Урок на тему "ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ, ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ. ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ. ГЕОЛОГІЧНА ХРОНОЛОГІЯ."

Опис документу:
Мета уроку: сформувати знання про походження Землі та етапи її розвит-ку; розширити уявлення про геологічну історію планети; формувати вміння ко-ристуватися геохронологічною таблицею та різними джерелами географічної ін-формації. Обладнання: атлас, підручник, тектонічна карта світу (карта будови земної кори), фізична карта світу, довідники, геохронологічна таблиця.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Урок №6

Дата:

ПОХОДЖЕННЯ ЗЕМЛІ, ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ.

ГЕОЛОГІЧНА ІСТОРІЯ. ГЕОЛОГІЧНА ХРОНОЛОГІЯ.

Мета уроку: сформувати знання про походження Землі та етапи її розвитку; розширити уявлення про геологічну історію планети; формувати вміння користуватися геохронологічною таблицею та різними джерелами географічної інформації.

Обладнання: атлас, підручник, тектонічна карта світу (карта будови земної кори), фізична карта світу, довідники, геохронологічна таблиця.

Тип уроку: комбінований.

Ключові поняття: геологічна хронологія, ера, період, архей, протерозой, фанерозой, палеозой, мезозой, кайнозой.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вік Землі визначається в 4,5—4,6 млрд років. Людині важко уявити такий величезний проміжок часу. Якщо припустити, що кожний рік відповідає дуже тонкому аркушу паперу, він стане заввишки 45 км. Не дивно, що про процеси, які відбувалися на планеті сотні мільйонів років тому, ми можемо говорити досить приблизно.

II. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Тест-естафета

Групи з чотирьох-п'яти учнів працюють із картками. Обов'язковою умовою є однакова кількість учнів у групах. Перший учень виконує перше завдання (час виконання не більше ніж 40 с), потім передає картку іншому членові своєї групи, який виконує друге завдання, і т. д. Перемагає група, яка першою виконала всі завдання. Підсумки тест-естафети підбиває вчитель.

Зразок картки

Зображення Сонця

Зображення Землі

Розташування в Сонячній системі

Особливості природи

Види рухів (у тому числі в межа* Всесвіту)

_______________ _______________ _______________ _______________

Бліцопитування

1. Що таке літосферна плита?

2. Наведіть докази переміщення літосферних плит.

3. Що таке платформа? Які форми рельєфу найчастіше відповідають цій тектонічній структурі?

4. Де розташовані сейсмічно активні пояси (зони)? Які природні явища характерні для них?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Повідомлення учнів

На допомогу вчителю

У науці існувало чимало теорій, що пояснювали походження планети. У 1755 р. німецький філософ І. Кант висунув гіпотезу, що Земля та вся Сонячна система походять із хмари дрібних твердих часток. Французький математик П. С. Лаплас у 1796 р. висловив припущення про утворення Сонячної системи з розпеченої газової туманності, яка обертається. Із теорії Лапласа випливало, що Земля спочатку перебувала в газоподібному, потім у вогняно-рідкому стані; потім на ній з'явилася тверда кора. У 1829 р. французький геолог Е. де Бомон розвинув гіпотезу Лапласа і припустив, що при остиганні земної кулі відбулося її стискання. У цьому він убачав причину зминання земної кори у складки й утворення гір. Гіпотези Лапласа й Бомона протрималися в науці до початку XX ст. Пізніше з'ясувалося, що вони не витримують критики з боку механіки й фізики. У 1917 р. англійський астроном Д. X. Джине висловив ідею про те, що планета утворилася з речовини, вирваної із Сонця силою тяжіння зорі, що пролітала неподалік. Ця гіпотеза протрималася близько 20 років, але потім була остаточно спростована детальним аналізом інших учених.

Відповідно до сучасних космогонічних уявлень, Земля утворилася з протопланетарного диска пилу й газу, що залишився після формування Сонця. Місяць сформувався пізніше, імовірно, у результаті дотичного зіткнення Землі з об'єктом, за розмірами близьким до Марса (іноді його називають «Тейя»). Частина маси цього тіла злилася із Землею, а частина була викинута в навколоземний простір й утворила кільце уламків, що згодом дали початок Місяцю.

IV. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Порівняйте гіпотези походження Землі.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПРОДОВЖЕННЯ)

На допомогу вчителю

Говорячи про Землю, учені використовують поняття «геологічний час», яке відбиває послідовність подій, що відбуваються на планеті. Найбільш ключові з них пов'язані з появою й руйнуванням гір, зміною конфігурації берегової лінії, появою та зникненням тих або інших видів живих організмів.

Усю геологічну історію Землі вчені поділяють на кілька ер тривалістю десятки й навіть сотні мільйонів років, останні три ери поділяються на періоди.

Про перший — догеологічний — період розвитку Землі (4,6-4,0 млрд років) відомо мало. Гірські породи цього віку поки не виявлені, і наші уявлення про нього можливі. Це був період інтенсивного бомбардування земної поверхні метеоритами й астероїдами, активного вулканізму, зародження тонкої земної кори й становлення добіологічної атмосфери.

У «примітивній» атмосфері було багато азоту (більше, ніж зараз), водню й зовсім був відсутній кисень. У цей час не існувало й Океану.

Сформована згодом географічна оболонка Землі пройшла у своєму розвитку три якісно різні етапи: добіогенний, біогенний, антропогенний.

Добіогенний етап охоплює основну частину геологічної історії Землі архей і протерозой. До кінця архею (2,6 млрд років тому) на великих просторах сформувалася зріла континентальна кора потужністю близько ЗО км, а в ранньому протерозої відбулося відокремлення протоплатформ і протогеосинк ліналей.

Сформувалася гідросфера, але об'єм води в ній був менше, ніж зараз, а з океанів (і то лише до кінця раннього протерозою) утворився один Тихий.

Життя, швидше за все, існувало від самого початку добіогенного етапу. Залишки найпростіших організмів мікрофоссилій — бактеріоподібних тіл виявлені в породах, вік яких становить 3,5-3,6 млрд років. Знахідкам найдавніших синьозелених водоростей 3,4 млрд років.

Еволюція органічного життя в добіогенний етап протікала повільно навіть за геологічними масштабами. Проте до кінця цього етапу, у венді (650—570 млн років тому), в океанах було досить багате життя.

VI. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Проблемне запитання

Органічне життя існувало протягом усього етапу, що розглядається, проте він названий добіогенним. Як ви вважаєте, із чим це пов'язано?

На допомогу вчителю

Органічне життя протерозою не відігравало визначальної ролі в розвитку географічної оболонки. Багато вчених заперечують її присутність на суходолі. Отже, тоді не було й ґрунтів. Провідна роль протягом цього етапу належала абіогенним процесам, які привели до формування розвинутої земної кори й первинного океану.

VII. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ПРОДОВЖЕННЯ)

На допомогу вчителю

Біогенний етап включає палеозой, мезозой і частину кайнозою. Наприкінці венду вміст вільного кисню в атмосфері досягав величини, яка привела до значного розвитку біосфери, особливо тварин.

У силурі з'являються риби, у девоні комахи й земноводні. Крім ксилофітових, відомих із докембрію, у девоні наземні рослини поповнюються прапапороттю, плауноподібиими. Порівняно багатий наземний живий світ девону говорить про виникнення на той час озонового екрана. Він захистив життя на Землі й дав нові можливості для розвитку.

У наступному геологічному періоді кам'яновугільному, суходіл покривається вологими густими лісами з деревоподібних папоротей, гігантських плаунів і хвощів. Це є прямим доказом наближеного до сучасного вмісту кисню в атмосфері.

Еволюція живих організмів протягом біогенного етапу не була плавною: епохи порівняно спокійного розвитку змінювалися періодами швидких, глибоких перетворень, під час яких спочатку вимирали одні форми флори й фауни, а потім набували значного поширення нові. «Великі масові вимирання» виявлені на межі ордовика й силуру (480 млн років тому), пермі й тріасу (240 млн років тому), наприкінці тріасу (195 млн років тому). Особливий інтерес викликає «велике мезозойське вимирання» на межі мезозою й кайнозою (65 млн років тому). У цей час вимерло близько 900 родів і понад 100 сімейств, у морях зникли амоніти й белемніти, багато морських і всіх крилатих рептилій, на суходолі — динозаври; різко змінився склад мікропланктонів.

VIII. ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання

Охарактеризуйте геологічну історію Землі за допомогою довідників і геохронологічної таблиці.

На допомогу вчителю

Щонайменше 3,5 млрд років тому значного поширення набула «сірогнейсова» кора. В Україні вона відома до півдня від середньої течії Дніпра.

На наступному етапі, в археї, ця ще досить тонка й пластична оболонка під впливом розтягання зазнала численних розривів. Через них до поверхні спрямовувалася базальтова магма.

Архейський етап еволюції земної кори завершився 3,0-2,5 млрд років тому масовим проявом гранітотворення. У результаті сформувалася зріла континентальна кора. Однак вона виявилася недостатньо стійкою й на початку протерозойської ери зазнала дроблення. Виникла планетарна мережа дайків розламів і тріщин, що заповнювалися магматичною розплавленою речовиною. Одна з них Велика дайка Зімбабве завдовжки понад 500 км і завширшки до 10 км. Подальша еволюція дайків привела до утворення 2,0-1,7 млрд років тому складчастих систем, що спаяли уламки архейської континентальної кори.

На наступному етапі розвитку Землі, у пізньому протерозої (1,7-0,6 млрд років тому), давній континент Мегагея, піддавався розколюванню, що підсилилося наприкінці протерозою.

Палеозойський період в еволюції земної кори став етапом інтенсивного розвитку міжконтинентальних і кінцево-континентальних геосинклінальних поясів. Вони піддавалися розчленовуванню на окраїнні моря та острівні дуги.

До кінця палеозою міжконтинентальні пояси замкнулися й заповнилися складчастими системами. У результаті утворився суперконтинент Пангея. У районах зіткнення більш давніх ділянок суходолу виникли гірські системи, деякі з них існують і в наш час. Гігантський океан, який омивав суперконтинент, дістав назву Панталасса.

Приблизно 150—220 млн років тому Пангея розкололася на північний континент Лавразію й південний — Гондвану. Це відбулося внаслідок виникнення океану Тетіс. Він включав і Центральну Атлантику.

Сучасні океани оформилися до кінця палеогену. Відокремилися й континенти. Лавразія розкололася на Євразію й Північну Америку, а з південного континенту утворилися Африка, Південна Америка, Індія, Австралія та Антарктида.

Таким чином, Земля набула вигляду, близького до нинішнього. Однак ще не існувало сучасних гірських систем.

Процес формування гірських споруджень під впливом інтенсивних висхідних тектонічних рухів дістав назву «орогенез». Він відбувався неодноразово протягом геологічної історії в заключній фазі розвитку геосинкліналей (молоді гори), нерідко поширюючись і на платформи (відроджені гори).

Епохи горотворення — це етапи в історії Землі, що характеризуються інтенсивними тектонічними рухами, у результаті яких відбувалося не тільки зминання шарів гірських порід у складки, а й утворення розламів у земній корі. Виділяють такі епохи горотворення: байкальська (протерозойська й палеозойська ери); каледонська, герцинська (палеозойська ера); кіммерійська (мезозойська ера); альпійська (кайнозойська ера).

Гори, що виникли в недавні епохи орогенез, мають різко порізаний рельєф, більшу висоту; більш давні гори — згладжені, зруйновані, іноді повністю знищені.

IX. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Укажіть гірські споруди, що утворилися в різні геологічні епохи. Учні працюють із картами атласу: тектонічна карта світу (карта будови земної кори), фізична карта світу. Після завершення роботи учні повідомляють отримані результати.

X. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель звертає увагу на найбільш важливі етапи в розвитку Землі.

XI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте текст §5 підручника (стор. 15-17).

2. Підготуйте доповіді про походження й розвиток людини.

Матеріали до уроку.

Теории происхождения Земли. Вопрос о том, как именно возникла Земля, интересует людей уже не одно тысячелетие. Ответ на него всегда зависел от знаний человечества о Вселенной и уровня развития науки.

Первая попытка воспроизвести научную картину возникновения Солнечной системы была сделана в конце XVIII в. французским математиком П.Лапласом в содружестве с немецким философом И.Кантом. По их мнению, Солнечная система образовалась из раскаленной газовой туманности, которая под влиянием сил тяготения превратилась в огромный диск. В нем сформировались густые ядра, превратившиеся после охлаждения в планеты. Основная часть туманности сосредоточилась в центре и стала Солнцем.

Французский ученый Ж.Бюффон, живший в XIX в., высказал предположение, что когда-то поблизости от Солнца проходила другая звезда. Ее сила тяготения вызвала на Солнце огромную приливную волну, захватившую вещество Солнца и распылившую его на десятки миллионов километров. Из отдельных частей этого вещества со временем сформировались планеты.

Российский ученый О.Шмидт в XX в. предложил следующую гипотезу возникновения Солнечной системы: Солнце, путешествуя по нашей Галактике, проходило сквозь газопылевое облако, захватило его часть и потянуло за собой. Твердые частички газопылевого облака с течением времени слиплись и в дальнейшем стали холодными планетами. Их нагревание произошло позднее в результа­те поступления солнечной энергии. По этой теории Землю можно считать «захваченной в плен» Солнцем.

Этот перечень довольно разных, иногда фантастических, гипотез можно продолжать. Но, как бы ни спорили между собой ученые о происхождении Солнечной системы, они едины в том, что все планеты имеют общую историю образования. Конечно, в дальнейшем судьба каждой из них сложилась по-разному. Земля просуществовала около 5 млрд. лет и прежде чем приобрести современный вид, пережила много удивительных преобразований.

Основные этапы развития природы Земли. Историю развития природы Земли условно разделили на пять этапов (промежутков времени): архейскую, протерозойскую, палеозойскую, мезозойскую и кайнозойскую эры. Эра соответствует времени образования горных пород и делится на периоды. Отсчет начинают от самой древней эры, которой является архейская (см. таблицу ). Она характеризуется мощными процессами горообразования и возникновением магматических горных пород. Это эра появления примитивной жизни в форме бактерий.

Таблица. Геохронологическая таблица

Эра, ее продолжительность

Период

Эпоха горообразования (складчатость)

Этап развития

жизни

Кайнозойская

(70 млн лет)

Антропогеновый (четвертичный) Неогеновый Палеогеновый

Альпийская

Новый

Мезозойская

(170 млн лет)

Меловый

Юрский

Триасовый

Мезозойская

Средний

Палеозойская

(340 млн лет)

Пермский

Каменноугольный

Девонский

Силурийский

Ордовикский

Кембрийский

Герцинская Каледонская

Древний

Байкальская

Протерозойская (около 2 млрд лет)

Ранний

Архейская

(свыше 1,5 млрд лет)

Архейская

Древнейший (возникно­вение)

Протерозойская эра ранней жизни. В этот промежуток времени сформировались наиболее стойкие и жесткие участки земной коры платформы. В отдельных отложениях этой эры на поверхности горных пород найдены отпечатки примитивных растений (водорослей) и окаменевшие остатки древнейших ракообразных. Архейскую и протерозойскую эры довольно часто объединяют общим названием докембрий.

Палеозойская эра древней жизни, условно делится на шесть периодов, названия которых чаще всего соответствуют названию местности, где впервые были найдены отложения определенного периода. В палеозойскую эру происходили интенсивные движения земной коры и активная вулканическая деятельность. В ее пределах выделяют каледонскую и герцинскую эпохи горообразования. В палеозое появляется первая наземная растительность (древовидный папоротник и прочие), остатки кото­рой стали материалом для образования каменного угля. В начале палеозойской эры животный мир был представлен преимущественно водными беспозвоночными. Позже появляются первичные земноводные и пресмыкающиеся.

Мезозойская эра средней жизни, имеет три периода. Интенсивные движения отдельных участков земной коры привели к мезозойскому горообразованию. Среди растительности на первых порах преобладали хвойные породы, потом появляются лиственные. Мезозойская эра характерна значительным развитием, а позднее вымиранием многих видов пресмыкающихся (динозавров, ихтиозавров, птерозавров). В конце мезозойской эры появляются первые млекопитающие.

Кайнозойская эра новой жизни, состоит из трех периодов. Это эра, которая продолжается и в наше время. Последние мощные процессы горообразования альпийской эпохи сформировали современные высочайшие горные системы Земли: Гималаи, Памир, Альпы, Карпаты, Кавказ и пр. Именно в кайнозойскую эру постепенно развиваются и распространяются известные нам виды растительности и представители животного мира. В антропогеновий период появляется и активно осваивает сушу человек. Отсюда и название периода (антропо по-гречески человек).

Задание. Проанализируйте содержание таблицы 1 и выясните: какие эры развития Земли являются самыми продолжительными? В какой эре наблюдалось наибольшее количество эпох горообразования? Какая эра и период продолжаются в настоящее время?

Таблиця Геохронологічна шкала

Ера (млн років)

Періоди горотворення

Найважливіші події

Кайнозойська

70

Альпійський (Альпи, Карпати)

Формуються обриси сучасних материків і океанів. Потужне материкове зледеніння. Панування квіткових рослин, ссавців. Поява людини

Мезозойська

70-185

Мезозойський (гори Північно-Східного Сибіру)

Материк Пангея розколюється на кілька окремих частин, утворюються западини Атлантичного, Індійського океанів. Розвиток динозаврів, поява ссавців, хвойних рослин

Палеозойська

185-570

Герцинський (Урал, Південні Аппалачі);

Існує єдиний материк Пангея, що об'єднує всі сучасні материки. Посилюються кліматичні відмінності між екваторіальними і приполярними широтами. Вихід рослин і тварин на суходіл

Каледонський

(Скандинавські гори)

Байкальський (хребти Прибайкалля)

Протерозойська

570-2700

Формування материкової земної кори та давніх платформ, поява перших гір на суходолі. Поширення примітивних морських тварин

Архейська

2700-3800

Архейський (давні платформи)

Інтенсивна вулканічна діяльність. Поява бактерій і деяких водоростей

Історія Землі за «одну добу»! Щоб наочно уявити історію розвитку Землі, прирівняймо її до однієї доби. Так, на початку доби, опівночі, утворилася земна куля. Опівдні на дні стародавнього океану вже ворушилися перші, дуже прості живі організми. На 16-ту годину 48 хвилин з найпростіших організмів розвинулися черв'яки, раки, молюски, водорості. Згодом з'явилися риби і перші рослини на суходолі. О 21-й годині 36 хвилин настав час панування динозаврів, розвитку дерев. За 40 хвилин до кінця доби всі динозаври вимерли, почали розвиватися ссавці і квіткові рослини. І тільки о 23-й годині 59 хвилин 56 секунд з'явилася людина. Отже, людина живе на Землі дуже короткий час.

Найдавніші утворення Землі. У різних куточках нашої планети виявлено гірські породи, які можна назвати справжніми «старцями» Землі. Наприклад, деякі різновиди гнейсів мають вік 3,6-3,8 млрд років. їх було знайдено у Північній Америці (у США, Канаді), в Антарктиді, на півдні Африки, а також в Азії (в Китаї). Вік найдавніших гірських порід на території України близько 3,6 млрд років. Слід зазначити, що на формування найперших гірських порід на нашій планеті було потрібно 100-200 млн років.

Серед мінералів найстародавніші - циркони. Вони відомі як сировина для вогнетривкої і керамічної промисловості. На північному заході Канади знайшли циркони віком понад 4 млрд років.

Свідок геологічного минулого. Нещодавно в Криму, у печері Еміне-Баїр-Хосар на плато Чатирдаг, було знайдено скелет мамонта. У льодовикову епоху ці тварини підіймалися на кримські вершини у пошуках сприятливіших умов. Можливо, необачний мамонт провалився в отвір колодязя, що вів до печери. Завдяки цілорічно низькій температурі (+4 °С) і високій вологості повітря та через брак вентиляції у печері кістки мамонта добре збереглися і не скам'яніли. Тепер «свідок» геологічного минулого Криму покоїться у печері на кам'яному постаменті.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Картографія та топографія»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.