Тема:„А вже Покрова одцвіла”

Опис документу:
Ікона „Матір Божа”, плакати з прислів’ями; дошка, прикрашена жовтим листям; ваза на столі з осінніми квітам; українська піч. Звучить народна музика Ведуча. Гостей дорогих Ми вітаємо щиро, Стрічаємо з хлібом, Любов’ю і миром!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема:„А вже Покрова одцвіла”

Виховний захід

для 5 -8 класів

Ікона „Матір Божа”, плакати з прислів’ями; дошка, прикрашена жовтим листям; ваза на столі з осінніми квітам; українська піч.

Звучить народна музика

Ведуча. Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любовю і миром!

Учениця. В раю, на троні золотому сидячи,

Господь творив нову планету – Землю.

Сховавшися, як злодій, за деревами,

Дивився диявол на творіння Боже.

А потім із лукавою зловтіхою

Узяв камінчик гострий із комети

Та й кинув хитро прямо в око Богові.

Творець подумав, розгулявся вітер,

Рукою витер око запорошене,

Й сльоза із вії на Планету впала...

І от із неї, теплої і чистої,

Й постала в Придніпровї Україна,

Щоб красотою Божою принаджувать

До себе і народи, і держави.

(І. Савич)

Ведучий. І ось, де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце посміхнулося здаля:

Правда, я все бачу з висоти.

Всі народи гарні, а земля

Там найкраща, де родився ти!

Дзюрчання струмочка у грамзаписі

Учениця. Буває часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю,

що воно за диво,-

Оці степи, це небо,

ці ліси –

Усе так гарно, чисто,

незрадливо.

Усе, як є, - дорога, явори...

Усе моє!

А зветься... Україна!

Ведуча. Рідний край... Починається він для нас від батьківського порога, стежини, тополі стрункої біля твоїх воріт, з барвінку, який стелиться в садочку. А ще починається він з прадавніх коренів нашого народу.

Ведучий. Григорій Сковорода говорив: „Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе”.

Ведуча. Попробуємо сьогодні відтворити часточку життя і звичаїв наших пращурів.

Ведучий. Нехай сьогоднішнє свято стане пізнанням Минулого і Сучасного для вивершення Майбутнього.

Учениця. Осінь на землю тихенько спускається,

В небі летить, наче птах.

Крилами-хмарами небо вкривається,

Пухом тумани із крил її падають,

Стеляться в вільних степах,

Літо зелене і радісне згадують.

Стріпує крилами осінь широкими,

Роси спадають у млі,

Ллються крізь неї дощами-потоками.

Літо веселе, співоче минається,

Спокій стає на землі...

Тиха, задумлива осінь спускається.

Ведуча. Непомітно, але впевнено вступила в свої права золота осінь. Розпочалася вона зі свята Семена Стовпника – 14 вересня. До речі, у допетровській Русі Новий рік починали саме на Семена. У цей день віншувалося бабине літо. Але, мабуть, найвизначнішим святом осені в Україні є свято Покрова. Саме про нього і йтиметься сьогодні.

Дівчинка в українському одязі розповідає:

За церковними переказами з’явлення Пресвятої Богородиці відбулося ще в X столітті у Влахнерському храмі міста Костянтинополя. Греки молилися у храмі, щоб запобігти біді їхньому місту від загарбників. Під час молитви на небі зявилася Пресвята Богородиця. Вона молилася за весь християнський люд і просила Ісуса Христа прийняти молитви людей, які звертаються до неї. Після молитви Богородиця зняла з голови покрову і простерла її над людьми. Після цього все зникло. Незвичайне видіння спостерігали юродивий Андрій і його учень Єпіфаній. На згадку про це люди святкують свято Покрова.

Ведучий. 31 жовтня за старим стилем, а 14 жовтня за новим - починається свято Покрова.

Покрова – це не тільки релігійне, а й національне свято.

Ведуча. Запрошуємо шановних гостей святкувати з нами у нашій господі.

Ведучий. З Покрови розпочиналися вечорниці та весілля.

Хазяйка вечорниць. А я хочу запросити вас до світлиці на веселі вечорниці, де дівчата зустрічаються з парубками, закохуються. Дівчатка, завітайте до моєї хати, поспілкуємося, потанцюємо, поспіваємо.

Заходять дівчата, співаючи українську народну пісню „Цвіте терен”

Хазяйка вечорниць. Дівчатка, а ви знаєте, що Покрова - божество, покровителька жіночої, а більше всього – дівочої долі. Покрова була непоступливою, якщо дівка зневажала моральні принципи, нехтувала народними звичаями. А дівоча доля не завжди була щасливою.

Перша дівчина. Свята Покровонько,

Покрий мою головоньку

Цієї осені.

Хоч і драною хустиною,

Аби з хорошою людиною.

Хазяйка вечорниць. Дуже влучні прислівя, повязані із заміжжям на Покрову.

Друга дівчина. Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду льодом, а дівчат – шлюбним вінцем.

Третя дівчина. Прийшла Пречиста, несе старостів нечиста, а прийшла Покрова – заревіла дівка, як корова.

Дівчата співають українську народну пісню „В кінці греблі шумлять

верби”

Хазяйка вечорниць. Сватання та весілля, які розпочиналися з Покрови, повязані з вишитими рушниками.

Та ми з тобою

На білому рушничку стояли,

Золоті перстенечки міняли.

Під час сватання були й такі оказії.

Уривок з повісті Квітки-Основяненка „Конотопська відьма”

Сотник Забрьоха. Ось послухайте, пане Йосиповичу, що я вам скажу: несорозмірно суть чоловічеству єдинопребиваніє і в дому, і в господарстві. Пламень мя раждижається, і не отіду, дондеже не совокуплюся з ліпообразною Оленою...

Писар. Що-бо ви, пане сотнику, отсе говорите? Щось я нічого не второпаю. Чи не після тернівки отсе ви такі стали?

Сотник Забрьоха. Бодай його писала морока! Се мені таке написав наш Воскресенський дяк...

Писар. Та що воно таке є? Чи се вірша, чи що?

Сотник Забрьоха. Я й сам не знаю, що воно і для чого.

Писар. Так нащо ж ви мені против ночі таке говорите?

Сотник Забрьоха. Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу!

Писар. Кому спати, а кому й ні! Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу!

Сотник Забрьоха. Йо! (чухає потилицю, спині, плечі) Побачу, що сестра скаже. Ану, сестро! Дай нам поснідати, що ти там придбала.

Наймичка вносить на сковороді печений гарбуз.

Хазяйка вечорниць. Дівчата, не сумуйте, хто не вийшов заміж до Пилипівських заговин, ставте на Святої Катерини 7 грудня вишневу гілочку у воду, якщо вона на Маланку розпуститься і зацвіте – добрий знак, то й доля дівоча цвістиме, будете на весільному рушнику стояти.

Український танець.

Ведучий. Відомо, що на Покрову у 1615 році Єлизавета Гулевичівна склала заповіт про передачу своїх земель Київському братству. Завдяки цьому діяльність Київського братства спричинила заснування Києво-Могилянської академії, яка стала першим вищим навчальним закладом не тільки в Україні, а й східній Європі. Д. Яворницький стверджує, що за час існування Запорізької Січі на Запоріжжі було 13 церков Покрови Богородиці. Культ Богородиці високо шанували, оскільки її покровительство цілком узгоджувалося з визвольним рухом.

Ведуча. Українське козацтво також вважало своєю покровителькою і заступницею Покрову Святої Богородиці, яка під час боротьби козаків з чужинцями підняла над головами мешканців міста омофор, благословивши козаків на перемогу. І вони перемогли!

Звучить пісня „Ой на горі та женці жнуть” у виконанні гурту хлопців

Ведучий. Метеорологічні спостереження, які пов’язані з Покровою, розповідають:

яка погода на Покрову, такою буде і зима;

якщо до цього дня не опаде листя з вишень – на теплу зиму, а опаде – на сувору;

якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді і в грудні.

Ведуча сипле жовте листя, промовляючи:

Нехай це ластовиння,

Оранжеве, брусничне, золоте,

Гойдається край ситного цемріння,

Аж поки сніг його не примите.

Пожухлої трави притихла мова

Уже відходить втомлено й зове

Кудись. Немов ось-ось Покрова вийде,

Розвіє, розрушить геть усе

І нас в майбутнє з листям понесе.

Звучить аудіозапис пісні „Це моя Україна”

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»