Урок Розробка виховної години (гри)

Опис документу:
Плани конспекти уроків навчання грамоти у початковій школі що можна використовувати як за старою програмою, так і за програмою нової української школи. Розроблені щоправда за старою програмою. Плани конспекти уроків навчання грамоти у початковій школі що можна використовувати як за старою програмою, так і за програмою нової української школи. Розроблені щоправда за старою програмою

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Сьогодні, 21 лютого, ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році.

Ведучий: Зараз це свято крокує по всій планеті, і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває свою приналежність до свого народу, народності , нації.
Ведуча: Мова – це той інструмент , який єднає націю, народність, народ до єдиного цілого. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.
Звучить пісня : « Наша мова»
1. Прекрасні всі на світі мови.
Акорди в кожної свої,
Бо в мускулистім кожнім слові
Живе народ – творець її.
2. Тому і всі люблю я мови!
Але мені найближча та,
Якою вперше я промовив,
«Кобзар» якою прочитав.
3. Мій дід і батько завжди з криці
Кували людям лемеші,
А я зі слова – блискавиці
Свої куватиму вірші.
4. …Не забувайте рідну мову,
Усім єством любіть її:
Просту, барвисту, пречудову,
Якій позаздрять солов’ї.
5. Ніжна, мила, світанкова
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвін котюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна , барвінкова
Українська мова!
Ведучий: Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки – тут коріння роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Ведуча: Кожен народ розмовляє своєю мовою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності. На сучасному етапі розвитку людства є велика кількість (понад 2500 ) відмінних одна від одної мови, які належать різним націям, народностям, племенам.

Ведучий: Українська мова - це мова численного народу. Наша мова має свою лексику, свої барви, свої відтінки, що передають почуття і відтворюють бурхливе життя і розвиток народу.

Ведуча: Всі ми знаємо багато українських пісень.
Адже, пісня – це душа народу
Народна пісня – голос невмирущий.
Вона ніколи, як хліб насущний.
Не вийде з людського сущого життя.

Ведучий: Колись наші бабусі співали багато пісень. Давайте й ми заспіваємо
Українську народну пісню.
( Звучить пісня « Пісня веселкова» )

Ведуча: А зараз давайте проведемо маленькі змагання. Загадки для дівчаток.
1. У нашої бабусі
Сидить звір у кожусі.

Біля пічки гріється,
Без водички миється. ( котик)

2. На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте,
Жовте око,жовті вії,
Та чомусь воно не гріє. (соняшник)

3. Летів птах через дах,
Сів на воротях
У червоних чоботях. 9лелека)

Ведучий: А зараз загадки хлопчикам.

1. Із неба диво золоте
І світить нам, і гріє
Ніщо без нього не росте,
І всяк йому радіє. ( сонце)

2 . По дорозі цуцик біг,
Скільки цуцик має ніг?
Почали усі лічити-
Десять вийшло у Микити.
Так чи не так? (не так)

3. Маленький хлопчик
Виліз на стовпчик,
Одежі не носить,
Личенько рябе,
Що воно таке? ( наперсток)

Ведуча: Молодці! Загадки ви добре відгадали.
Ведучий: Діти, ваші мами, бабусі, сестрички користуються наперстком , коли вишивають. Подивіться уважно, які диво- вишиванки! Це роботи ваших мам, бабусь. Нема в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Це давня традиція: гостям на рушниках підносять хліб- сіль як символ гостинності нашого народу.
( Лунає « Пісня про рушник» )

1 . Слова в нашій мові, як ліки.
Слова в нашій мові, як рани.
Буває, слова вибухають,
Як грізні вулкани.

2. Слова в нашій мові яскраві,
Подібні ранковій веселці.
Бувають слова величаві,
Що сіють надію у серці.


3. Люблю я слова громовиці,
Що б’ють точно в ціль, мов ракети,
Вагомі, як зерна пшениці,
Пахучі, мов квітів букети.

Ведуча: А зараз ми побачимо, хто із вас більше знає прислів’їв про українську мову.
Ведучий: Молодці, діти, справилися.

Жила собі маленька дівчинка, яка дуже сумувала, а коли прийшли до неї подруги, то розвеселили її. Дівчатка, як же ця дівчинка зветься? ( Подоляночка)

( звучить пісня « Подоляночка» )

1. Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.


2. Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все , як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина
Франкова у ній душа.

Ведуча: Діти, а які скоромовки ви вмієте промовляти?

Ведучий: Молодці, діти, вам , мабуть, знов хочеться співати?

Давайте ще заспіваємо українську народну пісню « Немає України без калини»

Ведуча: Раніше,коли діти збиралися всі разом зі старшими, то старші розповідали цікаві, смішні історії. Ось, наприклад, одна з них. Називається

« Досадив»
« Їхав дядько поганою конячкою, а вона й зупинилася, тож він сам запрягся, а її прив’язав до воза, та й каже: « Не схотіла їхати, то йди пішки»
Ведучий: А ви знаєте смішні історії?

1 . Що значить для людини рідна мова?
Це квітка з надр священної землі,
Це найніжніша пісня колискова,
Яку так люблять діточки малі.

2. Як можна не любити свою мову?!
Не кане із роками в небуття
Те найдорожче в світі перше слово,
З яким пройдеш ти крізь усе життя.
3. І як одна в людини Батьківщина,
Де родове зернятко проросло,
Так рідна мова лиш одна – єдина,
Хоч скільки б мов у світі не було.

Ведуча: Коли ви були маленькими, бабусі й мами співали вам колискові пісні, розповідали казки. Хто з вас пам’ятає їх?

Ведучий: Діти, гляньте на ці червоні плоди. Що ви про них знаєте? Калина і верба – улюблені символи - рослини. Було таке повір’я: коли зробиш із калини сопілку, то неодмінно в сім’ї з’явиться продовжувач роду - син.

1. Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!
2.Несеш барвінь гарячу, яру
В небесну синь пташиним граєм
І, спивши там від сонця жару,
Зеленим дихаєш розмаєм.
3. Плекаймо в серці кожне гроно,
Прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
В сім’ї великій, вольній, новій.

Ведуча: Калину оспівував у своїх віршах Т.Г.Шевченко. А чи ви знаєте пісні або вірші про калину?

Ведучий: Як гарно звучала наша рідна мова у віршах, прислів’ях, які ніжні й гарні слова і мелодія у пісні. Багато гарних слів почули ми про нашу рідну українську мову. Хочемо, щоб ви полюбили її і ніколи не цуралися рідної мови, де б ви не були, щоб зростали в ріднім краї із рідними словами.


Український дзвінкий голос мови
В моїм серці живе назавжди.
Бо зросла я у вербах шовкових,
У джерельних настоях води.
І помазана словом Тараса
Це моєї землі сила й знать.

Не питайте – якої я раси.
Тут навчилась любить і страждать,
Тут лежать мої предки відомі,
Тут у весни летять журавлі.
І окрасою в кожному домі
Фотокартки - і радість, й жалі.
І куди б не лежали дороги,
У які б не ввійшла я вітри –
Не зганьблю, не зречуся порога,
Де зорею дитинство горить…


Ведуча: Бо ніхто не має права забувати
Своєї мови рідної ніде,
Як ті пісні, які співала мати,
І як своє дитинство золоте.

Сьогодні, 21 лютого, ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях налічує кілька століть.

1. Відкрий, о рідна моя мово,

Свої скарбниці золоті.

Як не твоє співуче слово,

То що важливіше в житті?

 

2. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу-це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття.

3. Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих – рідна мова.

Вишневих ніжність пелюстків.

Сурма походу світанкова.

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

 

4. Мова, наша мова.

Мова кольорова,

В ній гроза травнева,

Й тиша вечорова.

 

5. Мова, наша мова –

Літ минулих повість,

Вічна юна мудрість

Сива наша совість.

 

6. Мова, наша мова,

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни.

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо,

В ній криваві рими,

Й сльози «Заповіту».

 

Пісня: «Червона калина»

7.Любов до України неможлива без любові до рідного слова, яке горить і горітиме доти, поки живе його народ.

 

8.Згорають очі слів, згорають слів повіки,

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому повіки !

Народ всесвітній. Слово – наш народ .

 

9. Від рідного слова ти слів набирайся,

Ніколи й ніде ти його не цурайся,

Із нього черпай ти любов, наче воду,

До рідного краю – народу.

 

10. Життя неможливо любити без слова,

Пустоцвітом ростимеш в степу край села.

Бо святая святих – рідна мова,

Що з малечого віку у серці цвіла.

 

11. Рідне слово всім нам любе,

Як отець і мати.

Рідним словом я горджуся,

Ним говорю й пишу.

Рідну мову, рідну пісню

Ніколи не лишу.

 

12. Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід,

Моя ласкава, мамина, єдина –

Щебече соловейком на весь світ.

Бентежна, тополина , малинова,

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська мова,

Немов бандури вічної струна.

 

Пісня «Ой у лузі червона калина»

 

13. Батьком української мови вважаємо Т.Г.Шевченка. Він розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув чарівну музику українського слова.

14. Кобзарю, батьку, славить світ

Твоє ім’я і край твій нині ,

У вільній. Здруженій родині.

Несе тобі хвалу й привіт.

 

15. Усі ми разом з України

Пісенний край наш солов’їний,

Якого ж племені ми діти?

Чиї читаєм заповіти?

 

16. Любіть рідну нашу мову,

Беріть до зброї гостре слово,

Ні. Не забули ще слов’яни.

Шевченка заклик полум’яний.

О,милозвучна, наша мово!

О, пісня мами колискова!

О, рідна українська мова!

 

17. Садок вишневий коло хати.

Хрущі над вишнями гудуть…

Згадаю, як співала мати,

Із серця сльози потечуть

Казала мати: «Любі, діти!

Коли полинете у світ,

Мої пісні вас будуть гріти,

Насниться, вам вишневий цвіт,

Щоб не забути край чудовий,

Й оті Шевченкові слова.

Хто забуває рідну мову,

Той наче неньку забуває.

 

Пісня «Садок вишневий коло хати…»

 

18.Що може бути дорожчим для людини, Як рідне слово. Немовля всмоктує з молоком матері і диво-пісні колискової співанки. А потім мова його розвивається, як земляний пагінчик виноградної лози.

 

19. Тут мамина пісня лунає і нині

Їх підхопили поля і гаї.

Їх вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї!

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю. Мов спраглий води,

Без рідної мови, без пісні, без мами,

Збідніє, збідніє земля назавжди.

 

Пісня: «За Україну», «Ой заграйте дударики».

 

20. Слово рідне моє, запашне , барвінкове

Ти зі мною завжди: і в натхненні й труді.

Ти гучне і надійне, таке веселкове

В тобі сили злилися мої молоді.

 

21. Таке ніжне, як запах цвітіння калини.

Той, хто любить тебе, той не зрадить повік.

Не забуде поля і гаї України,

Тому вистачить щастя на цілий свій вік.

 

22. Земля Шевченкова. Земля Франкова

Ниво, засіяна-добром

Вічна твоя соловейкова мова,

Вічна розмова Дніпра із Дністром.

 

23. Щасливий я і гордий, що читаю

Шевченка, і Франка, і Українку.

На незрівняній українській мові.

 

25.Є прекрасних мов багато.

Але першого, як мати.

Серед мов одна лиш ти є,

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова,

Ти могутня, рідна мово!

Мово пісне колискова,

Мово-матері уста.

 

26. Її незміряну – багату,

Дзвінку і ніжну, і завзяту.

Як день сьогоднішній, чудовий –

Люблю. Люблю вкраїнську мову.

 

27. Мово рідна, живи в ріднім домі,

Вертайся рідна мово,

У душу народу, у серце Вкраїни.

Якого ж ми будемо племені, роду,

Якщо буде в устах наших мова згасать?

 

28. Чи будемо тоді ми народом,

Як стихне вона в голосах?

Звучи, рідна мово,

По землі рідній лийся.

Мово моя українська,

Мово моя материнська.

Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій землі, на славній Україні. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.

 

29. Ми з нею відомі усюди.

Усе в ній, що треба нам є.

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

 

29. Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, лине рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

 

30. Рідна мово материнська.

Ти-душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська.

 

31. Я глухоти не зможу перенести,

Бо не вкладе ніхто в печалі жести.

Шум Черемоша,співи солов’я.

Дивитися на радощі обнови,

Та материнської не чути мови –

Ото б була загибель – смерть моя.

 

32. Мово моя чудова,

Як тебе не любити!

В кожнім твоєму слові.

Наше життя відбито.

 

33. Сильна, жагуча, ніжна!

Все в тобі, мово чутно:

Луни часів колишніх

І голоси майбутні.

 

34. Є в тебе сни манливі

І заповітні мрії

Серця тропічні зливи,

Пристрастей чародії.

 

35. Не довіряйте, люди,

Тим вертунам манірним,

Що у модернім бруді

Гребують словом рідним.

 

36. Рука їм коле шилом,

В ніздрі штрика погані

Слово народне, миле.

Мово моя кохана.

 

37. Мова, що пахне хлібом,

Тіл і плодів наливом,

Думки людської глибінь

Потом гірким, щасливим.

 

38. Пахне любистком, житом…

Запахом трав медових.

Як тебе не любити.

Мово моя чудова!

 

39. Говори, говори мені ти,

І чаруй мене знову і знову.

Говори мені, серце втішай

Чути хочу чаруючу мову.

 

40. Учися, мій хлопче, відмінником будь,

Люби і поля і діброви!

І де б ти не був, де б не жив, не забудь

Своєї вкраїнської мови.

 

41. Любіть мову свою

Сійте її чари, дбайте щоденно про її чистоту,

Гордіться її красою. Бо це матері мова

Я звуки її люблю, наче очі дитини!

О, мово вкраїнська!

Хто любить її, той любить мою Україну.

 

 

42. Як парость виноградної лози

Плекайте мову. Пильно й неухильно.

Політь бур’ян, чистіша від сльози.

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай щоразу служать вам.

 

43.Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова.

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова.

Не згасне там мій народ!

 

44. Наша дума, наша мова,

Голос рідного Шевченка -

Все, мов пісня колискова,

Що мені співала ненька!

 

45. Все від серця і до серця

Голос поля чи узлісся…

Найспівучіша,здається.

Наша мова, наша пісня.

 

46. Розцвітай же слово!

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі,

Пречудесно, пречудово,

Розцвітай же, слово!

 

47. Приходимо до тебе, як до неньки!

Дай поміч діточкам усім маленьким,

Щоб ми всі шанували рідну мову,

І рідну пісню, любу і чудову!

 

48. Не можливо любити народ, Україну,

Без твого аромату, о слово, мій цвіт.

Ми ж тобі присягаємось, мово єдина,

На любові і на вічності на тисячу літ!

Пісня «Наша мова солов’їна»

 

49. На цьому наш ранок закінчений. Ми думаємо, що промінчик теплоти до рідного слова, кожен пронесе через усе своє життя.

 

Даний виховний захід формує, збагачує знання учнів і учителів про рідну мову, про культурні надбання українського народу. Розвиває пам'ять, культуру мовлення.Виховує патріотичні почуття, любов до рідної мови, рідної країни.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
4
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!