Учнівська презентація "Історія Білопільської фортеці"

Географія

Для кого: 8 Клас

08.10.2019

651

2

0

Опис документу:
Учнівська презентація "Історія Білопільської фортеці" учня 8 класу Білопільської спеціалізованої школи І-ІІІст. № 1 містить інформацію про етапи становлення та славну історію міста Білопілля Сумської області
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Історія Білопільської фортеці Презентація учня 8-А класу Зарка Даниіла
Слайд № 1

Історія Білопільської фортеці Презентація учня 8-А класу Зарка Даниіла

Після монгольської навали, коли в 1239 році було спалено місто Вир, городище довгий час залишалося малозаселеним У другій половині ХІІІ – першій по...
Слайд № 2

Після монгольської навали, коли в 1239 році було спалено місто Вир, городище довгий час залишалося малозаселеним У другій половині ХІІІ – першій половині XІV ст. землі Виру приєднуються до одного із князівств Сіверщини – Путивльського. Доля стародавнього Виру, який занепав і став невеличким поселенням Крига, була в подальшому тісно пов’язана з містом Путивлем. Московські воєводи були вкрай зацікавлені в тому, щоб нові козацькі фортеці будувалися не стихійно, а саме на ділянках кордону, що потерпали від набігів татар. Тому у другій половині XVII ст. на території городища виникає козацьке містечко, яке за назвою річки, що протікала поряд, назвали Крига.

Відтворити зовнішній вигляд першої козацької фортеці другої половини XVII ст. дало змогу дослідження дитинця. На жаль, дослідження укріплень того ч...
Слайд № 3

Відтворити зовнішній вигляд першої козацької фортеці другої половини XVII ст. дало змогу дослідження дитинця. На жаль, дослідження укріплень того часу на території городища не проводилися, але за аналогіями з укріпленнями козацьких городків можна припустити, що: на валу було побудовано частокіл, або дерев’яну стіну з двох рядів вертикально поставлених колод між якими засипано глину. Був також вичищений рів. південно-західного боку верхівка валу була зрівняна і укріплена дерев’яною стіною. Це пов’язано з улаштуванням більш зручного підходу до стіни та переміщення легких гармат. У результаті з напільного боку вал зберігав свою висоту та крутизну, а з внутрішнього залишався на одному рівні з майданчиком фортеці. На фото цитадель в місті Батурин. Білопільська фортеця мала подібний вигляд

Уявний вигляд Білопільської фортеці на початку 18 століття
Слайд № 4

Уявний вигляд Білопільської фортеці на початку 18 століття

У такому вигляді козацьке містечко проіснувало кілька років. Після реконструкції давньоруське городище було перетворене на сучасну прикордонну форт...
Слайд № 5

У такому вигляді козацьке містечко проіснувало кілька років. Після реконструкції давньоруське городище було перетворене на сучасну прикордонну фортецю, яка мала артилерію та козацький гарнізон. З появою укріпленої фортеці навколо почали виникати козацькі хутори, населення яких у випадку небезпеки отримувало там притулок. Вигідне економічне та військове розташування Криги змусило московських воєвод до розширення її території. У містечко прибувають стрільці на чолі з воєводою та починається будівництво нової фортеці. Воєвода не перебудовує старі укріплення, а взагалі відмовляється від їх використання. Нова фортеця отримала назву Білопілля і була побудована за західноєвропейськими стандартами – прямокутна в плані, з внутрішнім замком. У 1672 р. на Вирське городище прийшла організована група з 1352 українців із однойменного містечка Білопілля (з польської сторони) . Керував ними  Хома Федоров (Федоренко), котрий став закликати до себе “на слободу” нових поселенців. Путивльський воєвода князь Г.Ромодановський вирішив, що нове поселення при злитті річок Вир і Крига, якраз на татарській сакмі (дорозі) може мати важливе стратегічне значення, тож і наказав збудувати “город”. Сотником у ньому призначили Степана Хоменка, сина Хоми Федорова.  В 1674 р. його змінив Степан Куколь з молдавського міста Ясси, котрий започаткував відомі на Слобожанщині дворянські роди Куколь-Яснопольських та Куколевських. Загальний нагляд за будівництвом здійснював сумський полковник Герасим Кондратьєв. У місто був призначений воєвода Бахтєєв.

План міста з фортецею (1732 р)
Слайд № 6

План міста з фортецею (1732 р)

 У джерелах збереглася чітка вказівка на те, що задніпровські переселенці оселилися “на старому Вирському городищі”, що опосередковано локалізує да...
Слайд № 7

 У джерелах збереглася чітка вказівка на те, що задніпровські переселенці оселилися “на старому Вирському городищі”, що опосередковано локалізує давньоруський Вир. Спершу Х. Федоров поставив на городищі свій двір, а поряд у трьох місцях – “шинковые места сьну своему Степану для прокормления”. Він заволодів землею і на плато, і в районі Старосілля, тобто по обох берегах р.Криги. Відтак у річковій заплаві він збудував собі ще один двір, а також млини,  солодовню та броварню. Одночасно з Білопіллям заселилися довколишні села і слободи – Крига, Ворожба, Проруб, Павлівка, Старосілля. 1680 р. всі вони були відмежовані від Путивльського повіту й включені до складу Білопільської сотні Сумського слобідського полку Місто було оточене дерев’яним острогом. У місті налічувалося 5 проїжджих воріт: з півночі – Тьоткінські, зі сходу – Покровські, з півдня – Сумські, із заходу – Тернівські і Серьогінські, а також було 2 хвіртки, що ведуть до води. Висота стін, разом з ровом і валом була більше 10 метрів, а довжина укріплення по периметру становила понад 2,5 км. У центрі міста була фортеця Крига, яка називалася “замок” (зараз це територія старого парку). Фортеця мала 4 бастіони, в’їзну вежу і хвіртку до води. Периметр фортеці становив понад 420 метрів, висота стін – більше 12 метрів.

На зовнішніх міських стінах була тільки одна гармата і двадцять одиниць вогнепальної зброї, а замок захищали шість гармат, казенний льох, у якому м...
Слайд № 8

На зовнішніх міських стінах була тільки одна гармата і двадцять одиниць вогнепальної зброї, а замок захищали шість гармат, казенний льох, у якому містилися кулі, порох та інші припаси. У замку був збудований дерев’яний будинок, в якому жив воєвода Бахтєєв. Вісім священиків правили службу в восьми церквах: Різдва Богородиці, Покровській, Стефанівській, (яка була домовою церквою Степана Куколя)  Спасо-Преображенській, Іллінській, Михайлівській, Миколаївській та Петропавлівській. (наприкінці ХVIII – початку ХІХ ст.. дві церкви були закриті: Стефановська та Миколаївська.) У 1677-1678р. городовим воєводою у Білопіллі був Гаврило Вашинін. У 1681 році стараннями сотників Степана Хоменка і Степана Куколя Білопілля було від’єднано від Путивля і стало самостійним повітом.

Царська грамота 1704 р. про будівництво міста У царській грамоті від 25 січня 1704 зазначено: “В 180 (1672) г. по указу Царя и В.К. Алексея Михайло...
Слайд № 9

Царська грамота 1704 р. про будівництво міста У царській грамоті від 25 січня 1704 зазначено: “В 180 (1672) г. по указу Царя и В.К. Алексея Михайловича боярин и воевода кн. Григорий Ромодановский в Путивльском уезде, в 30 вер. от Путивля на р. Виру да на устье р. Крыги в угодьях Путивльцев построил город Белополье на старом Вирском городище, а в том городе поселились из-за Днепра сотник с черкасы на Татарской сакме” . На час видання грамоти місто являло собою уже значну фортецю. До сотенного містечка Білопілля були приписані села Крига, Ворожба та Павлівка

Однак Білопілля швидко втрачає функції прикордонної фортеці і вже у XVIIIст. укріплення її руйнуються, а територія першої фортеці використовується ...
Слайд № 10

Однак Білопілля швидко втрачає функції прикордонної фортеці і вже у XVIIIст. укріплення її руйнуються, а територія першої фортеці використовується для будівництва маєтку бригадира . У 1708 – 1709 р. білопільські козаки у складі  Сумського  полку брали участь у Північній війні на боці Московської держави проти українсько-шведського війська Карла ХІІ та Івана Мазепи. В цей час війська генерал-фельдмаршала Б.П.Шереметьєва у кінці 1708 року зосередились біля Сум. Дивізія цього складу військ зупинилась у Білопіллі та вздовж східного берега р. Вир. Через деякий час війська вийшли з Білопілля, але поблизу міста залишилось невеличке сільце Шереметівка. З часом воно злилось з містом і утворило найдовшу в ньому вулицю цієї ж назви, яка починалась майже в центрі міста і сягала аж до хутора Коваленки. У Білопіллі певний час перебував з військами князь Рєпнін, з яким цар листувався відносно забезпечення надійної оборони Сум, бо місто привертало до себе увагу шведського короля і Мазепи. Після закінчення Північної війни (1701 – 1721) білопільські козаки ходили на Персію (1724). У 1732 р. брали участь у війні з Туреччиною, у 1733 ходили на Польщу, у 1736 – на Крим, у 1739 – на Молдавію, у 1746 брали участь у війні за австрійську спадщину, а у 1756 –1762 – в Семилітній війні. Крім бойових походів будували укріплення над Дніпром, канали .

Щодо адміністативно- територіального устрою Білопілля слід зазначити, що ще наприкінці XVII ст. місто мало своє самоврядування. В документах того ч...
Слайд № 11

Щодо адміністативно- територіального устрою Білопілля слід зазначити, що ще наприкінці XVII ст. місто мало своє самоврядування. В документах того часу згадується війт та бурмистр. 18 грудня 1718 року при розділі Росії на 8 губерній Білопілля було приписане до Київської губернії. В 1765 році  місто стало центром комісарства Слобідської Української губернії, а колишні козаки були переведені до стану військових обивателів.  В 1757 році гармати, що були в фортеці, були взяті в похід під час російсько-турецької війни. Таким чином , міська фортеця, яка була збудована ще в 1672 році, зберігала своє значення до 1760 року , коли практично припинила своє існування.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.