Українська мова для малят

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Весна, весна!

Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летіть із клітки, –

З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, – сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли…

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.

Сонечко, сонечко

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко,

Дітки гуляють,

Тебе виглядають.

***

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Тут вони граються,

Тебе дожидаються.

***

Сонечко по небу цілий день гуляє,

Теплою рукою Зиму проганяє.

Котики вербові вічка розтуляють,

В кожушках сріблястих Весну зустрічають!

Скоромовка

Котики муркочуть на вербичці,

І не спиться під снігами річці.

Сонячний зайчик

Сонячний зайчик до ліжка підкрався,

Весело мружився та посміхався,

Теплими лапками гладив по щічках –

Доброго дня! До побачення нічка!

Так кожен ранок ми зустрічаєм

З сонячним зайчиком, що поспішає

В душу промінець світла занести,

І пробудити в ній сонячну весну.

Зі сходом сонця засліплює очі,

Освітлює путь до пізньої ночі.

Працює не задарма – за усмішки.

Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.

Постійно знаходимось під пильним оком

Добрим, привітним і ледь косооким.

Як тільки сонце за обрій заходить,

Зайчик нічний на роботу виходить.

Місячний зайчик, як сутеніє,

Прискочить і сни солодкі навіє.

Місячним сяйвом покладе спати,

Окутає сном, як почнеш позіхати.

Без вихідних працюють зайчата,

Проте їм немає куди поспішати.

Несуть нам з тобою тепло і спокій,

Щоб нікому з людей не було одиноко.

Словникова робота

Краснолика – має червоні щічки, рум’янець

Вабити – приваблювати.

Хороводити – водити хороводи.

Кресати грозовицю – б’є блискавки.

Пашниця – зернові культури.

Озима – пшениця, яку саджають під зиму, восени.

Торішній – з минулого року.

Вогкий – вологий.

Чагарник – непролазні зарості кущів.

Іди, іди, дощику

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В зеленому горщику,

Поставлю на вербі,

Щоб винили горобці.

Відчинене вікно

Сьогодні вранці, в сім годин,

Ударив одчайдушний грім,

А там – і блискавка за ним

Сяйнула, ніби диво,

І вмить за зблиском голубим

Знялась жахлива злива!

Гроза! Гроза! – кричать птахи

І мчать налякані такі

Ховатись де попало,

Щоб їх, веселих і легких,

Грозища не впіймала.

А я грози не налякавсь,

Чого її лякатись?!

Я відкриваю вікна враз:

– Влітайте до кімнати!

І от уже птахи всі-всі –

Шпаки, синиці, горобці –

Летять в мою кімнату,

Рядком сідають на стільці –

Та й ну мені співати!

І я своїм гостям також

Підспівую як можу.

І хай собі періщить дощ –

Мене він не тривожить,

Бо я кричу дощу: – Спинись!..–

Дивлюся: він – вщухає...

І я з птахами в справжній ліс

через вікно тікаю!..

Та раптом чую навздогін:

– Уже вставати треба!

Я прокидаюсь. Сім годин.

А за вікном – гроза, і грім,

І блискавки у небі.

Але ніде нема птахів:

Ні поруч, ні в кімнаті.

Це просто сон мені наснивсь,

А зараз – час вставати.

На шибі – дощ, немов роса.

Я в школу поспішаю.

Але вікно, хоча й гроза, –

Відкритим залишаю!..

ДОЩИК

В білу хмарку, ніби в кошик,

Цілий день збирався дощик.

Потім вітерець у ліс

Дощик в кошику поніс.

Та коли летів над полем –

Зачепився за тополю,

Перекинув хмарку-кошик

І на поле випав дощик...

Пораділи і зайчата,

І хлоп'ята, і дівчата,

Пораділи й добрі люди –

Урожай чудовим буде!

СПЕКА

Поливаю наш садок,

Мов я – прозорий дощик,

І спраглі ротики квіток

Радіють краплі кожній.

А в небі синьому ніде

Немає ані хмарки,

Такий гарячий нині день,

Що навіть лісу жарко.

Ліщині хочеться води,

І травам хочеться води,

І навіть вітру в лободі

Страшенно хочеться води,

Струмочок майже не тече,

Прив'яло листя в липи...

От став би справжнім я дощем –

Тоді усе полив би!

***

Кап-кап-кап,

Кап-кап-кап,

Мовби на парад,

У шеренгу стали,

Сонечко сховали.

Чорні, страшні хмари,

Мов овець отари,

Дощем поливають,

Блискавку ховають.

ДЖМІЛЬ ПРО СОНЕЧКО ГУДЕ

Коли надворі дощ іде,

У нас на підвіконні

Важкий мохнатий джміль гуде –

Велика тепла соня.

Вже другий рік літує він

У наших чорнобривцях,

Ласує медом лісовим,

На сонці гріє крильця.

А у негоду на вікно

Я зву джмеля до себе,

Бо звик до нього вже давно,

Як до квіток і неба.

І хай надворі дощ іде,

Шибками вітер дзвонить –

Мій джміль про сонечко гуде

Мені на підвіконні.

Надійшла весна

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Наче дівчина в вінку.

Зацвіли луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

Дуже радісна пора

Впрягся день в блакитний віз,

Через гори, через ліс

В місто нам Весну привіз.

Плаче тітонька-зима,

Що морозу більш нема,

Що повіяв теплий дух

І пропав її кожух,

Що промокла вся дотла

Від весняного тепла.

Цінь-цвірінь!

Зимі кінець! –

Репетує горобець.

Дзень-дзелень! –

Дзвенять струмки.

На сопілоньках шпаки

Виграють що сили є.

В мідний бубон сонце б'є,

І стрибає дітвора, –

Дуже радісна пора!

Пісенька-весняночка

Лугом поміж квітами я іду,

Пісеньку-весняночку я веду.

Склала я цю пісеньку голосну

Про гаряче сонечко, про весну.

Батьківщино сонячна, рідний край!

Тут топчу я стежечку з краю в край

І тягнусь, мов квіточка, в висоту.

Лугом поміж квітами я іду,

Пісеньку-весняночку я веду.

І лунає пісенька скрізь моя:

Батьківщину сонячну славлю я!

Квітень

Квітень на хмаринку сів,

До нас в гості прилетів.

А за ним, як діточки,

Поспішають квіточки:

Ось конвалії й в’юнки,

Барвінкові килимки,

А кульбабки і дзвіночки –

Малюкам плести віночки.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.