Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Критика і розвиток. Як не знищити мотивацію
»
Взяти участь Всі події

Урок. "І.Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я"

Українська література

Для кого: 10 Клас

17.04.2020

2357

111

0

Опис документу:
Конспект, що має метою уроку розвивати вміння визначати жанр твору, коментувати проблематику повісті, характеризувати образи, засоби їх зображення, пояснювати авторську позицію, виокремлювати засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль у творі.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Уроки 2, 3, 4, 5

Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сімя»

Урок 2. Іван Нечуй-Левицький. Життя і творчість письменника як новий імпульс української літератури

(«Колосальне всеобіймаюче око України». І.Франко).

Урок 3. «Кайдашева сім’я» - соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність

проблеми батьків і дітей.

Урок 4. «Кайдашева сім’я». Колоритні людські характери в повісті.

Урок 5. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі.

Ствердження цінностей національної етики засобами комічного.

Мета:

        • Предметні компетентності: формувати в учнів вміння характеризувати суспільно-культурні умови розвитку літератури 1870-1890 рр.; розповідати про письменника, називати його основні твори; коментувати оцінку І.Франком творчого доробку письменника; розвивати вміння визначати жанр твору; коментува проблематику повісті; характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; порівнювати образи; пояснювати авторську позицію; виокремлювати засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль у творі.

  • Ключові компетентності: учень вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями твору; висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; застосовувати набуті знання для порівняння творів української та зарубіжної літератур; визначати роль і місце української літератури у світовому контексті.

  • НЛ:2, 3

Урок 2

Життя та творчість І.Нечуя-Левицького

  • Робота з підручником (ст. 12-13)

  • Заповнення «Літературного паспорта» (заповнюється пп. 1, 2)

І.Нечуй-Левицький. «Кайдашева сімя»

1.

Автор

Іван Семенович Нечуй-Левицький («творець живих типів», «великий артист зору», «колосальне всеобіймаюче око» (Франко) нар. на Черкащині; духовні училище, семінарія, академія

2.

Найвідоміші твори

«Дві московки», «Микола Джеря», «Хмари», «Поміж ворогами»

3.

Назва

«Кайдашева сімя»

4.

Жанр

Соціально-побутова повість (сатирично-гумористична повість-хроніка)

5.

Літературний напрям

Реалізм

6.

Місце події

Село Семигори

7.

Тема

Змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва

8.

Проблематика

- добро і зло

- сімейні стосунки, побутові родинні конфлікти, взаємини батьків і дітей

- морально-етична проблематика, віра в Бога

- кохання

- проблема пияцтва

- людська гідність та свобода

- злиденне життя хліборобів у пореформені часи

- руйнування патріархального устрою села

- темнота і неосвіченість селян

9.

Персонажі

Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, сини - Лаврін та Карпо, невістки – Мотря та Мелашка, баба Палажка, баба Параска

10.

Прототипи

Сім’я Кайдашів – сім’ї Мазурів, Довбушів

11.

Ключові слова

груша, гора, виколоте око, «пані економша», мотовило

12.

Ключові події

бійка за мотовило; сварки в сімї; груша всохла

13.

Ключові цитати

1) «На тих пагорбах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки кинеш оком. Увесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля»

2) «У мене свекруха – люта змія: ходить по хаті, полумям на мене дише, а з носа горить дим кужелем. На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то від її очей молоко кисне»

3) «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша»

4) «Не чорна хмара із синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом із-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за нами повибігали всі діти»

14.

Заключна думка

Духовна роз’єднаність – це те лихо, що отруює кожен день життя і батьків і їхніх синів, невісток

15.

Вислови про твір

- «темні плями народного життя» (автор)

- «Нечуй-Левицький малює в «Кайдашевій сім’ї» гірку картину розпаду українського патріархалізму під впливом індивідуалістичних замагань кожного її члена» (І.Франко)

- «З погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію, повість «Кайдашева сім’я» належить до найкращих оздоб українського письменства» (І.Франко)

- «Повість «Кайдашева сім’я» - це арена людських пристрастей» (Є.Гуцало)

- «сміх крізь сльози»

  • Складання інформаційного грона «Літературний портрет І.Нечуя-Левицького»

«артист, творець нових типів»

майстер слова та реалістичної прози

тонкий знавець народного побуту

майстер сатиричного зображення

І.Нечуй-Левицький борець за морально-етичні цінності

талановитий драматург

тонкий знавець дитячої психології

непересічний публіцист

літературознавець

фольклорист

історик

перекладач

  • Робота над таблицею

Складання таблиці жанрово-тематичної різноманітності творчості І. Нечуя-Левицького

Тематика творів

Приклади

Селянська

повісті «Дві московки», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я»;

оповідання «Баба Параска та баба Палажка»

Життя інтелігенції, духовенства

повісті «Причепа», «Старосвітські батюшки та матушки»;

роман «Хмари»;

комедія «Кожум’яка»;

оповідання «Афонський пройдисвіт»

Історичні твори

драма «Маруся Богуславка»;

романи «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»

Етнографічні розвідки

«Світогляд українського народу від давнини до сучасності»

Літературно-критичні статті

«Сьогочасне літературне прямування»; «Українство на літературних позвах з Московщиною»

  • Бліц

  • Як ви уявляєте літературний процес? Запам’ятайте, що місце кожного письменника в ньому визначається часом його виступу на літературну арену та цінністю творчого доробку, новаторства.

  • Визначити спільне й відмінне в поняттях: художній натяк, художня деталь, художній образ, словесна картина. Свою відповідь проілюструйте прикладами.

  • Які види комічного ви знаєте? Назвіть відомі вам засоби творення комічного?

  • Домашнє завдання

  • Опрацювати життєвий і творчий шлях І.Нечуя-Левицького

  • Прочитати повість «Кайдашева сімя»

Урок 3

Робота над повістю «Кайдашева сімя»

  • Заповнення «Літературного паспорта» (заповнюються пп. 3, 4, 5, 6, 7, 8)

  • Клоуз-тест (літературний диктант, тест) на перевірку змісту твору

  • Слово вчителя

  1. Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю пореформеної доби. Повість можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року.

  2. У творі змальовувався побут селянської сім’ї після скасування кріпацтва. З комічних сцен життя сім’ї Кайдашів виростає реалістична і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, темного, забитого віками панщини.

  3. І. Франко писав, що «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства».

  4. У зображенні життя пореформеного українського села письменник дотримувався традицій реалістичної школи, яка вимагала точно малювати не тільки портрети, поведінку і звички персонажів, а й те соціально-побутове середовище, в якому діють герої.

  • Словникова робота (робота з підручником: ст. 14)

  • Повість — великий за обсягом твір, у якому докладно розповідається про цілу низку подій, що висвітлюють життя одної чи кількох дійових осіб.

  • Соціально-побутова повість (соціальна - отже, на першому плані проблеми суспільства, побутова - зображується побут) - художній твір, у якому картини родинного життя, побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.

  • Питання для роздумів

Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі?

  • Знайомство з твором

  • Де відбуваються події у творі?

  • Визначити тематику твору

  • Які проблеми порушені у творі?

  • Проблематика твору

  • Домашнє завдання

Виписати по 1-2 влучні цитати до характеристики образів

Урок 4

Людські характери у повісті

  • Заповнення «Літературного паспорта» (заповнюється пп. 9, 10, 11, 12)

  • Ознайомлення учнів із поняттям «система образів-персонажів»

  • Система образів-персонажів — спосіб вираження ідейного та художнього замислу автора.

  • У взаємодії персонажів через їх порівняння, зіставлення, протиставлення виражається погляд письменника на створений ним художній світ, на самих героїв, їх слова, вчинки і, зрештою, на оточуючу дійсність.

  • Персонаж у художньому творі існує не сам по собі, а в системі взаємостосунків з іншими персонажами.

  • Чим більше взаємозв’язків виявляється в персонажа, тим яскравіше висвітлюється його багатогранність, глибина і складність. Тому з розвитком літератури удосконалювались взаємостосунки в самій системі персонажів.

  • Гронування: «Способи виведення образів»

змалювання портрета

опис умов проживання

авторська характеристика

Образи вчинки персонажа

монологи, роздуми, думки персонажа

характеристика іншими персонажами

взаємодія з іншими персонажами

ставлення до інших, до природи

  • Творча лабораторія. Робота в групах.

  • Характеристика образів: «зустріч із літературним персонажем» (від 1 особи)

  • І група. Образ Омелька Кайдаша

Омелько Кайдаш — втілення темноти, забобонності і затурканості значної частини селян, знівечених духовно і фізично ще панщиною. Кайдаш був добрим стельмахом, прожив довге й тяжке життя, в якому не знав нічого, крім важкої праці. Про це говорить його зовнішність - портрет спрацьованої, передчасно постарілої людини, у якої «здорові загорілі жилаві руки», «широке лице, сухорляве й бліде, наче лице в ченця, високий лоб, посічений густими дрібними зморшками». Важка праця, темнота, забобонність, родинні чвари і пияцтво зробили Кайдаша безвольним, внутрішньо надломили його, перетворили на посміховисько в сім’ї, убили в ньому віру в краще життя і довели до трагічної смерті. Читаючи повість, ми відчуваємо, що сміється Нечуй-Левицький над своїм героєм крізь сльози, що ставиться до нього з глибоким співчуттям, засуджуючи не його, а ті суспільні умови.

  • Представлення

Що я можу вам сказати? Я простий робочий чоловік. Маю сімю, дітей. Але поваги від них не маю. Лихі в мене діти, нечемні, не поважають батька. Я ж – набожна людина. Ходжу до церкви, дотримуюсь посту. Іноді, хіба у свято, випю чарчину.

  • Обговорення:

  • Що у словах Кайдаша вас вразило?

  • Чи має Омелько Кайдаш право на повагу родини й односельців?

  • Що слід би було зробити Кайдашу, щоб змінити обстановку в сім”ї?

  • ІІ група. Образ Марусі Кайдашихи

Знайомлячи читача з високою, рівною, енергійною на вид Кайдашихою, автор одночасно показує негативні риси її характеру. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила у пана. Вона і набралась від них трохи панства. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось уже дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вони трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала. У характері жінки лицемірство, улесливість, манірність поєднуються із грубістю і жорстокістю. Недаром люди глузували з Марусі і називали її «економшею», підкреслюючи цим невідповідність звичок і поведінки Кайдашихи способу її життя. Саме в цій її сутності — секрет комедійності цього образу. Показуючи поведінку Кайдашихи на оглядинах у двох різних за соціальним станом сім’ях, письменник-гуморист висміює її улесливість, запобігання перед багатими. Зовсім по-іншому поводиться вона в бідних Балашів. Спочатку навіть не хоче заходити в хату. На повну силу розкриваються власницька сваволя Кайдашихи, її нікчемний гонор, жорстокість у родинних сварках та колотнечах, які були її стихією. Маруся вольова, енергійна жінка, але ця її душевна енергія витрачається на нескінченні сварки. Ми відчуваємо, що десь там, на дні душі Кайдашихи, жевріють і жіноча ніжність, доброта, і потяг до краси, що проявляється в її господарності, зовнішній охайності, у її любовному ставленні до внуків, у монологах. Але ці добрі якості Кайдашихи відступають на задній план - їх затьмарюють родинні чвари.

  • Представлення

Я поважна жінка. Довгий час працювала у панів і тому знаю, якою має бути справжня пані. Дуже дбаю про те, щоб моя сімя, чоловік, сини, а тепер і, хай їм грець, невістки мене шанували. Особливо невістки. Хай знають своє місце. Вони молодші за мене, то хай і ведуть господарство, а я спочину на старості років і допоможу їм порадами, щоб знали, як все слід правильно робити.

  • Обговорення:

  • Чи згодні ви з тим, що сказала Маруся? Обгрунтуйте свою відповідь.

  • Дайте оцінку Кайдашисі як дружині, матері, свекрусі, бабусі, господині.

  • Чому Маруся Кайдашиха часто потрапляє в комічні ситуації? В яких епізодах автор висміює вади героїні?

  • Що б ви порадили Марусі?

  • ІІІ група. Образ Карпа та Лавріна

Карпо - грубуватий, черствий парубок. Ці риси Карпа передає і його портрет. У нескінченних родинних чварах Карпо черствіє і грубіє все більше й більше. Він навіть доходить до того, що в пориві злості кидається з кулаками на батька. Жадоба власності заглушує в Карпові родинні почуття і доводить до того, що він на очах усього села женеться з дрючком за рідною матір’ю. Карпо рішучий, вольовий, виділяється серед інших селян самостійністю розуму. Та, на жаль, ці позитивні задатки в його характері губляться в щоденній гризні.

Лаврін - це ніжна, поетична натура. Його душевна м’якість, поетичність, доброта і безкорисливість на початку повісті контрастують з похмурою вдачею старшого брата. Ні бідність Мелашки, ні невдоволення матері невісткою не змогли затьмарити чистоти, ніжності Лаврінового кохання. Душевна привабливість Лавріна передається і в його мові, поетичній, пісенній та лагідній. Але у безперервних родинних сутичках за «моє» і «твоє» у Лавріна поступово зникають поетичні риси його вдачі, черствіє душа, грубіє мова. У кінці повісті брати мало чим відрізняються один від одного: обидва вони егоїстичні, вперті.

  • Представлення

Я взагалі не розумію, що маю говорити. Ніколи не пояснював нікому, чому так чиню. Так – бо хочу. І не повинен ні перед ким звітувати, а перед вами – поготів.

  • Обговорення:

  • Є у характері Карпа риси, які вам імпонують?

  • Що у його вчинках викликає у вас обурення?

  • Як ви думаєте, як діти Карпа ставитимуться до нього, коли підростуть?

  • А як Карпо ставиться до своєї дружини?

  • ІV група. Образи Мотрі та Мелашки

Подібні зміни відбувались і в характерах Мотрі і Мелашки.

Мотря. Вихована в заможній сім’ї, тримається гордо і незалежно. Фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, Мотря не кориться лихій свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона живе мріями про власну хату, власне господарство. Скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей найповніше проявляються у характері Мотрі після того, як вона стала самостійною господинею. Мотря - зла й жорстока жінка. Виколовши у сварці свекрусі око, вона не вболіває за свій страшний вчинок, а навіть радіє з цього. Негативні риси Мотрі висміюються влучними порівняннями, які викликають у читача їдкий сміх.

Мелашка. Письменник милується зовнішньою і внутрішньою красою Мелашки, дівчини, яка виросла в бідній селянській хаті й винесла з неї доброту, лагідність, поетичність. Автор поєднує традиційні фольклорні засоби з індивідуальними рисами героїні. В описі портрету є чимало від фольклорного образу української дівчини, яка в піснях часто порівнюється із стрункою тополею та з червоною калиною. Мова Мелашки мелодійна, пересипана пісенними зворотами. Але поступово під впливом оточення Мелашка черствіє, втрачає поетичність, душевну привабливість і стає такою ж дріб’язковою, егоїстичною, як і інші члени сім’ї.

  • Представлення

Мотря. І ви думаєте зі мною сперечатись? А зась! Не вийде! Свекруха спробувала – позбулась ока. Чи вам ваші заважають?

  • Обговорення:

  • Чи знає ця жінка, що таке любов, ніжність, повага до старших? Як ви вважаєте?

  • Як, на вашу думку, мала б поводитись Мотря, щоб уникнути чварі у родині?

  • А що б зробили ви, потрапивши в родину свекрухи? Уявіть собі таку ситуацію.

Мелашка. Так, щось трапилось із нами, з нашими щирими серцями. А може, то з кожним таке діється? Турботи про господарство, діти, свекрушенька…

  • Обговорення:

  • Що можна сказати про їхні стосунки?

  • Чому Мелашка зважилася залишитися в Києві?

  • Як змінилось ставлення до неї після повернення, і як змінилась вона сама?

  • Чим відрізняється Мелашка віД Мотрі?

  • А Лаврін – від Карпа?

  • Робота в групах. Заповнення таблиці «Кола Вена»

1. Що спільного й відмінного в образах цих героїв?

2. Що відбулось із Карпом і Лавріном? Мотрею і Мелашкою?

3. Хто (що) цьому виною?

  • Висновок: отже, при всій відмінності представників молодого покоління зміст їхнього життя один — дрібновласницький. Кожен із них прагне більше урвати для себе, відстояти свою власність.

  • Робота з картками

Наприкінці дискусїї організована робота за картками, що містять слова моральної тематики, й пропонується учням підібрати слова-поняття, які можна віднести до характеристики Кайдашихи, Кайдаша, Карпа, Лавріна, Мотрі, Мелашки.

Свій вибір обґрунтувати.

Турбота, співчуття, доброта, чуйність, любов, прихильність, щедрість, скнарість, вірність, надійність, поетичність, забобонність, працьовитість, чванливість, пияцтво, лицемірство, гонор, жорстокість, доброта, ніжність, міцність, відданість, стійкість, совість, відповідальність, прощення, егоїзм, самотність, щастя.

  • Складання сенкану або діаманти до образів (по рядах)

  • Проблемні питання

1. Ким би могли стати ці люди і ким вони стали?

2. Повертаючись до цитати Лесі Українки, хто не зміг своїм життям до себе

дорівнятись? Чому?

  • Методика «Мінімум»

Мінімально коротка і водночас максимально містка характеристика героїв

Герой

Задатки

Фактор впливу

Результат

Омелько

Майстер

Панщина

Пияцтво

Маруся

Господиня

Панщина

Лицемірство, егоїзм

Карпо

Лідер

Чвари

Егоїзм, жорстокість

Лаврін

Лірик

Чвари

Егоїзм, згрубілість

Мотря

Господиня, мати

Чвари

Егоїзм, згрубілість

Мелашка

Господиня, мати

Чвари

Егоїзм, згрубілість

  • Творче завдання

Спробуйте створити власну кінцівку цього твору. Обґрунтуйте свою думку.

  • Проведення тестування

1. Іван Семенович Нечуй-Левицький походить із родини:

а) священника; б) міщанина; в) кріпака; г) письменника.

2. І.С.Нечуй-Левицький здобував освіту в:

а) гімназії; б) духовних закладах; в) медичному інституті; г) вдома.

3. Справжнє прізвище Івана Семеновича:

а) Нечуй; б) Левицький; в) Нечуй-Левицький; г) СеменОвич.

4. І.С.Нечуй-Левицького “всеохоплюючим оком України” назвав:

а) П.Грабовський; б) І.Франко; в) О.Білецький; г) Леся Українка.

5. “Кайдашеву сім”ю” написано в:

а) 1879 р.; б) 1869 р.; в) 1876 р.; г) 188 р.

6. Жанр “Кайдашевої сім”ї”:

а) романтично-побутова повість; б) соціально-побутова повість;

в) соціально-побутовий роман; г) гумористична повість.

7. “Кайдашева сім”я” належить до тематичної групи творів:

а) про життя селян; б) оспівування рідної природи;

в) антиклерикальний твір; г) змалювання життя інтелігентів.

8. Стильові ознаки твору “Кайдашева сім”я”:

а) поєднання гумору і сатири; б) значне використання неологізмів;

в) наявність оповідача; г) велика кількість описів.

9. Автор у повісті використав чимало елементів:

а) українознавства; б) літературознавства; в) суспільствознавства.

10. “…осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в ній пристало щось дуже солодке, аж нудне”. Це сказано автором про:

а) Мотрю; б) бабу Палажку; в) Марусю; г) Мелашку.

11. “Невеличка на зріст, але рівна, струнка, гнучка, як тополя, гарна, як червона

калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком…”. Це портрет:

а) Мотрі; б) Мелашки; в) Довбишки; г) Марусі.

12. Під час сварки у родині Кайдашів:

а) Кайдашиха вибила око Мотрі; б) Мотря розбила глек об голову Мелашки;

в) Мотря виколола око Кайдашисі; г) Карпо побив Мелашку.

13. Омелько Кайдаш:

а) повісився; б) залишився живий; в) захворів; г)втопився.

14. На прощу в Лавру з бабою Палажкою ходила:

а) Мелашка; б) Мотря; в) Довбишка; г) Маруся.

15. “Старий Кайдаш пив у шинку, приходив пяний додому і зганяв злість більше на

невістці, ніж на своїй жінці…” Ця невістка:

а) Мотря; б) Мелашка.

  • Домашнє завдання

  • Виписати засоби гумору (3-4 приклади)

  • Створити буклет до образів твору (за бажанням)

Урок 5

Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі.

Ствердження цінностей національної етики засобами комічного

  • Заповнення «Літературного паспорта» (заповнюється пп. 13, 14, 15)

  • Слово вчителя

Високу оцінку повісті «Кайдашева сім’я» дав Іван Франко, зарахувавши її «до найкращих оздоб українського письменства». Особливу увагу він звернув на мову повісті і підкреслив: це «переважно буденна мова українського простолюддя, проста, але, проте, багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом».

Повість «Кайдашева сім’я» — один із найкращих творів класичної спадщини. У ньому Нечуй-Левицький, великий знавець життя селянства, правдиво змалював пореформене село, надавши своєму реалізму гострого критичного спрямування.

Спрямовуючи вістря своєї сатири проти дрібновласницьких безглуздих суперечок, проти темноти й затурканості селян, автор (хотів того чи не хотів) виступив проти причин, що породжують такі умови життя, — проти соціального ладу.

  • Словникова робота

  • Гумор — зображення в смішному вигляді окремих явищ життя чи поведінки людини.

  • Сатира — це гнівне осудження в творі явищ суспільного й особистого життя.

Сатиричні образи, як правило, викликають у читача почуття обурення й огиди до негативних явищ життя, зображених у творі; кличуть на боротьбу з ними.

  • Визначити засоби комічного у творі. Наведіть приклади.

Літературна гра «Хто з героїв повісті «Кайдашева сім’я»? або «Чий це портрет?»

  • «У творчій лабораторії письменника». Робота в групах

Дослідники проаналізували мовні засоби І. Нечуя-Левицького, використані в творі.

  • 1 група Багатства народної творчості

  • Кайдаш (до Карпа): «В гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить»;

          • Лаврін (до матері): «Хоч між дровами, аби з чорними бровами»; «Не питай старого, а питай бувалого».

  • Кайдашиха (до Мотрі в час сватання): «Щоб ти була здорова, як вода, щоб цвіла, як рожа»;

        • (до баби Палажки): «Нащо тобі заглядати в наші горшки?»,

        • (до Мелашки): «Дівка, як верба: де посади, то прийметься».

  • Мотря (до Карпа): «Не питай, бо старий будеш»;

(до Кайдашихи): «Наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці», «Старе,

як мале».

  • 2 група Пісенна творчість

  • Так, Мотря співає жартівливу народну пісню про свекруху.

  • Лаврін словами пісні звертається до Мелашки: «Десь ти, моя мила, з рожі та з барвінку звита, що додержала мене до самого світу».

  • Навіть мовчазний Карпо пригадує слова пісні, коли думає про Мотрю: «Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде моєю».

  • Мати Мелашки, стара Балашиха, розглядаючи свою дочку після розлуки, також говорить словами народної пісні: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в’яла».

  • Казки та замовляння.

  • Словами казки розповідає Мотря батькам про свекруху: «В мене свекруха — люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем».

  • Вкладаючи в уста баби Палажки слова знахарки-шептухи, автор висміює нікчемність цього заходу лікування. Палажка не знає добре всіх слів замовляння, дещо додає від себе, і це викликає в читача сміх: «Пом’яни, господи, раба божого Омелька та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савтирю і ще й тую, що телятиною обшита, Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп’яхах».

  • 3-тя група Образні звороти, багатство художніх порівнянь

Нечуй-Левицький недарма вважається майстром порівнянь, і всі твори його пересипані, мов перлами, різноманітними порівняннями. Деякі з них посилюють виразність мови, інші — підкреслюють гумористичне звучання окремих виразів:

  • про Кайдаша автор говорить: «червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину»;

  • про Кайдашиху: «вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині»; або ще: «висока та суха, неначе циганська голка»;

  • про Мотрю: «Мотря теліпалась на стіні, неначе павук на павутинні»; «в великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою»;

  • про Мелашку: «Мелашка затріпала рученятами, неначе пташка крилами».

  • Доцільно навести ще таку фразу, насичену різними порівняннями, які мають гумористичне забарвлення: «Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину, геготало, як гуска, гавкало, як собака, пищало, а далі ніби завило: ґвалт, ґвалт, ґвалт!»

  • Гіперболи, наприклад, говориться про Мелашку, що вона «виплакала всі сльози, що зібрались за всі жнива, і полила ними материн садок». Мотря говорить про свекруху: «Та вона незабаром поріже та повкидає в борщ моїх дітей».

  • Багатство інших тропів: метафор, епітетів тощо: «під її солодкими словами ховається гіркий полин», «горщик завищав під ножем, неначе цуценя», «заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки голубку», «в хаті гризла Мелашку свекруха», «горшки застогнали», «Мелашка частувала миски рогачем» та ін.

  • Синоніми. Для прикладу можна навест такі дієслівні синоніми: бити — «вхопила з полиці горшка і хрьопнула ним об землю»; «свиснула по купі горшків кочергою»; «Кайдашиха цупила. горшки»; «Мелашка частувала миски»; кричати — «вони разом верещали, ґвалтували, лаялись»; «пищала Кайдашиха», «мовчала б уже та не гавкала,— кричала Мотря»; «їх лайка дзвеніла»; «Кайдашиха сичала»; Мотря «репетувала та кляла Кайдашиху»; «Кайдашиха наробила галасу».

  • Окремі вирази, а то й цілі діалоги нагадують живу народну розмову, немов підслухану письменником: «Та випийте-бо, свахо, більше. Невже оце ви зоставляєте стільки на сльози?» Або: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорило на вербі груші, а на осиці кислиці».

  • Хмара асоціацій

Горб поле з горбом

людина з горбом

проблема

важка праця

труднощі в житті

перешкода

  • “Хроніка” розкопування горба у повісті.

  • Розкрити символічний зміст цієї деталі.

  • Символізм сьогодення

Горб на плечах України.

Горб – символ перепони на шляху до кращого життя. Його не розкопали при панщині, не розкопали і при громаді. Люди усвідомлюють необхідність розкопування, проте ніхто не хоче починати, симптоматичною є фраза “Як хтось почне, то і я піду”. Ліквідував проблему Карпо (чоловік з явними задатками авторитарного лідера), почавши перш за все зі своєї сім’ї. Проте його подальші зусилля захлинулися в тупості громади, підкупі і корупції. Ситуація до болю сучасна.

  • Роздуми про актуальність твору (визначити проблеми, що потребують розвязку і сьогодні)

  1. Питання землі

Головна думка І.Нечуя-Левицького – земля є благо, але не джерело благ, до неї потрібне духовне багатство індивіда, кожного окремо і всіх разом, готовність єднатися.

  1. Питання взаємовідносин у сімї

  2. Питання духовності і морального зубожіння

  • Висновки

  • Що завадило реалізуватися героям повісті?

  • Що завадило збудувати нормальне життя в межах села?

  • Чи має ця роз’єднаність суспільно небезпечний характер?

  • Чи є зараз актуальним це питання? Де?

  • Як можна подолати цю роз’єднаність?

Таким чином, у повісті два плани – верхній і внутрішній.

Важливим є внутрішній, підтекст, який говорить, що егоїзм, духовна роз’єднаність може призвести до жахливих трагедій – в межах життя однієї сім’ї, людини чи цілого суспільства.

  • Запитання до класу для дискусії

  • Як ви розумієте поняття: соціальний конфлікт, моральний конфлікт, психологічний конфлікт?

  • Які епізоди, сцени повісті викликали сміх? Де цей сміх добродушний, а де сатиричний?

  • Як протягом розгортання подій у повісті змінюються характери Мелашки й Лавріна?

  • Чому, на вашу думку, Кайдашиха й Мотря не змогли вжитися в одній хаті?

  • Як соціальні умови формують поведінку людей?

  • Розкажіть, чому виник конфлікт між представниками молодого покоління? (між братами й невістками)

  • Спробуймо осмислити вчинки, зрозуміти їх, а також ті почуття, які переживали персонажі.

  • Рефлексія (допоможе правильно сформулювати свої думки):

  • Мені здається…

  • Я не згоден із думкою…

  • На мій погляд…

  • Я погоджуся з тим, що, але...

  • Я думаю інакше…

  • Мені ближче позиція…

  • На відміну від…

  • Варіанти аргументів

  • Мені здається, що старий Кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «Він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій відбиток». Чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», Кайдаш намагається знайти забуття в чарці. Потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина Карпа.

  • Я думаю, що Карпо, старший син Кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. Ці риси поступово тільки набирали обертів. Він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. Коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «Його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». Після одруження та народження сина Карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. Починає поводити себе ще більш егоїстично. Він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого Кайдаша руку. Про його жорстокість та черствість знало все село.

  • Я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат.

  • Я не згоден із думкою, що Кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців.

  • На мій погляд, стара Кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. Замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української селянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові.

  • Я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. Розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо Мотря. У неї надто дріб’язкова натура. Вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, Мотря вибиває Кайдашисі око, Карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода, матері, як чобіт».

  • Домашнє завдання

  • Поміркувати про почуте на уроці й письмово відповісти на запитання: «Що я порадив (ла) би (б), щоб перемир’я між сім’ями Кайдашів тривало довше?»

!!!!!!!

У першій редакції повісті «Кайдашева сім’я» вступною частиною був широкий пейзаж правобережжя Дніпра.

Ось уривок з нього:

«Вся Канівщина од самого берега Дніпра вкрита крутими горами, але ніде нема таких крутих та густих гір, як на полуденній стороні Канівщини, де річка Рось наближається до Дніпра, де вона прорізує гори… Глянеш з корсунських гір, славних битвами Богдана Хмельницького, і по обидва боки Росі земля ніби схопилася пухирями та бульками, ніби вона кипіла, клекотіла і тільки що простигла… Скрізь понад Россю стоять круті гори, як висока покрівля хат… На тих горах скрізь стримлять козацькі могили, куди тільки кинеш оком. Ввесь край ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля. Вся країна без лісу, гола, спустошена».

Звичайно ж, тогочасна цензура не могла пропустити такий вступ

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.