибору. Вважаю, що варто бороротись за здоров’я, бо зміцнення нашого здоров’я – це стратегія всієї нашої життєдіяльності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.