Урок № 1. Вступ. Літературні жанри і стилі

Опис документу:
Мета (формувати компетентності): предметні (поняття про «жанр», розуміння його зв’язку із родовим поділом літератури; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; усвідомлення зв’язку різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства, комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих;

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок № 1. Вступ. Літературні жанри і стилі

Мета (формувати компетентності): предметні (поняття про «жанр», розуміння його зв’язку із родовим поділом літератури; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; усвідомлення зв’язку різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства,

комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення

до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з книгою;

загальнокультурні: громадянську ініціативу, прагнення до гуманістичних

ідеалів, естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд).

Обладнання: підручник «Зарубіжна література» (авт. В. В.Паращич, Г. Є Фефілова), епіграф уроку, книжкова виставка «Літературне турне» (книги за програмою 9 класу).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: літературні роди, жанри, стилі.

Перебіг уроку

Я люблю читати книги, люблю тримати їх у руках, продивляючись заголовки, що звучать,

як голос за таємничим входом…

О. Грін

І. Актуалізація опорних знань

  1. Вступна бесіда (інтерактивний прийом «Мікрофон»):

  • Згадайте та назвіть найбільш значущі твори, вивчені у 8-му класі.

  • Хто з письменників, включених в програму із зарубіжної літератури для 8-го класу, став вам близький і чому?

  • Назвіть імена письменників та їх твори, що не увійшли до шкільної програми, які ви читали охоче і з користю для себе.

2. Виробляємо математичну компетентність (уміння установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію): виконання вправи «Мозковий штурм» (робота в парах з роздатковим матеріалом)

Спробуйте продовжити два рядки схожих понять, що починаються зі слова «література»:

Література

мова, історія, географія, алгебра, біологія... – це навчальні предмети

музика, скульптура, живопис,

театр, кіно, танок... – це види мистецтва

  • Чи можемо ми згрупувати деякі види мистецтва за певними ознаками?

  • Що, на ваш погляд, є спільною ознакою для всіх видів мистецтва?

  • З яким предметом можна порівняти мистецтво, щоб проілюструвати його роль у нашому житті? (Дзеркало)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

1. Слово вчителя. У попередні роки ви прочитали чимало прекрасних творів зарубіжних письменників, стали мудрішими й духовно багатшими, осягаючи своєрідність творів різних родів і жанрів, секрети письменницької майстерності.

Сьогодні ми знову відправляємося у подорож країною Зарубіжної Літератури. Я хочу звернутися до вас словами письменника-романтика О. Гріна. Він був мрійником-мандрівником і створив у своїй уяві чудову країну, де живуть відважні люди з гарячими серцями, що вміють робити дива власними руками і щиро дарувати їх світу. У його країні навіть у звичайному, буденному є щось чарівне, і воно кличе у незвідане… 

Як ви вважаєте, про що будуть ці слова? Яке ключове слово обов’язково прозвучить у цій цитаті? (Звернення до епіграфу уроку – запис на дошці).

І це справді так. Саме література формує основу духовно-естетичного світу людини, сприяє емоційному розвитку, здатна змінити стиль життя особи, поліпшити її взаємини з оточенням, підвищити заряд активного оптимізму, життєву стійкість. Запрошую вас до подорожі у країну Зарубіжної Літератури!

2. Виробляємо компетентність «Уміння вчитися впродовж життя» та інформаційну компетентність: анкетування учнів, колективна робота з інфографікою «Читати чи не читати?» (розміщена на дошці або у вигляді презентації).

Учитель. Чи замислювалися ви над тим, навіщо ми читаємо книги? Чому саме уміння читати є однією з унікальних особливостей людини розумної? Що ми шукаємо в художніх творах? Цікаве дослідження на тему «Читати чи не читати?» провело національне інформаційне агентство України «Укрінформ». Результати дослідження подані у вигляді інфографіки. Розгляньте її, проаналізуйте. А запропонована вам анкета «Читачі XXI cтоліття» допоможе кожному з вас дати відповіді на ці питання.

Анкета «Читачі XXI століття»

– Розкажіть, чи ви любите читати. З якою метою ви читаєте книги (виберіть відповідь):
- пізнаю світ і себе в ньому;
- хочу бути ерудованої особистістю;
- хочу добре вчитися;
- хочу розважитися.

– Як ви вважаєте, яким ви є читачем? А яким читачем хотіли б стати й чому?

– Якщо б ви були письменником, яких читачів побажали б собі самі?

– Чи читаєте тепер якийсь літературний твір? Якщо так, то поясніть свій вибір.

– Яким творам ви віддаєте перевагу (виберіть вашу(і) відповідь(і):
- наукова фантастика і фентезі;
- твори про сучасників;
- твори про дружбу і кохання;
- гумористична література;
- твори про природу;
- пригодницька і детективна література;
- твори на історичну тематику;
- інші твори.

– Які твори і яких авторів ви хотіли б прочитати? Обґрунтуйте свій вибір.

ІII. Робота над темою уроку

1. Ознайомлення з підручником, його структурою.

1) Самостійне опрацювання вступних статей підручника «Юні друзі», «Шлях до мрії та успіху — через подорож Країною Книг»: читання мовчки (с. 5 – 7) з коментарем вчителя.

2) Слово вчителя: коментар до структури підручника (с. 8).

Виконуючи завдання підручника, ви удосконалите певні уміння та навички, станете більш компетентними щодо створення характеристики образів художнього твору, порівняння художніх явищ або героїв, відстоювання своєї точки зору, філософського осмислення історичних та суспільних явищ, технології роботи з художнім текстом тощо. Ви зможете продемонструвати свої творчі здібності та можливості, майстерність конструювання та створення творчого проекту за наданим алгоритмом або самостійно.

Перший рівень містить запитання за текстом прочитаного вами твору і має на меті перевірити глибину засвоєння вами його змісту. Відповідаючи на запитання другого рівня (рубрика «Проаналізуйте»), ви складатимете характеристики образів, висловлюватимете свої думки стосовно прочитаного, розмірковуватимете над порушеними автором проблемами, зіставлятимете з сучасністю та висловлюватимете свої читацькі уподобання.

Третій рівень запитань і завдань — рубрика «Створіть» — це різноманітні завдання творчо-аналітичного характеру: дослідження історичної долі жанру, складання альманаху-збірника, ілюстрованого путівника тощо.

Вам належить ще багато чому навчитися, перш ніж ви станете уважними, вдумливими читачами, а прочитані книги — вашими друзями.

2. Виробляємо літературну компетентність: колективна робота зі статтею підручника «Література «на долоні»: літературні жанри і стилі» (читання мовчки, опрацювання понять «Літературні роди, жанри, стилі»).

3. Евристична бесіда за запитаннями підручника (с. 11, питання 1 – 3).

Що таке жанр і як він пов’язаний із родовим поділом літератури?

За якими ознаками можна впізнати рід літератури та жанр художнього твору? Наведіть приклади.

– Які розрізняють літературні стилі та якими є їхні складники? Наведіть конкретні приклади.

IV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Заключне слово вчителя. Письменник, обмірковуючи задум і працюючи над його втіленням, співвідносить його з тим чи іншим жанром. Таким чином, визначити, до якого жанру належить твір,— значить глибше й точніше зрозуміти не лише художній текст, але й підтекст.

V. Домашнє завдання

Виробляємо соціальну та громадянську компетентності: дати розгорнуту письмову відповідь на запитання підручника № 4 (с. 11):

– Як індивідуальний стиль письменника залежить від сприйняття цим письменником дійсності?

Урок № 2.

Тема. Перехідні явища в літературі

Мета: (формувати компетентності): предметні (поняття про «жанр», розуміння його зв’язку із родовим поділом літератури; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; усвідомлення зв’язку різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства,

комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення

до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з книгою;

загальнокультурні: громадянську ініціативу, прагнення до гуманістичних

ідеалів, естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: літературні роди, жанри, стилі

Обладнання: підручник «Зарубіжна література» (авт. В. В. Паращич, Г. Є Фефілова), інфографіка, таблиця, роздатковий та ілюстративний матеріал.

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (вибірково): слухання кількох творчих робіт (запитання № 4, с. 11).

Очікувана відповідь (зразок):

О. Блок стверджував: «Стиль усякого письменника так тісно пов'язаний із змістом його душі, що досвідчений погляд може побачити душу за стилем». Так, письменник є неповторною індивідуальністю, яка виявляє себе в результатах творчого процесу – художніх творах. Ключ до пізнання індивідуальності митця – його творчий стиль. Тільки яскрава індивідуальність здатна створити неповторний стиль (характер — це стиль, стверджували в давнину).

Невід'ємною складовою індивідуального стилю письменника є мова художнього твору, у якій митець відтворює своє естетичне кредо, сприймання та розуміння дійсності. Стиль письменника – це ще й сукупність особливостей його творчості, якими його твори відрізняються від творів інших митців.

Залежно від того, як письменник сприймає, розуміє і тлумачить світ, під впливом життєвих обставин формується тематична зорієнтованість його творів. Іноді з певними жанрами асоціюється літературне ім’я: Гомер – з епічною поемою, Арістофан – з комедією, Вільям Шекспір – з драмою, Франческо Петрарка – з сонетом, Остап Вишня – з усмішкою (гуморескою), Олександр Довженко – з кіноповістю та ін. Це також є індивідуальною ознакою творчості письменника, оскільки вибір жанру залежить здебільшого від особистих уподобань автора, навіть інтуїтивного потягу до художньої форми, в якій він може найповніше і найяскравіше реалізувати свій творчий потенціал.

«Нехай особа автора, — розмірковував І. Франко, — його світогляд, його спосіб відчування зовнішнього і внутрішнього світу і його стиль виявляються в його творі якнайповніше, нехай твір має в собі якнайбільше живої крові і його нервів. Тільки тоді се буде твір живий і сучасний, справжній документ найтайніших зворушень і почувань сучасного чоловіка». Усе це засвідчує взаємопов’язаність творчої індивідуальності та індивідуального стилю.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя. Давні філософи уявляли, що земля тримається на трьох китах. Що стосується нашої планети – це, звісно, не правильно, а от щодо літератури, то такими китами є лірика, епос та драма. Це – роди літератури. Як у світі виникають нові країни, так у літературі з епосу виникають нові літературні жанри. Зрозуміти поняття та характеристику категорій жанр і рід в літературі, а також пригадати твори митців, що писали відповідно до кожного з них нам допоможе цей урок.

ІII. Робота над темою уроку

1. Колективна робота зі статтею підручника «Перехідні явища в літературі» (с. 10 – 11): визначення ключових тверджень статті, їх коментар вчителем.

2. Виробляємо літературну та інформаційно-цифрову компетентності.

А) Завдання: розгляньте інфографіку «Роди художньої літератури». Спробуйте сформулювати тему уроку, якій мети ми повинні досягти та якій теоретичний матеріал опанувати?

Б) Пояснення вчителя (з опорою на інфографіку та таблицю, розміщені на дошці). Учні складають тези пояснення вчителя.

Всі літературні твори можна віднести до одного з трьох родів: епосу, лірики чи драми. Зустрічається також суміжний рід – ліро-епічні твори, але це є поєднанням двох перших – епосу та лірики. Літературні роди різняться структурою написання та приналежністю твору. Не можна сказати, який із родів читати найлегше, але кожен із них потрібен літературі.

Основні особливості епосу

Основні особливості лірики

  • розповідь про події як такі, що вже відбулися;

  • зображення людини через її вчинки, поведінку, особливості мови тощо;

  • описи різних видів;

  • рівний («епічний») тон викладу;

  • менш інтенсивне, ніж у ліриці, використання образотворчих засобів;

  • прозова форма.

  • вираження почуттів і роздумів, викликаних зовнішніми обставинами;

  • елементи розповіді, описи;

  • висока образність і емоційність;

  • інтенсивне використання образотворчих засобів;

  • стислість викладу;

  • віршова форма;

  • малий обсяг.

Особливості ліро-епічних жанрів

сполучає елементи епосу

елементи лірики

  • сюжетність;

  • характеристика дійових осіб;

  • розповідь;

описи.

  • відтворення почуттів і роздумів героя;

  • ліричний герой;

віршова форма.

Особливості драматичних творів

  • зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання;

  • рушій дії — гострий конфлікт;

  • відтворення подій як живого процесу, що протікає в даний момент;

  • діалогічний виклад художнього матеріалу;

  • поділ тексту на дії, картини, яви;

  • наявність ремарок;

  • призначення твору для вистави на сцені;

  • прозова форма (зрідка — віршова).

3. Словникова робота: запис у зошитах визначення літературознавчих понять «Лірика», «Драма».

4. Виробляємо компетентність «Ініціативність і підприємливість»: виконання вправи «Мозковий штурм» (робота в групах з наступною презентацією результатів роботи представниками груп): виконання завдань підручника (с. 12 – 13)

5. Робота з рубриками підручника «Запам’ятайте!», «Усвідомте», «Проаналізуйте» (усно) – с. 13.

IV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Літературна вікторина «Чи пам’ятаєте ви?»

  • Визначте літературні жанри, батьківщиною яких уважається Давня Греція: байка, міф, сонет, фентезі, поема, детектив.

  • Невеликий за розміром розповідний художній твір здебільшого про одну або декілька подій у житті людини (іноді кількох людей), – це - … (оповідання)

  • Елементи лірики, епосу й драми як літературних родів поєднано в жанрі … (балади)

  • Провідним жанром у літературі класицизму є … (трагедія)

  • Один із видів епосу, розповідний художній твір, у якому досить широко змальовано життя одного чи кількох героїв протягом досить тривалого або важливого за подіями часу, – це … (повість)

V. Домашнє завдання

Виробляємо компетентність «Уміння навчатися впродовж життя».

Складіть опорну схему-творчий проект теми уроку, увівши в неї конкретні приклади (рубрика «Складіть!» - с. 13). Згадайте вивчені у восьмому класі літературні напрями та стилі і створіть у вигляді проекту їхні «портрети», спираючись на пам'ятку «Як виконати проект» (роздатковий матеріал).

Як виконати проект

  1. Обміркуйте тему проекту. Визначте його мету та завдання.

  2. Складіть план дій:

  • визначте джерела нео6хідної для виконання проекту інформації;

  • розподіліть між учасниками проекry завдання;

  • визначте час виконання окремих завдань.

  1. Проведіть дослідження (зберіть інформацію, вивчіть її та систематизуйте).

  1. Сформулюйте висновки, оформіть звіт про виконання проекту, бажано з демонстраціею матеріалів (у вигляді мультимедійної презентації, виставки, рукописного журналу тощо).

  2. Результати дослідження презентyйте в класі на уроці літератури.

Урок № 3. Тема. Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями

Мета (формувати компетентності): предметні (уміння розкривати чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва; розуміння основних художніх напрямів розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, їхніх ознаків, представників; поняття про ключові ідеї Просвітництва, уміння виявляти їх у прочитаних творах; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: ставлення перед собою мети й системної праці для її реалізації критичне мислення; комунікативні: розуміння ролі ініціативи в суспільстві; навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з книгою; загальнокультурні: особисту відповідальність за стан навколишнього середовища; осмислення значення безпечної поведінки в критичних ситуаціях; свідоме ставлення до моральності, прагнення до гуманістичних ідеалів, світогляд).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: просвітництво, просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм.

Обладнання: підручник «Зарубіжна література» (авт. В. В. Паращич, Г. Є Фефілова), інфографіка, таблиця, роздатковий та ілюстративний матеріал.

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково): слухання кількох творчих робіт.

2. «Занурення» в тему уроку: евристична бесіда за запитаннями підручника (с. 15).

  • Про які літературні течії й напрями ви дізналися у восьмому класі?

  • Назвіть найвидатніших представників цих літературних епох, їхні найвідоміші твори.

  • Які основні ідеї сповідували в ці часи? Простежте за їхніми змінами.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

1. Робота з епіграфами підручника (с. 15).

  • Прокоментуйте провідну думку поета І. Канта. 

  • Як ви розумієте вислів Вольтера? Чи погоджуєтесь ви з його думкою?  

  • Якої епохи стосується вислів Ф. Бекона? Що вам відомо про цю епоху?

2. Слово вчителя. Перш ніж продовжити розмову про всесвітній літературний процес, згадаймо його витоки. Все, що існує на світі, завжди має свій початок. Європейська література народилася з дивовижної і неповторної культури античного періоду. Другий етап розвитку всесвітнього літературного процесу – Середньовіччя – тисячолітній період в історії європейської культури, проміжний між античністю та Відродженням.  Безліч ниток крізь віки й тисячоліття тягнуться від античності в інші епохи, утворюючи дивовижне плетиво, барвистий килим європейської цивілізації. Ми помандрували стежками сивої давнини, яка має продовження в сьогоденні. Дуже влучно сказав німецький поет філософ Й.В. Гете: «Епоха йде вперед, а кожна окрема людина починає спочатку». Як ви розумієте слова великого поета? 

Епоха Просвітництва, яка прийшла на зміну епосі Відродження,— одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. Сам корінь слова «просвітництво» ( від «світло», «світити») указує на одну із провідних тем доби. Саме з цією епохою ми сьогодні почнемо знайомитися ближче.

ІII. Робота над темою уроку

1. Виробляємо літературну та інформаційну компетентності.

А) Завдання: розгляньте інфографіку «Просвітництво» (підручник, с. 14). Спробуйте дати характеристику та сформулювати основні ідеї епохи Просвітництва.

Б) Пояснення вчителя (з опорою на інфографіку та таблицю, розміщену на дошці). Учні складають тези пояснення вчителя.

Основні ідеї Просвітництва

- культ розуму й науки;

- поєднання розуму й природи;

- віра в перетворюючу силу ідей та освіти;

- визнання впливу соціального та природного середовища на формування особистості;

- заперечення вроджених ідей, визнання переваги досвіду;

- переосмислення питань світобудови й суспільного порядку;

- проголошення "царства розуму";

- прагнення узгодити життя людини з природними законами;

- ствердження цінності особистості незалежно від її соціального стану;

- проголошення рівності всіх людей (всі мають однакові права на щастя й вільне життя);

- віра в можливість виховання гармонійної людини, яка живе за законами розуму й природи;

- ствердження великої виховної ролі мистецтва в суспільстві;

- прагнення до загальної перебудови світу ("громадяни світу").

Художні напрями епохи Просвітництва

У XVIII ст. паралельно розвивалися три основні художні напрями - просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм. Дещо осторонь стояло мистецтво рококо, тісно пов'язане з бароко.

Просвітницький класицизм:

- раціоналізм;

- перевага загального над особистим;

- гармонійність побудови;

- дидактизм;

- вплив античної спадщини;

- думка про необхідність служіння всьому суспільству, справі свободи і справедливості;

- ідеї зміни існуючого порядку і встановлення замість нього більш розумного і гуманного;

- зосередження уваги на конфліктах, які виникають внаслідок зіткнення героїв із недосконалим суспільством;

- проблематика творів - актуальна, соціально значуща;

- провідні літературні жанри - трагедії, епопеї, оди;

- орієнтація на інтереси представників третього стану

2. Виробляємо літературну компетентність: колективна робота зі статтею підручника «Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва», «Характерні ознаки Просвітництва» (с. 16 – 18, 22; визначення ключових тверджень статті, їх коментар вчителем).

3. Виробляємо компетентність «Ініціативність і підприємливість»: виконання завдання рубрики «Літературний ринг» (с. 23, робота в парах з наступною презентацією результатів роботи).

Проти

За

Розум – фальшивий ідеал, який возвеличило Просвітництво.

Його можна замінити вірою, релігійними цінностями, але вони різні у різних народів, і за ними також тягнеться шлейф кривавих війн.

Розум, як ідеал Просвітництва (звичайно, із розумінням його обмеженості) залишається основною цінністю сучасної цивілізації. За висловом В. Черчілля, буржуазна демократія недосконала, але кращої людство поки що не придумало.

  • А якої думки дотримуєтеся ви?

4. Бесіда за запитаннями підручника (прийом «Мікрофон») – с. 23 – 24.

5. Колективна робота з рубриками підручника «Запам’ятайте!», «Усвідомте» (усно) – с. 24.

IV. Домашнє завдання

1. Виробляємо загальнокультурні компетентності: виконати (усно) завдання рубрик «Проаналізуйте», «Створіть» – с. 24.

  • Проаналізуйте, наскільки принципово новими були відкриття в різних галузях науки в наступні епохи.

  • Створіть образ епохи Просвітництва з літературно-мистецької точки зору.

2. Індивідуальне завдання: підготувати «Літературні візитівки» про життя і творчість Дж. Свіфта (2 – 3 учня).

V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

Виробляємо інформаційну та загальнокультурні компетентності:

огляд інфографіки «Калейдоскоп цікавого» (підручник, с. 20 – 21) з коментарем вчителя.

Завдання.

  • Знайдіть в інфографіці 5–10 цікавих фактів.

  • Перевірте деякі з них на істинність, знайдіть підтвердження їм у інших джерелах.

  • Напишіть невелике резюме (або візитівку) наведеної в зображенні інформації (вдома).

Урок № 4. Джонатан Свіфт — майстер алегорії, співець людини нового часу — Просвітництва

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння основних художніх напрямів розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, їхніх ознаків, представників; поняття про ключові ідеї Просвітництва, уміння виявляти їх у прочитаних творах; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: ставлення перед собою мети й системної праці для її реалізації критичне мислення; комунікативні: розуміння ролі ініціативи в суспільстві; навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності, прагнення до гуманістичних ідеалів, світогляд).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: просвітницький реалізм, роман, алегорія, памфлет, сатира.

Обладнання: підручник «Зарубіжна література» (авт. В. В. Паращич, Г. Є Фефілова), епіграф до уроку, інфографіка, таблиця, роздатковий та ілюстративний матеріал.

Перебіг уроку

Я пишу не заради слави. Єдина моя мета – благо суспільства.

Дж. Свіфт

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (фронтально): слухання кількох творчих робіт (завдання рубрик «Проаналізуйте», «Створіть» - с. 24).

2. «Занурення» в тему уроку: евристична бесіда за запитаннями підручника (с. 24).

  • Як ви ставитеся до фантастики і які фантастичні твори пам’ятаєте?

  • Що ви знаєте про Гуллівера і хто такі ліліпути?

  • Як ви ставитеся до серйозного змісту твору, поданого у фантастичній, сатирично-алегоричній формі?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

1. Слово вчителя. Творчість Джонатана Свіфта — важливий етап у розвитку англійського просвітницького реалізму XVIII століття. З творчістю Свіфта пов'язана сатирична традиція англійської літератури, яка набула подальшого розвитку у творах багатьох поколінь письменників. Як майстер сміху у різних формах його вияву — від нищівного сарказму до ущипливої іронії — Свіфт посів чільне місце у світовій літературі.

ІII. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя. Основним джерелом відомостей про родину Свіфта і

його ранні роки є «Автобіографічний фрагмент». Родина Свіфта мала кілька цікавих літературних зв’язків. Його бабуся, Елізабет (Драйден) Свіфт, була племінницею Еразмуса Драйдена, діда поета Джона Драйдена. Тітка цієї самої бабусі, Кетрін Драйден, була двоюрідною сестрою дружини Волтера Релі. Його прапрабабуся, Маргарет Свіфт, була сестрою Френсіса Годвіна, автора книги «Людина на Місяці», яка почасти вплинула на сюжет «Мандрів Гуллівера».

2. Виробляємо загальнокультурні компетентності: повідомлення вчителя з опорою на фото-презентацію «Путівник країною письменника».

Собор св. Патріка в Дубліні, Ірландія

Батьківщина Джонатана Свіфта — Ірландія — держава в північно-західній Європі на території о. Ірландія, що був поділений 1921 року. З півдня, заходу й півночі омивають води Атлантичного океану, а на сході її відділяє від Великобританії Ірландське море. Країна має високі показники в системі освіти, дотриманні політичних свобод і громадянських прав, свободи преси та економічної свободи. Є членом Європейського Союзу, Організації економічного

співробітництва і розвитку та Організації Об’єднаних Націй. Столиця — Дублін.

В Ірландії діє посольство України, в Україні є ірландське почесне консульство.

Ірландія — батьківщина багатьох відомих письменників — Джеймса Джойса («Улліс»), Томаса Майна Ріда («Вершник без голови»), Клава Стейплза Льюїса («Хроніки Нарнії»), Родді Дойла, Сесилії Агерн, Енн Енрайт і, звичайно ж, Джонатана Свіфта й ін.

3. Виробляємо літературну та інформаційну компетентності:

А) Слухання повідомлень за індивідуальним домашнім завданням («Літературних візитівок» про життя і творчість Дж. Свіфта).

Б) Огляд інфографіки с додатковим завданням.

Завдання. Розгляньте інфографіку (підручник, с. 25). Спираючись на неї, зробіть усну стислу презентацію про життя та творчість Дж. Свіфта.

В) Заповніть у зошитах таблицю «Джонатан Свіфт: яким я його уявляю».

Зовнішність

Характер

Діяльність

Ідеали

………..

…………….

……………..

……….

4. Колективна робота зі статтею підручника про життя і творчість Дж. Свіфта (с. 26 – 29): визначення ключових тверджень статті, їх коментар вчителем.

5. Виробляємо літературну компетентність: бесіда за запитаннями підручника (прийом «Мікрофон») – с. 29.

IV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

1. Виробляємо загальнокультурні компетентності: постановка та розв’язання проблемних питань (робота в групах)

  • Чи можна епіграф до уроку (запис на дошці) розглядати як гасло письменника Джонатана Свіфта? Відповідь обгрунтуйте.

  • Що заповів Дж. Свіфт людям і в чому випередив свій час? Відповідь обгрунтуйте.

  • Прочитайте рядки, викарбувані на могильній плиті письменника: «Моє серце пошматовано, але я не каюсь. Я самотній, але не каюсь. Я переможений, але не каюсь. Наслідуй мене, якщо зможеш». Що мав на увазі Дж. Свіфт, пропонуючи наслідувати його приклад?

2. Колективна робота з рубриками підручника «Запам’ятайте», «Усвідомте», «Проаналізуйте» (усно) – с. 24.

3. Заключне слово вчителя. Талантом Свіфта захоплювалися, але ще більше боялись його. Боялись не тільки вороги, а й друзі. Манера його поводження серед «великих цього світу» виходила з наміру показати їм, що людина з розумом і здібностями, хоч і без титулів, маєтностей та становища, має право на пошану до себе. Більше того, така людина безперечно вища й значніша, аніж усі ті титуловані особи, що правлять народами.

Значення творчості Свіфта велике не лише для англійської, а й для всієї європейської літератури. Він — з тих мислителів, які прагнуть поставити широкі філософські питання людського існування, людської природи, життєвого призначення людини, сенсу її буття, саморозкриття особистості.

V. Домашнє завдання

1. Виробляємо компетентність «Ініціативність і підприємливість»: виконати (усно) завдання рубрики «Створіть» – с. 30.

  • Створіть образ Джонатана Свіфта — письменника, громадського діяча та людини.

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника, прочитати першу частину роману «Мандри Гуллівера» – «Подорож до Ліліпутії».

Урок № 5. «Мандри Гуллівера». Історія написання твору

Мета (формувати компетентності): предметні (навички дослідницько-аналітичної

роботи з текстом та виокремлення головного у тексті; уміння визначати особливості сюжету й композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»; розкривати жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера», культуру зв’язного усного

мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності,

критичне мислення та вміння розуміти систему образів для розкриття ідейного

задуму твору; комунікативні: толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: розуміння філософсько-етичної проблематики роману; навички роботи з книгою; загальнокультурні: свідоме ставлення до моральності, прагнення до гуманістичних ідеалів, естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Основні терміни та поняття: сатира, гумор, іронія, пародія, гротеск, алюзії, ремінісценції.

Обладнання: підручник «Зарубіжна література» (авт. В. В. Паращич, Г. Є Фефілова), інфографіка, текст роману «Мандри Гуллівера», ілюстративний матеріал.

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (фронтально): слухання кількох творчих робіт (завдання рубрики «Створіть» – с. 30).

2. «Занурення» в тему уроку: евристична бесіда за запитаннями підручника (с. 30).

  • Які наукові, природничі, географічні відкриття збігаються за часом з епохою Просвітництва?

  • Як це позначилося на розвитку літератури, її тематиці, жанрах та героях?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя. У 1726 р. в Дубліні Свіфт написав роман, який увічнив його ім’я: «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів». Це одна з найсумніших книжок в історії європейської літератури, яка написана з почуттям «ненавидячої любові» до людини. Зневага і обурення, що подекуди просто б'ють в очі зі сторінок «Гуллівера», збуджені глибокою образою за людину, якою вона є, при гострій свідомості того, якою вона має й повинна бути. Саме віра в людину, захована під личиною жорстокого скепсису, диктувала авторові нещадні рядки, в яких безоглядному осудові піддавалися соціальні, політичні та інші форми сучасного Свіфтові суспільства.

ІII. Робота над темою уроку

1. Виробляємо літературну та інформаційну компетентності: колективна робота з таблицею «Джонатан Свіфт «Мандри Гуллівера»» (визначення ключових тверджень, їх коментар вчителем).

Завдання. Розгляньте таблицю (підручник, с. 30). Складіть усне повідомлення про історію написання, жанр, тематику, тему та композицію «Мандрів Гуллівера».

Коментар вчителя. Книга «Мандри Лемюеля Гуллівера» складається із чотирьох частин. У першій Лемюель потрапляє до ліліпутів, маленьких чоловічків, які у дванадцять разів менші за звичайних людей. У другій – опиняється у країні велитнів і сам перетворюється на ліліпута. У третій – він мандрівник і подорожує до інших вигаданих країн. У четвертій – потрапляє до країни розумних коней – гуїнгнгмів.

За жанром цей твір – сатиричний роман – казка, написаний у формі розповіді про подорожі.

2. Виробляємо літературну компетентність: колективна робота зі статтею підручника «Історія написання твору» (с. 31 – 32, читання мовчки, коментар вчителя).

3. Усний літературний диктант «Чи уважний ти читач?» (перша частина роману «Мандри Гуллівера» – «Подорож до Ліліпутії»).

  1. Від чийого імені ведеться оповідь у романі?

  2. Яка пригода сталася з героєм?

  3. Як ліліпути зустріли Гуллівера спочатку?

  4. Де поселили Гуллівера? Чому?

  5. Як у Ліліпутії можна було зробити кар’єру?

  6. Якою була система виховання дітей?

  7. Які партії існували у ліліпутів?

  8. Назвіть причину нескінченної ворожнечі між партіями країни.

  9. Чим цікавився Гуллівер, перебуваючи у ліліпутів?

  10. Як ліліпути називали Гуллівера?

  11. Що імператор хотів зробити з Гуллівером?

  12. Чому Гуллівер не захотів остаточно розбити флот Блефуску?

Відповіді

  1. Від імені Гуллівера.

  2. У результаті шторму він потрапив на невідомий острів.

  3. Вони його зв’язали і обстріляли стрілами.

  4. У старовинному храмі, у якому було скоєне вбивство. Подалі від імператора.

  5. Головне – вміння танцювати на канаті та пролазити під палицею.

  6. Їх забирали від батьків і виховували у закритих закладах.

  7. Високих підборів і низьких підборів.

  8. З якого кінця треба розбивати яйце.

  9. Вивчав їх мову, звичаї, побут.

  10. Людина-гора.

  11. Осліпити через хірургічну операцію.

  12. Він не хотів бути знаряддям поневолення у руках ліліпутів.

4. Бесіда за запитаннями підручника (прийом «Мікрофон») – с. 33.

5. Колективна робота з рубриками підручника «Запам’ятайте», «Усвідомте», «Проаналізуйте» (усно) – с. 33.

IV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

1. Підсумкова бесіда

- У який час жив і писав твори Дж. Свіфт? Яким було його ставлення до державного устрою і суспільних порядків в Англії?

- Визначте жанрову і змістову специфіку роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».

  • Чому автор у своєму творі змалював подорожі Гуллівера до різних країн?

  • З якою метою Свіфт використав прийом розповіді від першої особи – самого Гуллівера – про його перебування в різних країнах?

2. Заключне слово вчителя. Чотири частини «Мандрів Гуллівера» – чотири сатиричні модифікації людської нікчемності. В першій і другій частинах – зменшення фізичного зросту людини є сатиричним засобом зменшення й того, що ми називаємо моральною та ідеологічною стороною людського існування; в третій і четвертій частинах – людина поділяється ніби на дві самостійні істоти, смішні й жахливі в своїй однобічності.

V. Домашнє завдання

Виробляємо компетентність «Уміння вчитися впродовж життя»: виконати (усно) завдання рубрики «Створіть» – с. 33.

  • Складіть уявлення про книгу Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» у формі усного малювання та визначте, які теми, проблеми актуальні й донині, які питання цікавлять особисто вас.

Використана література

  • «Зарубіжна література. 59 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів» (оновлена, 2017, керівник авторського колективу – О. М. Ніколенко)

  • Зарубіжна література. 9 клас : підручник для 9 класу загальноосвіт. навч. закл. /

В. В. Паращич, Г. Є. Фефілова. — Х. : Вид. група «Основа», 2017

  • Зотов В. М., Клімачова А. В., Таран В. О. У 45 Українська та зарубіжна культура. Словник культурологічних термінів: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2009

  • Дж. Свіфт. Мандри Гуллівера. К.: Дніпро, 1983

  • Заблоцька К. В. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник. - Донецьк: "Східний видавничий дім", 2001

  • Історія світової культури. / Пір ред. Маркової О.Н. - М.: ЮНИТИ, 1998

Інтернет-ресурси

  • Бібліотека світової літератури. Оригінали та переклади творів.

http://www.ae-lib.org.ua/

http://ae-lib.org.ua/texts/swift__gulliver__ua.htm

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.