Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Видатні люди "Ліна Костенко (нар. 1930)"

Українська література

Для кого: Дорослі

24.04.2021

103

3

0

Опис документу:
Творчість Ліни Костенко - по справжньому неповторне явище духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує у них світлі і радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими. В усьому і завжди залишатися людиною - життєве кредо поетеси. Одна з головних умов цього - правдивість, чесність перед собою й іншими:
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи, в казки літать на крилах палітур. А я писала вірші про фугаси, а я вже смерть побачила впритул.

Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко. У її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність трибуна.

Ліна Василівна Костенко народилася у містечку Ржищеві на Київщині в учительській родині. У 1936 році сім'я переїхала до Києва, де дівчина закінчила середню школу, навчалася в педагогічному інституті, який закінчила з відзнакою. Друкуватися вона почала рано - ще навчаючись у школі. Перша збірка поетеси "Проміння землі" вийшла друком у 1957 році. Серед інших відомих її збірок - "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989), "Берестечко" (1999).

За роман у віршах "Маруся Чурай" і збірку поезій "Неповторність" у 1987 році Ліна Костенко удостоєна Державної премії ім. Т. Шевченка, її твори перекладалися мовами багатьох народів світу.

Непросто склалася творча доля поетеси. Після блискучого успіху перших трьох книжок - тяжкий шістнадцятирічний період замовчування, її ім'я зникло з літературного процесу: від 1961-го до 1977 року не видавалося жодної її книжки - партійні ідеологи перекрили всі канали спілкування поетеси з народом. Але мужня жінка, самобутня поетеса витримала і цькування влади, і несправедливі закиди критики, і пасивне мовчання "юрби". Сьогодні Ліна Костенко - один із найулюбленіших українських поетів, її вірші нікого з читачів не залишають байдужими, бо сповнені справжньої, непідробної любові - до людини, природи, рідного краю.

Поезія Ліни Костенко відзначається багатством форм, жанровою різноманітністю. Поетеса - майстер розгортання ліричного сюжету, майстер вірша-алегорії, філософського роздуму.

Гострим болем відгукнулася в серці Ліни Костенко Чорнобильська трагедія. З-під її пера виходять сповнені гіркоти і страждання поетичні рядки:

Стоять озера в пригорщах долин.
Луги цвітуть у придорожній смузі.
Дівча козу на вигоні пасе.
Машини мчать, баранки крутять аси.
Малина спіє... І на все, на все
лягає пил чорнобильської траси.

Ліна Костенко здатна віднайти прекрасне в найзвичайніших речах: "якийсь листочок осінній, і вже стоїш в потрясінні". У своїй любові до всього сущого вона ніби зливається з природою, стає гармонійною і невід'ємною її частиною:

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутність.

Ліна Костенко не може спокійно пройти повз жорстокість, підлість, лицемірство, зраду. Пряма і чесна, вона обрала девізом свого життя правду і сміливість, її турбує духовне здоров'я нації, що втрачає свою природну самобутність, забуває вивірені століттями моральні закони:

Які слова страхітливі - дволикість, дворушництво, двозначність, двоєдушність!

Пристрасно закохана в життя, Ліна Костенко гнівно засуджує війну, що забирає найдорожче - людське життя. Маленькою дівчинкою переживши страхіття війни, поетеса написала ряд віршів, які пронизує біль від усвідомлення тих втрат, яких зазнало людство від численних воєн. Одна з її поезій так і називається "Мій перший вірш написаний в окопі".

Перу Ліни Костенко належить ряд прекрасних творів про одне з найнеповторніших людських почуттів. Любовна лірика поетеси вражає чистотою і ніжністю, якоюсь особливою цнотливістю почуттів. Зачаровують її вірші про кохання зі збірки "Неповторність". У них поєднались, здається, непоєднані речі: жіноча таємничість, незбагненність, емоційність, розвихреність і філософська глибина, ясність думки.

Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" - перлина української літератури XX століття.

В основу твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцю, знану в багатьох країнах баладу "Ой не ходи, Грицю", авторство якої приписується легендарній народній поетесі Марусі Чурай. Перед читачем - широка панорама життя України середини XVII ст. і водночас проблема митця і суспільства, яка переростає рамки зображеного історичного періоду.

Авторка відштовхується від легенди, щоб побачити й збагнути, чому народна свідомість пронесла крізь віки пам'ять про Марусю Чурай - дівчину-піснетворку, з ім'ям якої пов'язана романтично-трагічна історія про отруєння невірного нареченого.

Проблематика роману базується на тих суспільних, історичних, художніх засобах, які поетеса побачила у тій непростій епосі. Проблема митця і народу, яка розробляється на прикладі образу Марусі Чурай, вирішена Ліною Костенко не однобічно, а кількома нашаруваннями. Протягом усього роману ми бачимо, що внутрішні переживання героїні - це, по суті, муки митця як у суспільному значенні, так і в побутовому, бо, як підкреслює Ліна Костенко, митець не може бути відірваним від народу і від внутрішніх перипетій, які відбуваються у його душі. Проблема кохання є однією з головних у романі поетеси. Кожен читач має змогу відкрити для себе красу і силу людської любові, хай навіть ця любов зазнала зради і привела до трагічної розв'язки. "Маруся Чурай" збагачує нас своєю "філософією любові", у якій це почуття визнається як особлива духовна цінність.

Композиційна побудова роману мас дві основні сюжетні лінії - історія життя і кохання Марусі та Гриця і національно-визвольна боротьба українського народу під керівництвом В. Хмельницького.

Головна героїня роману у трактуванні Ліни Костенко - це не просто красива дівчина, прекрасна співачка. Це образ, що зливається з образом самої України. За словами одного з героїв твору, обозного полтавського полку Івана Іскри:

Ця дівчина не просто так, Маруся,
Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.

В образі Марусі втілено найкращі моральні якості народу. Смерть може забрати кращих синів і дочок нації, таких, як Гордій Чурай, Лесько Черкес, Чураївна, але їй ніколи не вдасться подолати народ, що до кінця боронить свої знамена і пісні.

"Маруся Чурай" є одним із тих творів, які через свою непроминущу мистецьку вартість назавжди залишаться в літературі. Багатьом поколінням він відкриватиме образний світ нашої непростої історії, ошляхетнюватиме душі високим патріотичним почуттям, даруватиме естетичну насолоду.

Творчість Ліни Костенко - по справжньому неповторне явище духовного життя української нації. Торкаючись наших душ, вона пробуджує у них світлі і радісні почуття, робить їх благороднішими, чистішими. В усьому і завжди залишатися людиною - життєве кредо поетеси. Одна з головних умов цього - правдивість, чесність перед собою й іншими:

Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутку, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш - то уже навіки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.