До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
6
міс.
0
1
дн.
2
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Урок на темму "ІНДІЯ."

Опис документу:
Конспект уроку з географії, 10 клас, профільний рівень, курс «Регіони і країни світу», що є продовженням базової географічної освіти у профільних класах старшої школи. Він спрямований на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів, що відбуваються як у світі в цілому, так і в окремих субрегіонах, країнах і їх регіонах. джерело: http://geo-bav.at.ua, інтернет ресурси.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10 клас

Урок №139

Дата:

ІНДІЯ.

Мета: схарактеризувати географічне положення країни, населення й міста; дати оцінку розвитку господарства; визначити галузеву та територіальну структуру промисловості, особливості сільського господарства, транспортну інфраструктуру, зовнішньоекономічні зв'язки; розвивати вміння учнів самостійно працювати з джерелами географічних знань.

Обладнання: підручник, настінна економічна карта країни, атлас, ілюстрації, які демонструють різні райони країни, посібник «Контурні карти із завданнями».

Ключові поняття: географічне положення, населення, міста, господарство, галузева структура, територіальна структура, промисловість, «коридори зростання», сільське господарство, «зелена» революція, сільськогосподарські райони, зовнішньоекономічні зв'язки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Бесіда

1. Що ви знаєте про колоніальне минуле країни?

2. Якими є особливості мусонного клімату?

3. Які мінеральні ресурси розвідані на території півострова Індостан?

4. Що є характерним для демографічної ситуації країн, що розвиваються?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

Індія — країна з давньою та багатою історією. Уже в III тис. до н. е. в долині річки Інд існувала Хараппська цивілізація. її розквіт припав на середину III—II тис. до н. е., коли тут розвивалося землеробство, будувалися зрошувальні канали й великі зерносховища, створювалися міста з чітким плануванням вулиць. У ті далекі часи зароджується індійське образотворче мистецтво й архітектура. Поступово вдосконалюючись, вони досягають розквіту в державі династії Маур'я (IV—II ст. до н. е.) і в більш пізній період — у Делійському султанаті й державі Великих Моголів.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Індія — країна традиції!, один із найдавніших світових культурних осередків.

2. Географічне положення, природні умови та ресурси, особливості населення країни.

3. Господарство. «Коридори зростання» Індії.

Перевірка випереджального домашнього завдання

Виступи учнів із повідомленнями про культурно-історичні особливості Індії.

На допомогу вчителю

Джерелом відомостей про ранній період розвитку Давньої Індії та її культурної історії с веди, складені віршами й прозою. Найдавніша й найзначніша з них — Ригведа — є високомистецьким літературним твором. Цій пам'ятці індійської та світової літератури приблизно 3 тис. років. До більш пізніших, але не менш видатних творів належать дві епічні поеми — «Махабхарата» та «Рамаяна». У їхній основі лежать найдавніші перекази, які в різний час доопрацьовувалися, поповнювалися релігійними трактатами й героїчними віршами. (Учитель пропонує учням пригадати з курсу всесвітньої історії культурно-історичні особливості Індії та назвати наслідки столітнього панування англійців у цій країні.)

Індія — сьома за площею країна світу. її територія нагадує ромб і могла б уважатися дуже компактною, але у складі держави € так званий Північний Схід — сім адміністративно територіальних одиниць, які сполучені з рештою території країни вузьким коридором.

Робота в групах

Порівняйте ЕГП, природні умови та ресурси Індії та Китаю. (Учні мають дійти висновку, що Індія більш віддалена не тільки від найважливіших світових економічних центрів, а й від сусідніх держав (на кордонах розташовані потужні природні бар'єри — найвищі у світі гірські системи). Транспортні магістралі не мають транзитного значення. В Індії неодноразово виникали серйозні збройні конфлікти з Пакистаном. Клімат країни порівняно теплий (як і для значної території Китаю, характерним є нерівномірне випадання опадів). Майже 80 % території займають рівнини й плоскогір'я. Країна має найбільшу площу родючих алювіальних ґрунтів у світі (Індо-Гангська низовина). Країна володіє значними запасами окремих видів рудних корисних копалин, але дещо менше паливних.)

На допомогу вчителю

Індія — друга за кількістю населення країна світу, що характеризується високим природним приростом. В умовах браку робочих місць і нестачі продуктів харчування це створює додаткові труднощі для розвитку економіки країни. Тому індійський уряд ще в 1951 р. почав проводити демографічну політику, спрямовану на зниження рівня народжуваності. За 50 років удалося знизити рівень народжуваності майже вдвічі (у 2008 р. цей показник становив 21,2 %о). Однак за абсолютним приростом населення Індія є світовим лідером: щорічно кількість індійців збільшується більш ніж на 16 млн осіб.

Індія — найбільш багатонаціональна країна світу. Тут проживає понад 300 народів і народностей. Найбільші з них — хіндустанці, біхарці, бенгальці, маратхі, телугу. Частка найбільш численного народу країни — хіндустанців — становить менше ніж 25 %. Релігійний склад більш однорідний: близько 81 % населення — індуси, ще 14 % мусульмани. З інших релігій найбільше представників християнства, сикхізму, джайнізму й буддизму. Строкатість складу населення призводить до релігійно-етнічних конфліктів. Особливо вони характерні для Пенджабу (його східна частина перебуває у складі Індії, а західна належить Пакистану).

За високої середньої густоти населення, що становить понад 330 осіб/км2, в окремих районах цей показник удвічі-утричі вищий. Найбільш густо населена східна частина Індо-Гангської низовини, дельта Гангу й узбережжя Індійського океану.

Більшість індійців — понад 700 млн осіб — живуть у селах. Водночас швидко зростає кількість населення великих міст. У країні налічується 36 міст-мільйонерів, найбільші з них: Мумбаї (Бомбей), Колката (Калькутта, Нью-Делі, Ченнай (Мадрас), Бангалор. (Учні підписують на контурній карті найбільші міста країни.)

Чверть ВВП країни забезпечує сільське господарство. У галузі цілорічно працюють понад 350 млн осіб. Для більшості з них основними знаряддями праці залишаються дерев'яний плуг і серп. Тому, незважаючи на успіхи «зеленої» революції,.у країні гостро постає продовольча проблема.

Провідною галуззю сільського господарства є рослинництво, на яке припадає понад 80 % вартості сільськогосподарської продукції. Основна частина оброблюваних земель зайнята зерновими культурами. Головна з них — рис. Найбільше рису вирощують у найвологіших і густозаселених районах північного сходу країни, поблизу узбережжя Індійського океану і в дельтах річок. Друге місце за значенням належить пшениці. її посіви зосереджені на північному заході країни. З інших зернових культур велике значення мають просо, кукурудза, ячмінь, сорго. У районах найбільшої концентрації населення вирощують боби, каргоплю, різноманітні овочі й фрукти. Серед технічних культур найбільше значення мають чай, цукрова тростина, бавовник і джут. Особливе місце серед них посідає чай. Ця культура найбільше поширена на північному сході й півдні. Країна посідає перше місце у світі за обсягами вирощування цукрової тростини. Батьківщиною цієї культури вважають долину Гангу. Найбільші посіви бавовнику розташовані в західній часгині Індії, а вимогливий до вологи й тепла джут поширений у дельті Гангу й Брахмапутри.

Країна посідає друге місце у світі за поголів'ям великої рогатої худоби. Тут налічується майже 200 млн буйволів і корів. Однак тваринництво відіграє другорядну роль у сільському господарстві й не забезпечує населення достатньою кількістю продуктів харчування.

На промисловість припадає 1/4 від загального обсягу ВВП країни. Але якщо частка сільського господарства скорочується, то внесок промисловості у ВВП зростає. Провідну роль в енергетиці країни відіграє вугілля (його видобувають 300 млн тонн). Зростають обсяги видобутку нафти й природного газу, однак запасів цих видів палива в Індії недостатньо. Понад /0 % електроенергії виробляють ТЕС, більшість із яких працюють на кам'яному вугіллі, 1/4 дають ГЕС, що поки не відповідає наявному потенціалу. Розвивається атомна енергетика.

Індія виробляє понад ЗО млн тонн сталі на рік. Найбільші металургійні підприємства розташовані в північно-східній частині країни. Швидко розвивається машинобудівна промисловість. В Індії виробляють верстати й екскаватори, локомотиви й автомобілі, текстильне й гірничошахтне обладнання. Провідними центрами цієї галузі також с міста Мумбаї, Колката, Ченнай, Хайдарабад. Приблизно 1/7 промислової продукції припадає на хімічну промисловіпь. Найбільше значення має виробництво мінеральних добрив і нафтохімія.

До традиційних галузей індійської економіки належать легка, харчова та ювелірна промисловість (країна посідає перше місце за кількістю оброблюваних алмазів). Хоча навіть сьогодні майже половина виробленої тут продукції припадає на дрібні підприємства'.

У легкій промисловості особливе місце посідає текстильна галузь. Виробництвом бавовняних, вовняних, шовкових та інших тканин займаються близько 15 млн індійців. Географія галузі формується під впливом двох основних чинників — наявності сировини й трудових ресурсів. Підприємства харчової промисловості розміщені повсюдно. Найбільше значення має рисоочисна промисловість, виробництво борошна, чаю, цукру й спецій. Тільки вирощуванням і переробкою чайного листа займаються понад 20 млн осіб. Упродовж багатьох років Індія утримує першість у виробництві таких спецій, як перець, кмин, коріандр, імбир, кардамон.

Індія має відносно розвинену транспортну систему. Провідну роль у внутрішніх перевезеннях відіграють залізниці, за довжиною яких країна входить до п'ятірки світових лідерів. Головні залізничні магістралі з'єднують Нью-Делі з Мумбаї та Колкатою, перетинають півострів Індостан, тягнуться вздовж морських узбереж і річки Ганг. Але залізниці є технічно відсталими, тому Індія утримує у світі сумну першість за кількіпю залізничних катастроф.

Основою територіальної структури господарства Індії є найважливіші промислові центри — Делі, Мумбаї (Бомбей), Колката і Ченнай. Вони з'єднані найважливішими залізничними магістралями, які утворюють величезний чотирикутник. Його сторони й широтна діагональ являють собою відносно вузькі економічні смуги, які називають «коридорами зростання». Тут створюються нові підприємства обробної промисловості, які стають основою сучасного господарського комплексу Індії.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота на контурній карті

Учні під керівництвом учителя виконують завдання контурної карти «Індія» (посібник «Контурні карти із завданнями»).

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням самостійно зробити висновок щодо значення Індії в Південній Азії. Вони доходять висновку, що Індія найбільша країна світу, що розвивається. За рахунок великої території, більш ніж мільярдного населення та зростаючої економіки вона утворює осередок Південної Азії (тут проживає 75 % населення регіону, виробляється понад 80 % продукції). Індія має атомну зброю (разом із Пакистаном) та космічну техніку. Країна безсумнівний історичний (разом із Пакистаном) і культурний центр Південної Азії. Досягнення індійської науки, літератури й мистецтва, створені тут релігійно-філософські системи сформували обличчя та внутрішню сутність регіону.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріали уроку та матеріали § 64.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн