Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 163 «Катруся» Запорізької міської ради Запорізької області
Лісова казка
мюзикл на екологічну тематику для дітей старшого дошкільного віку
Автор мюзиклу:
музичний керівник ДНЗ №163
І.П.Морозова
Мета: Поглибити знання про ліс, розширити уявлення дітей про значення лісу в житті людини, показати взаємозв’язок людини і природи. Розвивати мислення, творчу уяву, спостережливість, увагу. Підвищити екологічну компетентність дітей; сприяти розвитку творчості, художньо- мовленнєвих здібностей у дітей. Виховувати бережливе ставлення до природи.
Дійові особи:
Ведучий
Лісова фея
Зайчик
Русалоньки
Ведмедик
Хлопчик
Посеред музичної зали озеро (басейн); дерева: верба, ялинки; пеньочок, кущі, квіти і сміття навколо. По центру велика квітка.
Ведучий: Буває все у нашім світі, чи віримо ще у дива? Але говорять, серед лісу, маленька Фея тут жила. Вона свій ліс охороняла, оберігала як могла, а взимку солоденько спала, дивіться, прокидається вона.
Звучить музика: аудіо запис звуків лісу: спів пташок, шелест дерев. Квітка розкривається і з’являється маленька Фея.
Фея: Як довго спала я, що снилося мені?
Квітки веселі і трава шовкова.
Верба мені співала пісеньки,
І снилася мені весна святкова.
Співає
Я прокинулась від сну,
Тихо сонечку всміхнуся,
Всеньку зиму спала я,
А тепер ось озирнуся.
Здраствуй сонце весняне,
І квітки, трава зелена,
Ой, як довго спала я,
Як ти, лісу, був без мене?
Час оглянути мій дім, як же хороше у нім, він не спав, він жив без мене. Як ти, друже мій зелений?
(Озирається) Щось цей ліс немов не мій,він був зовсім не такий.
Підходить до верби, бачить на ній поріз:
Вербонько, сестрице рідна,
Хто ж зробив з тобою це? Бідна.
Сік краплинками стікає,
Життя з тебе витікає.
Зараз я тебе врятую, рану твою забинтую.
(Зав’язує рану. Озирається, піднімає сміття.)
Дуже довго мабуть спала,
Що ж із лісом моїм стало?
Он стрибає зайченя,зараз в нього запитаю, чому ліс свій не пізнаю.
Зайченя побачило Фею ховається за кущ.
Фея:
Зайченятко, полохливе,
Ти не бійся, я не зла.
Я дочка цього ось лісу
Мала Фея чарівна.
Що тут сталось доки спала,
Ти повідай це мені,
Може я ще не проснулась і це все у моїм сні?
Зайчик:
Ні, не сон це, добра Фея, ось таким став добрий ліс.
Я його так добре знаю
Бо також у ньому зріс.
Все це люди натворили,
Насмітили навкруги.
Купи сміття залишили
Відпочили і пішли.
Вибачай часу не маю,
Я до дому поспішаю.
Фея: Що ж, бувай, мале зайчатко, а я вмиюсь для початку.
Іде до озера
Зачерпує ніби воду витягує звідти ботик, пакет.
Фея.
Скільки бруду і сміття. Де ж Русалоньки? Нема?
Агов, подружки мої, чи ви тут іще живі?
Виходять Русалоньки, виконують танок.
Русалка: Феє, раді, що ти з нами.
Фея: Що ж тут сталося із вами?
Русалка:
Ти даки довгенько спала,
Майже озера не стало.
Замість риби в нім сміття,
В нім життя тепер нема.
Жити змоги тут не маємо,
Іншу річку пошукаємо.
(Виходять з зали)
Фея:
Що ж робити, що ж робити,
Як же ліс мій захистити?
Виходить ведмедик
Ведмедик:
Ой, ой, ой! Мене рятуйте, у капкан потрапив я,
Бідна лапочка моя!
Фея:
Лишенько, ти мій хороший,
Зараз я тебе врятую,
Твою ніжку полікую.
Замотала лапку
Треба нам не відступати, ліс наш треба рятувати.
Ведмедик:
Згода, я покличу всіх і великих і малих,
Разом будемо ставати, ліс наш рідний захищати.
Ведмедик відходить і сідає на пеньочок.
Фея сідає на пеньочок. Заходить хлопчик.
Хлопчик:
Що тут нового? погляну, (озирається)
Чи нема кого в капкані?(заглядає)
Ні нема, поставимо знову.
Я капканів безліч маю
все одно когось впіймаю.
Їсть цукерку і кидає папірець, розкидає сміття
Це сюди, а це ось так.
Фея:
Вдома теж смітиш ось так?
Хлопчик злякано промовляє:
Хто тут? Чом мене лякаєш?
Фея:Добре, що хоч страх ще маєш.
Хлопчик: Хто ти?
Фея:
Фея, що жила в ліску,
Ніби квітка в квітнику,
Ти ж понівечив мій дім,
Як я житиму у нім?
Хлопчик:
Ліс твій дім? Так не буває.
Не можна знівечить його,
Вдосталь тут для всіх й всього.
Це не дім а ліс, тим паче,
Ніхто за ним і не заплаче.
Фея:
Просто ліс і все? Це дім.
Рідний він звірятам всім,
Гей, ідіть сюди, звірята,
І Русалочки й зайчата,
Станемо разом рятувати,
Ліс наш рідний визволяти.
Виходять звірята, Русалочки. Стають навколо хлопчика, заводять
хоровод.
У лісі, лісі темному,
Що дім для нас усіх,
Не місце для нечемності
Образливих утіх.
Усіх хто із жорстокістю
Прийде в зелений дім,
Залишимо на завжди ми,
Залишимо у нім.
Стають колом, навколо хлопчика і по черзі говорять звертаючись до нього:
Фея: Вербицю ти скривдив, а верба - сестриця,
Русалка: Накидав сміття ти у нашу водицю.
Зайчик: Мене налякав, як вогонь не гасив,
Я думав, що ліс ти увесь запалив.
Ведмедик: Капкан ти на мене поставив, хлопча,
То ж в лісі ти житимеш всеньке життя.
Хлопчик:
Та я не хотів, я не думав про те,
Що в лісі, як в домі іще хтось живе,
Я більше не буду, що ж я натворив?
Я все приберу, що ось так насмітив.
Прошу я пробачення щиро, простіть,
І в мирі з природою стану я жить.
Я хочу щоб всім дарував насолоду
І ліс ваш усім надавав прохолоду.
Усі учасники виконують пісню
Бережи цей ліс, кожне деревце,
Він тобі завжди віддячить за це,
Озеру, ріку і струмок малий -
Це твоя земля,це куточок твій.
Збережи його для нащадків ти,
Не знайти гарніше тої красоти.
Сонечку всміхнись, квітам і росі,
Бо природи ми діточки усі.
Збережи свій край, ріки і моря,
Захисти траву пташки і поля.
Кожен колосок, пролісок малий.
Це твоя земля, це куточок твій.
