Урок української літератури в 6 класі. І. Ярошенко "Горобчик"

Горобчик Ірина Ярошенко

КАРМАЛІТА Г.М. ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ НВО «Новомиргородська ЗШ 1-3 ст. №2-ДНЗ» Новомиргородської міської ради Кіровоградської області ІРИНА ЯРОШЕНКО «Горобчик». Урок української літератури в 6 класі. Позакласне читання. Мета: ознайомити з творчістю І.Ярошенко, її оповіданням «Горобчик»;вчити аналізувати художній твір, звертати увагу на ключові слова; виховувати любов до природи,пташок Тип уроку: формування знань,умінь і навичок Обладнання: текст оповідання, малюнки учнів, відеоролик «Як поводити себе з пташенятами,що випали з гнізда»

ГОРОБЧИК Хід уроку І. Орг.момент.Емоційне налаштування на роботу Вітання учителя з учнями. Діти,сьогодні до нас завітав веселий смайлик.Він бажає вам гарного настрою і натхнення

горобчик Зараз ми ознайомимося з твором, який виноситься на позакласне читання.Але перед тим, як ми почнемо працювати, я хочу розповісти вам одну історію. 1.Ситуативне завдання. Одного разу весною я йшла через парк і біля одного дерева побачила маленьке пташеня.Воно було дуже гарне і мені захотілося взяти його з собою. -Як ви думаєте, що я повинна була зробити? Відповідь на це питання ви дасте в кінці уроку, коли ми розглянемо наш твір. ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Сьогодні ми познайомимося з творчістю сучасної дитячої письменниці І.Ярошенко, зокрема зупинимося на творі «Горобчик»

горобчик ІІІ. Основний зміст уроку. 1. Слово вчителя. Зараз ми працюватимемо над твором І. Ярошенко. -А що вам відомо про неї? 2. Коротке повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях письменниці. 3. Ідейно –художній аналіз твору. Метод «Прес». Визначити жанр твору, доведіть свою думку і обгрунтуйте. Я вважаю… Тому що... Отже…

горобчик 4.Слово вчителя. Діти, ви малювали ілюстрації до твору, тож давайте перевіримо, як ви знаєте зміст оповідання.Ваше завдання : розташувати малюнки в тій послідовності, як розгортаються події. 5. Спрямоване читання. Коментоване читання Нещодавно продзвенів останній дзвінок у школах. Дітлахи насолоджувалися вільним часом та прогулянками з друзями під яскравим сонечком. Над головою цвірінькали серпокрильці, невпинно гасаючи за комахами аби прогодувати ненаситну малечу. У кущах весело перекрикували один одного горобці, а голуби ходили, поважно підіймаючи голови й шукаючи крихти та насіння. Підкреслення деталей, які є важливими: - Де і коли відбувається дія? - Які птахи згадуються в уривку? - Чи бачили ви горобців, голубів? - Хто такі серпокрильці? - А чи подобаються вам ці птахи? Спостереження: художні засоби, епітети.

горобчик Марічка бігала у дворі, чекаючи на свою подружку, яка мала теж вийти на прогулянку. Раптом у неї біля ніг проскочило щось маленьке та сіреньке. Вона зойкнула, але дитяча допитливість узяла гору й дівчинка вирішила роздивитися, що ж то воно було таке. Підкреслення деталей, які є важливими: - З ким ми знайомимося? - Де знаходиться дівчинка? - Кого злякалася Марічка?

горобчик На асфальті стрибав маленький сірий горобчик. Він вертів головою на усі боки, мабуть, побоюючись вскочити у халепу. Марічка простягла маленьку ручку й легко упіймала беззахисну пташку. – Малесенький! Ти такий милий! – її маленькі теплі ручки пригріли пташку й вона закрила оченята. Задоволена дівчинка помчала додому разом з новим улюбленцем. Підкреслення деталей, які є важливими: - Хто стрибав на асфальті? - Що зробила Марічка? - А чи треба було так робити?

горобчик Спостереження: художні засоби, епітети – Мамо, мамо, подивись, кого я знайшла! – вона весело простягнула мамі пташеня, що було дуже кволе й навіть не хотіло розплющувати очі. – І де ж ти його взяла? – строго мовила мама, побачивши у руках донечки її знахідку. – Я ледь на нього не наступила… по асфальту стрибав… – дівчинка з любов’ю дивилася на пташеня, а потім підняла очі на маму. – А можна він у нас житиме? Будь ласка, матусю! – дівча гладило маленького по голівці, заглядало у оченята. Підкреслення деталей, які є важливими: -Куди побігла Марічка? -Чому дівчинка захотіла залишити горобчика у себе?

горобчик 6. Словесне малювання. - Якою у вашій уяві постає головна героїня? 7.Скласти асоціативний кущ до слова «Марійка».

горобчик Мама ласкаво погладила донечко по голівці. Потім попросила потримати горобця й уважно його роздивилася. На вигляд з ним було усе гаразд. – А хочеш, я розповім тобі історію? – Звісно! Я люблю історії! – підстрибуючи від радості дівчинка залізла мамі на коліна й приготувалася слухати, все ще погладжуючи тендітне створіння. – Коли я була маленькою, то так само, як і ти, приносила додому голубів зі зламаними чи покаліченими лапками, маленьких кошенят, яких знаходила у дворі, та цуценят, яких безмежно любила. Моя мама вчила мене доглядати за ними, лікувати й годувати. Одного разу я знайшла горобчика, так само, як і ти, й принесла додому. Я благала маму дозволити мені піклуватися про нього, адже він був такий маленький! Врешті-решт, вона погодилася. Це був зліток – молодий горобець, який вперше вилетів з гнізда. На вигляд він не був пораненим. Їсти він самостійно ще не вмів, і що б я йому не пропонувала – він лише дивився на мене своїми чорними оченятами-намистинками. Підкреслення деталей, які є важливими: -Чи любила мама Марічку? -Як відносилася мама до тварин і пташок? - Кого вона принесл -Хто такий зліток? Спостереження:худ.засоби (епітети)

горобчик Мама зупинилася, важко зітхаючи. Марічка поглянула на горобчика, що пригрівся у її тендітних долоньках. – А що було далі, мамо? – Вранці я зайшла до кімнати, де стояла коробка з пташенятком та побачила, що воно більше не ворушиться… Лише згодом я дізналася, що пташкам потрібно їсти дуже часто, інакше вони гинуть. Їх потрібно обігрівати вночі та берегти від протягів. Ти готова готувати йому мішанку, годувати його кожної години, а спати лягати лише об одинадцятій аби прокинутися о п’ятій? І, якщо пташеня буде жити, то йому потрібна клітка, бо літати його навчити можуть лише його тато й мама… І не забувай, що вони за ним вже сумують, шукають, куди поділося їхнє дитинча. Так само, як ми з татом би сумували, якби тебе забрали від нас. Марічка замислено гладила голівку маленького горобчика, його слабенькі крильця і хвостик. – А він буде жити, якщо його відпустити? – Думаю, що шансів у нього буде більше. Тільки потрібно посадити пташеня на кущ чи дерево неподалік від того місця, де воно бігало, аби його знайшли батьки й продовжили піклуватися про нього, поки воно зможе злетіти само. – Дякую, матусю, за історію. Я піду ще погуляю? – Звісно, біжи. Через кілька годин донечка повернулася додому й аж сяяла від радості: Мамо, уявляєш, я тільки посадила горобчика на кущик, як він став кликати маму, і вона прилетіла! Я бачила, мамо, я бачила! – От і добре, доню, він тепер з мамою, і щасливий. Ти врятувала його. І не тільки його, а й усю його пташину родину! Мама обійняла Марічку й погладила по голівці, як і десь на кущику мама пестила свого маленького горобчика.

горобчик Підкреслення деталей, які є важливими: - Що нового дізналися про пташенят? - А чи зможе зліток жити в неволі? - Чи сумують за ним його батьки? - Що порадила мама? - Чи відпустила Марічка горобчика? - Чого навчає нас твір? - Як ви вчинили б у такій ситуації?

горобчик 9.Відеоролик

горобчик ІV.Підсумок Урок добігає кінця.Так швидко пролетів час. -Що ви з собою візьмете з уроку? -Що нового взнали для себе? -Якою перед вами постала письмениця після ознайомлення з твором? Скласти сенкан. Тепер послухаємо відповідь на питання, як повинна була вчинити я. Оцінювання учнів. V.ДЗ. Придумати продовження до оповідання.