і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Українська література. 10 клас (профільний рівень)

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі Blogger»
Левченко Ірина Михайлівна
36 годин
1800 грн
540 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №YR487227
За публікацію цієї методичної розробки Волохоненко Ірина Борисівна отримав(ла) свідоцтво №YR487227
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

Пояснювальна записка

Програма   розрахована на 136 годин на рік із розрахунку 4 години на тиждень.   

Пропонована програма з української літератури для 10 класу призначена для вивчення української літератури у загальноосвітніх навчальних закладах за філологічним напрямом (профіль української філології).

Вона побудована за такими методологічними та методичними принципами:

  • утвердження особистісно зорієнтованого навчання і виховання, спрямованого на всебічний розвиток школяра;

  • культурологічний підхід під час вивчення системного курсу української словесності у зв’язках із зарубіжною літературою та суміжними видами мистецтва;

  • добір для поглибленого вивчення літератури якісних художніх текстів, у яких виражені національні та загальнолюдські цінності, що викликають інтерес у старшокласників і сприяють їхньому ідейно-естетичному розвитку;

  • забезпечення естетичного сприйняття та прочитання художніх творів у контексті сучасного літературознавства;

  • створення сприятливих умов учителеві, який творчо працює, для власної ініціативи та пошуку найефективніших форм і методів вивчення літератури в школі.

Метою шкільної літературної освіти, відповідно до Концепції літературної освіти, є прилучення учнів через виховання інтересу до читання і художнього слова до кращих літературно-мистецьких надбань людства, які є важливим чинником формування духовного світу особистості.

Із цього випливають такі основні завдання вивчення літератури в школі:

1. Прищеплення учням інтересу до української книжки, любові до літератури, формування читацьких навичок у школярів.

2. Виховання засобами художнього слова на основі гуманістичних ідеалів, які пропагує художня література, сучасного естетично розвиненого читача зі сформованими почуттями національної самосвідомості та власної людської гідності.

3. Формування наукового світогляду, самостійного, критичного, творчого мислення учнів на основі засвоєння ними необхідної системи знань з історії та теорії літератури у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку, дискусійне обговорення, висловлення власного ставлення до прочитаного.

4. Розвиток літературно-творчих здібностей школярів, їхнього загальнокультурного рівня, всебічно розвиненої особистості, здатної до самоосвіти, самопізнання та пізнання навколишнього світу, самоаналізу, самовираження та самовдосконалення, через ознайомлення учнів із світом прекрасного, через розкриття краси мистецтва слова, високих моральних якостей людини, втілених у художніх творах.

Українська література для 10 класу розглядається у хронологічній послідовності. Програма поділяється на розділи відповідно до прийнятої в літературознавчій науці періодизації літературного процесу. У кожному розділі виділяються теми (переважно про вивчення життєвого і творчого шляху письменників), до яких подані поширені анотації. Однак по можливості загальний курс поділяється на окремі жанрові розділи.

У кожному класі виокремлено імена найвидатніших українських письменників, твори яких вивчаються текстуально, на них відведено достатню кількість годин для глибшого ідейно-художнього аналізу.

Вивчення системного курсу з української літератури у 10 класі починається з двох оглядово-узагальнюючих тем, які є основою вивчення красного письменства: «Науково-теоретичні основи вивчення літератури» (узагальнення системи знань із теорії літератури) та «Початки літературної творчості» (міфологія, фольклор). До кожної теми, що вивчається у 10 класі, виокремлено основні поняття з теорії літератури, які повинні засвоїти учні, а також уміння та навички, котрі потрібно в них сформувати. Крім того, у кожному класі визначено орієнтовну кількість годин для розвитку мовлення учнів, які використовуються на підготовку та написання класних творів. Рекомендовано також години для позакласного читання, на вивчення літератури рідного краю та для ознайомлення з новинками художньої літератури.

У класах із поглибленим вивченням літератури більша увага приділена засвоєнню учнями науково-теоретичних понять, роботі з літературно-критичними статтями, глибшому аналізу літературного процесу та оцінці прочитаних художніх творів. Більше часу також відводиться на самостійне читання художніх текстів, вироблення вміння самостійно аналізувати та рецензувати, на літературну самоосвіту загалом.

Отже, учні мають змогу, працюючи з художнім текстом, аналізувати літературно-мистецькі явища, висловлювати свої думки, розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, творчу уяву, досвід емоційно-естетичного сприйняття та оцінки художнього твору.

                       

Основний зміст програми

Клас: 10

Предмет, курс, модуль: українська література

Навчально-тематичний план

Зміст програмного матеріалу

озділи, теми програми)

Кількість

Годин

1.

ВСТУП (Науково-теоретичні основи вивчення літератури і початки літературної творчості народу)

2

2

ЛІТЕРАТУРА 70–90-х років ХІХ ст.

2

3

УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 70–90х років ХІХ ст.

17

4

УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70–90-х років XIX ст.

13

5

СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70–90-х років ХІХ ст.

19

6

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА наприкінці ХІХ — на початку XX ст.

63

7

УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОВТОРЕННЯ

1

8

ПЧ

4

9

РЗМ

4

10

ЛРК

4

11

Контрольні роботи

8

Усього

136

Вимоги до рівня підготовки учнів

Відповідно до поставленої мети основними завданнями уроку літератури у школах з навчанням російською мовою на сучасному етапі у 10 класі є:

  • вироблення в учнів стійкої мотивації до вивчення української літератури; формування вміння інтерпретувати художній твір; виховання відчуття краси й виражальних можливостей слова;

  • формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її моральних і етичних норм, рис, патріотичного почуття громадянина, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські цінності, відчуває свою приналежність до загальноукраїнської та загальноєвропейської культури;

  • виховання активного і свідомого читача, підвищення загальної читацької та мовленнєвої культури, розбудження творчих здібностей, бажання до писання творів;

  • формування ціннісних світоглядних уявлень і усвідомлення пріоритетності загальнолюдських культурних надбань;

  • вироблення усвідомленої потреби і вміння у таких видах мовленнєвої діяльності, як аудіювання, читання, говоріння, письмо;

  • формування комунікативної компетенції учнів у процесі розгляду чи аналізу літературного твору;

  • розвиток уміння сприймати твір як явище мистецтва та розуміти значення ілюстрацій до текстів (творів живопису, графіки, художньої фотографії, екслібрису тощо);

  • вироблення в учнів стійкого уявлення про тематичне та жанрове розмаїття художньої літератури, про основні літературні роди та жанри (лірика, епос, драма), їх характерні особливості;

  • навчання способів пізнання суті літературного твору (виклад, аналіз, інтерпретація); розвиток умінь зіставляти літературу та дійсність (вимисел і реальність).

Календарно-тематичне планування

п/п

в темі

Тема

Дата за планом

Дата фактична

Примітки

ВСТУП (Науково-теоретичні основи вивчення літератури і початки літературної творчості народу)

1

1

Шляхи пізнання дійсності: науковий і художній. Художня література як «друга реальність», один із видів мистецтва. Літературний процес як сукупність виявів багатоманітного літературного життя. Літературознавство як наука про літературу, його складові частини. Найвідоміші українські літературознавці (узагальнююче повторення). Початки літературної творчості народу (народні обряди, міфи, фольклор).

2

2

Українська література в контексті розвитку суспільства певного часу. Її багатогранна історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі. Розвиток української літератури від найдавніших часів до середини ХІХ ст., її періодизація.

ЛІТЕРАТУРА 70–90-х років ХІХ ст.

3

1

Складні історико-культурні умови розвитку української літератури в другій половині ХІХ ст. Новий етап у розвитку реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Розвиток української поезії, продовження в ній традицій Т. Шевченка. Новаторство української прози, розширення її тематично-жанрових горизонтів, особливо в жанрах повісті та роману.

4

2

Розвиток драматургії і театру, його особливості (зв’язок із музикою). Зародження професійного «театру корифеїв»

УКРАЇНСЬКА ПРОЗА 70–90х років ХІХ ст.

5

1

Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. Основні віхи життя І. Нечуя-Левицького. Творчість письменника — новий імпульс української літератури: «колосальне всеобіймаюче око України» (І. Франко). Загальна характеристика творчості І. Нечуя-Левицького. Розширення ним ідейно-тематичних і жанрових меж української прози.

6

2

«Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, вічна актуальність проблеми батьків і дітей. Особливості сюжету й композиції.

7

3

Майстерність змалювання характерів старих Кайдашів (Омелька й Марусі), їхніх синів (Карпа й Лавріна), невісток (Мотрі й Мелашки). Художні деталі в портретах персонажів, колоритність їхньої мови. Роздуми над винуватцями родинних сварок і баталій.

8

4

Традиції народного побуту й моралі, цінності національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи). Оцінка «Кайдашевої сім’ї» І. Франком.

9

5

Історична повість «Князь Єремія Вишневецький». Проблематика твору, його патріотичний пафос. Змалювання широкої картини життя й національно-визвольної боротьби козацтва України в ХVІІ ст.

10

6

Образ Максима Кривоноса у творі. Любов Єремії до Тодозі Світайлихи, її оцінка. Засудження зради Єремії Вишневецького.

11

7

Особливості композиції твору. Художня майстерність. Основні риси стилю митця. Значення творчості письменника, ушанування його пам’яті.

12

8

Панас МИРНИЙ (Панас Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Якович Рудченко — «перший симфоніст української прози» (О. Гончар). Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика його творчості, її тематична й жанрова різноманітність. Роман «Повія» у творчому доробку письменника.

13

9

Перший в українській літературі соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія його створення, співавторство з Іваном Біликом.

14

10

Складність і суперечливість характеру Чіпки — головного героя роману, його еволюція від правдошукача до розбійництва. Типове й екстремальне в долі героя.

15

11

Люди «соціального дна» у романі. Роздум над проблемою життєвого вибору персонажів (Чіпки, Грицька, Максима).

16

12

Жіночі образи у творі (Мотря, Галя), утвердження в них народних поглядів на духовне здоров’я людини.

17

13

Ідейне спрямування твору, алегоричність його назви. Художня майстерність (пейзажі, художні деталі, портрети, мовні достоїнства). О. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози.

18

РМ 1 Письмовий твір-роздум за творами І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного

Рм

19

14

Борис ГРІНЧЕНКО. Життя і різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого (письменника, фольклориста, етнографа, літературного критика), педагога, автора 4-томного словника української мови, організатора й голови товариства «Просвіта», перекладача, «робітника без одпочинку» (І. Франко) на культурно-освітній ниві України.

20

15

Демократична спрямованість поезії Б. Грінченка («Смутні картини», «До праці»), її спорідненість із віршами М. Старицького та М. Некрасова. Переклади Б. Грінченком творів світової літератури.

21

16

Борис Грінченко — великий майстер малих епічних жанрів. Тематична різноманітність його оповідань («Без хліба», «Дзвоник», «Олеся»), їхня спорідненість із творами І. Франка та Л. Толстого. Майстерне відтворення психології дитячої душі в оповіданні «Дзвоник». Образ головної героїні твору.

22

17

Оповідання «Каторжна», утвердження в ньому прагнення людини до любові й добра. Глибокий психологізм у розкритті образу Докії, її душевних переживань і неординарного вчинку в екстремальній ситуації.

23

ПЧ 1 Огляд інших творів письменника (дилогія про українське село — «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами», повість «Сонячний промінь» про просвітительську діяльність інтелігенції, драма «Степовий гість»). Значення творчості письменника в історії української літератури

Пч

24

Контрольна тестова робота 1

Кр

25

ЛРК 1

Лрк

УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70–90-х років XIX ст.

26

1

Від численних аматорських театральних гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І. Франко). Театральні трупи М. Кропивницького (1882) і М. Старицького (1883), їхні провідні актори. Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою. Розвиток драматургії. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Старицького, М. Кропивницького, Панаса Мирного, Б. Грінченка та ін. Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр «Руська бесіда» у Львові. Роль І. Франка в становленні національного професійного театру. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша справді народна артистка України Марія Заньковецька

27

2

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Тобілевич) Життєвий і творчий шлях письменника. Багатогранність його літературної та театральної діяльності. Іван Карпенко-Карий і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство. Іван Карпенко-Карий — «великий обсерватор життя», який був «одним з батьків новочасного українського театру» (І. Франко). Жанрова різноманітність драматичних творів І. Карпенка-Карого: соціально-психологічна драма («Наймичка»), сатирична комедія («Хазяїн», «Суєта»), історична трагедія («Сава Чалий»).

28

ПЧ 2 І. Карпено-Карий «Хазяїн»

Пч

29

3

Комедія «Мартин Боруля», її багаторічне життя на сцені. Прагнення стати дворянином як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість і трагікомічне звучання образу Мартина Борулі.

30

4

Інші образи в п’єсі (Марисі, Степана, Миколи, Омелька, чиновника Трандальова). Спорідненість п’єси І. Карпенка-Карого з комедією Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич».

31

5

Драматургічна майстерність І. Карпенка-Карого в п’єсі. Історична трагедія «Сава Чалий» — одне з вершинних явищ української драматургії ХІХ ст. Історична основа твору.

32

6

Сава Чалий як історичний діяч та уособлення трагічної самотності неординарної особистості. Глибоке розкриття його духовного світу, переживань (конфлікт людини зі своєю совістю, суперечність між ідейними поглядами героя та об’єктивними політичними обставинами).

33

7

Образ Гната Голого — ватажка повстання, мужнього патріота, борця проти соціального й національного поневолення. Утілення у творі народного погляду на зраду й побратимство. Шмигельський як шукач мирних, гуманістичних шляхів розв’язання конфлікту між польською шляхтою і козацтвом. Об’єктивна неможливість здійснення цих ідей у той час. Романтичний пафос трагедії.

34

8

Значення творчості І. Карпенка-Карого, ушанування його пам’яті. ТЛ: драма, її особливості. Жанри драматичних творів (поглиблено)

35

Контрольна робота 2 (твір)

Кр

36

9

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. Життя і творчість М. Старицького, його багатогранна діяльність як поета, прозаїка, драматурга, перекладача, організатора театральної справи. Загальна характеристика творчості письменника.

37

10

Поезія М. Старицького, її мотиви, патріотичний характер. Заклик до молоді як надії на майбутнє України боротися за щастя народу («До молоді»). Майстерне використання казково-фантастичних мотивів при змалюванні минулого й сучасного рідного краю (балада «Гетьман»). Поезія «Виклик», що стала народною піснею (музика М. Лисенка) як перлина інтимної лірики. Оцінка І. Франком його новаторства в поезії.

38

11

Оригінальна драматургічна творчість: п’єси «Не судилось», «Талан», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

Художня проза письменника — основоположника історично-пригодницької повісті та роману, використання традицій романів В. Скотта (трилогія «Богдан Хмельницький», дилогія «Молодість Мазепи», «Руїна»).

39

12

Історико-романтична повість «Облога Буші», її пригодницький сюжет, драматизм, сценічність, антимілітаристське спрямування. Шлях помсти й крові як трагічна сторінка в житті українського й польського народів. Образи та символи твору.

40

13

«Талан» — драма з життя української інтелігенції, змалювання нелегкої долі акторів. Марія Заньковецька як прототип образу Лучицької. Морально-етичні проблеми сім’ї та становище українського театру за п’єсою. ТЛ: соціально-побутова драма

СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 70–90-х років ХІХ ст.

41

1

Новий етап у розвитку української поезії, основні її представники, вершинні досягнення.

42

2

Яків ЩОГОЛЕВ (огляд) Стисла розповідь про поета. Збірка поезій «Ворскло» та «Слобожанщина». Вірші про призначення поета й поезії («Струни»), про красу природи («Осінь», «Травень»). Майстерність версифікації («Косарі»). Ліризм і задушевність поезії.

Іван МАНЖУРА (огляд) Стисла розповідь про поета. Збірки поезій «Степові думи та співи». Поетичне відтворення важкого становища заробітчан («З заробітків»), життя селян («На степу і у хаті»). Майстерність інтимної лірики, її мелодійність («Лелії»). Демократична спрямованість поезії. Краса й історична доля українського степу у творчості Я. Щоголева та І. Манжури.

Павло ГРАБОВСЬКИЙ (огляд) Стисла розповідь про життя поета, який творив у засланні (збірки «Пролісок», «З півночі», «Кобза»). Поєднання в поезії високих громадянських мотивів («До Русі-України») та інтимної лірики («До Н.К.С.», «До матері»). Перекладацька діяльність П. Грабовського.

43

3

Вірш «Я не співець чудовної природи» як естетичне кредо письменника. Поетичний цикл «Веснянки», його спорідненість із «Веснянками» І. Франка

44

Контрольна тестова робота 3

Кр

45

4

Іван ФРАНКО. Життєвий і творчий шлях І. Франка — видатного українського письменника, ученого, громадського діяча. Його багатогранна діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної свідомості народу. Спільна з М. Павликом видавнича діяльність. «Великі роковини» І. Франка, написані до 100-річчя виходу «Енеїди» І. Котляревського, як символ духовного відродження українського народу. Основні книжки й праці.

46

5

Поезія І. Франка, її новаторство, гуманістичний пафос. Збірка «З вершин і низин» як важливий етап у розвитку української літератури. Загальне уявлення про її композицію (основні цикли). Програмний вірш «Гімн» («Замість пролога»), утвердження в ньому важливих загальнолюдських ідей — прагнення людини до свободи, до людського поступу, нового щасливого життя, вираження незламного оптимізму, проголошення великої перетворюючої сили «науки, думки, волі ». Образи будівничих нового життя в поезії «Каменярі»

47

6

Новаторство поетичного циклу «Веснянки». Багатогранний образ весни в циклі («Дивувалась зима...», «Гріє сонечко!..»). Різноманітність ритмомелодики. Майстерне вживання антитези, поетичного паралелізму. Поезія «Гримить! Благодатна пора наступає...». Збірка «З вершин і низин» у контексті світової літератури (поезії Г. Гейне, М. Некрасова, Х. Ботєва, І. Вазова, М. Конопніцької) Цикл «Україна», вираження в ньому патріотичних почуттів, благодатних надій на соціальне та національне визволення народу («Моя любов», «Не пора, не пора, не пора...»).

48

7

Вірш-заклик «Розвивайся ти, високий дубе...», поетичний паралелізм і поетична антитеза. Відображення заповітної мрії ліричного героя щодо пробудження національної свідомості народу, його віри в щасливе майбутнє своєї нації. Цикл «Вольні сонети», майстерність автора в опануванні цим жанром. Утвердження в сонетах загальнолюдських цінностей у творчості великих майстрів епохи Відродження: краси материнства й вічної жіночності («Сікстинська мадонна»).

49

8

Поетична збірка «Зів’яле листя», її висока оцінка М. Коцюбинським. Місце любовної теми у творчості І. Франка. Автобіографічні мотиви в збірці. Майстерне вираження широкої емоційної гами почуттів у драмі ліричного героя («Тричі мені являлася любов...», «Як почуєш вночі край свойого вікна...», «Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі...»). Тісний зв’язок поезій з фольклором («Червона калино, чого в лузі гнешся?..»)

50

9

Вірш «Чого являєшся мені у сні...» — поетична перлина збірки. Поетичне протиставлення краси дівчини її характерові в поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...». Поетичний образ нестерпного душевного болю у вірші «Безмежнеє поле в сніжному завою...». Утвердження невмирущості справжніх людських почуттів, ідеалів кохання («Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...»). Місце збірки «Зів’яле листя» серед шедеврів світової інтимної лірики.

51

10

Збірка «Мій ізмарагд», де зібрані зразки філософської та громадянської поезії. Використання в ній біблійних мотивів і образів, звернення до жанрів легенди та притчі («Притча про приязнь», «Легенда про Пілата»). Змістовий зв’язок «Легенди про вічне життя» з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків. Роздуми про доцільність безсмертя людини, про взаємність у почуттях як критерій щастя, проблематичність його досягнення.

52

11

«Декадент» — поетичне кредо І. Франка. Полемічний характер вірша. Вираження в ньому життєствердної позиції ліричного героя-митця. Пристрасне громадянське звучання поезії. Роль риторичних художніх прийомів. Інші поетичні збірки І. Франка («Із днів журби», «Semper tiro»). Особливості поетичного стилю І. Франка

53

12

Філософська поема «Мойсей» — одна з вершин творчості І. Франка. Однойменна скульптура Мікеланджело як поштовх до написання поеми. Біблійна основа твору, його проблематика: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу, віра в його щасливе майбутнє і гідне місце України у світовій історії. Композиційне й ідейне значення прологу до поеми як духовного заповіту українському народові.

54

13

Образ Мойсея в поемі, розкриття складності його характеру, близькість до сподвижницької постаті самого Франка. Зіставлення Мойсея з демоном пустелі Азазелем, зрадниками віри Авіроном і Датаном.

55

14

Висока художня майстерність твору (роль церковнослов’янізмів у забезпеченні урочистого, піднесеного тону поеми, вставні притчі, діалоги, монологи). Світове значення поеми, її актуальність. Інші поеми І. Франка («Іван Вишенський», «Смерть Каїна», «Лис Микита», вступ до поеми «Лісова ідилія» з посвятою М. Вороному).

56

15

Загальна характеристика прози І. Франка (ідеї, проблеми, художні шукання на шляху модернізму). Цикл «Бориславські оповідання», зображення в ньому трагічної долі заробітчан («Ріпник»). Прав диві картини життя тогочасної школи, образи дітей («Грицева шкільна наука»). Повість «На дні» як високохудожній твір про «соціальне дно». Інші повісті І. Франка («Захар Беркут», «Борислав сміється», «Основи суспільності», «Для домашнього вогнища»). Новаторство в створенні образу Бенедя Синиці як організатора робітничого страйку в повісті «Борислав сміється».

57

16

Новела «Сойчине крило», зображення в ній жіночої долі в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата — уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманістичний пафос новели.

58

17

Повість «Перехресні стежки». Особливість жанру (соціально-психологічна повість). Змалювання життя й побуту провінційної інтелігенції. Трагічна доля Регіни, її нерозділеного кохання. Протиставлення образів Рафаловича і Стальського, зображення громадської діяльності першого. Феміністичні ідеї у творі, їхній перегук із творчістю О. Кобилянської. Художня майстерність твору

59

18

Драматургія І. Франка. Соціально-психологічна драма «Украдене щастя». Фольклорна основа твору («Пісня про шандаря»). Соціально-психологічний конфлікт у п’єсі. Майстерність зображення трагічної долі героїв (Анни, Михайла, Миколи). Роздуми над тим, у кого з героїв украдено щастя. Сценічна історія п’єси

60

19

Публіцистична діяльність І. Франка (стаття «Що таке поступ?»). Літературознавча праця «Із секретів поетичної творчості»

61

20

Значення творчості І. Франка, її зв’язок із зарубіжним літературним процесом (О. де Бальзак, Е. Золя, Т. Драйзер, Л. Толстой, Ф. Достоєвський). Іван Франко — перекладач творів зарубіжної літератури та її дослідник

62

Контрольна тестова робота 4

Кр

63

РМ 2 Продовження традицій І. Франка у творчості М. Рильського, Д. Павличка, В. Стуса.

Рм

64

ЛРК 2

Лрк

ІІ семестр

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА наприкінці ХІХ — на початку XX ст.

65

1

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА наприкінці ХІХ — на початку XX ст.

66

2

Національно-визвольний рух в Україні на початку ХХ ст. та його вплив на літературний процес. Початок нового етапу в розвитку новітньої української літератури епохи модернізму. Новаторські пошуки письменників у контексті розвитку світової літератури (європейський літературний імпресіонізм К. Гамсуна, А. Чехова)

67

3

Розширення тематичних обріїв української прози, її художнє оновлення (поетизація, психологізм). Збагачення літературних жанрів та їх взаємопроникнення, урізноманітнення новелістичного жанру.

68

4

Неоромантизм у творчості Лесі Українки та О. Кобилянської.

69

5

Риси імпресіонізму у творчості М. Коцюбинського, символізму та експресіонізму у творчості В. Стефаника.

70

6

Новаторські пошуки в поезії. «Молодомузівці» та зародження українського модернізму.

71

7

Творчі здобутки української драматургії (жанрова різноманітність неоромантичних драматичних поем Лесі Українки, символістські твори О. Олеся та С. Черкасенка). ТЛ: модернізм і його тенденції

72

8

ПЧ 3

Пч

73

9

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ Життєвий і творчий шлях. Гуманізм світогляду митця. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Коцюбинський-новеліст.

74

10

Ранній період творчості письменника. Новелістична акварель «На камені». Майстерність художньої деталі й зорових образів. Своєрідність композиції. Образи Алі та Фатьми.

75

11

Майстерність психологічного аналізу внутрішнього світу людини в новелі «Цвіт яблуні».

76

12

Особливості стилю прози М. Коцюбинського, її новаторство, місце в українській і світовій літературах. Вшанування пам’яті письменника. ТЛ: імпресіонізм, новела, психологічна новела

77

13

Посилення соціальної спрямованості новел і оповідань у другий період творчості Лірико-психологічна новела «Intermezzo» з жанровими ознаками «поезії в прозі» як невеличкий імпресіоністичний шедевр. Автобіографічна основа твору. Оригінальність жанру, своєрідність композиції, смисл назви.

78

14

Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Майстерність зображення картин природи у творі в стилі імпресіонізму. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього світу людини, оригінальність побудови внутрішнього монологу й діалогу. Символічні звукові й світлові образи, ускладнені метафори.

79

15

Останні новели М. Коцюбинського («Хвала життю!», «На острові»), вираження в них оптимістичної віри в торжество життя на землі.

80

16

Повість «Fata morgana», висвітлення в ній проблеми людини й землі (образ Маланки).

81

17

Ідейне й композиційне значення опису «Ідуть дощі…». Місце повісті серед визначних прозових творів світової літератури початку XX ст.

82

18

Повість «Тіні забутих предків». Фольклорно-етнографічна основа твору, її романтичний характер.

83

19

Поетичне змалювання в повісті кохання Івана й Марічки, невмирущості їхніх почуттів і трагічної долі як наслідок супепечності між мрією і дійсністю. Використання імпресіоністських і символічних засобів зображення дійсності, світу людини у зв’язку зі світом природи

84

20

Особливості стилю прози М. Коцюбинського, її новаторство, місце в українській і світовій літературах. Вшанування пам’яті письменника. ТЛ: імпресіонізм, новела, психологічна новела

85

Контрольна тестова робота 5

Кр

86

21

Ольга КОБИЛЯНСЬКА Життєвий і творчий шлях буковинської письменниці періоду раннього українського модернізму, «пишної троянди в саду української літератури» (М. Старицький). Формування світогляду (стиль європейської культури, феміністичний рух). Новаторські пошуки в українській прозі. Ідея краси вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви. Своєрідність новел письменниці (неоромантичне змалювання дійсності, поетичність, психологізм).

87

22

Майстерне змалювання картин природи, виступ на її захист («Битва»). Образи нових жінок-інтелектуалок — талановитої піаністки Софії, гордої духом Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі в новелі «Valse melancholique». Глибоке відтворення внутрішнього світу героїнь через мелодію вальсу

88

23

Ідея емансипації жінки у творчості О. Кобилянської, образи Олени та Наталії («Людина», «Царівна»).

89

24

Романтичне змалювання дійсності, гімн високим людським почуттям (повість «В неділю рано зілля копала…»). Ліричні та драматичні елементи в епічному творі.

90

25

Соціально-психологічна повість «Земля». Глибоке психологічне трактування в ній проблем: людини й землі, злочину і кари на українському матеріалі. Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на ній.

91

26

Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава — протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка — утілення цінностей народної моралі; Сава і Рахіра — уособлення духовної деградації. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни).

92

РМ 3 Письмовий літературно-критичний твір за повістю «Земля».

Рм

93

27

Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської. Філософські роздуми, ліричні сцени, пейзажі, художні деталі та їхня роль у творі. Екранізація повісті, її місце серед шедеврів світової літератури. Особливості художнього стилю О. Кобилянської. ТЛ: взаємопроникнення літературних родів і жанрів (використання засобів лірики та драми в епічному творі)

94

28

Василь СТЕФАНИК Життєвий і творчий шлях В. Стефаника, новеліста-новатора в українській літературі. «Се найвищий тріумф поетичної техніки» (І. Франко). Творча співдружність В. Стефаника з Л. Мартовичем і Марком Черемшиною («покутська трійця»).

95

29

Поезія в прозі «Моє слово» як художній маніфест, кредо письменника. Два періоди творчості В. Стефаника. Змалювання трагічного становища галицького селянства в ранній творчості (збірки новел «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога»).

96

30

Новела «Новина», її ідейний зміст, художня майстерність, образ Гриця Летючого. Пейзажі, художні деталі, портретні характеристики дітей, глибокий психологізм новели.

97

31

Новела «Камінний хрест». Історична основа твору (психологічне розкриття теми еміграції в Канаду галицького селянства). Сюжетно-композиційні особливості (у центрі новели — трагічна подія). Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображеного в стилі експресіонізму.

98

32

Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана перед від’їздом із села як символ трагізму й розпачу прощання з рідним краєм. Художні деталі у творі. Символічний смисл назви новели. Камінний хрест — уособлення долі людини.

99

33

Творчість В. Стефаника другого періоду (збірка «Земля»), її антивоєнне спрямування, гуманістичний і патріотичний пафос, зображення наростання національно-визвольного руху в Галичині, боротьби Січових стрільців за незалежну соборну Україну («Марія», «Сини»). Новела «Марія». Майстерне зображення в ній внутрішнього світу матері-патріотки. Вшанування пам’яті письменника. ТЛ: експресіонізм, поезія в прозі

100

Контрольна тестова робота 6

Кр

101

34

Леся УКРАЇНКА (Лариса Косач) Життєвий і творчий шлях письменниці, яка мужньо вела тридцятилітню боротьбу з невиліковною хворобою. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці.

102

35

Збірка поезій «На крилах пісень», її місце в літературі, висока оцінка її І. Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки.

103

36

Основні цикли поезій: «Подорож до моря», «Сім струн», «Мелодії», «Невільничі пісні», «Пісні про волю».

104

37

Мотиви поетичної творчості Лесі Українки: ідея патріотизму («Сторононько рідна! коханий мій краю!..»), утвердження незламності духу людини («Хто вам сказав, що я слабка...»), призначення поета і поезії («Слово, чому ти не твердая криця...»), прагнення до волі («Мріє, не зрадь!..»), краса рідної природи («Нічка тиха і темна була»), інтимна лірика («Квіток, квіток...», «Ви щасливі, пречистії зорі...»)

105

38

Вірш «Contra spem spero!». Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту, світоглядна декларація сильної вольової особистості в поезії. Афористичність мови.

106

39

Громадянські мотиви в поезії «І все-таки до тебе думка лине...», вираження в ній співчуття патріотки до страждань свого народу. Емоційно наснажені епітети у творі. Заклик до активних дій за визволення рідного краю. Вірш «І ти колись боролась, мов Ізраїль...». Використання в ньому біблійних мотивів і образів, порівняння з долею України. Актуальність поезії. Болісний докір сучасникам за пасивність у національно-визвольних змаганнях, у пробудженні національної свідомості.

107

40

Пейзажна та інтимна лірика Лесі Українки. Оригінальність ритмомелодики й образотворчих засобів у вірші «Хвиля».

Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…».

108

41

Поезія в прозі «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…». Ідея невмирущості справжнього

кохання, засоби психологічної характеристики настрою ліричного героя у віршах «Все, все покинуть, до тебе полинуть…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Квіток, квіток…».

109

42

Поєднання патріотичних мотивів із співчуттям до болю інших народів у поезії «Дим». Майстерність у володінні білим віршем. Філософська лірика («To be or not to be?..»). Особливості поетичного стилю Лесі Українки, її новаторство в галузі ритміки, строфіки. Співзвучність її лірики з поезією Г. Гейне.

110

43

Драматургія Лесі Українки як вершина її творчої майстерності, новаторство, сміливе звернення до світових образів і мотивів («Одержима», «Кассандра», «Камінний господар»), до історії свого народу («Бояриня»).

111

44

«Бояриня», історична основа драматичної поеми. Майстерність відображення страждання патріотки-українки Оксани в боярській Москві.

112

45

Драматична поема «Одержима», її біблійна основа. Утвердження високої одержимості духу ліричної героїні в особі Міріам .

113

РМ 4 Образ жінки у творах Лесі Українки (розгорнуте дослідження)

Рм

114

46

«Лісова пісня» — шедевр світової драматургії. Оригінальність жанру (драма-феєрія). Фольклорно-міфологічна форма сюжету, піднесена до філософських узагальнень. Особливості композиції (переплетення життя двох світів — світу природи й людини). Майстерне розкриття у творі загально-людських проблем (взаємини людини з природою, людина і власність, краса в людському житті, вірність і зрада, вічність життя).

115

47

Ідея невмирущості людської мрії про щастя. Символічність образів Мавки й дядька Лева — уособлення духовності й краси. Мати Лукаша й Килина — антиподи головній героїні Мавці. Роздвоєність душі Лукаша. Природа і людина у творі. Мистецтво (зокрема, музика) у житті людини. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.

116

48

Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі людини, дійсністю і мрією. Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розквіту творчих сил людини.

117

49

Художні особливості драми-феєрії. «Лісова пісня» в інших мистецтвах (музика, хореографія, кіно). Зв’язок «Лісової пісні» із західноєвропейською драмою М. Метерлінка, Г. Гауптмана. Особливості неоромантизму Лесі Українки

ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія, білий вірш, драматична поема

118

Контрольна робота 7 (твір)

Кр

119

50

Микола ВОРОНИЙ «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Ти не любиш мене», «Легенда», «Інфанта» Життя і творчий шлях поета-новатора, «ідеолога» модернізації української літератури, першого представника українського символізму. Літературна полеміка з І. Франком про роль мистецтва в житті народу. Інтенсивна діяльність на театральній ниві. Переклади. Вимушена еміграція й повернення в Україну.

120

51

Зміст і художні особливості поезії М. Вороного. Мотив необхідності для поезії бути «цілим чоловіком». Вірш «Іванові Франкові», заклик рівнятися на модерністські течії в новій літературі, на багатогранну поезію, що підносить красу в житті.

Пейзажна лірика М. Вороного. Вірш «Блакитна Панна», неоромантичне змалювання природи, єдність краси природи й мистецтва. Образотворчі засоби твору. Інтимна лірика поета, відображення в ній краси й багатства почуттів ліричного героя, душевних страждань через нерозділене кохання («Ти не любиш мене»).

121

52

Уславлення безкорисливої материнської любові («Легенда»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша. Новаторство М. Вороного в українській поезії.

122

53

ПЧ 4 Поема «Євшан-зілля», проблема історичної пам’яті у творі (повторення). ТЛ: символізм

Пч

123

54

Олександр ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) Життя і творчість митця. Формування ідейно-естетичних поглядів під впливом І. Франка, «молодомузівців». Підтримка національно-визвольного руху. Еміграція за кордон. Неоромантичні, символістські тенденції у його творчості. Збірка поезій «З журбою радість обнялась...» як ліричний документ епохи.. Вірш «О слово рідне! Орле скутий!..». Алегоричний образ народного співця як лебедя — символу незнищенності української нації («Лебідь»). Віра в щасливе майбутнє народу, його соціальне й національне визволення («Яка краса: відродження країни!..»).

124

55

«Чари ночі» — шедевр інтимної лірики О. Олеся, мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про необхідність жити в гармонії з природою. Музичність, звукова виразність поезії. Майстерність у відтворенні настрою і почуттів. Ностальгія за рідним краєм («О принесіть як не надію...»)

125

56

Символізм драматичного етюду «По дорозі в Казку». Дорога в Казку — символ духовних поривань людини до кращого життя. Проблема провідника і маси. Лідер — духовно сильна особистість. Трагічна суперечність між духовністю, мрією і жорстокою дійсністю. Спорідненість твору О. Олеся із філософською поемою І. Франка «Мойсей». Використання біблійно-християнської символіки

Поетичність і психологізм драматичних творів О. Олеся, перегук їх із «Лісовою піснею» Лесі Українки та з «драмами настрою» А. Чехова, Г. Ібсена, Г. Гауптмана, М. Метерлінка, із філософією Ф. Ніцше. Особливості поетичного стилю О. Олеся. ТЛ: драматичний етюд

126

57

Володимир ВИННИЧЕНКО. Життєвий і творчий шлях письменника, його багатогранна літературна, громадська й політична діяльність, еміграція.

Публіцистичний твір В. Винниченка «Відродження нації». Щоденник В. Винниченка.

Захоплення митця живописом.

127

58

Рання творчість В. Винниченка, її новаторство. Володимир Винниченко — новеліст. Ідейно-стильові особливості збірки «Краса і сила», де зібрані зразки нової соціально-психологічної прози модерного характеру. Висока її оцінка І. Франком і М. Коцюбинським.

128

59

«Момент» — неореалістична новела про філософські проблеми життя і щастя. Проблематика твору (плинність життя, щастя людини, мить — частинка вічності). Образ Панни як утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіоністичні мотиви в новелі. Неореалістичні тенденції в оповіданнях і новелах письменника: гострий соціальний і психологічний конфлікт, зображення героя в незвичайних ситуаціях, динамічність сюжету, психологічна характеристика персонажів, елементи імпресіонізму.

129

60

Романістика письменника. Створення першого в українській літературі науково-фантастичного роману-утопії («Сонячна машина»). Висока оцінка роману М. Зеровим та О. Білецьким, його місце серед науково-фантастичних творів світової літератури (О. Толстого, Г. Уеллса, Р. Бредбері, С. Лема). Викриття культу особи Сталіна (роман «Слово за тобою, Сталіне!»). Шукання нового літературного героя (роман «Записки Кирпатого Мефістофеля»). Використання в ньому образів із світової літератури, їх нова інтерпретація. Засоби психологічної характеристики героїв

130

61

Популярність Винниченка-драматурга на світовій сцені. Драматичні твори письменника, їхнє жанрово-тематичне багатство, художня майстерність («Дисгармонія», «Пророк», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Між двох сил», «Гріх» та ін.). Морально-філософські проблеми в драмі В. Винниченка «Гріх» та їхня актуальність у наш час. Утвердження загальнолюдських норм християнської моралі. Змалювання трагічної долі Марії Ляшківської, засоби психологічної характеристики героїні. Інші персонажі п’єси, їхня роль у розкритті назви твору

ТЛ: неореалізм, психологічна драма

131

62

Інші письменники наприкінці XIX — на початку XX ст. (на вибір) Володимир САМІЙЛЕНКО — видатний український лірик, гуморист. Патріотичні мотиви в ліриці («Українська мова»). Сатиричні і гумористичні твори («Патріот Іван»).

132

63

Реалістичні картини з життя народу у творах Степана ВАСИЛЬЧЕНКА («Талант»). Модерністські шукання поетів (П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий). Новаторські шукання новелістів (М. Черемшина, Л. Мартович, О. Маковей та ін.). Новаторські пошуки в драматургії (С. Черкасенко)

133

Контрольна тестова робота 8

Кр

134

ЛРК 3

Лрк

135

ЛРК 4

Лрк

136

1

УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОВТОРЕННЯ Бесіда або дискусія про твори, які справили на учнів найбільше враження й спонукали замислитися над прочитаним. Семінарське заняття або конференція

3

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Робоча програма з української літератури. 10 клас (4 години на тиждень)
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    10 Клас
  • Тип
    Робоча програма
  • Переглядів
    9154
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    5
  • Номер матеріала
    YR487227
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти