• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • НУШ
  • Використання стратегій «РАФТ», «Діаграми Вена», «Асоціативний кущ» на уроках у початковій школі

Використання стратегій «РАФТ», «Діаграми Вена», «Асоціативний кущ» на уроках у початковій школі

Опис документу:
Метою даної роботи є розкриття суті та змісту таких стратегій критичного мислення як «РАФТ», «Діаграма Вена» та «Асоціативний кущ» на уроках у початковій школі. Завдання: - розглянути теоретичні основи трьох стратегій, які входять до технології «Критичне мислення»; - розробити власні фрагменти уроків із застосуванням стратегій «РАФТ», «Діаграми Вена» та «Асоціативного куща» на уроках у початковій школі;

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України

Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради

Кафедра початкової освіти

АВТОРСЬКА РОЗРОБКА

Використання стратегій «РАФТ», «Діаграми Вена», «Асоціативний кущ» на уроках у початковій школі

виконала Юревич Тетяна Іванівна

вчитель початкової школи загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів № 32

м. Запоріжжя

група № 11

Запоріжжя

2018

Вступ

Виживає не сильніший і не розумніший,

а той, хто найкраще реагує на зміни,

що відбуваються.

Гордон Драйден

Останні два роки привнесли великі зміни до освіти української школи. Зміни відбуваються і надалі. До чого вони призведуть, звичайно, ми з вами побачимо не одразу. Та сподівання, що вони лише на краще, надихають на нові звершення та на пошук нових ідей, які допоможуть як найкраще реалізувати усі необхідні нововведення Нової Української Школи (НУШ).

Зміни можуть бути різними, та якими саме вони будуть для нас, залежить лише від нас. Для того, що б вони були позитивними та ні в якому разі не нашкодили, слід розібратись достеменно у теоретичній базі цих змін, вивчити ґрунтовно, що лежить в їх основі та розпочати реалізацію на практиці.

Нова Українська Школа ставить собі на меті підвищити якість освіти, що сприятиме різнобічному розвиткові, вихованню та соціалізації особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Одним з необхідних чинників, що сприятимуть реалізації даної мети є формування критичного мислення молодших школярів за допомогою різноманітних методів та стратегій навчання.

Тому метою даної роботи є розкриття суті та змісту таких стратегій критичного мислення як «РАФТ», «Діаграма Вена» та «Асоціативний кущ» на уроках у початковій школі.

Завдання, які постають перед нами:

- розглянути теоретичні основи трьох стратегій, які входять до технології «Критичне мислення»;

- розробити власні фрагменти уроків із застосуванням стратегій «РАФТ», «Діаграми Вена» та «Асоціативного куща» на уроках у початковій школі;

- обґрунтувати доцільність застосування зазначених стратегій;

- зробити відповідні висновки.

1. «РАФТ»

Назва методики “Рафт (RAFT)” розшифровується як роль (R-Role), аудиторія (A-Audience), формат (F-Forma), тема (T-Topic). Основне завдання учня в рамках цієї діяльності – висловити, описати та розповісти основні міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. При цьому учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається та обрати потрібний формат тексту.

Основне завдання учня:

- висловити важливі для персонажа ідеї;

- врахувати особливості аудиторії;

- обрати для свого повідомлення відповідну літературну форму.

Ця стратегія включає в себе 3 основні стадії:

  • Стадія виклику – на цій стадії вчитель мотивує учнів, сповіщає загальну тему уроку. Учні мають самостійно, аргументуючи, зазначити усі можливі ролі. Хто саме може висловлювати свої думки або адресувати повідомлення. Після цього слід визначитись з адресатами, до кого саме звертатимуться, до кого буде спрямоване повідомлення. Одразу обираються усі можливі форми (жанри тексту: лист, вірш, оповідання, ессе і т.д.).

Необхідно звернути увагу учнів, яким важливим є процес «приміряння» ролі на собі, і що слід пам’ятати про умови, в яких знаходиться персонаж.

Робота може бути індивідуальною чи груповою. Обираючи другий варіант, слід організовувати невеличкі групи.

  • Стадія осмислення – учні намагаються осмислити серйозніше отримані тексті, співвіднести з персонажами. Працюють з новою інформацією.

  • Стадія рефлексії – це вже процес аналізу, осмислення отриманої інформації. Діти обговорюють та порівнюють раніше відомі факти та нову для них інформацію, аналізують почуте на уроці.

1.1 Фрагмент уроку

Клас: 4

Предмет: Літературне читання (українське)

Тема: Легенди нашої землі. «Цвіркун»

Мета фрагменту: дати більш глибоке пояснення поняття літературного терміну «легенди» через зміст легенди «Цвіркун», вчити виявляти основні ознаки легенди у тексті, доводити свою думку, спираючись безпосередньо на зміст тексту; розвивати вміння виділяти головних персонажів тексту, аргументувати свій вибір; підготувати учнів до написання твору за технологією «РАФТ».

Обладнання: Таблиця «РАФТ», підручники з літературного читання (автор Коченгіна М.В.), зошити для робіт з літературного читання.

Хід фрагменту уроку

Стадія виклику

Вчитель. Ми з вами розібрали, що таке легенди та спираючись на зміст тексту, виділили основні його ознаки. Зараз, я пропоную вам виділити голову ідею легенди та життєві питання, які зачіпає саме ця легенда. (Вчитель заповнює разом з учнями таблицю «РАФТ», починаючи з теми).

Роль

Аудиторія

Форма

Тема

- хлопчик;

- цвіркун;

- люди;

- володар;

- злі вороги;

- квіти, дерева;

- птахи;

- пісня.

- діти;

- народ;

- злі вороги;

- раби;

- каміння;

- рідна земля.

- вірш;

- пісня;

- закличка;

- казка;

- оповідання;

- лист;

- повідомлення.

- Любити й славити рідний край.

- Батьківщина понад усе.

- Краса нашої землі.

- Заздрість вбиває душу.

Вчитель. Молодці. А як ви гадаєте, хто саме міг підняти такі питання? Хто з героїв легенди міг говорити на такі важливі теми?

Чи може виконувати роль оповідача лише жива людина? Чи може це зробити представник природного світу?

А чи можливо, що певну роль у передачі повідомлення/інформації може зіграти, наприклад, пісня?

А до кого можуть звертатись: хлопчик, володар, злі вороги?

Якщо головну роль виконуватиме пісня, до кого вона звернеться в першу чергу? Як ви гадаєте? А якщо роль буде у дерев та квітів?

Вчитель. З ролями та аудиторією ми визначились. Теми підібрали. А от що саме ми будемо писати, що не визначились. У якій формі можна висловлюти свої думки?

У якій формі хлопчик висловлював свої почуття? (пісня) Добре. А ще як можна?

Стадія осмислення

Вчитель. Зараз я пропоную вам об’єднатись у невеличкі групи, обрати одну з ролей, до кого ви звертатиметесь, у якій формі і я з якого питання.

Стадія рефлексії

Вчитель пропонує учням прослухати виступ кожної групи та співвіднести почуте з власними роздумами. Обговорити. Зазначити пункти, на які слід звернути увагу.

Визначити, кому найкраще вдалось подати інформацію. Хто впорався зі своєю роллю найкраще та чому.

Приклад

Повідомлення від квітів, дерев та птахів для володаря чужих земель.

«Володарю, могутній ти, та чи отримав те, що хотів від звичайного хлопця? Чи потрібні тобі ще докази того, що не подарує він тобі той пісні щастя, якої ти прагнеш? Відпусти, благаємо тебе. Хлопчик не дасть тобі бажаного. Не вбивай його, адже він дарує щастя лише тим, хто прагне його отримати. А той, хто вбиває та тримає заздрість, жагу багатства у серці, ніколи не почує тої справжньої мелодії щастя.»

2. «Діаграма Вена»

Діаграма Вена будується на двох або більше великих колах, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Інформація, що стосується кожної проблеми заноситься в окреме коло, а в спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових. Дана стратегія може використовуватися на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріплення. Варто пам’ятати, що важливим етапом роботи залишається синтез: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл.

Після двохвилинної самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів або ж можна зробити у класній кімнаті „галерею”, прикріпивши створені групові діаграми на стінах з їх подальшим оглядом. Застосування цього виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст виучуваного матеріалу, суть поняття, віднайти першопричини подій, проаналізувавши факти.

2.1 Фрагмент уроку № 1 з використанням стратегії «Діаграма Вена»

Клас: 3

Предмет: Природознавство

Тема: Що таке корисні копалини

Мета фрагменту: проаналізувати різноманітні корисні копалини із застосуванням стратегії «Діаграма Вена»; з’ясувати, чи відрізняються одні корисні копалини від інших; зазначити відмінні особливості; узагальнити знання учнів з теми «Різноманітність корисних копалин».

Обладнання: плакат з «Діаграмою Вена», підручник, корисні копалини.

Хід фрагменту уроку

Вчитель. Зараз ми з вами попрацюємо у групах. Спочатку, дайте-но відповіді на такі мої запитання:

- Як ви розумієте словосполучення «корисні копалина»? Для кого вони корисні і чим саме?

- Яка група наведе мені найбільше прикладів «корисних копалин»?

- Чи однакові між собою корисні копалини?

Давайте перевіримо.

Перед вам є бланк з діаграмою. Вона складається в трьох кіл. Як ви гадаєте, чому саме з трьох? ( 3 корисні копалини).

Вірно. А чому саме 3? Які корисні копалини ми з вами оберемо?

Граніт, кам’яне вугілля, нафта.

2.2 Фрагмент уроку № 2 з використанням стратегії «Діаграма Вена»

Клас: 4

Предмет: Літературне читання (українське)

Тема: Чарівні казки. «Царівна-жаба»

Мета фрагменту: узагальнити поняття «легенда» та «казки»; перевірити розуміння учнями різниці між цими літературними жанрами, вміння виділяти головні ознаки легенди та казки; вміти чітко аргументувати, чому той чи інший твір саме легенда, або ж казка; скласти порівняльну характеристику для узагальнення за допомогою «Діаграми Вена»

Обладнання: ватман з «Діаграмою Вена», підручник з літературного читання (автор Коченгіна М.В.), зошити.

Хід фрагменту уроку

Вчитель. На минулих уроках ми з вами розглядали твори «Цвіркун» та «Як мати стала зозулею». До якого літературного жанру належать ці твори? (легенди).

Чому? Доведіть мені. (Діти виділяють: основа легенди – історична подію, у легенді наявні чарівні перетворення)

Які чарівні перетворення відбулись у згаданих легендах? (Хлопчик перетворився у цвіркуна, мати перетворилась у зозулю)

А навіщо потрібні ці перетворення, адже можна було просто розповісти історії з життя цих людей? (Можливі відповіді учнів: цікавіше, незвичайно. Завдання вчителя нагадати, що, по-перше, фантастичний зміст необхідний, адже легенди частіше оповідали дітям, по-друге, легенди створювались у давні не легкі часи і бажання людей мати краще майбутнє для дітей та онуків спонукали до додавання фантастичних елементів, для «позитивного настрою» майбутнього покоління чи навпаки, для повчання, адже мати не піде від дітей, яким вона потрібна)

Вчитель. Сьогодні ми з вами розглянемо ще один, вже відомий вам жанр – казка. Що ви пам’ятаєте про казку? Взагалі, що таке казка? (Відповіді учнів)

А чи схожі між собою легенда і казка?

Пропоную вам створити порівняльну діаграму. Давайте заповнимо її. Розподілимось на групи і кожна група запропонує свій варіант діаграми. Потім об’єднаємо усе в одно спільну діаграму.

Діаграма Вена «Легенда та Казка»

3. «Асоціативний кущ»

«Асоціативний кущ» пропонується використовувати у процесі ознайомлення з новою темою. Ця стратегія допомагаю актуалізувати знання учнів з певної теми, виявити незвичайні асоціації, налаштувати на подальшу роботу. Адже працювати з темою, яка насправді знайома набагато легше. Діти налаштовуються на роботу, відбувається рефлексія за темою. Діти будуть краще сприймати нові знання та співставляти отриману інформацію з уже відомими фактами.

Правила складання асоціативного куща

-   Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

-   Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

-   Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

-   Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

3.1 Фрагмент уроку з використанням стратегії «Асоціативний кущ»

Клас: 4

Предмет: Літературне читання (українське)

Тема: «День на дворі білий, білий…». М. Вороний «Сніжинки»

Мета фрагменту: виявити усі можливі асоціації учнів зі словом «Сніжинка»; налаштувати на роботу з віршем, на сприймання нової інформації; звернути увагу учнів на те, що сніжинки можуть мати і людські риси; вчити аргументувати свою відповідь.

Обладнання: дошка, підручник з літературного читання (автор Коченгіна М.В.), зошити.

Хід фрагменту уроку

Вчитель. Що для вас взимку є найважливішим? (Відповіді учнів)

Що ви полюбляєте робити взимку найбільше?

А чи любите ви спостерігати за природою узимку? На що ви звертаєте увагу у першу чергу?

А спробуймо разом зібрати усі можливі асоціації до слова «сніжинка». З чим у вас асоціюється сніжинка і чому? Давайте домовимось - це можуть бути іменники чи прикметники

Висновки

Розглянуті стратегії дають можливість більш ефективно працювати над розвитком критичного мислення учнів початкової школи. Застосовувати ці стратегії найкраще на уроках літературного читання, природознавства, української мови. Такі завдання діють можливість учнями проявити себе, розвивати творчі навички, навчитись працювати у групах, доводити власні думки, спираючись на власний досвід та знання.

Використовувати стратегії критичного мислення можливо не лише у 3 – 4 класах. Розпочинати роботу з їх застосування слід вже з першого класу, привчаючи дітей до самостійного мислення, мислення не за шаблонами, мислення з критичним спрямуванням.

Список використаних джерел

  1. Відеоматеріали до оновленої програми з української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://teachervladimirovna.blogspot.com/ 2016/12/

  2. Використання технології розвитку критичного мислення в освітньому процесі НУШ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-tehnologii-rozvitku-kriticnogo-mislenna-v-osvitnomu-procesi-nus-4682.html

  3. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів /А.Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер; [наук. ред., передм. О.І.Пометун]. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

  4. Стратегії розвитку критичного мислення. Мозкова атака. «Асоціативний кущ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://putped.edu. ua/koledzh/navchalna-diyalnist/nova-ukrajinska-shkola/metodichni-rekomendatsiji/851-strategiji-rozvitku-kritichnogo-mislennya-mozkova-ataka-asotsiativnij-kushch.html

  5. Пометун О.І., Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. /За ред. О. І. Пометун. – К.І.А.С.К., 2003. – 192 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Методологічні основи організації психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу дитини із особливими освітніми потребами»
Маргарита Сергіївна Чайка
30 годин
590 грн